Ціноутворення на ліки: в межах SAFEMed обговорено можливість проведення реформ з державними інституціями

Голова НСЗУ Наталія Гусак в своєму виступі наголосила на актуальності питання ціноутворення на препарати, оскільки в бізнесу та пацієнтських організацій є запит на прозору систему ціноутворення.

«Запит на лікарські засоби, які входять до програми «Доступні ліки», є надвисоким так само, як і запит на справедливість у нашій країні. НСЗУ, адмініструючи цю програму, чітко фіксує, який великий крок зробила країна в забезпеченні людей життєво необхідними препаратами. Однак, на мою думку, кожен з нас, кожна інституція ще має докласти максимальних зусиль для того, щоб питання ціноутворення на лікарські засоби набуло нової ваги і перспективи», — наголосила Н. Гусак.

Директор Департаменту оцінки медичних технологій (ОМТ) та раціональної фармакотерапії ДЕЦ Ореста Піняжко у своєму виступі зазначила, що в міжнародній практиці, зокрема, у нещодавньому звіті Oslo Medicines Initiative, рекомендованим є застосування комплексу інструментів для ціноутворення, диференціюючи підходи під час дії патентного захисту і після його завершення. Наприклад, під час дії патентного захисту доцільно розглядати інструменти як зовнішнього реферування, так і ціноутворення, заснованого на цінності — Value-Based Pricing.

Value-Based Pricing, за її словами, має посідати одне з провідних місць у системі державного регулювання цін, щоб визначити справедливу ціну на основі моделі фармакоекономічного аналізу «ефективності — витрат».

Після завершення терміну дії патенту найбільш ефективними будуть конкурентні тендерні закупівлі, внутрішнє реферування.

Також важливим є перегляд доцільності зовнішнього реферування для усього Національного переліку основних лікарських засобів (Нацперелік). Оскільки для генериків цей інструмент не є найбільш ефективним, тож необхідне запровадження більш дієвих інструментів і загальноприйнятих європейських підходів до процесу ціноутворення.

О. Піняжко доповіла, що за результатами проведення ОМТ, ДЕЦ надав МОЗ України загалом більше 90 рекомендацій щодо включення/виключення лікарських засобів до регуляторних переліків.

Вона додала, що важливим є також запровадження і пере­говорних процедур для тих препаратів, де за результатами Value-Based Pricing є потреба у переговорах, і справедлива ціна є вищою за рекомендовані пороги готовності держави платити, проте у лікарського засобу вже є генерична конкуренція на ринку. Відповідно — це інструмент фіксації такої ціни.

Також слід звернути увагу на потребу чітких таймлайнів процесів, зокрема, для прогнозованості процедури щодо термінів прийняття рішень.

Користуючись нагодою, вона подякувала партнерам проєкту SAFEMed за цінну консультативну, методичну, технічну підтримку на шляху впровадження єдиної державної цінової політики на препарати в Україні та актуалізацію питання розробки ІТ- інструментів для здійснення реферування цін.

Генеральний директор МЗУ Едем Адаманов зауважив, що регулювання цін на ліки напряму впливає на забезпеченість лікарень та доступ пацієнтів до необхідних медичних товарів.

Адже, коли на лікарські засоби, які закуповуються або відшкодовуються за бюджетні кошти, держава встановлює граничні ціни і постачальники можуть продавати їх лікарням з націнкою не вище 10 відсотків, це означає, що лікарні захищені від переплат та можуть ефективніше використовувати кошти платників податків.

Стосовно перспектив на майбутнє, він зазначив, що наразі питання державного регулювання цін на ліки визначається кількома нормативно-правовими документами. Це ускладнює розуміння як для ринку, так і для лікарень. Тому, на його переконання, необхідно напрацювати єдиний документ, який буде унормовувати ціноутворення на препарати.

«Говорячи про якісне забезпечення лікарень, ще одним дуже важливим аспектом є впровадження найкращих практик та інструментів, що допоможуть їм ефективніше здійснювати закупівлі. Зокрема, перехід на закупівлі через Prozorro Market дозволяє закладам охорони здоров’я заощаджувати в середньому 23%. А отже, вони можуть витратити ці кошти на зарплати працівникам або купити більше ліків та забезпечити ними більше пацієнтів», — підкреслив Е. Адаманов.

Загалом під час круглого столу учасники мали змогу:

• обмінятися досвідом та проаналізувати українську та кращі світові політики державного регулювання цін на лікарські засоби;
• обговорити проблематику чинного механізму референтного ціноутворення на препарати та перспективи змін;
• отримати фахові рекомендації ВООЗ та пропозиції проєкту SAFEMed щодо короткострокового та довгострокового удосконалення політики цінового регулювання:
• досягти домовленостей щодо спільної діяльності відповідальних державних органів у процесі трансформації поточної системи ціноутворення в єдину державну політику ціноутворення в Україні;
• окреслити подальші кроки дорожньої карти щодо внесення змін до нормативно-правової бази у сфері ціноутворення.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!