Діарея у дитини: особливості фармацевтичної опіки

Діарея у дітей: що, де, коли та чому?

Діарея — часті рідкі випорожнення кишечнику (>3 р/добу), іноді з появою патологічних включень — слизу, крові. Основним критерієм цього симптому є збільшення добової кількості калових мас до >200 г (поліфекалія) і підвищення вмісту води в калі до 85–95% (у нормі 60–75%). Гостра форма діареї встановлюється у випадку, коли вона триває до 3 тиж, якщо більше — хронічна.

Для немовлят нормальним вважається мати стул від 3 до 10 р/добу (у дітей, яких годують грудьми, зазвичай випорожнення частіші). У діток більш старшого віку нормою є 1–2 випорожнення на добу, тому в такому випадку діарея визначається як збільшення частоти випорожнень вдвічі порівняно зі звичайною кількістю у немовлят або 3 чи більше випадків рідкого або водянистого калу на добу у дітей старшого віку.

Консистенція та колір випорожнень дитини зазвичай змінюються з віком, що підкреслює важливість знання того, що є нормальним для вашої дитини. Маленькі діти, особливо ті, які знаходяться на грудному вигодовуванні, зазвичай мають м’які випорожнення жовтого, зеленого або коричневого кольору з домішками дрібних сирноподібних включень. У дітей старшого віку на консистенцію випорожнень може впливати їх раціон.

Проте утворення рідкого, водянистого чи пінистого калу зі значними слизистими включеннями, наявність слідів крові або чорний кал не є нормою, незважаючи на дитячий вік, та потребує обов’язкового медичного втручання для встановлення діагнозу та призначення раціонального лікування.

Близько 80% усіх випадків гострої діареї спричинені інфекціями, що провокують віруси, бактерії та паразити. Решту пов’язують з прийомом деяких ліків, що мають осмотичну силу та стимулюють секрецію кишкової рідини або містять цукри, які погано всмоктуються, або рідше — харчовими отруєннями, ураженням металів, запальними хворобами органів малого тазу чи такими, як вірусний гепатит, легіонельоз, вірус Ганта, тяжкий гострий респіраторний синдром (Severe acute respiratory syndrome — SARS), пташиний грип тощо (Semrad C.E. et al., 2012).

Діарея — це не хвороба, а симптом, що може призвести до зневоднення та мати досить серйозні та небезпечні наслідки для здоров’я та життя дитини загалом (O’Ryan M.G. et al., 2024).

«Червоні прапорці»

Варто наголосити, що будь-яке нездужання дитини, зокрема виникнення рідких випорожнень, навіть при відсутності супутніх проявів потребує консультації лікаря.

Обов’язковим є звернення до лікаря при розвитку діареї у дітей 1-го року життя незалежно від віку — за відсутності тенденції до поліпшення стану протягом доби при наданні раціональної допомоги, наявності цього розладу в інших членів родини та за наявності загрозливих симптомів (загального тяжкого стану, якщо тривалість діареї перевищує 48 год та супроводжується підвищенням температури тіла, виділенням значної кількості слизу чи крові у калі, появою частих болісних позивів, нудотою, блюванням, наявні ознаки загального зневоднення — значно виражена спрага, відчуття сухості в роті, зморщена шкіра, фіксується різке зменшення маси тіла, кількості сечі).

Алгоритм допомоги при діареї у дітей

За відсутності загрозливих симптомів у дітей віком старше 1 року терапія діарейного синдрому може проводитися вдома.

Запаси води і солей у дитячому організмі досить малі, а їх значна втрата становить реальну загрозу здоров’ю і життю, тому першочерговою і найбільш важливою ланкою в лікуванні діарейних патологічних станів у дітей є своєчасна й адекватна оральна регідратаційна терапія (ОРТ), раннє проведення якої є провідною умовою швидкого й успішного лікування (Aghsaeifard Z. et al., 2022).

Для поповнення втрат рідини і солей рекомендованими для застосування є сольові сполуки для пероральної регідратації (натрію хлорид + натрію цитрат + калію хлорид + глюкоза).

ОРТ рекомендована Американською академією педіатрії (American Academy of Pediatrics) та ВООЗ, має проводитися у дітей із легким або помірним ступенем тяжкості зневоднення (таблиця) (O’Ryan M.G. et al., 2024).

Одночасно за наявності діареї для підтримувальної регідратації дітям віком до 2 років дають 50–100 мл, старше 2 років — 100–200 мл або 10 мл/кг маси тіла розчину для пероральної регідратації, додатково (до 1/3 розрахованого об’єму розчину для пероральної регідратації) можливе використання фруктових або овочевих відварів без цукру після кожного акту випорожнення.

Потрібно наголосити, що у дітей ні в якому разі не рекомендується застосовувати антидіарейні препарати, які пригнічують перистальтику, адже діарея є захисним механізмом (як і блювання), що сприяє елімінації токсинів з організму.

Для виведення токсинів з організму показаним є прийом ентеросорбентів (медичного активованого вугілля, гідрогелю метилкремнієвої кислоти, діосмектиту), що є потенційною альтернативою протидіарейним лікарським засобам для безпечної й ефективної терапії гострої діареї інфекційної та неінфекційної етіології у дітей віком від 1 року (Howell C.A. et al., 2020). Зокрема, сукупні результати 2 подвійних сліпих рандомізованих досліджень ефективності лікарського засобу СМЕКТА^® (smecta.ua), який містить ентеросорбент діосмектит, порівняно з плацебо показали значне зниження частоти випорожнень протягом перших 72 год у групі прийому цього лікарського засобу**.

У низці досліджень встановлено сприятливий вплив антидіарейних мікробних препаратів (пробіотиків і пребіотиків) на перебіг гострої інфекційної діареї, скорочення тривалості симптомів, зменшення об’єму рідкого стільця та скорочення терміну лікування. Зокрема, зафіксовано, що пробіотики зменшують середню тривалість епізодів діареї на 30,5 год і виявляються корисним доповненням до регідратаційної терапії при лікуванні гострої інфекційної діареї (de Vrese M. et al., 2007). До того ж їх можливо застосовувати на тлі призначеної лікарем антимікробної терапії, оскільки до їх складу входять антибіотикорезистентні штами мікроорганізмів.

Раціон харчування при діареї у дітей

Провідним аспектом організації харчування дітей з діареєю є відмова від «голодувань» та «дієт», оскільки доведено, що навіть при тяжких формах діареї травна функція більшої частини кишечнику зберігається, а обмеження зумовлюють дефіцит поживних речовин та значно послаблюють захисні сили організму. Зокрема, доведено, що «голодна» водна дієта або перехід виключно на банани, рис, яблучне пюре та сухарики може призвести до недостатнього споживання корисних речовин та подовжити тривалість діареї (так звані «голодні випорожнення»).

Діти з діареєю, які не страждають від зневоднення, мають продовжувати споживати звичайну їжу (складні вуглеводи (рис, пшеницю, картоплю, хліб), нежирне м’ясо, йогурт, фрукти та овочі), бажано з метою зниження ризику розвитку блювання — часто, але дрібними порціями, а немовлята — продовжувати споживати грудне молоко (часте прикладання до грудей) чи адаптовані суміші в разі штучного вигодовування.

Варто зазначити, що при діарейному синдромі не потрібно відмовлятися від кисломолочних продуктів, за винятком випадків підтвердженої алергії на коров’яче молоко.

Фруктові соки в гострий період бажано змішувати з рівною кількістю води, а при покращенні стану — повертатися до нерозведених рідин.

А от уникати потрібно спортивних напоїв та енергетиків, які містять забагато цукру та мають невідповідний рівень електролітів для дитини з діареєю, та жирної їжі, що важче засвоюється (O’Ryan M.G. et al., 2024).

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

*Адаптовано з таблиці «Ознаки та симптоми зневоднення у немовлят і дітей «Patient education: Acute diarrhea in children (Beyond the Basics)» (O’Ryan M.G. et al., 2024).
**Інструкціії для медичного застосування лікарських засобів СМЕКТА^® Ваніль, СМЕКТА^® Полуниця та СМЕКТА^® Апельсин-Ваніль.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!