Проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо удосконалення системи медичних закупівель»

ПОВІДОМЛЕННЯ

про оприлюднення проєкту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо удосконалення системи медичних закупівель»

Для проведення ефективних закупівель та отримання найкращих цінових пропозицій при закупівлі медичних товарів, у тому числі дороговартісного медичного обладнання необхідно забезпечити:

1) проведення ретельного аналізу ринку та вивчення потреби закладів охорони здоров’я з метою створення конкурентних умов та задоволення реальних потреб медичних працівників;

2) здійснення проактивних заходів для залучення потенційних постачальників до участі у закупівлях, а також побудова репутації та стосунків, за яких потенційні постачальники мають довіру до закупівельника;

3) формування конкурентних технічних завдань та закупівельної документації, яка дозволяє брати участь у закупівлях якомога більшій кількості визнаних міжнародних виробників медичного обладнання;

4) проведення агрегації потреби багатьох закладів охорони здоров’я.

Вищезазначений підхід має на меті створення висококонкурентного середовища, за якого постачальники медичних товарів зацікавлені надавати найкращу з можливих пропозицію.

У свою чергу закупівлі медичних товарів, що проводяться закладами охорони здоров’я та іншими замовниками, часто позбавлені вказаних характеристик, натомість:

1) технічним завданням відповідає обмежене коло потенційних постачальників, створюючи удавану конкуренцію, що може бути обумовлено, як прихильністю медичних працівників до певних виробників, так і, ймовірно, корупційними зловживаннями;

2) закуповуються невеликі обсяги медичних товарів, що не створює достатніх стимулів для потенційних постачальників найкращу пропозицію;

3) аналіз ринку та вивчення потреб пацієнтів, медичних працівників і формування закупівельних пріоритетів є формальним.

Іншим проблемним питанням є те, що навіть за умови відповідального і професійного підходу до проведення закупівель замовники часто не можуть отримати найкращу цінову пропозицію, оскільки можуть існувати неформальні домовленості постачальників, а також небажання постачальників надавати найкращу цінову пропозицію, оскільки це може завадити їх подальшим продажам з вищою ціною.

Для здійснення ефективних закупівель медичного обладнання, а також інших медичних товарів необхідно використовувати такі закупівельні інструменти в залежності від предмета закупівлі:

1) централізована закупівля медичного обладнання за рахунок коштів Державного бюджету України має використовуватись у випадках, коли існує потреба у втручанні держави для вирішення найгостріших проблем медичного забезпечення та неможливості це забезпечити власними силами громад. Наприклад, розбудова мережі реперфузійних центрів для лікування гострого інфаркту міокарда чи мережі центрів для проведення променевої терапії онкологічних захворювань або оновлення парку автомобілів швидкої медичної допомоги. Такі комплексні заходи спрямовані на удосконалення надання медичної допомоги усім громадянам України незалежно від їх місця проживання;

2) закупівля медичних товарів за кошти громад через інструмент електронних каталогів або через централізовану закупівельну організацію (далі — ЦЗО).  Цей механізм має використовуватись, коли існує регіональна програма, що спрямована на розв’язання певної проблеми, наприклад впровадження малоінвазивних хірургічних методів лікування, побудова регіональної лабораторної мережі тощо. Зазначимо, що саме органи місцевого самоврядування відповідальні за покращення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я;

3) закупівлі за кошти закладів охорони здоров’я через інструмент електронних каталогів при закупівлі найпоширеніших медичних товарів, а саме лікарських засобів, розхідних матеріалів тощо. Закупівля через ЦЗО передбачає, що ЦЗО формує закупівельні лоти та здійснює збір даних про потребу у товарах з визначеного кола замовників, після чого оголошується процедура відкритих торгів. Перевагою такого інструмента є можливість агрегації потреби багатьох замовників та уніфікації закупівельних лотів, однак цей інструмент потребує значних людських та часових ресурсів з боку ЦЗО, синхронізації закупівельних процесів ЦЗО та багатьох замовників, що може бути недосяжним при закупівлі великої кількості товарів для багатьох незалежних замовників.

У свою чергу закупівлі через інструмент електронних каталогів передбачають значно вищий рівень цифровізації, оскільки ЦЗО безперервно створює закупівельні профілі та здійснює кваліфікацію до них потенційних постачальників, тоді замовники можуть у будь-який проміжок часу здійснити закупівлю, не озираючись на інших замовників. Перевагою такого методу є проведеннях швидких закупівель, неможливість дискримінації постачальників (оскільки їх кваліфікує до електронного каталогу ЦЗО, а не замовник), стандартизації профілів медичних товарів та технічних завдань, що призводить до високого рівня конкуренції між постачальниками. Недоліком такого методу наразі є відсутність агрегації потреби багатьох замовників, оскільки закупівельна процедура проводиться для кожного замовники окремо. Водночас, цей недолік може бути виправлений шляхом внесення змін до законодавства та технічного доопрацювання функціонала електронної системи публічних закупівель.

Підсумовуючи, на сьогодні найперспективнішим інструментом зниження цін на медичні товари, в тому числі медичне обладнання, є запровадження обов’язковості використання інструмента електронних каталогів для замовників за визначеним переліком медичних товарів.

Це має дозволити уніфікувати технічні завдання, усунути можливість дискримінації постачальників, пришвидшити процедуру закупівель, зменшити трудовитрати на підготовку закупівельної документації та спростити доступ до ринку новим постачальникам.

Також Україна, маючи статус країни-кандидата в Європейський Союз, може стати членом спільної угоди про закупівлі. Однак з метою доєднання до такої угоди що передбачена статтею 12(3) Регламенту (ЄС) 2022/2371 про серйозні транскордонні загрози здоров’ю необхідно передбачити зміни в законодавстві. Основна мета цієї угоди — забезпечити справедливий доступ та наявність медичних засобів у країнах-учасницях. Спільна закупівля зміцнює купівельну спроможність, що дозволяє забезпечити кращі умови договору та заощадити завдяки обсягам.

Проєкт Закону підлягає опублікуванню на офіційному сайті МОЗ www.moz.gov.ua для громадського обговорення.

Зауваження та пропозиції просимо надсилати до 24.08.2023 року до Міністерства охорони здоров’я України за адресою: м. Київ, 01601, вул. Грушевського 7, e-mail: [email protected], e-mail: [email protected].

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проєкту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо удосконалення системи медичних закупівель»

1. Мета

Проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо удосконалення системи медичних закупівель» (далі — Законопроєкт) розроблений з урахуванням обговорень щодо удосконалення системи медичних закупівель, які проводились на базі Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування за участі народних депутатів України, експертів та представників правоохоронних органів з метою удосконалення системи медичних закупівель.

2. Обґрунтування необхідності прийняття законопроєкту

Для проведення ефективних закупівель та отримання найкращих цінових пропозицій при закупівлі медичних товарів, у тому числі дороговартісного медичного обладнання необхідно забезпечити:

1) проведення ретельного аналізу ринку та вивчення потреби закладів охорони здоров’я з метою створення конкурентних умов та задоволення реальних потреб медичних працівників;

2) здійснення проактивних заходів для залучення потенційних постачальників до участі у закупівлях, а також побудова репутації та стосунків, за яких потенційні постачальники мають довіру до закупівельника;

3) формування конкурентних технічних завдань та закупівельної документації, яка дозволяє брати участь у закупівлях якомога більшій кількості визнаних міжнародних виробників медичного обладнання;

4) проведення агрегації потреби багатьох закладів охорони здоров’я. Вищезазначений підхід має на меті створення висококонкурентного середовища, за якого постачальники медичних товарів зацікавлені надавати найкращу з можливих пропозицію.

У свою чергу закупівлі медичних товарів, що проводяться закладами охорони здоров’я та іншими замовниками, часто позбавлені вказаних характеристик, натомість:

1) технічним завданням відповідає обмежене коло потенційних постачальників, створюючи удавану конкуренцію, що може бути обумовлено, як прихильністю медичних працівників до певних виробників, так і, ймовірно, корупційними зловживаннями;

2) закуповуються невеликі обсяги медичних товарів, що не створює достатніх стимулів для потенційних постачальників найкращу пропозицію;

3) аналіз ринку та вивчення потреб пацієнтів, медичних працівників і формування закупівельних пріоритетів є формальним.

Іншим проблемним питанням є те, що навіть за умови відповідального і професійного підходу до проведення закупівель замовники часто не можуть отримати найкращу цінову пропозицію, оскільки можуть існувати неформальні домовленості постачальників, а також небажання постачальників надавати найкращу цінову пропозицію, оскільки це може завадити їх подальшим продажам з вищою ціною.

Для здійснення ефективних закупівель медичного обладнання, а також інших медичних товарів необхідно використовувати такі закупівельні інструменти в залежності від предмета закупівлі:

1) централізована закупівля медичного обладнання за рахунок коштів Державного бюджету України має використовуватись у випадках, коли існує потреба у втручанні держави для вирішення найгостріших проблем медичного забезпечення та неможливості це забезпечити власними силами громад. Наприклад, розбудова мережі реперфузійних центрів для лікування гострого інфаркту міокарда чи мережі центрів для проведення променевої терапії онкологічних захворювань або оновлення парку автомобілів швидкої медичної допомоги. Такі комплексні заходи спрямовані на удосконалення надання медичної допомоги усім громадянам України незалежно від їх місця проживання;

2) закупівля медичних товарів за кошти громад через інструмент електронних каталогів або через централізовану закупівельну організацію (далі — ЦЗО). Цей механізм має використовуватись, коли існує регіональна програма, що спрямована на розв’язання певної проблеми, наприклад впровадження малоінвазивних хірургічних методів лікування, побудова регіональної лабораторної мережі тощо. Зазначимо, що саме органи місцевого самоврядування відповідальні за покращення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я;

3) закупівлі за кошти закладів охорони здоров’я через інструмент електронних каталогів при закупівлі найпоширеніших медичних товарів, а саме лікарських засобів, розхідних матеріалів тощо. Закупівля через ЦЗО передбачає, що ЦЗО формує закупівельні лоти та здійснює збір даних про потребу у товарах з визначеного кола замовників, після чого оголошується процедура відкритих торгів.

Перевагою такого інструмента є можливість агрегації потреби багатьох замовників та уніфікації закупівельних лотів, однак цей інструмент потребує значних людських та часових ресурсів з боку ЦЗО, синхронізації закупівельних процесів ЦЗО та багатьох замовників, що може бути недосяжним при закупівлі великої кількості товарів для багатьох незалежних замовників.

У свою чергу закупівлі через інструмент електронних каталогів передбачають значно вищий рівень цифровізації, оскільки ЦЗО безперервно створює закупівельні профілі та здійснює кваліфікацію до них потенційних постачальників, тоді замовники можуть у будь-який проміжок часу здійснити закупівлю, не озираючись на інших замовників. Перевагою такого методу є проведеннях швидких закупівель, неможливість дискримінації постачальників (оскільки їх кваліфікує до електронного каталогу ЦЗО, а не замовник), стандартизації профілів медичних товарів та технічних завдань, що призводить до високого рівня конкуренції між постачальниками.

Недоліком такого методу наразі є відсутність агрегації потреби багатьох замовників, оскільки закупівельна процедура проводиться для кожного замовники окремо. Водночас, цей недолік може бути виправлений шляхом внесення змін до законодавства та технічного доопрацювання функціонала електронної системи публічних закупівель.

Підсумовуючи, на сьогодні найперспективнішим інструментом зниження цін на медичні товари, в тому числі медичне обладнання, є запровадження обов’язковості використання інструмента електронних каталогів для замовників за визначеним переліком медичних товарів. Це має дозволити уніфікувати технічні завдання, усунути можливість дискримінації постачальників, пришвидшити процедуру закупівель, зменшити трудовитрати на підготовку закупівельної документації та спростити доступ до ринку новим постачальникам.

Також Україна, маючи статус країни-кандидата в Європейський Союз, може стати членом спільної угоди про закупівлі. Однак з метою доєднання до такої угоди що передбачена статтею 12(3) Регламенту (ЄС) 2022/2371 про серйозні транскордонні загрози здоров’ю необхідно передбачити зміни в законодавстві. Основна мета цієї угоди — забезпечити справедливий доступ та наявність медичних засобів у країнах-учасницях. Спільна закупівля зміцнює купівельну спроможність, що дозволяє забезпечити кращі умови договору та заощадити завдяки обсягам.

3. Основні положення законопроєкту

Цим Законопроєктом пропонується внести зміни до Закону України «Про публічні закупівлі», які дозволять:

1) забезпечити формування та затвердження Кабінетом Міністрів України переліку лікарських засобів та медичних виробів, які мають закуповуватись виключено з використанням інструменту електронних каталогів;

2) забезпечити виключення порогів для використання електронних каталогів;

3) врегулювання питання агрегованих закупівель товарів та зведення потреби замовників при закупівлі товарів через централізовану закупівельну організацію та/або з використанням електронного каталогу;

4) забезпечити можливість використання переговорної процедури при проведення закупівель централізованою закупівельною організацією;

5) забезпечити можливість здійснення закупівель лікарських засобів та медичних виробів спільно з іншими державами Європейського Союзу.

4. Правові аспекти

У даній сфері суспільних відносин діють такі нормативно-правові акти:

Основи законодавства України про охорону здоров’я; Закон України «Про публічні закупівлі»; постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1216 «Про особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій»;

постанова Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 року № 822 «Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу».

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація Законопроєкту не потребує додаткових витрат з державного та/або місцевих бюджетів.

6. Позиція заінтересованих сторін

Законопроєкт не стосується прав та інтересів територіальних громад, місцевого та регіонального розвитку, соціально-трудової сфери, прав осіб з інвалідністю, функціонування і застосування української мови як державної, уповноважених представників всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування чи відповідних органів місцевого самоврядування, уповноважених представників всеукраїнських профспілок, їх об’єднань та всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців, Урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю та всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, їх спілок, Уповноваженого із захисту державної мови.

Законопроєкт потребує погодження з Міністерством фінансів України, Міністерством економіки України, Міністерством цифрової трансформації України. Законопроєкт потребує проведення правової експертизи Міністерством юстиції України. Законопроєкт не стосується сфери наукової та науково-технічної діяльності.

7. Оцінка відповідності

У Законопроєкті відсутні положення, які стосуються зобов’язань України у сфері європейської інтеграції; прав та свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод; впливають на забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків; містять ризики вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією; створюють підстави для дискримінації. Громадська антикорупційна, громадська антидискримінаційна та громадська гендерно-правова експертизи не проводилися. Законопроєкт потребує направлення до Національного агентства з питань запобігання корупції для визначення необхідності проведення антикорупційної експертизи.

8. Прогноз результатів

Реалізація Законопроєкту не матиме впливу на ринкове середовище, забезпечення захисту прав та інтересів суб’єктів господарювання, громадян і держави; розвиток регіонів, підвищення чи зниження спроможності територіальних громад; ринок праці, рівень зайнятості населення; громадське здоров’я, покращення чи погіршення стану здоров’я населення або його окремих груп; екологію та навколишнє природне середовище, обсяг природних ресурсів, рівень забруднення атмосферного повітря, води, земель, зокрема забруднення утвореними відходами, інші суспільні відносини.

Вплив на інтереси заінтересованих сторін:

Міністр охорони здоров’я УкраїниВіктор Ляшко

Проєкт

оприлюднено на сайті МОЗ України

10.08.2023 р.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо удосконалення системи медичних закупівель

Верховна Рада України постановляє:

1. Внести до Закону України «Про публічні закупівлі» (Відомості Верховної Ради України, 2019 р., № 45, ст. 289 із наступними змінами) такі зміни:

1) частину першу статті 1:

доповнити пунктом 2² такого змісту:

«2²) агрегована закупівля — придбання централізованою закупівельною організацією товарів, послуг (крім поточного ремонту) на підставі зведеної потреби в аналогічних товарах, послугах (крім поточного ремонту) в інтересах замовників відповідно до цього Закону;»;

у пункті 8 слова «вартість якого (яких) є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1-3 частини першої статті 3 цього Закону» виключити;

у пункті 38 після слів «рамковими угодами» доповнити словами «та переговорними процедурами»;

2) у статті 3:

частину третю доповнити новими абзацами такого змісту:

«У разі коли замовники здійснюють закупівлі лікарських засобів та медичних виробів за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, такі закупівлі здійснюються виключно з використанням електронного каталогу відповідно до порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі коли закупівля з використанням електронного каталогу шляхом запиту ціни пропозицій постачальників не відбулася, замовник здійснює закупівлю шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному цим Законом, не збільшуючи при цьому очікувану вартість закупівлі, або повторно шляхом запиту ціни пропозицій постачальників в електронному каталозі відповідно до порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого Кабінетом Міністрів України.»;

частину п’яту після абзацу двадцять третього доповнити новим абзацом такого змісту:

«24) закупівлі лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, які здійснюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, та/або особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, спільно з країнами Європейського Союзу.»;

3) у статті 7:

у пункті першому частини другої після слів «звіту про результати проведення закупівлі і» доповнити словами «та/або договору про закупівлю у разі проведення агрегованої закупівлі»;

у частині третій після слів «звіту про результати проведення закупівлі» доповнити словами «та/або договору про закупівлю у разі проведення агрегованої закупівлі»;

4) у статті 11:

у частині тринадцятій:

в абзаці третьому після слів «за рамковою угодою» доповнити словами «та/або з учасником (учасниками) у разі застосування переговорної процедури закупівлі»;

абзац четвертий викласти в такій редакції:

«Замовники надають централізованій закупівельній організації необхідну інформацію про потребу для проведення закупівель відповідно до законодавства.»;

в абзаці шостому після слів «передбачених цим Законом» доповнити словами «(крім випадків, зазначених у пункті 1 частини другої статті 40 цього Закону)»;

частину п’ятнадцяту доповнити новим абзацом такого змісту:

«Централізовані закупівельні організації можуть встановлювати необхідність зведення потреби замовників при використанні інструменту електронних каталогів.».

5) у статті 40:

абзац перший частини другої викласти в такій редакції:

«2. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником або централізованою закупівельною організацією, яка проводить закупівлю в інтересах замовника, як виняток у разі:»;

пункт 1 частини другої після слів «цим Законом» доповнити словами «, у тому числі, у зв’язку з їх відхиленням згідно зі статтею 31 цього Закону»;

частину третю викласти в такій редакції:

«3. Замовник або централізована закупівельна організація, яка проводить закупівлю в інтересах замовника (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої цієї статті), під час проведення переговорів вимагає від учасника (учасників) надати підтвердження про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17 цього Закону.»;

частину четверту викласти в такій редакції:

«4. За результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) процедури закупівлі замовник або централізована закупівельна організація, яка проводить закупівлю в інтересах замовника, приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю.»

ІІ. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк із дня набрання чинності цим Законом:

врегулювати питання агрегованих закупівель товарів та зведення потреби замовників при закупівлі товарів через централізовану закупівельну організацію та/або з використанням електронного каталогу;

забезпечити технічну реалізацію положень цього Закону в електронній системі публічних закупівель.

Голова Верховної Ради України

Порівняльна таблиця до проєкту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо удосконалення системи медичних закупівель»

Міністр охорони здоров’я УкраїниВіктор Ляшко

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!