Чи може їжа бути ліками?

Люди з давніх часів використовували різні природні речовини, такі як трави, гриби та інші рослинні матеріали для терапії та профілактики захворювань. Значна частка стародавніх відомостей дійшла до нашого часу. Зокрема й ті, що містять рекомендації зі здорового харчування та додаткового споживання дієтичних продуктів, які можуть привнести певну користь для організму.

Не знаєш минулого — не зрозумієш майбутнього

Першою збереженою письмовою згадкою, датованою 2800 р. до н.е., є праці Шень Нунга Пен Цао, в яких охарактеризовано китайські традиції лікування травами.

У близько 1500 р. до н.е. єгиптяни створили папірус Еберса, де містився точний опис того, як працює кровоносна система людини, включно з наявністю кровоносних судин і функціонуванням людського серця, а індійська «Аюрведа» заохочувала до інтеграції в життя людини йоги, астрології та трав’яних добавок для підтримки здоров’я.

У близько 400 р. до н.е. грецький лікар Гіппократ наголошував на важливій ролі харчування, фізичних вправ і щастя в якості наріжних каменів здоров’я. Ця концепція лягла в основу його відомого тезису: «Нехай їжа стане вашими ліками, інакше ліки стануть вашою їжею». Інший відомий грек — «травознай» Гален створив систему класифікації, яка поєднувала хвороби з лікарськими рослинами. Лікування травами поширилося і в арабських країнах, кульмінацією чого стало створення канону медицини від Авіценни.

Між 1200 і 1800 рр. н.е. Європою поширювалася «чорна смерть» (чума), для лікування якої поряд із тодішніми «сучасними» терапевтичними методами, такими як кровопускання та прийом миш’яку і ртуті, широко використовували трав’яні збори. Десь у той же час у своїх проповідях англійський богослов Чарльз Уеслі розповідав про користь від збалансованого харчування, дотримання гігієни та терапії травами, а також наголошував, що вони є основою здорового способу життя (Jelani K. Grant et al., 2024).

До чого тут дієтичні добавки?

Частина давніх терапевтичних практик застосовуються й зараз та є сукупністю знань, навичок і практик, заснованих на теоріях, віруваннях і досвіді корінних жителів різних культур та, за визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), є основою традиційної медицини. Але чи можна віднести до її числа дієтичні добавки, адже, як вказує історія, походження та сфера використання низки інгредієнтів у їх складі (наприклад екстрактів трав) сягає своїм корінням глибоко в давнину? Щоб відповісти на відповідні запитання, потрібно визначити, що ж являє собою поняття «дієтичні добавки» та яка різниця між ними та лікарськими засобами (наприклад фітопрепаратами, вітамінами чи імуномодуляторами).

У 1989 р. Конгрес США створив Управління альтернативної медицини в межах Національного інституту здоров’я для заохочення наукових досліджень у галузі традиційної та фітомедицини. У той час не існувало загальної, визнаної на міжнародному рівні нормативної бази, яка б регулювала використання фітопрепаратів, а те, що, наприклад, називали «ліками рослинного походження», зазвичай продавалося як харчові добавки. Відповідно до ухваленого в США Закону про дієтичні добавки (Dietary Supplement Health and Education Act — DSHEA) у 1994 р., номенклатура будь-яких трав, ботанічних і природних концентратів, метаболітів і компонентів екстракту отримала назву «дієтичної добавки» (Jelani K. Grant et al., 2024). З того часу добавки ввійшли в обіг не лише в США, а й швидкими темпами поширилися в усьому світі. Варто зазначити, що ці продукти користуються попитом в Америці й досі: їх, як зафіксовано в дослідженнях, споживають з метою «поліпшення» або «підтримки» загального здоров’я. При тому у 23% всіх випадків ці дієтичні продукти рекомендують до споживання пацієнтам медичні працівники (Bailey R.L. et al., 2013).

Щодо нашої держави, то у 1997 р. ухвалено Закон України «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини»¹ (далі — Закон), де речовинам або їх сумішам, що використовуються для надання раціону харчування спеціальних лікувальних чи лікувально-профілактичних властивостей, надано визначення «біологічно активних добавок». З часом «біологічно активними добавками», пізніше — «біологічно активними харчовими добавками», почали називати спеціальні харчові продукти, призначені для вживання або введення в межах фізіологічних норм до раціонів харчування чи харчових продуктів з метою надання їм дієтичних, оздоровчих, профілактичних властивостей для забезпечення нормальних та відновлення порушених функцій організму людини. У 2005 р. вперше визначено термін «дієтична добавка»², яким названо вітамінні, вітамінно-мінеральні або трав’яні добавки окремо та/або поєднано у формі пігулок, таблеток, порошків, що приймаються перорально разом з їжею або додаються до їжі в межах фізіологічних норм, для додаткового порівняно зі звичайним харчуванням вживання цих речовин.

Сучасну «огранку» дієтична добавка отримала в жовтні 2023 р. — в останній редакції Закону³, де визначено, що «це харчовий продукт, який є концентрованим джерелом поживних речовин (зокрема білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин) або інших речовин з поживним або фізіологічним ефектом, що виготовляється у формі капсул, пастилок, пігулок та саше, ампул з рідинами, пляшок для крапельного дозування чи в інших формах рідин та/або порошків, призначений для споживання в невеликих визначених кількостях, що споживається як доповнення до звичайного харчового раціону окремо або в комбінації з іншими харчовими продуктами»¹.

До цих добавок висуваються встановлені Гігієнічні вимоги до дієтичних добавок⁴, в додатку до яких наведено переліки вітамінів і мінералів та їх форм, дозволених до використання при виробництві. Зокрема, мінімальний вміст кожного вітаміну та мінеральної речовини в рекомендованій щоденній кількості (порції) дієтичної добавки повинен становити не менше 15% від рекомендованої (референсної) щоденної кількості споживання (добової потреби) вітаміну або мінеральної речовини, а максимальний вміст окремих поживних або інших речовин, що характеризують продукт або які вказують на їх походження, має бути науково обґрунтований та встановлюватися, виходячи з:

• максимально безпечних рівнів, встановлених шляхом наукової оцінки ризику на підставі наукових даних з урахуванням, якщо це потрібно, різного ступеня чутливості у різних груп споживачів;
• надходження поживних речовин з інших джерел харчування;
• норм фізіологічних потреб населення в основних харчових речовинах.

Наказом Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України затверджені норми⁵ фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії.

Біологічно активні речовини (БАР) у складі дієтичних добавок — шкода чи користь?

Оскільки спосіб життя сучасного суспільства та структура харчування не можуть сповна забезпечити організм людини усіма необхідними поживними речовинами, це стимулює шукати альтернативу та, імовірно, зумовлює підвищену зацікавленість населення дієтичними добавками. Але попри те, що ці продукти можуть містити широкий спектр поживних речовин та інших інгредієнтів, що вважаються потрібними або корисними для харчування та оптимізації функціонування органів та систем організму людини, вони, на відміну від лікарських засобів, не мають терапевтичної дії. А основною характеристикою, що зумовлює рекомендації до їх споживання, є склад продукту, який зазвичай включає вітаміни, мінерали, рослинні компоненти (листя, квітки, плоди, насіння, корені та інші частини рослин, препарати на їх основі, такі як екстракти), а також інші БАР (Останіна Н.В. та ін., 2019).

БАР — це сполуки, які завдяки своїм фізико-хімічним властивостям мають певну специфічну активність і можуть викликати біохімічні, фізіологічні, генетичні та інші зміни, що відбуваються в живих клітинах та організмі. Вони можуть синтезуватися у процесі обміну речовин і виділятися в навколишнє середовище (екзогенні) чи накопичуватися всередині організму (ендогенні). До них належать ферменти, гормони, фітогормони, вітаміни, фітонциди, алкалоїди, феромони, антибіотики тощо.

Тут варто зазначити, що історія використання БАР бере свій початок у ХХ ст., коли відкрито перші вітаміни. Це відкриття стимулювало проведення досліджень інших БАР та створення різних препаратів та дієтичних добавок, які їх можуть містити.

Наразі відомо про значну кількість біологічно активних сполук, одні з яких регулюють процеси обміну речовин, росту й розвитку організмів, інші — є засобом впливу на особин свого або інших видів тощо, тобто люди постійно знаходяться під впливом низки БАР, що здатні проявляти різноманітну «біологічну активність» — взаємодію речовини з організмом, що зумовлює відповідь організму на цю дію, наприклад, заспокійливий ефект, зниження температури тіла, наркотична ейфорія тощо. Цікаво дізнатися, що закоханість — це не що інше, як прояв біологічної активності таких БАР, як гормони (Янченко В.О. та ін., 2023). Тобто БАР — це речовини, які можуть міститися в дієтичних добавках та зумовлювати певні лікувальні властивості.

Яку користь чи шкоду потрібно очікувати після споживання дієтичних добавок

Попри відсутність у дієтичних добавках будь-яких терапевтичних характеристик, встановлено, що, зокрема, в Україні їх вживають 72% з кількості усіх опитаних, а очікуваний ефект відмічають 65% респондентів (Кузнецова О.М., 2020). Також фіксується тенденція до підвищення попиту — в аналітичних даних виявлено, що протягом останнього року продаж дієтичних добавок в Україні продовжує невпинно зростати⁶. Однак актуальним залишається питання їх стандартизації та контролю якості.

Дієтичним добавкам не потрібна реєстрація згідно із законодавчими нормами, на відміну від лікарських засобів, які проходять державну реєстрацію — обов’язкову процедуру з допуску до застосування препаратів в Україні, яка включає подання низки документів (реєстраційного досьє, документів щодо дотримання стандартів якості та фармаконагляду).

Дієтичні добавки можна рекламувати без обмежень, за умови, що не буде вказано, що вони мають лікувальні властивості⁷, а для виведення їх на ринок достатнім є наявність технічних умов (ТУ) — нормативного документа, що містить інформацію про призначення та склад, а також протоколу про проведення лабораторних досліджень щодо відсутності екологічних забруднювачів. Реальний склад та властивості дієтичних добавок, заявлені виробником, на відміну від лікарських засобів, не потребують перевірки: не обов’язкове проведення доклінічних і клінічних досліджень, а також доказів щодо «ефективності» та реєстрації побічних реакцій з препаратами. Достатньо, щоб вони відповідали положенням про маркування харчових продуктів.

У такій ситуації можна лише говорити про ймовірну наявність у складі дієтичних добавок БАР, які можуть проявляти певні корисні властивості для організму, навіть якщо про них зазначено на упаковці. Відповідно, неможливо й спрогнозувати результат, який буде від їх споживання.

Окрім того, експериментально встановлено, що до складу дієтичних добавок можуть входити речовини, які не заявлені на етикетці або заявлені в кількості, що не відповідає реальному вмісту цієї речовини, та виявлено, що 63% усіх зразків дієтичних добавок залежно від функціонального призначення містять незадекларовані компоненти, що можуть становити значні ризики для здоров’я населення (Кузнецова О.М., 2020).

Тож корисно чи шкідливо вживати дієтичні добавки — питання риторичне. Дієтичні добавки за своєю суттю є харчовим доповненням, «їжею», що може частково покривати фізіологічні потреби організму в певних нутрієнтах. У цьому контексті, вірогідно, є і ймовірна користь, але про реальну наявність у їх складі поживних речовин або будь-яких інших незаявлених компонентів, що, можливо, будуть навіть шкодити, людина може лише здогадуватися.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

¹Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Редакція від 23.12.1997 р.

²Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Редакція від від 26.10.2005 р.

³Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Редакція від 26.10.2023 р.

⁴Наказ МОЗ України від 19.12.2013 р. № 1114 «Про затвердження Гігієнічних вимог до дієтичних добавок». 

⁵Наказ МОЗ України від 03.10.2017 р. № 1073 «Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії». 

⁶За підсумками аптечного продажу за 2023 р., за даними компанії «Proxima Research» (www.apteka.ua/article/684747).

⁷Закон України «Про рекламу». Редакція від 01.01.2024 р.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!