Запаморочення чи вертиго: у пошуку правильної відповіді

«Запаморочення» часто використовують як синонім до слова «вертиго». І хоча обидва ці терміни визначають «порушення вестибулярного апарату», але вони дещо різняться між собою, адже описують 2 різних типи відчуття. Запаморочення, як правило, описує відчуття втрати рівноваги, а вертиго — хибне відчуття, ніби людина рухається в просторі або навколо неї рухаються інші предмети.

Причин ураження вестибулярного апарату безліч: морфологічні (травми, пухлини, дегенеративні процеси), судинні, інфекційні, токсичні (зокрема лікарська інтоксикація) та ідіопатичні. При захворюваннях, які найчастіше є причинами розвитку запаморочення і вертиго, відбувається ураження деяких складових периферичного відділу вестибулярного апарату: доброякісне пароксизмальне запаморочення, хвороба Меньєра, вестибулярний нейроніт, лабіринтит.

Лікування як запаморочення, так і вертиго, спрямоване на усунення основних захворювань, які зумовлюють ці симптоми.

В основі симптоматичної терапії лежать вестибулярні супресанти (препарати, що застосовують при патології вестибулярного апарату), які сприяють зменшенню вираженості запаморочення (Walker M.F., Daroff R.В., 2015):

• антихолінергічні лікарські засоби (атропін, алкалоїди беладони, циклопентолат, дициломін, оксибутинін, скополамін тощо);
• антигістамінні препарати (блокатори Н₁-гістамінових рецепторів) (клемастин, терфенадин, левоцетиризин та ін.);
• антагоністи дофамінових рецепторів (праміпексол, рапінерол, перголід) тощо;
• похідні бензодіазепіну (діазепам, хлордіазепоксид, алпразолам, естазолам, флунітразепам та ін.);
• засоби для лікування вестибулярних порушень (дименгідринат, цинаризин, бетагістин (БЕТАСЕРК^®)).

Пацієнтам з хворобою Меньєра додатково рекомендована дієта з низьким вмістом хлориду натрія та калійзберігаючі діуретики. У пацієнтів зі стійким або рецидивуючим запамороченням, зумовленим односторонньою вестибулярною недостатністю (наприклад вестибулярним нейронітом), зазвичай успішно застосовують вестибулярну реабілітаційну терапію досвідченим фізіотерапевтом. Фізіотерапія може бути ефективною для пацієнтів похилого віку або пацієнтів зі значними вадами (Kaylie D.M., 2022).

Поради щодо запобігання розвитку запаморочення

Хоча не завжди можливо запобігти запамороченню, є кроки, які можуть знизити ризик розвитку цього відчуття:

• рясне пиття (гідратація організму);
• підтримка спокою та контроль емоційної рівноваги;
• регулярне збалансоване харчування;
• достатній сон та відпочинок;
• уникання певних речовин (кофеїну, алкоголю, нікотину тощо) та різких рухів (швидке рухання головою, занадто швидке вставання з положення сидячи або лежачи);
• виключення за можливості ліків, що можуть призвести до порушень вестибулярного апарату, зокрема й запаморочення.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
за матеріалами www.healthline.com, www.drlz.com.ua

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!