Як в Україні борються з антибіотикорезистентністю?

Завдяки появі антибактеріальних лікарських засобів минули часи, коли будь-яка інфекція могла стати смертельною. Однак внаслідок нераціонального використання цих препаратів вони можуть повернутися, оскільки щороку зростає кількість осіб, що інфіковані мікроорганізмами, резистентними до антибіо­тиків. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я1, до 2050 р. смертність, пов’язана з антибіотикорезистентністю, може сягнути рівня такої від онкологічних захворювань, а річні втрати для світової економіки перевищать 100 трлн дол. США. Тому у світі існує тенденція до збільшення контролю за відпуском антибактеріальних препаратів. Не оминула вона й Україну: за даними МОЗ, майже 64% українців помилково вважають, що у разі гострих вірусних інфекційних захворювань можна і потрібно застосовувати антибіотики2. У зв’язку із цим було прийнято Національний план дій щодо боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів (далі — План).

План заходів

План передбачає необхідні кроки для протидії антибіотикорезистентності. Зокрема, це прийняття:

  • обмежень безрецептурного використання антибіотиків, які впроваджено з 1 серпня 2022 р.;
  • Порядку використання протимікробних ветеринарних лікарських засобів у ветеринарній медицині, затвердженого наказом МОЗ України від 30.11.2021 р. № 1177-21;
  • Концепції моніторингу резистентності ВІЛ-інфекції/СНІДу (поки не прийнято);
  • Порядку здійснення дозорного епідеміологічного нагляду за протимікробною резистентністю, затвердженого наказом МОЗ України від 19.08.2021 р. № 1766;
  • Порядку здійснення епідеміологічного нагляду та ведення обліку інфекційних хвороб, пов’язаних з наданням медичної допомоги, затвердженого наказом МОЗ України від 03.08.2021 р. № 1614.

Моніторинг у закладах охорони здоров’я

Наказом № 1614 також прийнято Інструкцію з впровадження адміністрування антимікробних препаратів у закладах охорони здоров’я, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах. Вона визначає організаційні засади призначення і використання антибіотиків з метою запобігання появі і поширенню мікроорганізмів з антибіотикорезистентністю. Так, зазначається, що на національному рівні моніторинг споживання антибактеріальних препаратів здійснюється шляхом збирання даних із закладів охорони здоров’я, аналізу та ведення обліку споживання антибіотиків, резистентності до них основних збудників інфекційних хвороб, пов’язаних з наданням медичної допомоги, підготовки інформації для прийняття управлінських рішень, підготовки даних звітності для інтеграції у європейську й міжнародну системи даних щодо споживання цих лікарських засобів.

На регіональному рівні (обласний, рівень територіальних громад та окремих закладів охорони здоров’я) завданням моніторингу є спостереження за динамікою споживання антибіо­тиків, факторами та умовами, що впливають на динаміку споживання, узагальнення та аналіз одержаної інформації для розробки заходів, спрямованих на раціональне споживання антибактеріальних препаратів.

Для впровадження моніторингу споживання антибіотиків у закладах охорони здоров’я потрібні наступні заходи:

1) створення відділу з інфекційного контролю, до складу якого входить клінічний фармацевт (координатор з адміністрування антибіотиків);

2) наявність у структурі закладу охорони здоров’я мікробіо­логічної лабораторії або договору з мікробіологічною лабораторією чи іншим закладом охорони здоров’я, у якого є мікробіологічна лабораторія, у якій впроваджено методику EUCAST;

3) наявність у структурі закладу охорони здоров’я аптеки як структурного підрозділу;

4) керівництвом закладу мають бути затверджені стандартні операційні процедури з раціоналізації використання антибіотиків і моніторингу/контролю за цими препаратами, які мають включати:

  • адміністрування призначення антибіотиків у закладі охорони здоров’я;
  • алгоритми з діагностики і лікування інфекційних захворювань та інше.;
  • преавторизацію призначення антибіотиків групи резерву;
  • моніторинг використання антибіотиків групи резерву та антибіотикорезистентності;
  • режими периопераційної антибіотикопрофілактики.

Моніторинг споживання антибіотиків проводиться відділом з інфекційного контролю (клінічним провізором) за наступними показниками:

  • рівень загального споживання антибіотиків групи резерву (22 міжнародні непатентовані назви) за рік;
  • рівень загального споживання певних антибіотиків (7 міжнародних непатентованих назв) з групи спостереження за рік;
  • індекс резистентності до антибіотиків наступних бактерій (Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Salmonella spp., Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae і т.д.).

Дані моніторингу споживання антибіотиків у закладах охорони здоров’я протягом року вносяться лікарями у відповідну форму, що передається у відділ з інфекційного контролю закладу. Звідти зведені дані надаються закладу громадського здоров’я, який реалізує заходи з боротьби з антимікробною резистентністю відповідно до адміністративно-територіальної належності до 1 березня року, наступного за дослідним. Потім цей заклад передає дані до ДУ «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України» до 1 квітня року, наступного за дослідним.

Рецептурний відпуск

Ще одним суттєвим заходом з протидії антибіотикорезистентності стало запровадження з 1 серпня 2022 р. електронних рецептів на антибіотики. З 1 квітня 2023 р. й інші рецептурні препарати почали відпускати за е-рецептами поряд з паперовими. У зв’язку із цим дещо змінилися правила їх виписування для антибіотиків, які безпосередньо впливають на їх відпуск з аптечних закладів. Тому наше видання також підготувало роз’яснення щодо найпоширеніших питань, які виникають під час опрацювання фармацевтичними працівниками рецептів на антибактеріальні препарати.

Чи можна відпускати антибіотики за паперовим рецептом та за інформаційною довідкою?

З 1 квітня 2023 р. і на весь період дії воєнного стану пацієнту дозволяється самостійно обирати зручну для себе форму рецепта у разі, якщо препарат купується за його кошти. При цьому раніше до е-рецепта обов’язково додавалася паперова інформаційна довідка, яка засвідчувалася печаткою і підписом лікаря. Вона прирівнювалася до рецепта і була підставою для відпуску пацієнту необхідного препарату. Однак з 1 квітня така довідка видається лише за потреби та не засвідчується печаткою і підписом лікаря, а тому не прирівнюється до рецепта. Відповідно, на ній не проставляється штамп «Відпущено». Під час відпуску за електронним рецептом це позначення зазначається безпосередньо в Реєстрі медичних записів, записів про направлення та рецептів через медичну інформаційну систему. На паперових рецептах у разі відпуску лікарських засобів проставляється штамп «Відпущено» і такі рецепти повертаються споживачу.

Таким чином з квітня антибіотики можуть виписуватися за електронними рецептами або за звичайними паперовими на бланку форми № 1.

Звертаємо увагу на те, що на період дії воєнного стану п. 31Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) передбачено виняток, коли рецептурні лікарські засоби можуть відпускатися без рецепта.

Так, безрецептурний відпуск ліків, які купуються за рахунок коштів пацієнта, можливий в аптечних закладах, розміщених на територіях активних бойових дій та тимчасово окупованих росією територіях. Їх актуальний перелік затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 р. № 309. У такому разі під час відпуску рецептурних препаратів фармацевтичні працівники мають надавати пацієнтам роз’яснення щодо необхідності застосування ліків згідно з інструкцією для медичного застосування.

Чи можна відпускати антибіотики в меншій кількості, ніж це вказано в рецепті?

Така можливість передбачена чинним Порядком відпуску лікарських засобів і медичних виробів з аптек та їхніх структурних підрозділів (далі — Порядок). Стосовно паперового рецепта, то в разі відпуску меншої, ніж виписано в ньому, кількості лікарського засобу фармацевтичним працівником ставиться штамп «Відпущено» і робиться відмітка про кількість відпущеного препарату або медичного виробу. На підставі такого паперового рецепта та в межах строку його дії ліки відпускаються до досягнення кількості, призначеної лікарем.

Що стосується е-рецепта, то в разі відпуску меншої за передбачену в рецепті кількості лікарського засобу (крім ліків та медичних виробів, які підлягають реімбурсації) робиться відповідний запис про кількість відпущеного препарату в Реєстрі медичних записів, записів про направлення та рецептів. На підставі такого електронного рецепта та в межах строку його дії ліки також можуть відпускатися до досягнення кількості, призначеної лікарем.

Чи потрібно зберігати рецепт на антибіотики?

Питання зберігання рецептів також визначено Порядком. Так, паперові рецепти на антибіотики не потрібно зберігати в аптечному закладі. Також е-рецепти зберігаються в електронній системі охорони здоров’я автоматично. Тобто після зазначення в електронній системі, що конкретний е-рецепт погашено, він автоматично почне зберігатися в системі.

Зауважимо, що, окрім держави, яка зацікавлена в збереженні життя та здоров’я населення, до процесу боротьби з антибіотикорезистентністю має долучатися і соціально відповідальний фармацевтичний бізнес, який би роз’яснював лікарям та пацієнтам, яким чином працюють антибіотики та як їх правильно застосовувати.

Ефективність впровадження е-рецепта в контексті боротьби з антибіотикорезистентністю прокоментував Максим Вербілов, керівник служби з розвитку антибактеріальних препаратів «Артеріум»: «З 2020 р., під час пандемії COVID-19, ми спостерігали збільшення призначень антибіотиків, які застосовували при пневмонії чи інших ускладненнях коронавірусу. У 2022 р. продаж цих препаратів на ринку України істотно знизився внаслідок повномасштабного вторгнення (вимушена міграція та загальне падіння ринку) та надходження значного обсягу гуманітарної допомоги. Якщо говорити про госпітальний сегмент, то оцінити повну картину стосовно призначень і продажу досить складно, оскільки обсяги антибіотиків, наданих в якості гуманітарної допомоги лікарням, наразі не враховуються централізовано.Однозначно введення е-рецептів на антибактеріальні препарати — позитивний крок для їх раціонального застосування та сповільнення розвитку антибіотикорезистентності. За результатами 8 міс після введення МОЗ цієї норми можна сказати, що кількість виписаних е-рецептів на ці лікарські засоби в Україні в середньому становила 7,5% від проданих в аптеках упаковок, за даними Національної служби здоров’я України.

Для досягнення 100% кількості виписаних е-рецептів на антибіотики потрібна кропітка та тривала роз’яснювальна робота МОЗ. Також сприятиме економічний чинник — включення цих препаратів до переліку ліків, вартість яких буде компенсуватися в рамках медичної страховки чи державою».

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*