Здорове майбутнє для України: стратегія співпраці з ВООЗ на 2024–2030 рр.

ВООЗ та Україна

ВООЗ є стратегічним партнером України, роль і фокус роботи якого полягають у забезпеченні нормативного та технічного керівництва і рекомендацій для уряду та національних, регіональних, місцевих і міжнародних партнерів.

Україна, своєю чергою, є важливим гравцем у формуванні глобального порядку денного в галузі охорони здоров’я як держава — член ВООЗ. На період з 2023 до 2026 р. представника від України включено до складу Виконавчої ради ВООЗ Європейського регіону, що надає можливість зробити свій внесок у регіональну політику в сфері охорони здоров’я.

На шляху до змін: що ми маємо?

У контексті реалізації Цілей сталого розвитку (Sustainable Development Goals), ухвалених державами — членами Організації Об’єднаних Націй (ООН), Україна суттєво відстає у багатьох сферах. Проте продовжує фундаментальні реформи в галузі охорони здоров’я, незважаючи на суттєві виклики, зокрема повномасштабне вторгнення російської федерації. Стратегія співпраці ВООЗ з Україною на 2024–2030 рр. виокремлює наступні тези, які слід враховувати.

Вплив війни буде довготривалим. Повномасштабна війна, що розпочалася 24 лютого 2022 р., суттєво вплинула на економіку України, призвела до переміщення населення та зумовила певні виклики перед системою охорони здоров’я. Якщо вій­на триватиме довго, велика частка населення може стикнутися з бідністю і надзвичайною економічною вразливістю, а щоб подолати економічне відставання, спричинене війною, знадоб­ляться роки. Ці труднощі підкреслюють необхідність інвестувати у здоров’я населення, щоб пом’якшити довгострокові наслідки війни.

Демографічні зміни неминучі. Повномасштабне вторгнення призвело до різкого скорочення чисельності населення. Частина громадян виїхала з країни, частина — стала внутрішньо переміщеними особами. Оскільки багато жінок молодого віку та дітей покинули країну, демографічна структура змінилася. Крім того, відмічено помітне зниження народжуваності, що ще більше впливає на демографічні зміни.

Пріоритезація ментального здоров’я. Учасники бойових дій, жінки, які зазнали сексуального насильства, люди похилого віку, які залишилися самотніми у своїх громадах, молодь, яка втратила члена сім’ї, — кожна з цих груп може відчувати наслідки для свого психічного здоров’я. За оцінками ВООЗ, понад 10 млн людей в Україні можуть мати проблеми з психічним здоров’ям внаслідок війни, включаючи симптоми посттравматичного стресового розладу (ПТСР), тривоги та депресії. Попит на послуги психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, ймовірно, продовжуватиме підвищуватися.

Зростання потреб у реабілітації. Війна в Україні значно посилила необхідність в наданні спеціалізованої травматологічної та реабілітаційної допомоги, особливо при тяжких травмах, таких як опіки, травми спинного мозку, складні травми кінцівок та ампутації. Потреби в таких послугах поширюються і на хвороби, не пов’язані з війною, — хронічні захворювання, інсульти та ін., що підкреслює важливість комплексного та інклюзивного підходу до реабілітації.

Реінтеграція та адаптація. Реінтеграція осіб, які зазнали впливу війни (зокрема ветеранів, внутрішньо переміщених осіб), в суспільство є багатокомпонентним викликом, що вимагає індивідуального комплексного підходу. Процес реінтеграції має включати надійну систему підтримки, яка передбачає послуги в сфері психічного здоров’я, консультування з приводу травм та програми реабілітації на рівні громади.

Відновлення пошкодженої інфраструктури. Згідно з даними звіту Уряду України, Світового банку та Європейської комісії «Швидка оцінка завданої шкоди та потреб на відновлення України», війна зумовила значні негативні наслідки в контексті доступності медичних послуг та інфраструктури. Відбудова та відновлення мають життєво важливе значення не лише для вирішення нагальних проблем у сфері охорони здоров’я, але й для стійкості у разі майбутніх викликів.

Реформи

Протягом останніх десятиліть Україна пройшла великий шлях реформ у сфері охорони здоров’я. Створення нових інституцій (Національної служби охорони здоров’я як єдиного замовника медичних послуг та ДП «Медичні закупівлі України» як централізованої закупівельної агенції) та їх вдосконалення є важливою передумовою для реформування сектору охорони здоров’я. Незважаючи на пандемію COVID-19 та повно­масштабну війну, реформи не зупиняються і мають потенціал для наближення системи охорони здоров’я країни до забезпечення всезагального охоплення медичними послугами (universal health coverage). Реформи повинні залишатися в цент­рі уваги в процесі відновлення.

Прагнення України до інтеграції в ЄС є сприятливим моментом для впровадження реформ, підвищення прозорості, підзвітності та контролю. Варто звернути увагу на такі ключові аспекти, як реформи державного управління, інклюзивність, децентралізація та цифровізація.

Вдосконалення первинної медичної допомоги є критично важливим, включаючи модернізацію лікарень, впровадження сучасних інформаційних систем охорони здоров’я та забезпечення доступності основних препаратів і витратних матеріалів. Підходи, орієнтовані на громаду, є ключовими, коли послуги охорони здоров’я адаптовані до конкретних потреб місцевого населення, у тому числі найбільш уразливих груп.

Великою проблемою залишається нестача кадрів у сфері охорони здоров’я, особливо у сільській місцевості. Розуміння потреби, розподілу та перспектив нинішнього покоління працівників охорони здоров’я має вирішальне значення для забезпечення доступу населення до медичної допомоги.

Зобов’язання ВООЗ щодо України

Незалежно від того, чи йдеться про реагування на надзвичайні ситуації, повоєнне відновлення чи підтримку реформ, ВООЗ зосереджується на 3 головних стратегічних пріоритетах.

Стратегічний пріоритет 1. Забезпечення загального доступу до якісних медичних послуг для всіх громадян, незалежно від їх платоспроможності. Цей напрямок включає підтримку екстреної медичної допомоги, реформу первинної медичної допомоги, розвиток медичних кадрів та розробку інтегрованого пакету медичних послуг, що має підтримуватися потужними реформами у сфері фінансування охорони здоров’я.

Стратегічний пріоритет 2. Профілактика та зниження основ­них ризиків для здоров’я, що посилилися у зв’язку з війною: зменшення тягаря неінфекційних та інфекційних захворювань; інвестування в комплексні медичні послуги, включаючи програми вакцинації та ініціативи з охорони навколишнього середовища; акцент на ментальне благополуччя та розширення можливостей громади як важливі передумови для довгострокового відновлення України та добробуту суспільства.

Стратегічний пріоритет 3. Розбудова надійних інституцій: підтримка реформ системи охорони здоров’я, підвищення можливостей сектору та відповідність стандартам ЄС. Цей напрямок включає зміцнення спроможності галузі щодо готовності до надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров’я та реагування на них, а також залучення зацікавлених сторін для покращення стійкості системи охорони здоров’я.

ВООЗ заохочує висунення первинної медичної допомоги на 1-ше місце, наголошуючи на необхідності створення багато­профільних центрів здоров’я та розширення амбулаторної допомоги. ВООЗ також підтримуватиме розробку та впровадження інтегрованого пакету медичних послуг для всіх громадян, що включає профілактику, контроль і лікування інфекційних захворювань, таких як ВІЛ і туберкульоз; неінфекційні захворювання; охорону здоров’я матері, новонароджених, дітей та підлітків; сексуальне та репродуктивне здоров’я; імунізацію; ментальне здоров’я, психосоціальну підтримку та реабілітацію.

У відповідь на нагальні виклики, пов’язані зі стійкими інфекційними захворюваннями та низьким рівнем імунізації в Україні, стратегія ВООЗ надає пріоритет проактивному підходу. Визнаючи триваючу боротьбу з ВІЛ і туберкульозом, особливо серед уразливих груп населення, ВООЗ зосередиться на вдосконаленні механізмів раннього виявлення, зміцненні інфраструктури охорони здоров’я та адаптації заходів профілактики та лікування для груп ризику. Це також включатиме сезонну імунізацію від COVID-19, грипу та респіраторно-синцитіального вірусу.

Підвищення доступності медичних послуг має йти поряд з раціональним використанням ресурсів та збільшенням фінансування. З цією метою ВООЗ просуватиме реформи із акцентом на справедливе фінансування системи охорони здоров’я.

ВООЗ має намір продовжувати підтримувати Україну в її реформах, які мають поліпшити результати у сфері охорони здоров’я, а також сприяти вступу до ЄС.

Досвід пандемії COVID-19 і повномасштабної війни показує, що потрібні додаткові інвестиції в здатність готуватися до надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров’я, запобігати їм і відповідати на них. У майбутньому, імовірно, виникатимуть нові спалахи захворювань та інші надзвичайні ситуації. ВООЗ допомагатиме зміцнити потенціал для швидкого реагування та готовності до надзвичайних ситуацій, включаючи координацію, спостереження та необхідні людські ресурси.

ВООЗ регулярно оцінюватиме прогрес щодо стратегічних пріоритетів і результатів. На 2027 р. заплановано проміжний огляд і підбиття підсумків.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!