ГРВІ: комплексний підхід до лікування

ГРІ чи ГРВІ: яка різниця?

ГРІ — це будь-яке гостре інфекційне захворювання верхніх або нижніх дихальних шляхів, що супроводжується розвитком респіраторного синдрому, який виявляється в переважно місцевому ураженні дихальних шляхів (фарингіт, ларингіт, трахеїт тощо) та інтоксикацією різного ступеня. Причиною більшості ГРІ є віруси (грипу, парагрипу, адено-, респіраторно-синцитіальний, пікорна-, корона-, рео-, ентеро- та герпесвіруси), тому їх і називають гост­рими респіраторними вірусними інфекціями (ГРВІ). Зокрема, грип — одна з найбільш поширених ГРВІ у світі, викликана вірусом грипу, а COVID-19 — ГРВІ, спровокована коронавірусом. Повітряний шлях передавання збудника та висока сприйнятливість населення до більшості збудників гост­рих респіраторних захворювань зумовлює швидкість та широту їх розповсюдження. Пік захворюваності відмічають в умовах сезонного імунодефіциту — в зимовий та зимово-весняний період. Симптомами, характерними для більшості ГРВІ, є прояви загальної інтоксикації, катаральні ознаки (першіння та біль у горлі, нежить, покашлювання), помірна гіперемія, в основному піднебінних дужок, інтактність мигдаликів (за винятком аденовірусної інфекції).

Раціональний підхід до лікування

Раціональна фармакотерапія симптомів переважної більшості гострих респіраторних захворювань дає змогу значно поліпшити якість життя пацієнта впродовж перебігу хвороби. Зокрема, це підвищена температура тіла, біль у горлі, риніт, кашель, головний біль, біль у м’язах. Асортимент ліків, показаних при цих патологічних станах, включає як монопрепарати, так і комбіновані лікарські засоби, дія яких спрямована на зменшення вираженості одночасно декількох симптомів. Зокрема, комбінації антигістамінних засобів, анальгетиків і симпатоміметиків можуть бути корисними для полегшення симптомів ГРВІ (De Sutter A.I. еt al., 2022). Актуальним для пацієнтів із ГРВІ може бути вживання дієтичних добавок, що містять біологічно активні компоненти, які можуть сприяти підвищенню резистентності організму в сезон підвищеної захворюваності. Зокрема, продукти, які містять цинк, цинеол, миртол, екстракт пеларгонії, можуть полегшувати симптоматику (Perić A. еt al., 2020; Wang M.X. еt al., 2020; Werkhäuser N. еt al., 2023), а вітамін С — скорочувати тривалість перебігу ГРВІ (Hemilä H. еt al., 2023). Окрім того, виявлено, що додатковий прийом пробіотиків (зокрема штам Lactobacillus paragasseri SBT2055 — LG2055) може пригнічувати симптоми ГРВІ та сприяти підвищенню резистентності організму (Kobatake E. еt al., 2023).

«Червоні прапорці» при респіраторній патології

Надаючи терапевтичні рекомендації людині зі скаргами на ГРВІ, потрібно бути впевненим у відсутності загрозливих симптомів, які потребують негайного направлення хворого до лікаря. Загрозу може становити тривале підвищення температура тіла (>38 °С у дітей віком до 15 років та >39 °С в осіб віком старше 15 років), скарги на сильний головний біль, біль у грудній клітці, животі або попереку, задишка, порушення ковтання, судоми, часте і важке дихання, інтенсивний кашель, хрипи і свист під час дихання, рясне потовиділення, кров’янисті або гнійні виділення з носа, зміна голосу, різке збільшення піднебінних мигдалин, наявність нальоту або виразки на мигдалинах, яскраве «палаюче» почервоніння горла, збільшення та болісність лімфовузлів, поява неврологічних симптомів (порушення мови, зору, рухів, тремтіння кінцівок тощо), підвищення тонусу потиличних м’язів (утруднення або неможливість дотягтися підборіддям до грудей), оніміння частини тіла. Не завадить звернутися до лікаря за консультацією й особам, які часто хворіють (>4 разів на рік для дорослих або >5 разів на рік для дітей), пацієнтам з групи підвищеного ризику (мешканці будинків престарілих, особи віком старше 60 років, діти та дорослі з легеневою, серцево-судинною, ендокринною патологією, хворобами нирок, імунодефіцитами, хронічними інфекціями ЛОР-органів та дихальних шляхів, діти молодшого віку, вагітні та особи, професійна діяльність яких передбачає широкий контакт з населенням) тощо.

Аспекти симптоматичного лікування

Особливе місце в діагностиці та лікуванні вірусних респіраторних хвороб займає визначення показників температури тіла. При її підвищенні важливо не намагатися«збивати» температуру нижче 38 °С чи прагнути одразу отримати нормальні показники. Зниження підвищеної температури тіла потрібно починати з рясного пиття (дорослим за відсутності протипоказань слід випивати до 3 л рідини на добу, дітям — 1–1,5 л) та охолодження повітря (оптимальною в приміщенні є температура повітря 16–18 °С) (Комаровський Є., 2015). Доцільним буде й застосування фізичних методів охолодження (обтирання водою кімнатної температури, обдування повітрям за допомогою вентилятора або обкладання льодом. Щодо антипіретичних засобів, то їх застосування знадобиться у разі значного підвищення температури тіла (>38 °С). Фармакотерапія гіпертермії передбачає прийом анальгетиків та антипіретиків (парацетамолу, метамізолу натрію, ацетилсаліцилової кислоти (з 18 років)) та нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) (ібупрофену, мефенамінової кислоти). Зокрема, доцільним стане їх прийом також для полегшення таких симптомів ГРВІ, як біль у горлі, головний та м’язовий біль. Варто зауважити, що тривалість самостійного застосування жарознижувальних засобів, анальгетиків та НПЗП не повинна перевищувати 3 діб.

При скаргах на  головний біль під час ГРВІ важливим є визначення його локалізації, залежно від якої визначаються причина та, відповідно, — лікування: головний біль у скронях виникає на фоні підвищення температури тіла; ниючий біль у лобній ділянці може вказувати на ймовірний розвиток фронтиту (запалення слизової оболонки лобних пазух); потиличний біль, що супроводжується стіканням гною по зад­ній стінці глотки і зниженням зору, може діагностуватися при сфеноїдиті (запаленні клиноподібної пазухи). Знеболення за допомогою лікарських засобів має здійснюватися з урахуванням характеру головного болю, віку та наявних супутніх хронічних захворювань пацієнта.

Біль у м’язах та ломота в тілі здебільшого є проявом такого вірусного захворювання, як грип. Він виникає через інтоксикацію токсичними продуктами, які виділяє вірус. Рясне пиття на додаток до фармакологічного знеболення сприятиме елімінації токсинів і, відповідно, попереджатиме їх негативний вплив на організм.

Біль у горлі — симптом, який у більшості випадків є одним із перших проявів ГРВІ. До факторів, які зумовлюють його виникнення, відносять дихання ротом, вдихання холодного повітря, вживання холодних напоїв, зниження імунітету, зловживання алкоголем, куріння, карієс, алергія, надмірне голосове навантаження (як у вчителів), недостатня вологість повітря тощо. Варто зауважити, що біль у горлі може виникати як при бактеріальних (часта причина — стрептококи), так і вірусних (зазвичай через риновіруси) хворобах, хоча клінічно вони мало відрізняються (Kenealy T. еt al., 2014). При болю в горлі показане місцеве лікування, яке включає застосування лікарських засобів для розсмоктування (таблетки, льодяники, пастилки), полоскання (розчини) та зрошення (аерозолі) слизової оболонки ротоглотки за допомогою препаратів, що показані при захворюваннях горла (амбазон, декаметоксин, фенол, цетилпіридин, гексетидин, флурбіпрофен, холіну саліцилат). Після їх застосування необхідно утримуватися від прийому їжі та рідини (пастилки, льодяники та таблетки для розсмоктування — 1–2 год, аерозолі — 3–5 хв). Одночасно із прийомом ліків від болю в горлі важливо вживати достатню кількість теп­лої рідини, утримуватися від куріння та вдихання тютюнового диму, вживання алкоголю, гострої, холодної або надмірно гарячої їжі. Додатково для полегшення стану при болю в горлі можуть бути запропоновані лікарські засоби для розсмоктування на основі амілметакрезолу, 2,4-дихлорбензилового спирту (Weckmann G. еt al., 2017) та лізоциму (Karakaš S. еt al., 2022), полоскання та спреї з хлоргексидином біглюконатом, який також може доповнювати поточні рекомендації щодо профілактики COVID-19 при застосуванні разом із вакцинацією, дистанціюванням, носінням маски та миттям рук (Huang Y.H. еt al., 2021). Доречним доповненням терапії запальних процесів у горлі можуть стати продукти, які містять компоненти природного походження, наприклад, екстракт ісландського моху (Kempe C. еt al., 1997) та прополіс (Zullkiflee N. еt al., 2022).

Риніт — запалення слизових оболонок носа, яке супроводжується виділеннями слизу, закладеністю, чханням, сльозотечею, свербежем, та виникає здебільшого на фоні ГРВІ, хоча може й виникати при алергії (Çatlı T. еt al., 2019). Як показали дослідження, тривалий риніт може впливати на психологічний стан людини, порушуючи якість сну, концентрацію та посилюючи дратівливість (Hellgren J. еt al., 2007). Намагаючись полегшити стан хворого з ринітом, важливо не допускати пересихання слизової оболонки носа. Для цього слід підтримувати в приміщенні відповідну вологість повіт­ря (40–60%), а також рекомендувати зрошування слизових оболонок носа та застосування судинозвужувальних засобів. Дослідження у дітей з гострим риносинуситом підтвердило користь зрошень сольовими розчинами (натрію хлорид) з метою полегшення симптомів (Jill S. еt al., 2012). Деконгестанти (судинозвужувальні засоби, симпатоміметики) (ксилометазолін, нафазолін, оксиметазолін, трамазолін, фенілефрин) здатні зменшити вираженість симптомів закладеності носа (Deckx L. еt al., 2016). Незважаючи на форму випуску та склад деконгестантів, їх застосування обмежене в часі — не більше 5–7 днів і не частіше 3–4 разів на добу.

Самолікування кашлю можливе у разі гострих респіраторних захворювань, ларингіту, трахеїту, на початкових стадіях гострого бронхіту, при вдиханні подразнювальних речовин за умови задовільного загального стану пацієнта. При сухому кашлі рекомендують протикашльові засоби (бутамірат, глауцин, окселадин, преноксдіазин), при вологому — експекторанти (алтея, гвайфенезин, евкаліпт, подорожник, солодка, плющ, чебрець) та муколітики (ацетилцистеїн, амброксол, бромгексин, карбоцистеїн). Проте, якщо протягом 2 діб після рекомендованої симптоматичної терапії лікування кашель зберігається, необхідно обов’язково звернутися до лікаря.

На сьогодні існує небагато лікарських засобів з доведеною противірусною ефективністю. Проте у разі такої респіраторної патології, як грип, нині існує етіологічна терапія, яка передбачає застосування інгібіторів нейромідази (озельтамівір). Ці препарати також є основою противірусної хіміопрофілактики, яка може призначатися з 1 року тим, хто має високий ризик розвитку ускладнень грипу, для яких щеплення проти грипу протипоказане, недоступне, або матиме низьку ефективність (наприклад особи зі знач­но ослабленим імунітетом). Рішення про призначення інгібіторів нейромідази ухвалює лікар.

Щодо антибіотиків, то вони як у дорослих, так і у дітей, мають обмежену ефективність у лікуванні більшості випадків неускладнених респіраторних хвороб (наприклад гострий риносинусит чи гострий бронхіоліт). Більшість із цих станів, навіть за відсутності антибіотикотерапії, закінчуються одужанням. А от нераціональне призначення антибактеріальних препаратів може провокувати розвиток низки побічних ефектів та поширення антибіотикорезистентності.

Профілактика ГРВІ

З метою попередження захворюваності, а також під час епідемічного спалаху ГРВІ необхідно обмежити відвідування місць скупчення людей та намагатися не контактувати з особами, які мають ознаки респіраторної інфекції, частіше мити руки з милом, провітрювати приміщення та робити вологі прибирання (не менше 2 разів на день), повноцінно харчуватися та достатньо спати, і обов’язково завчасно робити профілактичні щеплення.

Специфічною профілактикою грипу та його тяжких наслідків є вакцинація, яка особливо важлива для груп підвищеного ризику розвитку ускладнень та осіб, що мешкають разом або доглядають за ними. Ефективність вакцини проти грипу залежить від віку, імунного статусу і відповідності між циркулюючим і вакцинним штамом вірусу. Щеплення бажано проводити не пізніше, ніж за 1,5–2 міс до передбачуваного початку епідемії грипу або сезонного підвищення захворюваності за відсутності протипоказань після консультації лікаря.

При появі перших симптомів хвороби слід залишатися вдома та бути на зв’язку з лікарем, чітко виконуючи його рекомендації.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!