Про естонські аптеки з погляду українського фармацевта

«Важкі часи «народжують» сильних людей!», — саме так розпочала свою розповідь Олена Гуляєва, ще нещодавно працівник однієї з київських фармацевтичних мереж, а сьогодні вже фармацевт аптеки у Таллінні (Естонія), яка з радістю поділилася своїми враженнями від естонської фармації.

Як сталося, що український фармацевт потрапив у далеку Естонію?

«Моє безтурботне дитинство та молодість, оповита мрія­ми, в яких я допомагала іншим, промайнули з солонуватим морським присмаком на губах, адже жила я серед неймовірних маріупольських краєвидів поблизу Азовського моря. А потім було навчання в Горлівському медичному училищі і така омріяна робота фармацевтом у державній районній аптеці», — почала розповідь Олена і з захопленням додала, що їй пощастило застати часи, коли більшість лікарських засобів готували за індивідуальними рецептами лікарів, і вона тоді відчувала себе в ролі справжнього «чарівника-алхіміка».

«Ще до початку воєнних дій у 2014 р. у Маріуполі почало відчуватися наближення негативних життєвих змін. Громадян з проукраїнськими поглядами «просили» звільнятися з державної служби. Під «леза» потрапили й ми — звичайна, але «проукраїнська» родина, з сумом продовжує жінка. «Настав важкий життєвий період: не було роботи, грошей. З часом вдалося підшукати підробіток в одній з місцевих приватних аптек й здавалося, що потроху життя почало налагоджуватися. Але далі прийшов 2014 р. Я своєю жіночою інтуїцією відчула, що біда прийде і до Маріуполя. Вибухи у центрі міста, військова техніка на вулицях, палаюча міська адміністрація… Хоча з часом нашим військам вдалося дещо відтіснити окупантів, ставало зрозумілим, що залишатися в місті стає небезпечно…»

Олена з сім’єю вирішила їхати вглиб країни — до Києва, де можна було сховатися від того жаху, що був у їхньому рідному місті. Та життя в столиці було нелегким, особ­ливо коли ти нікого не знаєш і все треба починати практично з «нуля» — пошук житла, роботи, друзів. Але й тут ця вольова жінка не втратила духу і змогла все подолати: «Робота в одній із столичних аптек та спілкування з людьми, яким ти допомагаєш вилікуватися, підтримували та давали силу і надію».

«Жахливий ранок 24 лютого 2022 р. змінив життя не лише моє», — говорить Олена, — а й всіх українців. Вдруге в моєму житті почалася війна. На автоматі зібрала речі та з гіркими сльозами покинула місто, яке обстрілювали звідусіль. Це вже був другий дім, який довелося покидати з малесенькою валізкою найнеобхіднішого у руках…Дов­га та важка дорога привела мене до Естонії».

Чи легко було в чужій державі після приїзду?

Дуже велика подяка естонцям, що прийшли в ту мить на допомогу та продовжують допомагати нашим вимушеним біженцям. Після оформлення документів на проживання я почала шукати роботу, адже мізки є, руки є. Було все — і надважка праця в пральні, і виснажливі прибирання в готелі.

На моє щастя, доля мене зіштовхнула з українською волонтеркою, яка вмовила не катувати себе непосильною працею, а шукати роботу за фахом. І я вирішила спробувати. У російськомовному районі Таллінна мені запропонували роботу в аптеці за умови, що я підтверджу свій диплом (нострифікую його) та вивчу естонську мову.

Нострифікацію проходять провізори і фармацевти, які отримали освіту за межами Європейського Союзу, Європейської економічної зони або Швейцарії. Іспит організовується Тартуським університетом або медичним коледжем і складається з робочої практики терміном до 6 міс та здачі теорії естонською мовою. Для провізорів з вищою освітою процедура іспиту обов’язкова. А от фармацевти можуть нострифікуватися без екзаменів, якщо здатні довести свій безперервний стаж роботи за фахом тривалістю мінімум від 3 років. В обох випадках обов’язковою умовою є знання естонської мови не нижче рівня В1.

Озираючись назад, не знаю, де й сили взялися, але я змог­ла нострифікуватися менше ніж за рік, і вже офіційно працюю фармацевтом.

Якою є естонська фармація очима українського фармацевта?

На перший погляд, і в Україні, і в Естонії аптеки — це медичні заклади, де реалізуються ліки. Але є й відмінності.

В Естонії є три типи аптек: лікарняні, ветеринарні та загальні (громадські) аптеки, в одній з яких я працюю. Громадські аптеки, в свою чергу, можуть мати аптеки-філії та мобільні аптеки-автобуси. Ліцензовані аптеки, які отримали дозвіл від Естонського агентства з лікарських засобів (Ravimiamet), можуть надавати послугу електронної аптеки (інтернет-аптеки).

В аптеках працюють провізори з вищою фармацевтичною освітою, фармацевти із середньою фармацевтичною освітою та співробітники служби підтримки клієнтів (klienditeenind). Усі провізори та фармацевти мають бути зареєстровані в Національному реєстрі медичних працівників Радою охорони здоров’я (Terviseamet). Функції провізора і фармацевта практично однакові: організація та надання фармацевтичної допомоги, відпуск та консультування щодо лікарських засобів, контроль термінів придатності, бухгалтерська документація, щомісячна ревізія (inventuur) психотропних і наркотичних засобів, які, до речі, відпускають всі аптеки, та щорічний внутрішній аудит. Провізори, які мають необхідний стаж, можуть стати завідувачами аптек. Щодо служби обслуговування клієнтів, то це працівники без професійної освіти, що приймають та розкладають товар та можуть відпускати нелікарську групу товарів. Зазвичай ними працюють студенти фармацевтичних закладів вищої освіти.

Як відбувається відпуск лікарських засобів?

Відпуск рецептурних ліків здійснюється суворо за призначенням лікаря. Відвідувач аптеки називає особистий ідентифікаційний код, на підставі якого аптекар може видати прописані ліки. Для придбання безрецептурних ліків особистий код зазначати не потрібно.

Хіба по одному коду можна дізнатися, що потрібно хворому?

Записи про стан здоров’я пацієнтів зберігаються в електронному вигляді в загальнонаціональній системі e-Health Record, з якої громадський фармацевт може отримати частину інформації, необхідної для відпуску ліків, увівши в систему ідентифікаційний код пацієнта. Програма відпуску електронних (дигітальних) рецептів проста у користуванні.

Слід зауважити, що отримати ліки за рецептом вигідно, адже залежно від діагнозу та віку хворого надається знижка 50; 75; 90 чи 100%, яка поширюється на всі рецептурні препарати. Проте в кожній фармакологічній групі є ліки окремих виробників, що не підлягають відшкодуванню. Перелік лікарських засобів, вартість яких відшкодовується Естонським фондом медичного страхування (Estonian Health Insurance Fund), встановлюється розпорядженням міністра соціальних справ і змінюється 4 рази на рік.

В разі, коли в людини рецепт стає протермінованим, його за визначену аптекою плату провізор або фармацевт може пролонгувати в системі, але лише у випадку, коли виписаний лікарський засіб приймається на постійній основі. Препарати при гострих захворюваннях не пролонгуються.

Ті люди, що мають рецепт лікаря з країни, яка є партнером у розвитку транс­кордонного обміну цифровими даними про рецепти, отримують рецептурні ліки за повну вартість, а повернення сплаченої за ліки суми відбувається від страхової компанії в країні походження.

На жаль, українські рецепти поки не є учасниками цього процесу.

Що можуть запропонувати естонські фармацевти своїм клієнтам, окрім ліків?

Основна увага акцентується саме на консультуванні згідно з Рекомендаціями з якості аптечних послуг (Community Pharmacy Services Quality Guidelines — CPSQG). Естонський лікар встановлює діагноз та прописує лікування, а робота фармацевта — донести пацієнту суть призначеної терапії і викликати прихильність до лікування. При відпуску безрецептурних ліків клієнта необхідно поінформувати про наявні еквівалентні препарати та запропонувати найдоступніший із представленого асортименту, що вказано в змінах до правил, встановлених на основі закону про лікарські засоби від 22.02.2017 р.

Хочу звернути увагу на додаткові аптечні послуги, що надаються за окрему плату. Так, фармацевти можуть розширено проконсультувати пацієнтів щодо їх хвороб та призначених ліків (окремий платний сервіс MUR) та більш детально розповісти про можливі шляхи відмови від куріння, одночасно підібравши нікотинову замісну терапію.

Естонські аптеки також надають послуги з вимірювання артеріального тиску, рівня глюкози в крові, холестерину, гемо­глобіну, вітаміну D та тестування на хворобу Лайма. Оскільки тестування в аптеці не вважається медичною послугою, пацієнтів з результатами, що викликають занепокоєння, фармацевти направляють до лікаря для подальшої консультації.

У деяких аптеках є окремі кабінети, де медичний працівник без призначення лікаря може зробити щеплення від грипу, ковіду чи кліщового енцефаліту.

З метою протидії ВІЛ та СНІД деякі громадські аптеки та спеціальні центри обмінюють шприци наркозалежним, видають налоксон, метадон та іншу опіоїдну замісну терапію.

Які є цікаві та корисні аспекти, які варто наслідувати іншим?

Усі естонські аптечні заклади безкоштовно для пацієнтів приймають непридатні ліки або ті, що залишилися і вже не потрібні, та передають їх в пункти переробки на знищення. І це дуже важливо, адже фармацевтичні відходи не тільки не дають терапевтичної користі, але й викликають забруднення навколишнього середовища, може бути нанесена непоправна шкода природі, людям чи тваринам, до яких вони можуть потрапити, якщо їх утилізувати неналежними шляхами. Організація та утилізація фармацевтичних відходів керується та фінансується органами місцевого самоврядування відповідно до закону про відходи від 28.01.2004 р.

Цікавим рішенням є впровадження та розміщення в аптеках безпілотних торгових станцій — пристроїв самообслуговування, які здатні надавати аптечні послуги з консультування та видачі рецептурних та безрецептурних ліків без участі людини.

Що в естонській аптеці здається незвичним після українського досвіду?

Мене особисто вражає мізерний асортимент низки фармакологічних груп. Антибіотики, протигрибкові, гормональні, протипаразитарні, протикашльові інколи можуть бути представлені всього декількома препаратами, і коли людина приходить з призначенням певної діючої речовини не завжди можна запропонувати більше 2 препаратів. Коли я працювала в Україні, то вибір ліків, та й взагалі аптечний асортимент, був у рази більший.

Яка мрія в українського фармацевта, що вже знайшов своє місце під естонським сонцем?

Переїзд в інше місто чи країну — це завжди початок життя «з чистої сторінки». Таких аркушів у моєму житті вже було два. І я вже двічі змогла їх заповнити — спочатку українською, а потім і естонською мовами. Але як би не було добре за кордоном, навіть незважаючи на те, що я працюю за фахом в Естонії, моя душа та серце залишилися в Україні. Тому єдина мрія — перемога України і повернення додому. Дуже сподіваюся, що мій естонський фармацевтичний досвід ще згодиться під час роботи в українській аптеці, куди я обов’язково повернуся.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!