Кашель у дитини: що може порадити фармацевт?

Різний кашель — різна причина

За тривалістю кашель поділяється на гострий (до 3 тиж), підгострий (3–8 тиж), хронічний (довше ніж 8 тиж).

Гострий кашель здебільшого свідчить про інфекцію верхніх дихальних шляхів і, як правило, спричиняється вірусами (респіраторно-синцитіальний вірус, риновірус, грип, парагрип, аденовірус, респіраторний коронавірус, метапневмовірус). Захворюваність на інфекції верхніх дихальних шляхів серед дітей є набагато вищою, аніж серед дорослих, відповідно, й такий симптом, як кашель, у них діагностується частіше. Серед інших причин — пневмонія, потрапляння стороннього тіла у дихальні шляхи, бактеріальна інфекція (гострий бронхіт), вдихання подразнювальних речовин.

Підгострий кашель, спричинений інфекціями верхніх дихальних шляхів, що триває більше 3 тиж, зазвичай називають поствірусним.

Хронічний кашель може бути проявом багатьох хронічних респіраторних хвороб, зокрема, верхніх дихальних шляхів і шлунково-кишкового тракту.

Рецидивуючим кашлем називають повторні (2 та більше разів на рік) епізоди кашлю, окрім тих, що пов’язані із гострими респіраторними інфекціями, які тривають довше ніж 7–14 днів за 1 епізод.

За характером кашель буває сухим та вологим. У більшості випадків сухий кашель свідчить про початок інфекційного процесу. Як правило, через 2–3 дні сухий кашель інфекційної природи переходить у вологий, продуктивний кашель. Тобто починається синтез мокротиння, яке у більшості випадків має високу в’язкість, а у хворого виникають складнощі під час його відкашлювання.

Залежно від виду кашлю можна говорити про його причину:

• гавкаючий кашель свідчить про круп або трахеїт;
• психогенний включає кашель-звичку, що характерний для періоду одужання і пов’язаний зі звичкою дитини кашляти, яка виникла впродовж хвороби, та сигнальний кашель, коли дитина намагається привернути до себе увагу оточуючих;
• відривний кашель зазвичай вказує на вірусну або атипову пневмонію;
• нападоподібний кашель характерний для кашлюку або деяких вірусних пневмоній (аденовірусних);
• нічний кашель може свідчити про постназальне затікання при тривалому нежитю або бути проявом бронхіальної астми чи виникати внаслідок збільшення аденоїдів. Варто звернути увагу, якщо кашель у дитини з’являється при вдиханні пилу, квітів, контакті з тваринами, то, ймовірно, він є проявом алергії;
• раптовий напад кашлю у дітей раннього віку на фоні відсутності лихоманки може вказувати на потрапляння в дихальні шляхи сторонніх тіл (пилу, дрібних речей, води, їжі тощо);
• інколи кашльовий рефлекс є відповіддю на подразнення чутливих рецепторів, що містяться в слизовій оболонці дихальних шляхів (наприклад холодне повітря), або може бути пов’язаний з прийомом деяких ліків;
• інколи кашель може бути пов’язаний з рідкісними розладами здоров’я (патологія обмінних процесів, вроджені вади розвитку).

Фармацевтична опіка маленьких пацієнтів з кашлем

Слід пам’ятати, що рекомендувати ліки від кашлю фармацевт може лише за умови задовільного загального стану хворої дитини, враховуючи низку факторів, серед яких характер кашлю, об’єм мокротиння, вік дитини, та уточнень, як давно виникла недуга, яка її тривалість, які заходи, можливо, вже вживалися перед зверненням до аптеки, та які лікарські засоби вже застосовувалися для полегшення стану.

Стосовно дітей віком від 6 міс до 6 років слід запитати батьків про можливість аспірації стороннього тіла, включно зі старшими братами і сестрами або відвідувачами з маленькими іграшками, доступом до дрібних предметів і вживанням дрібних, гладких продуктів (наприклад арахісу, вино­граду).

Згідно із сучасними рекомендаціями, нетяжкий не­ускладнений кашель не потребує медикаментозного лікування, достатньо порадити оптимізувати умови перебування хворого та спосіб його життя: температура повітря 20–22 °С з достатньою вологістю, відсутність подразнювальних різких запахів, насамперед тютюнового диму, та рясне тепле пиття, щоб полегшити кашель і не дати слизу пересохнути.

Якщо ж вищенаведені умови витримані, а кашель заважає маленькому пацієнту спати, викликає значний дискомфорт і порушує якість його життя, то доречним буде застосування протикашльових засобів (Крамарьов С.О. та ін., 2018).

Що порадити?

Препарати для лікування кашлю поділяються на проти­кашльові та муколітичні засоби, що рекомендують залежно від характеру кашлю. Враховуючи широкий асортимент представлених на фармацевтичному ринку відхаркувальних та протикашльових засобів, можна підібрати різні за формою випуску (сиропи, таблетки, фітозбори, фіточаї) та складом лікарські засоби (моно- чи комбіновані препарати). З метою забезпечення ефективності та безпеки фармакотерапії необхідно дотримуватися рекомендацій щодо застосування згідно з інструкцією для медичного застосування препаратів.

Згідно з Протоколом фармацевта при вологому кашлю, що супроводжується секрецією мокротиння, дітям віком старше 2 років можна порекомендувати відхаркувальні препарати (муколітики) прямої (ацетилцистеїн) і непрямої дії (амброксол, бромгексин, карбоцистеїн) та експекторанти (гвайфанезин) — віком старше 3 років.

За наявності гострого запального процесу перевагу надають відхаркувальним лікарським засобам рослинного походження (алтея лікарська, листя евкаліпту, подорожник великий, корінь солодки, листя плюща, трава чебрецю).

Фармацевт повинен попередити клієнта, що у перші 2–3 доби після прийому відхаркувальних лікарських засобів кашель та виділення мокротиння можуть посилитися, що свідчить про ефективність препарату. Слід нагадати, що муколітики необхідно запивати достатньою кількістю рідини (до 1,5–2 л рідини для компенсації фізіологічних втрат) і не слід поєднувати їх з протикашльовими препаратами та з антигістамінними лікарськими засобами I покоління, які згущують мокротиння.

При сухому кашлю без продукції мокротиння дітям віком старше 2 років фармацевт може порекомендувати ненаркотичні протикашльові засоби на основі бутамірату та окселадину, старше 4 років — глауцину, а старше 6 років — на основі преноксдіазину.

У будь-якій ситуації фармацевту варто пам’ятати, що згідно з рекомендаціями Управління з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами США (Food and Drug Administration — FDA) застосування будь-яких лікарських засобів від кашлю та застуди у дітей віком до 2 років не рекомендовано, а малюки до 2-річного віку повинні лікуватися тільки під наглядом лікаря.

Смачні доповнення

На сьогодні відомо про дослідження, які показали ймовірну користь від вживання низки харчових добавок до раціону, що здатні усувати кашель.

Зокрема, виявлено, що гарячі фруктові напої спричиняють значне покращання носового дихання, забезпечуючи негайне та тривале зменшення вираженості симптомів нежитю, кашлю, чхання, болю в горлі, ознобу та втоми порівняно з напоями кімнатної температури (Sanu A. еt al., 2008).

Виявлено, що мед виявляє пом’якшувальний ефект, антиоксидантні властивості та протимікробну дію при вживанні всередину. Він може знижувати секрецію слизу та кашель у дітей. А давати цей смачний інгредієнт при кашлю рекомендують дітям віком старше 1 року по 2,5 мл перед сном, у яких відсутня алергія на продукти бджолярства (Goldman R.D., 2014).

Цікаво дізнатися й про протикашльову дію темного шоколаду. Хоча механізми такого ефекту поки недосконало вивчені, але вважається, що теобромін та метилксантин, які містяться у чорному шоколаді, потенційно можуть пригнічувати кашльовий рефлекс (Thorvardur R. еt al., 2007; Morice A.H. еt al., 2017).

Слід зазначити, що кашель — це симптом великої кількості захворювань, і самостійно лікувати дітей досить ризиковано і непередбачувано. Тому у разі, коли будь-яке рекомендоване лікування не принесло ефекту маленькому пацієнту протягом 2 днів від початку прийому, слід направити його на консультацію до лікаря.

Незважаючи на обставини та вік дитини, слід враховувати й загрозливі симптоми, про які можуть повідомити батьки під час розмови з фармацевтом. Якщо кашель у дитини триває більше, ніж тиждень, та його інтенсивність зростає, фіксуються стійке тривале (протягом 2 тиж) підвищення температури тіла 37,5–38 ^°С або лихоманка (вище 38–39 ^°С) протягом 2 або більше діб, задишка, біль у грудній клітці, виділення густого зеленуватого мокротиння або мокротиння з прожилками крові, слабкість, зменшення маси тіла, рясне потовиділення (особливо вночі), напади сильного кашлю, що тривають годинами, змінюється голос — слід негайно транспортувати дитину до лікарні.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!