У Державній службі України з лікарських засобів та контролю за наркотиками свого часу серед найактуальніших проблем фармацевтичної допомоги сільським жителям відзначали наступні:
- недостатньо розвинену інфраструктуру сільської системи лікарського забезпечення;
- значну віддаленість і важку доступність населених пунктів, відсутність стійкого зв’язку;
- низьку укомплектованість медичними та фармацевтичними кадрами і недостатню кваліфікацію цих фахівців.
Вимоги до аптеки в селі
Представники органів влади вважають, що спрощення вимог до аптек в сільській місцевості сприятиме відкриттю нових точок в селі і підвищенню доступності ліків для жителів сіл. Так, у листопаді минулого року були внесені зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) (далі — Ліцензійні умови), які встановлюють спрощені вимоги до аптек в селі.
Загальна мінімальна площа аптек, які розташовані у селі, має становити не менше ніж 18 м2 (таблиця).
| Загальна мінімальна площа | Площа торговельного залу | Приміщення для зберігання лікарських засобів | Кімната для персоналу |
| Не менше ніж 18 м2 | Не менше ніж 6 м2 | Не менше ніж 3,6 м2 | Не менше ніж 2,4 м2 |
Для аптек, розміщених у селах, наявність холодильника в кімнаті персоналу не є обов’язковою.
Для аптек, розташованих у селах, посади завідувача аптеки, заступника завідувача аптеки можуть займати особи, які мають документ про вищу освіту не нижче початкового рівня (короткого циклу) вищої освіти за спеціальністю «Фармація, промислова фармація» та не мають стажу роботи за цією спеціальністю.
Також допускається покладення обов’язків уповноваженої особи, відповідальної за функціонування системи забезпечення якості лікарських засобів в аптеці, що розташована у селі, на особу, яка має документ про вищу освіту не нижче початкового рівня (короткого циклу) за спеціальністю «Фармація, промислова фармація» та не має стажу роботи за цією спеціальністю.
Одна з вимог до аптек, у тому числі розміщених у селі, — підключення до електронної системи охорони здоров’я, аби мати змогу здійснювати відпуск лікарських засобів за електронним рецептом. Згідно з дашбордом Національної служби здоров’я України «Електронна карта місць відпуску лікарських засобів за еРецептом», станом на 17 квітня 2024 р. в селах здійснюють відпуск ліків за електронним рецептом лише 1104 аптечні заклади, що становить близько 7,5% від загальної кількості аптечних закладів, які працюють з електронними рецептами.
Чому аптек в селі відкривається недостатньо?
Про те, як працює аптека в селі, чи достатньою мотивацією є зменшення площі аптек в селі для відкриття нових, як підвищити доступність ліків для сільського населення, ми поговорили з Оленою Прудніковою, головою ГО «Всеукраїнське об’єднання «Миколаївська фармацевтична асоціація «ФармРада». Під час широкомасштабної агресії росії проти України пані Олена відкрила аптеку в селі Хоцьки, що на межі Київщини та Черкащини. Найближча від неї аптека знаходиться за 16 км в селі Черкаської обл.
«Якщо говорити про роботу аптек в селі, то, на мою думку, політика і підходи держави до забезпечення ліками сільського населення неправильні. Дії держави спрямовані на підвищення доступності ліків, які придбаваються за власні кошти пацієнтів, а не за державні кошти. Тобто мова не йде про підвищення фінансової доступності. Близько 90% ліків купують за власний рахунок пацієнти. Проєкт Укрпошти, мобільні аптечні пункти — це проєкти, які підвищують фізичну, а не фінансову доступність лікарських засобів. Безумовно, в нинішніх умовах вони потрібні і затребувані, особливо на прифронтових та деокупованих територіях. Але, наприклад, у нашому селі відділення Укрпошти частіше не працює, ніж працює. Доставку пенсії, кореспонденції здійснює поштарка, роботу якої нікому виконувати, поки вона, наприклад, на лікарняному.
Моя ж аптека, яку я відкрила на прохання сільської голови у приміщенні сільської ради, працює постійно. Раніше на її місці працювала аптека фізичної особи — підприємця, який через обставини змушений був закрити її. Населення нашого села становить близько 1,5 тис осіб.
Як на мене, зменшення мінімальної площі аптеки в селі не матиме очікуваного ефекту. Можливо, доцільніше було б зробити певні винятки в частині обов’язкової наявності пандуса в сільській аптеці, оскільки це додаткові фінансові витрати. Хіба фармацевт не зможе вийти й обслужити маломобільні групи населення, відпустивши їм необхідні ліки?
Відкриття аптеки в селі — це більше про соціальну складову бізнесу. Робота аптек у селі була рентабельною до відкриття мережевих аптек в районних центрах. Часто селяни їздять в районні центри продавати власноруч вирощену продукцію, а на виручені гроші там же купляють необхідне, у тому числі лікарські засоби. Або ж, наприклад, сімейний лікар, який працює в нашому селі, дає направлення пацієнту до вузькопрофільного спеціаліста, який працює в районному центрі. У разі призначення курсу лікування пацієнт на місці придбає необхідні ліки. У селі ж він може купити умовно 1 блістер аналогічного препарату раз на рік у випадку, якщо закінчилися ці ліки.
Сільські аптеки працюватимуть доти, поки їх власникам не урветься терпець. Я, наприклад, не можу дозволити собі закрити аптеку і залишити односельчан, яких знаю більше 10 років, без ліків. У нас в селі є чудова облаштована амбулаторія з денним стаціонаром, службовим автомобілем, працює молодий сімейний лікар, який обслуговує жителів нашого і сусідніх сіл. Якби був ще 1 лікар, разом вони б покривали близько 8 тис. населення, призначали необхідне лікування і привозили відповідні ліки пацієнтам.
Що стосується роботи мобільних аптечних пунктів, то тут теж не все так однозначно. Влітку — спека, взимку — морози. Відповідно, є питання щодо належного зберігання ліків. Питання і щодо платоспроможності населення деокупованих територій. На мою думку, в першу чергу жителів прифронтових і деокупованих територій необхідно забезпечувати безкоштовними ліками. Окремо хочу звернути увагу на електронну торгівлю лікарськими засобами. Держава не здатна фізично всіх відслідкувати і проконтролювати цей сегмент. І страждає першочергово пацієнт. Придбаваючи ліки в інтернеті, він в основному орієнтується на вартість, часто не вникаючи у те, це легальний чи нелегальний майданчик продажу.
Загалом я вважаю, що дії держави мають бути спрямовані на те, щоб українці мали ширший доступ саме до безкоштовних лікарських засобів, особливо в сільській чи деокупованій місцевості, на прифронтових територіях. І для цього має бути розроблена і впроваджена окрема державна програма».
Коментарі