XXIV Національний конгрес кардіологів України: на варті здоров’я, незважаючи на виклики сьогодення

Особливістю цьогорічного конгресу, що проходив у змішаному форматі (онлайн та офлайн) у приміщенні Прем’єр-готелю «Русь», став розгляд питань щодо імплементації новітніх міжнародних та європейських настанов, а також їх адаптація у віт­чизняній кардіологічній практиці. У межах конгресу проведені спільні засідання представників вітчизняних та міжнародних асоціацій і наукові майстер-класи та лекції.

Урочисту частину Конгресу відкрив академік Національної медичної академії наук України, доктор медичних наук, генеральний директор, завідувач відділу некоронарних хвороб серця, ревматології та терапії державної установи «Національний науковий центр «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини ім. академіка М.Д. Стражеска Національної академії медичних наук України» професор Володимир Коваленко, який привітав колег та наголосив, що цьогорічний конгрес присвячений 60-річчю від дня заснування Асоціації кардіологів України. За цей час зроблено багато — підготовлено тисячі лікарів-кардіологів, впроваджено нові напрямки — інтервенційну кардіологію, електрофізіологію, сучасні методи візуалізації та фармакотерапевтичні методики. У перспективі — створення єдиного медичного простору за програмою медичних гарантій від Національної служби здоров’я України, який забезпечить доступ до якісної медичної допомоги всім верствам населення — цивільним та військовослужбовцям Збройних Сил України.

Важливість заходу ознаменували привітання, які передали від імені: Кабінету Міністрів України — Віталій Коблош, директор Департаменту гуманітарної та соціальної політики Кабінету Міністрів України; Верховної Ради України — Максим Перебийніс, народний депутат, голова підкомітету з питань охорони здоров’я Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування; Міністерства охорони здоров’я України — Наталія Острополець, начальник відділу високоспеціалізованої медичної допомоги управління спеціалізованої медичної допомоги Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги МОЗ України; Націо­нальної академії наук України — В’ячеслав Кошечко, віцепрезидент Національної академії наук України, професор, доктор хімічних наук; Національної академії медичних наук України — Віталій Цимбалюк, президент і академік Національної академії медичних наук України, професор, доктор медичних наук; Асоціації серцево-судинних хірургів України — Василь Лазоришинець, директор Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова, член-кореспондент Національної академії медичних наук України, доктор медичних наук, професор; медичної служби Збройних Сил України — Анатолій Казмірчук, керівник Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь», генерал-майор медичної служби.

Хвилиною мовчання було вшановано всіх захисників нашої країни, що загинули за її незалежність, та пом’януто відомого вченого, що працював у складі Асоціації кардіологів України, доктора медичних наук, професора Віктора Братуся.

Вітальна частина завершилася нагородженням провідних фахівців галузі за активну участь у роботі Асоціації кардіологів України відзнакою «60 років Асоціації кардіологів України».

Фінальними нотками урочистої частини Конгресу стала наукова доповідь академіка В. Коваленка на тему «Міокардит: виклики сьогодення», в якій було розкрито актуальність цієї патології, зокрема й провокуючий вплив стресу, та фармакотерапевтичні можливості розв’язку згідно з сучасними настановами та протоколами. Під час доповіді зазначено, що на базі експертного консультативно-діагностичного і лікувального центру міокардиту, кардіоміопатій та рідкісних некоронарних хвороб серця державної установи «Національний науковий центр «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини ім. академіка М.Д. Стражеска Національної академії медичних наук України» ведеться реєстр пацієнтів та військовослужбовців з міокардитом, асоційованим у тому числі з COVID-19.

Поспілкуватися з академіком В. Коваленком випала можливість і редакції «Щотижневика АПТЕКА».

— Конгрес кардіологів — це щорічна масштабна подія для всієї нашої великої «медичної» родини, що зазвичай проводять за місяць після Європейського конгресу кардіологів, який об’єднує фахівців з усього світу, у тому числі й українських медиків. Така послідовність дуже важлива, адже дає змогу всі найновітніші світові досягнення та настанови одразу імплементувати в нашу медицину. Звичайно, що це надважка праця, до якої залучають низку профільних асоціацій, Асоціацію кардіологів і інші об’єднання, афілійовані в цю асоціацію.

— З перших днів повномасштабного вторгнення, незважаючи на всі виклики та загрози, наша Асоціація кардіологів України та державна установа «Національний науковий центр «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини ім. академіка М.Д. Стражеска Національної академії медичних наук України» продовжує працювати, як було й до інтервенції, — за принципом 24/7. Наші співробітники і я особисто брали активну участь у забезпеченні надання медичної допомоги всьому населенню нашої держави, зокрема й військовослужбовцям: здійснювалися виїзди в регіони, організовували переклички кардіологів, налагоджували співпрацю з благодійними організаціями, щоб максимально зберегти безперервність лікування та підтримати наших хворих. У зв’язку зі значною вимушеною міграцією населення з окупованих територій на Захід, нами організовано у Львові кардіо­логічний філіал нашого інституту.

Але, найголовніше, ми не призупинили наукові дослідження, пов’язані з COVID-19, і, навпаки, розширили їх військовою медичною тематикою. Зараз, наприклад, триває робота щодо впливу стресу на розвиток серцево-судинних захворювань і вже отримані доволі цікаві результати, які стосуються, зокрема, зв’язку з міокардитами та аритміями. Широко досліджуємо і коморбідну патологію із залученням як лікарів-кардіологів, так і суміжних спеціальностей — пульмонологів, гастроентерологів, нефрологів та ендокринологів. Нами видано збірник стандартів лікування всіх серцево-судинних захворювань, в якому викладена маршрутизація пацієнтів, діагнози, сучасні стандарти діагностики та лікування, основані на сучасних міжнародних рекомендаціях.

— Незважаючи на цей надзвичайно складний час, ми з оптимізмом дивимося в наше майбутнє, продовжуємо працювати і надавати медичну допомогу за всіма тими напрямками, які були в інституті в довоєнний час, — екстрена медична допомога хворим на гострий інфаркт міокарда, порушення ритму серця, серцева недостатність, інтервенційна допомога та стентування, медична допомога пораненим.

На сьогодні державна установа «Національний науковий центр «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини ім. академіка М.Д. Стражеска Національної академії медичних наук України» — спеціалізований науковий, лікувальний та організаційно-методичний центр, колектив якого, володіючи значним кадровим та науковим потенціалом, продовжує працювати над вирішенням актуальних проблем кардіології в Україні.

З боку держави щодо нашого інституту передбачені масштабні інвестиції, тому в межах тендерних закупівель плануємо придбання сучасного ультразвукового обладнання, медичної апаратури для терапії порушень ритму серця, високотехнологічного МРТ-апарату експертного класу, який дозволятиме детально аналізувати структуру серця, та розширення і зміцнення матеріально-технічної бази корпусу невідкладної кардіології та поліпшення умов перебування пацієнтів в інституті.

Наразі на розгляді Кабінету Міністрів України перебуває інвестиційний проєкт щодо розвитку регенеративної медицини та створення відповідного підрозділу у складі інституту.

— Кардіологія — галузь медицини, яка представляє не лише практичну, а й наукову частину. Тому мені б дуже хотілося, щоб у нас була можливість долучати молодих та здібних науковців, які б мали змогу працювати у нас, а не за кордоном, а також були створені відповідні для цього умови.

А ще я мрію, щоб наша медицина якнайшвидше вийшла на європейський рівень, ми змогли суттєво поліпшити якість надання медичної допомоги, знизився рівень смертності від серцево-судинних захворювань, який, на жаль, залишається високим, заплановано удосконалення невідкладної допомоги, поліпшення доступності населення до надання високотехнологічної медицини, створення системи ауроментального здоров’я, що, як відображає сьогодення, є надзвичайно важливою темою, та розвиток інтерактивного комплаєнсу між лікарями і пацієнтами, який суттєво би вплинув на підвищення якості здоров’я нашого населення. У цьому буде запорука нашої Перемоги і розвитку держави в майбутньому!

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!