Чому антимікробна резистентність — це серйозна проблема та як з нею боротися?

Резистентність до антимікробних препаратів (феномен стійкості штаму збудників інфекції до дії одного або декількох лікарських засобів) є природним процесом, який може відбуватися з часом через генетичні зміни патогенів. Однак її появу та поширення може пришвидшувати неправильне та надмірне застосування анти­мікробних засобів. Глобальне зростання стійкості до антибіотиків становить значну загрозу для громадського здоров’я, зумовлюючи зниження ефективності лікування поширених бактеріальних інфекцій. З метою підвищення обізнаності та розуміння причин цієї проблеми щороку проводиться Всесвітній тиждень інформування про стійкість до антимікробних препаратів (World AMR Awareness Week 2024). Тема глобальної кампанії цього року — «Навчайте. Адвокатуйте. Дійте зараз». 22 листопада 2024 р. у Національному медичному університеті (НМУ) ім. О.О. Богомольця відбувся круглий стіл, в рамках якого з лекціями виступили ректор НМУ ім. О.О. Богомольця, професор Юрій Кучин, а також Володимир Короленко, заступник голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужби), доктор медичних наук.

Організатором круглого столу виступило Товариство молодих вчених та науковців НМУ О.О. Богомольця. До участі в заході долучилися молоді вчені, науковці, студенти, викладачі, адміністрація, декани факультетів, а також медичні працівники.

Юрій Кучин виступив із лекцією «Антибіотикотерапія та якість медичної допомоги», в якій сфокусувався на питаннях антибіотикотерапії та антибіотикорезистентності, їх впливу на доступність і якість медичної допомоги. Доповідач наголосив на важливості слідування принципу універсального охоплення населення послугами охорони здоров’я (Universal Health Coverage). Громадяни повинні мати доступ до потрібних їм послуг охорони здоров’я достатньої якості (у тому числі послуг з профілактики, зміцнення здоров’я, лікування, забезпечення лікарськими засобами, реабілітації та паліативної допомоги) й не стикатися з фінансовими труднощами при їх отриманні. Він повідомив, за якими критеріями оцінюється якість надання таких послуг, та акцентував увагу на особливостях умов застосування антибіотиків. Професор поінформував, до яких результатів може призводити неякісна антибіотикотерапія.

Значну увагу доповідач приділив питанню антибіотикотерапії та фінансової безпеки, адже надмірне призначення лікарських засобів може призвести до високого рівня витрат пацієнтів. Окремо Ю. Кучин зупинився на питанні адміністрування антибіотиків та антимікробних препаратів й зазначив, що можна зробити для подолання проблеми резистентності. «Справедливий та стабільний доступ до анти­мікробних препаратів має вирішальне значення для забезпечення якісної медичної допомоги для всіх. Стійкість до антимікробних препаратів загрожує цьому важливому компоненту здоров’я, який утримує інфекції, що піддаються лікуванню, а тому перешкоджає просуванню загального охоплення медичним обслуговуванням. Щоб зберегти ефективність антибіотиків, необхідно вжити заходів в усій системі охорони здоров’я та у всьому суспільстві», — підкреслив Ю. Кучин.

Про державну політику, що стосується раціональної анти­біотикотерапії, розповів Володимир Короленко. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), резистентність / стійкість до антимікробних препаратів є однією з головних глобальних загроз для громадського здоров’я. Так, у 2019 р. 4,95 млн випадків смерті в усьому світі були пов’язані з антибіотикорезистентністю, а 1,3 млн — безпосередньо з інфекціями, спричиненими стійкими бактеріями. Окрім того, стійкість до антимікробних препаратів може зумовлювати значні економічні втрати. За оцінками Світового банку, до 2050 р. антимікробна резистентність може коштувати до 1 трлн дол. США додаткових витрат на охорону здоров’я щороку в усьому світі.

Серед причин розвитку стійкості — надмірне застосування антибіотиків, недотримання пацієнтами курсу лікування, неналежний інфекційний контроль у лікарнях, неналежна гігієна і санітарія, а також відсутність нових анти­біотиків. «Золота ера» розробки антибіотиків припала на 1940–1970 рр., а протягом останніх 30 років винайдено небагато нових препаратів. Розв’язання проблеми стійкості до антимікробних препаратів потребує політичної волі для проведення нової політики, у тому числі з контролю їх застосування в охороні здоров’я.

У жовтні 2015 р. ВООЗ впроваджено Глобальну систему з нагляду за резистентністю до антимікробних препаратів (Global Antimicrobial Surveillance System — GLASS), якою передбачено стандартизований підхід до збору, аналізу та обміну даними в глобальному масштабі. З 2021 р. Україна є повно­правним членом цієї системи. Важливим кроком на шляху протидії антибіотикорезистентності стало запровадження з 1 серпня 2022 р. в Україні електрон­них рецептів на антибіотики (а з 1 квітня 2023 р. — на всі рецептурні препарати).

Держлікслужба здійснює державний контроль якості лікарських засобів, зокрема антибіотиків, які ввозяться на територію України, а також проводить позапланові перевірки щодо дотримання суб’єктами господарювання (аптечними закладами) Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами у відповідь на повідомлення (скарги) про можливий безрецептурний відпуск антибіотиків. У 2024 р. встановлено 9 розпоряджень про заборону реалізації, зберігання та застосування антибактеріальних лікарських засобів.

При контролі якості антимікробних препаратів велика увага приділяється перевірці якісного та кількісного складу: найменування та концентрації діючої речовини відповідно до вимог специфікації. Невідповідний (першочергово занижений) вміст антибіотика при систематичному прийомі може призводити до розвитку антибіотикорезистентності. Інформація про всі заборонені лікарські засоби розміщується і постійно оновлюється на сайті Держлікслужби. У разі виявлення заборонених чи підозрілих щодо якості лікарських засобів рекомендується негайно повідомляти відомство. Це можливо зробити у тому числі через форму на офіційному сайті.

«Ми рухаємося до Європейського Союзу, і українська система якості лікарських засобів має відповідати системі, що запроваджена у ЄС. З цією метою ми готуємо відповідну законодавчу базу та практику. Важлива робота стосується і питання застосування антибіотиків, що мають відповідати європейським практикам», — зазначив В. Короленко.

Основні факти

Історія антибіотиків розпочалася дуже давно. Так, сліди тетрацикліну були знайдені в людських останках скелетів людей із стародавньої суданської Нубії, що датуються 350–550 роками нашої ери (Aminov R., 2010). Поясненням цього може бути наявність в їх раціоні продуктів, що містили тетрациклін. Початок же сучасної «ери антибіотиків» зазвичай пов’язують з іменами німецького науковця Пауля Ерліха (Paul Ehrlich) та британського бактеріолога Олександра Флемінга (Alexander Fleming).

П. Ерліх у 1908 р. спільно з Іллею Мечниковим отримав Нобелівську премію з фізіології та медицини за вивчення імунної системи. Німецький учений вважав, що можна синтезувати хімічні сполуки, які зможуть повною мірою діяти виключно на паразита, що живе в організмі (Aminov R., 2010).

У 1928 р. О. Флемінг виявив у чашці Петрі, засіяній Staphylococcus aureus, що сполука, яку вироб­ляє цвіль, вбиває бактерії. Цвіль, ідентифікована як Penicillium notatum, виробляла активний агент, який отримав назву пеніцилін. Пізніше він був виділений у вигляді жовтого порошку і використовувався як потужна антибактеріальна сполука під час Другої світової війни (Demain A. et al, 2009). Відкриття пеніциліну поклало початок «золотій ері» відкриття антибіотиків, пік якої припав на середи­ну 1950-х років (Hutchings M. et al, 2019).

Відкриття антимікробних препаратів, включаючи антибактеріальні, протигрибкові, противірусні засоби, спричинило значний вплив на медицину та сприяло подовженню середньої тривалості людського життя. Щодня ці ліки рятують мільйони життів. Допоки не перестають бути ефективними.

Коли бактерії, віруси, гриби та паразити більше не реагують на антимікробні препарати, виникає резистентність. Через неї антибіотики та інші антимікробні препарати можуть бути неефективними, а інфекції важче лікувати. Розвиток резистентності до антимікробних препаратів ставить під загрозу багато досягнень сучасної медицини, зокрема може ускладнити лікування деяких інфекцій, а такі медичні втручання як хірургічні операції, кесарів розтин, хіміотерапія, стають ризикованішими.

Катерина Дмитрик,
фото НМУ ім. О.О. Богомольця
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті