Поточний стан та майбутній розвиток eHealth в Україні

14 вересня Міністерством охорони здоров’я (МОЗ) України проведено вебінар на тему «Український eHealth-простір: запитання — відповіді», на якому обговорено розвиток української електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ) та її перспективи. У заході взяли участь представники медичних закладів охорони здоров’я, аптечних закладів, медичних інформаційних систем та профільних асоціацій. МОЗ планує на постійній основі проводити вебінари, які присвячені ЕСОЗ, та тримати громадськість у курсі актуальних розробок у цій галузі.

РОЗВИТОК eHealth

Марія Карчевич, заступниця міністра охорони здоров’я України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, нагадала, що Урядом схвалено 5-річну Концепцію розвитку ЕСОЗ, виконавши яку МОЗ хоче, щоб усю медичну інформацію було об’єднано, навіть якщо вона зберігається в різних системах та реєстрах. Також, щоб дані про медичні взаємодії були структуровані, достовірні та повні. Зокрема, для реалізації таких цілей у 2023 р. до роботи з ЕСОЗ було допущено й приватні медичні заклади.

Крім того, розвиток ЕСОЗ дозволить:

лікарям уникати роботи з бюрократичними процесами та документами;
генерувати персоналізовані програми профілактики та лікування, які аналізуватимуться для спрощення прийняття управлінських рішень;
використовувати телемедицину як засіб для вирішення питання фізичного доступу до якісних або спеціалізованих медичних послуг;
запровадити контроль з боку користувача до своїх даних. З цією метою розробляють функціонал щодо запровадження електронного кабінету пацієнта.

М. Карчевич зазначила, що протягом останніх двох років у сфері охорони здоров’я проведено комплексну інвентаризацію всіх систем та реєстрів. Ідентифіковано більше 150 систем та реєстрів, з яких деякі застарілі та потребують ліквідації, а деякі потрібно модернізувати. За кожною із цих систем та реєстрів ведеться робота з їх впорядкування, аби можна було забезпечити інтеграцію та обмін даними між різними системами та реєстрами.

Також триває робота над зменшенням паперового документообігу у сфері охорони здоров’я, оскільки досі є багато процесів, які ще ведуться в паперовій формі та потребують цифровізації або дублюються як у паперовій, так і цифровій формі. Наразі МОЗ виявлено понад 600 паперових форм облікової документації, по кожній з яких проводять аналіз щодо можливого їх скасування або цифровізації.

Стосовно дорожньої карти цифрових проєктів на 2023 р. М. Карчевич повідомила, що вона містить 107 проєктів, які розподілені по різним категоріям, серед них проєкти щодо:

громадського здоров’я;
управління даними;
кібербезпеки;
електронних медичних записів, зокрема й записів щодо проведення щеплень фармацевтичними працівниками;
електронних рецептів, запровадження їх на всі рецептурні лікарські засоби;
лікарських засобів і медичних виробів (2D-кодування, цифровізації Державного реєстру лікарських засобів України і т.ін.);
реімбурсації (медичних виробів, імуносупресивних препаратів та знеболюючих) та ін.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ MedData ТА eStock

Денис Пономаренко, начальник управління виробничої аналітики та інформаційних технологій ДП «Медичні закупівлі України» (МЗУ), повідомив, що з метою виконання своїх повноважень МЗУ розроблено інформаційно-аналітичну систему MedData. Вона функціонує вже 5 років і є основним інструментом МОЗ для управління державними закупівлями лікарських засобів та медичних виробів. Система включає модулі стосовно:

збору потреби на лікарські засоби та медичні вироби від регіональних департаментів охорони здоров’я та медичних закладів;
обліку залишків;
обліку гуманітарної допомоги;
обліку крові на національному рівні;
публічних аукціонів;
обліку забезпеченості вакцинами від COVІD-19 для ефективного управління їх запасами.

Також у системі MedData розроблено функціонал для збору потреби в межах ініціативи UNITED24 і для термінових разових запитів на збір потреби в рамках Проєктного офісу з відновлення системи охорони здоров’я МОЗ України.

Окрім системи MedData, у грудні 2022 р. було впроваджено систему eStock, яка ще знаходиться в розробці. Однак уже зараз активно використовують її 1-ий модуль щодо збору інформації про потребу медичних товарів на національному рівні. Поступово заплановано передати від системи MedData функціонал зі збору інформації до системи eStock.

2-ий модуль eStock опікується обліком закупівель медичної продукції за кошти державного бюджету. 3-ій модуль використано для обліку інформації про логістику (розподіл та розвезення товарів, закуплених за бюджетні кошти). 4-ий модуль призначений для обліку залишків.

Під час заходу учасники активно задавали питання, зокрема, у М. Карчевич поцікавилися, коли буде проведено контроль щодо роботи з електронними рецептами. Оскільки продовжують існувати випадки відпуску рецептурних ліків без рецепта.

Заступник міністра нагадала, що коли 1 квітня 2023 р. відбувся запуск електронного рецепта на всі рецептурні ліки, то в суспільстві були побоювання стосовно жорстких заходів контролю. Тому, на її переконання, насамперед потрібно формувати в суспільстві культуру відповідального лікування, щоб громадяни розуміли, що самолікування є шкідливим і в разі виникнення симптомів захворювання варто звертатися до лікаря для отримання призначення лікарських засобів. Для цього МОЗ ще планує організувати відповідну інформаційну кампанію.

Також вона зауважила, що на період воєнного стану встановлено мораторій на планові перевірки аптечних закладів, що ускладнює проведення контролю за рецептурним відпуском ліків. Відповідно, як тільки мораторій буде скасовано, то й посилюватиметься контроль за діяльністю аптечних закладів.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!