Весняна депресія: причини та способи її подолання

Про депресію

Депресія — це розлад, який характеризується зниженням настрою, розумовою і руховою загальмованістю. Ознаками депресивного розладу є смуток, порожнеча або дратівливий настрій, що супроводжується соматичними та когнітивними змінами, які суттєво впливають на здатність людини функціонувати. Так, депресія — це реакція людини на зміни й емоційна відсутність готовності прийняти ці зміни (Øverland S. et al., 2019).

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) прогнозує, що до 2030 р. депресія призводитиме до втрати працездатності частіше, ніж будь-яка інша хвороба. Сьогодні вона вже є однією з основних причин втрати працездатності у віковій категорії 15–44 років для обох статей. Дослідження епідеміології великого депресивного розладу показали, що середня тривалість життя пацієнтів з депресією на 25–30 років коротша, ніж у загальній популяції (Voinov B. et al., 2013).

У дослідженнях продемонстровано, що потенційні фактори ризику розвитку депресії можуть варіювати під дією низки чинників. Наприклад, режим сну, рівень фізичної активності, репродуктивна поведінка можуть змінюватися залежно від сезонних коливань і впливати на настрій (Øverland S. et al., 2019).

Про САР

Сезонний афективний розлад (САР) — це депресивний розлад, який виникає щороку в один і той самий період (зазвичай навесні або взимку), здебільшого у жінок. САР відрізняється від депресії без сезонної специфікації через характер симптомів. Відмінними ознаками весняно-літнього депресивного розладу є безсоння, поганий апетит, зменшення маси тіла, тривожність, підвищена дратівливість (Munir S. et al., 2023). Ці симптоми зазвичай тривають близько 4–5 міс поспіль протягом року. Для встановлення діагнозу така клінічна картина має відмічатися щонайменше 2 роки поспіль¹.

Ймовірно, при розвитку САР мають значення:

• вік: зазвичай починається у віці 18–30 років (Melrose S. et al., 2015);
• стать: частіше відзначається у жінок, ніж у чоловіків (Melrose S. et al., 2015);
• сімейний анамнез: близько 15% осіб із САР мають найближчих родичів з цим захворюванням зараз або в анамнезі, а понад 60% мають родичів з іншими розладами настрою чи психологічними порушеннями, такими як великий депресивний розлад або шизофренія².

Люди з САР можуть страждати і від інших розладів психічного здоров’я, наприклад синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю, розладу харчування, тривожного або панічного розладу¹.

Як боротися із САР?

Не потрібно нехтувати симптомами депресії. Чим раніше почнеться активна боротьба з цією хворобою, тим менше небажаних наслідків вона спричинить.

Варто зазначити, що з депресією, в тому числі й САР, можна боротися самостійно. Але щоб вийти з депресивного стану, потрібні яскраві емоції, які змусять організм радіти буденним речам та попереджатимуть розвиток поганих думок. Для цього першочергово слід модифікувати своє життя. Важливо дотримуватися нормального режиму дня, який включатиме повноцінний сон, правильне збалансоване харчування та достатню фізичну активність.

Не варто забувати про користь прогулянок та фізичної активності на свіжому повітрі, особливо в сонячну погоду. Виявлено, що кількість сонячного впливу корелює з порушеннями когнітивного статусу (Kent S.T. et al., 2009). Чим менше сонця в нашому житті, тим гірші когнітивні здібності.

Для підвищення настрою та поліпшення когнітивних і психологічних функцій можна почати додатково вживати вітамінно-мінеральні комплекси (Tardy A.L. et al., 2020).

Сон — не просто біологічна необхідність людини, а й «ліки» від багатьох хвороб, у тому числі й САР. Адже тривала депривація сну, циркадний дисбаланс та неліковані розлади сну можуть спричиняти глибокий пошкоджувальний вплив на фізичне і психічне здоров’я, погіршувати настрій. Хронічне недосипання може навіть підвищувати ризик передчасної смерті. Американська академія медицини сну (American Academy of Sleep Medicine — AASM) і Товариство дослідження сну (Sleep Research Society — SRS) рекомендують, щоб доросла людина спала не менше 7 год на добу (Ramar K. et al., 2021).

У дослідженнях визначено, що незбалансований раціон пов’язаний з підвищеним ризиком розвитку депресії та погіршенням психічного здоров’я (Molendijk M. et al., 2018; Francis H.M. et al., 2019). Правильно підібраний раціон харчування може допомогти підтримати організм під час весняного депресивного загострення. Мається на увазі, що необхідно не тільки збалансовано харчуватися, а й уникати низькокалорійних дієт, жирних, солодких страв, обмежити споживання міцного чаю та кави, не зловживати алкоголем тощо.

Якщо модифікація способу життя не приносить очікуваного результату, а хвороба продовжує прогресувати, необхідно звернутися за допомогою до лікаря.

Одним із основних методів лікування САР є когнітивно-поведінкова терапія, яка може допомогти людям навчитися мислити «по-новому», змінюючи свої погляди, звички та стиль життя, які зумовлюють розвиток депресивного стану (Munir S. et al., 2023).

Когнітивно-поведінкова терапія — це тип психотерапії, спрямований на те, щоб допомогти людям навчитися кидати виклик і змінювати некорисні думки та поведінку, щоб покращити свої почуття депресії та тривоги. Когнітивно-поведінкова терапія адаптована для людей із САР (відома як когнітивно-поведінкова терапія-САД). Результати продемонстрували її ефективність у розв’язанні таких психологічних проблем, як тривожний розлад, синдром гіперчутливості з дефіцитом уваги, нервова булімія, депресія, іпохондрія, синдром хронічної втоми, фіброміалгія, синдром подразненого кишечнику, рак молочної залози. Окрім того, цей вид психотерапії знайшов своє місце в лікуванні антисоціальної поведінки, зловживання наркотиками, куріння, надмірної маси тіла, принаймні певний відрізок часу (Nakao M. et al., 2021).

Окрім психологічної підтримки, рекомендують також фототерапію, яка може допомагати зменшувати вираженість симптомів депресії та прискорювати циркадні ритми (Munir S. et al., 2023).

При порівнянні когнітивно-поведінкової терапії-САД із фототерапією у короткостроковій перспективі обидва методи лікування були однаково ефективними для зменшення вираженості симптомів САР, але позитивний ефект довше відмічали саме після когнітивно-поведінкової терапії (Rohan K.J. et al., 2015).

Фармакотерапія САР може включати прийом антидепресантів, гормонів, вітаміну D тощо (Munir S. et al., 2023).

Варто відмітити, що фототерапія та вітамін D лікують здебільшого депресію зимового типу, тоді як психотерапія та антидепресанти використовуються для лікування депресії в цілому, включаючи її весняний варіант.

Як бачимо, навіть якщо запобігти САР не вдається, можна полегшити його симптоми та повернути людині радість життя. Тим більше коли на вулиці така чудова пора року, як весна.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!