«Прокачайте» мозок!

Чому головний мозок втрачає свої функціональні можливості?

Будь-які порушення в роботі головного мозку можуть викликати низку негативних ускладнень, серед яких голов­ний біль, запаморочення, шум у голові, зниження праце­здатності, підвищена дратівливість, порушення сну, когнітивні розлади, а при прогресуванні — параліч, дисциркуляторна енцефалопатія тощо.

Одним з факторів, який негативно впливає на голов­ний мозок, є фізіологічний процес старіння, який призводить до змін розміру цього органа (встановлено, що його об’єм та маса зменшуються з віком зі швидкістю приблизно 5% на десятиріччя після 40 років) та порушень когнітивних функцій (Peters R., 2006).

Пам’ятаймо про дію також і зовнішнього середовища, зокрема, токсини, тютюновий дим, пасивне куріння, забруднене повітря та пестициди можуть призводити до зниження когнітивних навичок і підвищеного ризику розвитку нейродегенеративних захворювань (наприклад хвороби Альцгеймера). Варто зауважити, що вплив певних токсинів у критичні періоди ембріонального розвитку головного мозку може призвести до порушень розвитку та вроджених вад (Kumar N.N. et al., 2023).

Іншим видом ризику є черепно-мозкові травми голови, що стаються внаслідок нещасного випадку або занять екстремальними видами спорту та виявляються неврологічною дисфункцією. Хоча більшість явних проявів травмувань зникають протягом одного тижня, пошкодження нервової системи — малопомітні, і можуть проявлятися відстрочено (хронічні приступи головного болю, когнітивні порушення тощо) (Sahler C.S. et al., 2012).

Помірні дози алкоголю у осіб середнього та старшого віку можуть зумовлювати зміни об’єму головного мозку, і відповідно — нейродегенеративні порушення, пов’язані з алкоголем (Daviet R. et al., 2022), а от надмірне його вживання є головним фактором ризику розвитку деменції (Kilian C. et al., 2023). Не меншої шкоди завдає й прийом психо­активних речовин: у споживачів марихуани у надмірній кількості виявляють незначні аномалії в мозкових структурах (Squeglia L.M. et al., 2009).

Нікотин звужує судини головного мозку, що призводить до дефіциту поживних речовин у ньому та підвищує ризик розвитку низки специфічних патологій (Whitehead A.K. et al., 2021), серед яких, наприклад, церебральний атеросклероз (Hilal S. et al., 2017).

Фармацевт має робити наголос на шкоді алкоголю, наркотиків та куріння, рекомендуючи відмовитися від цих залежностей. Зокрема, щоб кинути курити або зменшити потребу в тютюнокурінні, можна приймати препарати на основі нікотину та цитизину.

Чому важливо добре спати?

Сон — важлива складова людського життя, що покращує пам’ять, регулює обмін речовин і зменшує розумову втому. Усього 7 год сну можуть допомогти головному мозку реорганізуватися і «підзарядитися» (Eugene A.R et al., 2015). Однак сучасний шалений ритм життя та праці у багатьох випадках змушує людей «економити» на сні, щоб встигнути зробити якомога більше роботи, що є шкідливим для функціонування організму, зокрема і головного мозку, що проявляється порушеннями когнітивної діяльності, психічними розладами тощо (Eugene A.R. et al., 2015).

Тому фармацевту насамперед варто рекомендувати відві­дувачам аптеки налагодити свій розпорядок дня та сну. Варто зауважити, що навіть незначна денна сієста сприяє зміцненню пам’яті, покращенню навчання і стабілізує емоційний стан (Mantua J. et al., 2017). Для покращення засинання чи при безсонні можуть бути рекомендовані для прийому лікарські засоби на основі валеріани, пасифлори чи доксиламіну.

Ми — це те, що ми їмо!

Ефективна робота головного мозку потребує не лише правильного відпочинку, а й повноцінного збалансованого харчування (Gómez-Pinilla F., 2008).

Для оптимального функціонування головного мозку потрібні різноманітні поживні речовини, що містяться в їжі, які на клітинному рівні підтримують когнітивні функції головного мозку: ненасичені омега-3 жирні кислоти (риба, льон, ківі, волоські горіхи), куркумін (куркума, каррі), флавоноїди (какао, зелений чай, цитрусові), насичені жири (вершкове масло, сало, кокосова олія, молочні продукти), вітаміни групи В (м’ясо, птиця, дріжджі, екстракти, броколі, шпинат, банани, картопля, молоко, яйця, цільнозернові злаки), вітамін D (риба, соєве молоко, крупи), вітамін Е (спаржа, авокадо, горіхи, рослинні олії), холін (яєчні жовтки, м’ясо птиці, салат); комбінації вітамінів С, Е, каротину (цитрусові, теляча і яловича печінка); кальцій, цинк, селен (молочні продукти, боби, горіхи, цільнозернові, крупи, м’ясо, риба, яйця); мідь (яловича/бараняча печінка, какао); залізо (червоне м’ясо, сочевиця, квасоля) (Gómez-Pinilla F., 2008).

Корисною підтримкою для головного мозку може стати додаткове введення до раціону дієтичних добавок, які містять гінкго білобу (нормалізує мозковий крово­обіг, обмінні процеси в головному мозку, підвищує еластичність судинних стінок і розширює судини), лецитин (сприяє передачі нервово-м’язового імпульсу, зміцнює нервову систему), елеутерокок (зменшує втому, стимулює центральну нервову систему, відновлює і підвищує фізичну і розумову працездатність), ацетил-L-карнітин (впливає на холінергічну передачу в головному мозку), женьшень (підвищує фізичну та психічну стійкість організму, усуває втому, допомагає організму адаптуватися до будь-яких поточних потреб), готу колу (проявляє анксіолітичний ефект, може впливати на морфологію нейронів і підтримувати функцію головного мозку), гуарану (сприяє підвищенню фізичної працездатності під час стресових ситуацій, покращенню запам’ятовування), родіолу рожеву (індукує адаптогенні, антидепресивні, анксіолітичні та стимулювальні ефекти), лимонник китайський (покращує загальний індукований когнітивний дефіцит) (Malík M. et al., 2022).

Окрім раціону, варто звернути увагу й на режим та час прийому їжі. Зокрема, виявлено сприятливий вплив сніданку на успішність у школі, зокрема на оцінки з математики (Adolphus K. et al., 2013).

На жаль, стиль життя багатьох людей формує нездорові навички харчування, які полягають у відмові від сніданку, або, наприклад, вживанні їжі на ніч ввечері, що значно порушує функцію пам’яті, навіть при повноцінному харчуванні та достатньому сну (Loh D.H. et al., 2015).

Не забуваймо й про належну гідратацію (споживання води). У дослідженні встановлено, що достатній рівень регідратації на тлі зневоднення повертає бадьорість, зменшує втому, покращує короткочасну пам’ять і увагу (Zhang N. et al., 2019).

Відсутність стресу

Виявляється, що короткотривалий стрес може бути корисним, допомагаючи головному мозку запам’ятовувати інформацію (Vogel S. & Schwabe L., 2016), а от при тривалій дії стресу розвивається деструктивний ефект — знижується пам’ять, погіршується здатність до навчання та продуктивність праці, втрачається цікавість до життя (McEwen B.S., 2017).

Щоб головний мозок працював ефективно, вмів долати стреси та адаптуватися під різні ситуації, йому потрібне додаткове живлення спеціальними речовинами. Зокрема, лікар може призначити ноотропи («розумні ліки») — лікарські засоби, що можуть покращувати функції мислення, навчання та пам’яті людини, особливо в разі, коли ці функції порушені.

Фармацевт для зменшення вираженості симптомів та з метою попередження розвитку негативних наслідків тривалого стресу може порадити препарати, що діють на нервову систему, на основі гліцину (зменшує психоемоційне напруження, поліпшує соціальну адаптацію, настрій, нормалізує сон, підвищує розумову працездатність, зменшує вегетосудинні розлади та вираженість загальномозкових розладів при ішемічному інсульті та черепно-мозковій травмі), анксіолітики, які містять у своєму складі мебікар (діє як мембраностабілізатор, адаптоген та церебропротектор при оксидантному стресі різного генезу, має помірну транквілізуючу активність, знижує почуття неспокою, тривоги, страху, внутрішнє емоційне напруження, покращує когнітивні функції, підвищує увагу і розумову працездатність), антидепресанти рослинного походження (трава звіробою) або седативні засоби рослинного походження, що містять валеріану, пустирник чи пасифлору.

Рух — це здоров’я, а здоров’я — це життя! (М. Амосов)

Доведено, що регулярні фізичні навантаження сповільнюють вікові зміни в головному мозку й підтримують когнітивні здібності (Xu L. et al., 2023), а також допомагають знизити артеріальний тиск, ризик розвитку серцево-судинних захворювань (можуть призвести до інсульту) та сприяють нормальному кровопостачанню мозку (Nystoriak M.A. et al., 2018).

Окрім того, дослідження підтверджують позитивний ефект від іншої активності — сексуальної, що, як виявляється, покращує пам’ять і здатність до абстрактного мислення та може сприяти покращенню когнітивних функцій (Wright H. et al., 2016).

Соціальна активність

Одним із пріоритетів еволюції нашого головного мозку є схильність до соціальної діяльності у взаємодії з іншими людьми. Виявляється, що активність ділянок головного мозку, що залучені до навчання, у процесі взаємодії з іншою людиною є вищою, ніж при самостійному навчанні. Те ж саме стосується й участі в іграх (Clark I. et al., 2015).

Спілкування допомагає зміцнити нейронні зв’язки та сповільнює їх ослаблення в процесі старіння (Rossi E. et al., 2016). Стабільна соціальна активність знижує ризик розвитку деменції та сприяє подовженню тривалості життя (Kuiper J.S. et al., 2015).

Так, можемо підсумувати, що «прокачка» головного мозку — це комплекс, що включає в себе оптимізацію режиму дня, правильне харчування, відмову від шкідливих звичок, фізичну та соціальну активність та прийом деяких лікарських засобів. На перший погляд може здаватися, що дотриматися всіх основних принципів підтримки мозкової діяльності — нелегке завдання. Але, як сказала британська письменниця Джоан Роулінг: «На світі немає нічого неможливого — справа тільки в тому, чи вистачить у тебе сміливості!».

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!