Аптеки світу–2023: цифрові ініціативи та їх вплив на фармринок

Продовжуємо знайомити читачів з ходом подій ХІІ Конгресу «АПТЕКИ СВІТУ–2023», організованого Proxima Research International спільно з «МОРІОН» та «Medical Data Mаnаgement» (MDM). Перша частина конгресу була присвячена регуляторним змінам та подальшому регулюванню аптечної діяльності. У межах другої частини учасники обговорили стан справ на фармацевтичному ринку, результати впровадження електронного рецепта на всі рецептурні лікарські засоби та оптимізацію оподаткування.

Сергій Іщенко, CPO Proxima Research International, традиційно представив аналітичний огляд фармацевтичного ринку України. До початку повномасштабного вторгнення фармринок активно розвивався та демонстрував двозначні показники зростання в доларовому вираженні, за винятком періоду світової економічної кризи 2008 р. та розпочатої росією у 2014 р. війни й окупації АР Крим.

Внаслідок російської воєнної агресії з 2014 р. під тимчасовою окупацією опинилося близько 18% території нашої держави. Також близько третини наявного населення України наразі виїхали за кордон або перебувають в окупації, знищено, закрито або ж знаходиться на тимчасово окупованій території близько 25% аптечних точок. Ці фактори не дають ринку розвиватися. Втім, ліки є захищеною статтею у витратах домогосподарств, і тому фармринок почувається доволі непогано порівняно з іншими ринками.

Зменшення кількості наявного населення найбільш суттєво впливає на обсяги фармринку. Кількість вимушених біженців з початку повномасштабної війни становить понад 8 млн осіб. З урахуванням цього, за оцінками експертів, наразі кількість наявного населення на підконтрольній Україні території становить близько 29 млн осіб. Крім того, погіршуються демографічна ситуація та добробут населення. Зменшення доходів населення впливатиме на фармринок і у подальшому.

С. Іщенко відзначив, що наразі обсяги аптечного продажу лікарських засобів продовжують відновлення після катастрофічного падіння минулого року в перші місяці повномасштабної війни. За підсумками травня 2023 р., зростання у гривневому вираженні становить 63%, а за 5 міс 2023 р. — 17,7%. Високі показники зростання зумовлені низькою базою порівняння. Якщо порівнювати із довоєнним 2021 р., то зростання становить 24%, що приблизно дорівнює рівню інфляції. У доларовому вираженні цей показник у травні 2023 р. становить 30%, але якщо порівнювати з 2021 р., то обсяги продажу менші на 7%. Основною проблемою, яка стримує зростання ринку, є зменшення споживання в упаковках, яке порівняно із 2021 р. знизилося пропорційно зменшенню кількості населення.

У розрізі топ-10 груп лікарських засобів АТС-класифікації 2-го рівня фіксується суттєве зменшення обсягів продажу антибіотиків, що зумовлено, з одного боку, відходом COVID-19 на другий план, а також гуманітарною медичною допомогою, в якій досить суттєву частку становлять антибіотики.

Кожна економічна криза чи війна супроводжуються збільшенням частки вітчизняних препаратів у структурі споживання. У травні 2023 р. частка лікарських засобів українського виробництва у цій структурі становить 37% у грошовому та 64% — у натуральному вираженні.

Війна суттєво не вплинула на структуру роздрібного споживання ліків у розрізі рецептурного статусу. Продовжується тривалий тренд до збільшення частки рецептурних препаратів, яка усе ж поступово збільшується. Наразі цей показник у грошовому вираженні становить 64%, у натуральному — 45%.

На початку повномасштабного вторгнення частка дієтичних добавок у структурі споживання категорій товарів «аптечного кошика» суттєво зменшилася, однак у подальшому вона почала зростати доволі значними темпами і у травні 2023 р. сягнула позначки 10,1%, перевищивши довоєнний показник.

На фоні зростання та консолідації аптечних мереж частка власних торгових марок у загальних обсягах аптечного продажу помітно зростає. Наразі їх частка в роздрібному продажу становить 3% у грошовому та 7,6% — у натуральному вираженні, а в сегменті дієтичних добавок ці показники — 13,7 та 31,8% відповідно.

Динаміка аптечного продажу лікарських засобів та дієтичних добавок топ-10 маркетуючих організацій помітно змінилася. Значні зміни відбувалися на початку війни внаслідок різного рівня втрат та географічного розташування. Наразі динаміка аптечного продажу топ-10 маркетуючих організацій стабілізувалася. За підсумками 5 міс 2023 р., у трійку лідерів входять компанії «Фармак», «Дарниця» та «Acino».

Жорстка конкурентна боротьба спостерігається і між лідерами сегменту дистрибуції — компаніями «Оптіма-Фарм» та «БаДМ». Наразі лідери сегменту поставляють в аптечні заклади майже 88% лікарських засобів.

Одним із важливих нововведень 2023 р. стало запровадження е-рецепта на всі рецептурні лікарські засоби. Якщо розглянути частку погашення електронних рецептів у загальній кількості виписаних, то за програмою «Доступні ліки» цей показник становить близько 80%, щодо інсулінів — 94%, а антибіотиків та інших рецептурних ліків — лише 6%. Тобто рецепти на них виписуються, але не погашаються. Причиною цього є те, що за ці препарати не платить держава, і рецепт не має фінансового навантаження. Тож для того щоб це запрацювало, слід зробити рецепт фінансовим документом, як у розвинених країнах.

Щодо аптечної інфраструктури, то станом на 01.06.2023 р. в Україні налічується 17,3 тис. працюючих аптек. При цьому кількість населення на одну аптеку значно менша, ніж в європейських країнах, тож можна констатувати, що аптек все ще забагато. З початку війни товарообіг аптечних мереж зазнав суттєвих змін, здебільшого це залежить від територіального розташування.

Консолідація аптечного сегменту набирає оберти і не зупиняється навіть в умовах війни. Наразі топ-10 аптечних мереж акумулюють 69% роздрібного товарообігу та володіють 44% торгових точок.

На початку війни частка електронної торгівлі (e-commerce) зменшилася майже до нуля, однак у подальшому почала швидко відновлюватися і наразі становить близько 11% загального ринку роздрібного споживання ліків, перевищивши довоєнні показники.

Стосовно прогнозів розвитку ринку на 2023 р., то очікується зростання ринку роздрібної реалізації лікарських засобів у грошовому вираженні в середньому на 21,5% за підсумками 2023 р.

Про те, як впровадження е-рецепта вплинуло на споживання антибіотиків, розповів Сергій Сур, директор ТОВ «Артеріум ЛТД». В Україні е-рецепт впроваджувався поетапно, з 1 квітня 2019 р. — на препарати, включені в програму «Доступні ліки», з 1 жовтня 2021 р. — на інсуліни, з 1 серпня 2022 р. — на антибіотики, з 1 жовтня 2022 р. — на наркотичні і психотропні лікарські засоби і з 1 квітня 2023 р. — на всі рецептурні ліки.

При цьому проведений у 2021 р. аналіз виявив, що більше 95% рецептурних ліків відпускалися з аптек без рецептів, єдиним винятком були наркотичні препарати, які відпускалися виключно за рецептами, оскільки за порушення цих вимог є кримінальна відповідальність.

Як вже зазначалося, е-рецепт має бути потужним фінансовим інструментом, проте аналіз ринку свідчить, що лише близько 20% ліків, включених до програми «Доступні ліки», у 2021–2023 рр. придбавалися через програму реімбурсації. Решту — купували пацієнти за власний кошт. Основними причинами низького рівня продажу лікарських засобів за програмою «Доступні ліки» є відносно невисокі ціни на ліки, включені в програму, і, відповідно, небажання пацієнтів щомісяця звертатися до лікаря за рецептом, коли можна придбати необхідні ліки в найближчій аптеці за власні кошти без рецепта.

Щодо впливу е-рецепта на споживання антибіотиків, варто відзначити, що з початку повномасштабної війни обсяги продажу антибіотиків знизилися майже в 2 рази внаслідок виїзду за кордон значної частини населення та гуманітарної допомоги ліками, яка заповнила лікувальні заклади.

Впровадження е-рецепта на антибіотики з 1 серпня 2022 р. зовсім не вплинуло на обсяги їх споживання. Частка виписаних е-рецептів від загальної кількості проданих упаковок антибіотиків становить лише 3,4%, а частка погашених рецептів — 0,3%.

На думку спікера, факторами, які можуть випливати на виконання регуляторних вимог щодо відпуску рецептурних лікарських засобів за е-рецептами, є політична воля МОЗ та Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужби), контроль за дотриманням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, включення всіх рецептурних ліків у програму реімбурсації.

Ірина Надашкевич, т.в.о. заступника голови НСЗУ, представила перші результати впровадження е-рецепта. Е-рецепт — зручний інструмент для лікаря, пацієнта та аптек для призначення та відпуску ліків, оскільки він зменшує неконтрольований прийом ліків, його неможливо загубити та можна отримати дистанційно, а також призначення ліків зберігаються в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) та електронній картці пацієнта. Е-рецепт активно розвивався та впроваджувався поетапно на різні групи ліків, але з 24 лютого 2022 р. настала інша реальність — війна, яка обмежила доступ пацієнтів до лікарів та аптек. І тому на час воєнного стану пацієнти можуть отримувати як е-, так і паперові рецепти.

До початку повномасштабної війни ліки за е-рецептом у рамках програми реімбурсації відпускали 9,5 тис. аптек, а в березні 2022 р. цей показник знизився до 6 тис. Втім, аптеки змогли швидко відновити свою роботу, продовжили співпрацю з НСЗУ за програмою реімбурсації, і вже у грудні 2022 р. кількість аптек, що відпускають ліки за програмою, зросла до понад 9 тис. А у травні 2023 р. цей показник підвищився до 13 тис.

5,5 тис. аптек відпускали антибіотики за е-рецептом протягом січня–травня 2023 р., 237 аптек — наркотичні (психотропні) препарати. Інші рецептурні ліки за е-рецептом відпускали 1,7 тис. аптек. Загалом можна зробити висновок, що система відпуску за е-рецептом відновлюється та продовжує працювати, за винятком регіонів, де ведуться активні бойові дії, — там превалюють паперові рецепти.

На запитання, над якими проєктами працює ДП «Електронне здоров’я», Ірина Ліштаба, керівник групи бізнес-аналізу проєкту «Електронний рецепт» ДП «Електронне здоров’я», зауважила, що в роадмапі підприємства на 2023 р. знаходиться понад 100 проєктів, втім, є декілька актуальних для аптечної спільноти, зокрема вакцинація населення фармацевтичними працівниками. Наразі розробляються концепція і бізнес-процеси реалізації цього проєкту. Він «виріс» з періоду CОVID-19 та є аналогом відповідних проєктів у Великобританії та Німеччині, де функції фармацевта розширені.

Наступним важливим проєктом, який чекає на нас цього року, є реімбурсація медичних виробів. В ЕСОЗ буде забезпечено можливість призначення і відпуск медичних виробів. Ще один, не менш важливий для фармкомпаній проєкт — облік призначення ліків в умовах стаціонару. Планується запуск проєкту з реабілітації, пов’язаний з обліком засобів реабілітації, але його впровадження відбудеться наступного року.

Микола Орлов, керуючий партнер ЮК «OMP», адвокат, розповів про те, як аптечним мережам оптимізувати податки з «Дія.Сіті». Україна стає усе більш цивілізованою, і держава аналізує фінансові операції та джерела походження коштів. Які зміни очікуються цього літа у сфері оподаткування?

Попри продовження війни — загальний курс на «обілення» економіки залишається незмінним.
З 1 липня 2023 р. скасовується єдиний податок 2% з лімітом обігу в 10 млрд грн.
З початку червня 2023 р. Національний банк почав моніторинг переказів між картками клієнтів банків.
З кінця травня відновилися податкові перевірки.
З кінця травня на повну запрацювали офіс генерального прокурора та Національна поліція над розслідуванням оптимізаційних схем суб’єктів господарювання.
Державна податкова служба звертає окрему увагу на контрольовані іноземні компанії та трансферне ціноутворення.

Таким чином, всі «кешові» схеми (включно із взаємодією з фізичними особами — підприємцями — ФОП) стають абсолютно токсичними та «дорогими» для бізнесу. Тож бізнес змушений дивитися в бік законної оптимізації. Найпоширенішими завданнями податкового планування в Україні є винагорода персоналу та прибуток власників. На сьогодні є дві узаконених моделі вирішення цих завдань — «Дія.Сіті» та корпоративні інвестиційні фонди.

Доповідач детально зупинився на моделі податкового режиму «Дія.Сіті», яка є однією з найбільших пільг у галузі оподаткування та дає змогу оподатковувати фонд заробітної плати працівників компанії — резидента «Дія.Сіті» за ефективною ставкою менше 7%: 5% податок на доходи фізичних осіб; 1,5% військовий збір; 1474 грн єдиний соціальний внесок (22% на мінімальну заробітну плату).

Законодавством передбачено, що пільговий режим можуть використовувати будь-які компанії, які:

90% і більше доходу отримують від діяльності в галузі ІТ;
мають 9 і більше співробітників;
заробітна плата (без урахування податків) кожного зі співробітників становить не менше 1200 євро на місяць.

При цьому законодавство не обмежує коло співробітників компаній — резидентів «Дія.Сіті» лише ІТ-фахівцями. Ці компанії можуть наймати будь-яких фахівців для здійснення своєї діяльності (бухгалтери, фінансисти, маркетологи, управлінці тощо).

Слід зазначити, що «Дія.Сіті» — це не лише для ІТ-бізнесу. На сьогодні всі бізнес-групи мають розвинені проєкти в галузі автоматизації та діджиталізації своїх внутрішніх процесів. Ці проєкти передбачають широке залучення ІТ-фахівців та ІТ-компаній. Тож цілком виправданим є створення ІТ-компаній всередині групи, які дадуть змогу повноцінно використовувати всі переваги податкового режиму «Дія.Сіті».

Такі компанії зосереджуватимуть на собі усі або більшість ІТ-розробок та оптимізуватимуть оподаткування заробітної плати як ІТ-фахівців, так і менеджменту, залученого до розробки ІТ-рішень.