Інклюзивність приміщень аптек: що потрібно враховувати ліцензіату?

Відповідно до вимог абзацу 5 п. 165 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) (далі — Ліцензійні умови) ліцензіат, який провадить діяльність з роздрібної торгівлі препаратами, має забезпечити створення необхідних умов для вільного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до приміщень.

Створення необхідних умов має відбуватися відповідно до Державних будівельних норм (далі — ДБН), правил і стандартів. Підставою для висновку щодо наявної доступності осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до приміщень аптечних закладів відповідно до ДБН може слугувати документальне підтвердження фахівця з питань технічного обстеження будівель та споруд (експерта), який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Отже, аптеки та їх структурні підрозділи повинні відповідати нормам ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення», затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 30.11.2018 р. № 327 (зі зміною № 1, що набула чинності 1.09.2022 р.), та ДБН В.2.2-10:2022 «Заклади охорони здоров’я. Основні положення», затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.12.2022 р. № 278 (набули чинності 1.03.2023 р.), зокрема у частині створення необхідних умов для доступу до приміщень аптечних закладів осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

Доступність для маломобільних груп населення має забезпечуватися:

1. Фізичною можливістю і зручністю потрапляння та пересування об’єктом, прилеглою територією, отримання послуг.

2. Фізичною безпекою при потраплянні на об’єкт та пересуванні в ньому, прилеглою територією, отриманні послуг.

3. Можливістю вільного отримання інформації про об’єкт та послуги, що надаються.

4. Можливістю вільної навігації (орієнтування) в об’єкті та на прилеглій території.

У вказаних вище ДБН В.2.2-40:2018 йдеться, зокрема, про:

1. Облаштування пандусів.

Ухил відкритих пандусів на шляхах руху і біля входу до будівлі повинен бути не більше ніж 8% (1:12). Ширина пандуса має бути в просвіті не менше ніж 1,2 м за однобічним рухом, 1,8 м — за двобічним. Максимальна висота одного підйому відкритого пандуса на шляхах руху не повин­на перевищувати 0,8 м. Після кожного підйому необхідне влаштовування горизонтальних площадок глибиною не менше ніж 1,5 м.

Пандуси, а також місця при перепаді висот більше ніж 0,3 м, повинні мати з обох боків поручні. Не допускається встановлення накладних протиковзких планок на поверхні пандусів, а також неприпустимим є скидання атмо­сферних опадів з даху або системою водовідведення на похилу площину пандуса.

Відкриті пандуси на шляхах руху повинні мати двобічну огорожу з поручнями на висоті 0,7 і 0,9 м. Поверхня таких пандусів на шляхах руху повинна бути шорсткою, чітко маркованою кольором або фактурою, контрастною відносно суміжних горизонтальних поверхонь.

2. Облаштування підйомних пристроїв та інших засобів доступності для осіб з порушеннями опорно-рухового апарату.

При реконструкції будівель і споруд внутрішні сходи до рівня 1-го поверху можуть бути дубльовані пандусами. У випадку ж розташування приміщень на поверхах вище або нижче поверху основного входу до будинку (1-го поверху) допускається застосування підйомників з вертикальним або паралельно до нахилу сходів переміщенням (внутрішні пандуси). Поверхня або поручні маршу пандуса повинна візуально контрастувати з горизонтальною поверхнею. Допускається для виявлення граничних поверхонь використання світлових маячків або світлових стрічок.

По поздовжніх краях пандуса, що не примикають до стін, слід передбачати бортики заввишки не менше ніж 0,05 м. Уздовж обох боків усіх сходів і пандусів, а також біля всіх місць з перепадами висот більше ніж 0,45 м необхідно встановлювати огорожу з поручнями. Поручні пандусів слід розташовувати на висоті 0,7 і 0,9 м. Завершальні частини поручнів мають мати продовження по горизонталі на 0,3 м як вгорі, так і внизу.

3. Засоби безпеки, орієнтування, отримання інформації під час користування середовищем для осіб з порушеннями зору та слуху.

Тактильні елементи доступності (далі — ТЕД) повинні надавати особам з порушенням зору необхідну і достатню інформацію, яка сприяє самостійній орієнтації в інфраструктурі усіх населених пунктів, зокрема вулично-дорожньому просторі, на прибудинковій території, у житлових будинках та громадських будівлях і спорудах. Основний принцип використання ТЕД — сприйняття на дотик.

ТЕД, у свою чергу, класифікують на тактильні смуги та тактильні інформаційні покажчики.

Тактильні смуги повинні тактильно відрізнятися від основної поверхні, на яку вони встановлені, та бути відчутними (за допомогою тростини або підошви взуття). Вони також повинні контрастно відрізнятися за кольором і фактурою від (до) поверхні, на яку їх встановлено. Тактильні смуги як засіб сигналізації або орієнтування для осіб з порушенням зору та інших користувачів повинні попереджувати про різні види небезпеки або перешкод при пересуванні на шляхах руху до (на) об’єктів(-ах) соціальної, інженерно-транспортної інфраструктури, пішохідних шляхах, прилеглою до об’єктів територією та в інтер’єрах об’єктів.

Ці об’єкти повинні забезпечити інформацію щодо початку та закінчення руху, зміни напрямку руху, відображення місця посадки до транспортних засобів, місць отримання товарів, послуг, довідкової чи іншої інформації. У місці розміщення тактильних смуг не повинні розташовуватися об’єкти або перешкоди, водночас вони не повинні перешкоджати руху чи створювати бар’єри або небезпеку для всіх категорій користувачів.

За принципом встановлення тактильні смуги розподіляються на стандартні та спеціальні. Стандартні — це зовнішні та внутрішні смуги зі звичайних елементів середовища. Наприклад, зовнішньою тактильною смугою можуть бути пішохідна доріжка, яка має з одного чи двох боків різне за фактурою покриття зі стандартних матеріалів, або ж комбіноване покриття, коли на пішохідних шляхах покладені різні типи тротуарної плитки, бруківки, асфальту, що відрізняються тактильно і за кольором. Внутрішні — це, зокрема, килимові доріжки, підлогове покриття, яке відрізняється одне від одного тактильно та за кольором.

Спеціальні — це тактильні поверхні, виготовлені зі спеціальних тактильних індикаторів (наприклад жовта плитка, яка часто знаходиться біля пішохідних переходів).

Тактильні інформаційні покажчики повинні дублювати плоско друковану текстову чи графічну інформацію в тактильному вигляді та шрифтом Брайля. Порядок тактильних символів має відображатися зліва направо. Форми, на яких розташовано тактильні інформаційні покажчики, не повин­ні мати гострих кутів (тобто повинні мати заокруглення).

Для осіб з порушенням слуху і мовлення громадські будівлі і споруди слід оснащувати послідовною і повною (від входу до окремих приміщень) візуальною інформацією, для того щоб вони мали змогу орієнтуватися без додаткового спілкування, у разі якого виникають труднощі. Кожні приміщення повинні бути чітко позначені, знаки (покажчики) мають бути крупними і максимально освітленими. У будівлях і спорудах, де передбачена звукова інформація, необхідно використовувати дублювання інформації написами на дисплеях, табло і піктограмах.

Системи засобів інформації та сигналізації про небезпеку повинні бути комплексними і передбачати візуальну (світлову), звукову і тактильну інформацію в приміщеннях, призначених для перебування всіх категорій осіб з інвалідністю, зокрема осіб з порушенням слуху.

Держлікслужба в черговий раз наголошує на необхідності дотримання вимог законодавства України під час провадження діяльності з роздрібної торгівлі ліками. Зокрема, ліцензіат зобов’язаний виконувати вимоги Ліцензійних умов, а здобувач ліцензії для її отримання — відповідати Ліцензійним умовам.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!