Нежить у найменших

Під впливом подразників на слизовій оболонці може розвиватися запальний патологічний процес — риніт (нежить), який характеризується порушенням місцевого кровотоку, наб­ряком і рясними виділеннями. У медичній практиці риніт класифікують за формою перебігу патології — гострий або хронічний, та залежно від етіології — інфекційний (на тлі вірусної, бактеріальної або грибкової інфекції), алергічний (при потраплянні алергенів на слизову оболонку носа), вазомоторний (при порушенні нервово-рефлекторних механізмів реакції на зовнішні подразники, такі як холодне повітря, сильний аромат, дим), гормональний (на тлі ендокринних захворювань), медикаментозний (у результаті застосування лікарських препаратів, наприклад, судинозвужувальних крапель), травматичний (внаслідок травм носа і пошкодження носової перегородки).

Коли норма, а коли варто хвилюватися

У перший місяць життя в немовляти може виникати фізіологічний риніт, який є захисним механізмом у відповідь на адаптацію до навколишнього середовища. Народившись, дитина робить перший вдих сухого повітря, з яким у верхні дихальні шляхи потрапляють мікроскопічні частинки пилу та мікроорганізми з навколишнього середовища, які осідають на слизовій оболонці носика. Клітини слизової оболонки починають активно продукувати прозорий слиз, щоб зволожити носик та захистити слизову оболонку від інородних агентів, що туди потрапили. Виділення при цьому прозорі, режим сну та харчування не порушені. Фізіологічний нежить і закладеність не впливають на загальний стан немовляти і не потребують лікування.

Проте будь-яке патологічне порушення, в тому числі риніт, у немовлят може бути проявом серйозної хвороби, тому малюка обов’язково необхідно показати лікарю для встановлення остаточного діагнозу та призначення раціональної терапії.

Якщо у малюка виявлено закладеність носа разом з великою кількістю водянистих прозорих виділень більше 3–5 діб, до того ж цей стан супроводжується чханням, підвищенням температури тіла, порушенням загального стану (проблеми з вигодовуванням, поганий сон, дратівливість, неспокійна поведінка, дихання відкритим ротом), вірогідно, дитина хворіє (наприклад на гостру респіраторну інфекцію).

Інфекційний риніт у немовлят та дітей молодшого віку розвивається частіше, ніж у дорослих, і може призводити до ускладнень (Paediatr Child Health, 2005), що пов’язано з певними фізіо­логічними особливостями:

• дитяча імунна система досить слабка, тому є більш схильною до інфекційних захворювань (Kloc M. et al., 2020);
• носові ходи та порожнина носа у дітей менші, ніж у дорослих, що при незначному набряку провокує перекриття дихання (Stenner M. et al., 2014);
• діти не вміють самостійно очищувати носові ходи, тому слизові виділення довше залишаються в носі, затримують відходження патогенної флори і таким чином зумовлюють розвиток хвороби (Hui Pan et al., 2016; Haro K. et al., 2020). Без своєчасного і правильного лікування нежить може призводити до розвитку низки ускладнень (отиту, синуситу, ларингіту, трахеїту, бронхіту, пневмонії тощо).

Раціональний підхід до лікування

Розчини для промивання носа при нежитю демонструють численні позитивні ефекти при клінічному застосуванні. Тому для полегшення стану дитини з метою зволоження слизової оболонки та сприяння евакуації виділень показані сольові зрошення носової порожнини за допомогою лікарських засобів на основі натрію хлориду. Доведено, що промивання носа фізіологічним розчином не лише полегшує перебіг риніту, а й може застосовуватися в якості профілактики застуди у дітей (Fashner J., 2012) та допоміжного лікування при риніті алергічного походження (Goniotakis I. et al., 2023).

Для поліпшення мукоциліарного кліренсу, усунення набряку та сприяння муколітичному ефекту доцільним буде застосування гіпертонічних розчинів натрію хлориду (Zhang L. et al., 2017; Зайков С.В. та ін., 2020; Štanfel D. еt al., 2022).

При вираженій закладеності і набряку носа у немовлят та дітей молодшого віку можуть бути застосовані назальні судинозвужувальні засоби — деконгестанти (Roberts G. et al., 2013), у відповідності з віком та дотриманням рекомендованих дозувань, що містять:

• оксиметазолін 0,01% — з народження;
• феніл­ефрин 0,125% — з віку 2 міс;
• ксилометазолін 0,05% — з віку 1 року;
• нафазолін 0,05% — з віку 3 років;
• трамазолін — з віку 6 років.

Перед застосуванням деконгестантів необхідно обов’язково провести ретельне очищення носової порожнини. Застосування судинозвужувальних крапель не рекомендовано більше 3–5 днів, оскільки є ризик розвитку «синдрому рикошету» — повторного набряку слизової оболонки носа (Roberts G. et al., 2013).

Рекомендуючи лікарський засіб для немовлят, фармацевт має звертати увагу на форму випуску — краще обрати краплі. Основною проблемою використання спреїв у дітей першого року життя є те, що такі засоби можуть створювати досить високий тиск у носових ходах та провокувати розвиток отиту.

Малюки не вміють самостійно очищувати носові ходи, що призводить до порушення дихання, складності зі смоктанням грудей, сном, з харчуванням. У цьому разі доцільно придбати аспіратор для відсмоктування слизу (на ринку представлений широкий асортимент цих пристроїв).

Якщо лікар підтвердить алергічне походження нежитю, дитині додатково може бути призначений пероральний прийом антигістамінних лікарських засобів для системного застосування у відповідних віку дозуваннях, що містять диметинден, який застосовують у віці від 1 міс, дезлоратадин — з віку 6 міс, цетиризин, левоцетиризин, лоратадин — з віку 2 років, мебгідролін, хіфенадин, хлоропірамін — з віку 3 років або клемастин — у віці старше 6 років. Варто звернути увагу на те, що слизові виділення, які стікають по задній стінці глотки малюка в положенні лежачи, доволі часто провокують подразнення у вигляді кашлю, який у цьому контексті не потребує лікування та минає самостійно.

Альтернативні методи допомоги

Доведено, що додатковий прийом вітаміну D ефективний у скороченні тривалості симптомів бронхіоліту — поширеної інфекції дихальних шляхів вірусного походження у немовлят, одним із симптомів якої є нежить (Kua K.P. et al., 2017).

В одному з досліджень показано, що виключення з раціону харчування молочних продуктів (але не грудного вигодовування!) на період хвороби зменшує кількість назофарингеального секрету (Lucas S. et al., 2019).

Додаткове вживання вітамінно-мінеральних добавок, що містять аскорбінову кислоту та сульфат цинку, зумовлює тенденцію до зменшення тривалості симптомів застуди, якщо їх вживати протягом перших 24 год після появи симптомів (Fashner J., 2012).

Корисні поради

Основні рекомендації включають зволоження носика сольовими розчинами, забезпечення дитині достатнього відпочинку та спокою, раціональне харчування (згідно з віком), підтримання оптимальних показників мікроклімату та уникнення додаткових подразників (тютюновий дим, пил) (Fashner J., 2012).

Для організму дітей нормою вологості повітря в приміщенні є показники 50–60%. При цьому оптимальна рекомендована температура в приміщенні повинна становити 18–19 °С (Комаровський Є.О., 2015). Слід зазначити, що для збереження здоров’я та гарного самопочуття важливу роль відіграють не лише оптимальні параметри температури й вологості, а й чистота повітря, тому потрібно провітрювати приміщення в будь-яку погоду та пору року (Комаровський Є.О., 2015).

Негайно до лікаря!

Якщо у дитини нежить супроводжується підвищенням температури тіла вище 38,5° С, наявний неприємний запах, кров’янисті або гнійні виділення з носа, або виділення тільки з одного носового ходу; риніт супроводжується «закладеністю» у вухах; наявний кашель, що триває більше тижня, напади задишки та зростаюча слабкість; закладеність, яка триває більше 3–5 днів; відмічені порушення загального стану, відсутність носового дихання (дихає через рот), висока температура тіла — варто негайно показати немовля лікарю.

Таким чином, як би не змінювалося самопочуття немовляти, батькам слід рекомендувати не панікувати, але й не займатися самолікуванням. Візит до лікаря — найбільш правильний спосіб допомогти своєму малюку.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!