Напруженість та стрес — реальність більшості українців. Однак тривале перебування «у тонусі» втомлює, тож мозок починає шукати інші механізми захисту. Інколи розв’язати проблему може сміх. І це правда, адже в житті завжди можна знайти низку дрібниць, як усміхнена дитина, смішна картинка чи грайливе цуценя, які можуть тимчасово відволікти. День сміху, який щороку відзначається 1 квітня, — не просто жартівливе свято, а й спосіб нагадати людям, що сміх лікує, і нехтувати таким своєрідним і доступним методом терапії не варто.
Сміх — вираз емоційного стану людини, пов’язаний з переживанням неоднозначної, смішної ситуації, що супроводжується низкою позитивних фізіологічних реакцій організму. Якщо простіше, то сміх — це сигнал, що все гаразд. Можливість стабілізувати емоційний стан з допомогою сміху покладений в основу сміхотерапії — різновиду когнітивно-поведінкової терапії, яка, як виявлено у дослідженнях, може покращити фізичний та психологічний стан людини та сприяти поліпшенню якості життя (Akimbekov N.S. et al., 2021).
Як відомо, стрес може негативно вплинути на здоров’я, але сміх може допомогти протидіяти цьому впливу. Механізм його дії є обґрунтованим з наукової точки зору.
Так, коли людина сміється або просто спостерігає, як сміється хтось інший, у головному мозку відбувається активація моторної кори головного мозку (відповідає за рух), лобної долі (бере участь у мисленні, руховому контролі, емоціях та мові) та лімбічної системи (модулює емоційно-мотиваційну поведінку), що супроводжується утворенням низки природних сполук (ендорфінів), які сприяють гарному самопочуттю, покращують настрій, зменшують вираженість тривоги й стресу, болю тощо (Tse M.M. et al., 2010; Hajar R. et al., 2023).
Зафіксовано, що у людей відмічається підвищений больовий поріг після перегляду комедійного фільму, що пов’язано з ендорфінами, які виділяються під час сміху та сприймаються опіоїдними рецепторами головного мозку, тобто сміх здатен викликати ейфорію по типу деяких опіоїдних препаратів (Yim J., 2016). Виявлено, що коли людина посміхається, це мимовільно сприяє вивільненню ендорфінів у людей, що її оточують (ланцюгова реакція сміху) (Manninen S. et al., 2017).
Сміх сприяє зниженню рівня адреналіну та кортизолу і завдяки цьому сприяє усуненню фізичного та емоційного напруження, активації вивільнення серотоніну — нейромедіатора, на який впливають найпоширеніші типи антидепресантів. Тобто сміх проявляє короткотривалу антидепресивну дію (Yim J., 2016). Симуляція сміхотерапії може допомогти зменшити вираженість депресії та фізичних симптомів, а також підвищити функцію легень у хворих на туберкульоз (Jang K.-S. et al., 2022). Варто наголосити, що зниження рівня кортизолу також сприяє підтримці належного рівня глюкози в плазмі крові, зменшенню вираженості запалення та покращенню якості сну (Kramer C.K. et al., 2023).
У дослідженнях встановлено, що сміх поліпшує стан кровоносних судин та кровообіг (Khamsi R., 2005), зміцнює імунітет та впливає на активність клітин-кілерів, що пов’язані з резистентністю до захворювань (Bennett M.P. et al., 2009; Hajar R. et al., 2023), позитивно впливає на органи дихання (Environ J., 2022), підтримує належну форму тіла (сміючись близько 10–15 хв на добу, можна втратити до 40 калорій та підтягнути прес) (Buchowski M.S. et al., 2007), покращує запам’ятовування у осіб літнього віку (Kramer C.K. et al., 2023), захищає від розвитку серцево-судинних захворювань (підвищення активності супроводжується розслабленням м’язів і зниженням серцево-судинної діяльності, що відповідно корелює зі зниженням поширеності серцево-судинних патологічних станів (Hayashi K. et al., 2016), усуває фізичну напругу та стрес (Hajar R. et al., 2023), зміцнює психологічну стійкість та поліпшує стосунки між людьми (Kashdan T.B. et al., 2014).
У світлі фізіологічних змін, пов’язаних зі старінням, особи похилого віку більш сприйнятливі до розвитку різного роду захворювань, що можуть призвести до хронічного болю, інвалідизації і, як наслідок, — самотності, соціальної ізоляції, депресії тощо. Відволікання є одним із важливих способів використання когнітивно-поведінкових технік для зменшення вираженості болю, а гуморотерапія є одним з методів підтримки здоров’я, який може бути використаний для контролю больових відчуттів. Незалежно від свого фізичного стану пацієнти повинні дозволити собі бути щасливими та дати можливість гумору відігравати більшу роль у їхньому житті (Tse M.M. et al., 2010). Варто зазначити, що сміхотерапія вважається легкодоступним втручанням, яке позитивно впливає на перебіг депресії та якість сну у осіб похилого віку (Ko H.-J. et al., 2011), а також знижує ризик розвитку деменції (Wang Y. et al., 2022).
Сміх може навіть допомогти жити довше. У осіб, що частіше посміхаються, виявлено збільшення тривалості життя (Sakurada K. et al., 2020). У дослідженні, проведеному в Норвегії, зафіксовано, що особи із розвиненим почуттям гумору пережили тих, хто рідко сміявся. Різниця була особливо помітною для тих, хто бореться з онкопатологією (Romundstad S. et al., 2016).
Звичайно, сміх — не панацея, адже не здатен виліковувати хвороби, проте він однозначно позитивно впливає на здоров’я й може бути гарною його підтримкою та доповненням до основних методів лікування.
Навіть у найважчі часи знайдіть причину для невеликої посмішки, адже це може допомогти почуватися краще та залишатися здоровими.
Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим