Про деякі аспекти телемедицини
Попри те що громадськість змогла сповна оцінити користь та ефективність телемедицини лише в часи карантину 2020 р., з’явилася вона в її сучасному вигляді набагато раніше — понад 50 років тому, коли вченим вдалося розробити методику з надання дистанційних медичних послуг для астронавтів у довготривалих місіях1. За роки існування встановлено, що телемедицина значно розширює діапазон можливостей як для пацієнтів, так і лікарів. Зокрема, це підвищена доступність шляхом усунення географічних та інших бар’єрів, зменшення кількості госпіталізацій, потенційна зручність, більш узгоджений менеджмент захворювань на рівні різних лікарів тощо (Haleem A. et al., 2021; Alenoghena C.O. et al., 2023; Stoltzfus M. et al., 2023; Haimi M., 2023).
Проте телемедицина має й свої обмеження та недоліки: технічні бар’єри через відсутність доступу до технологій або ж відсутність технічної грамотності, вартість, проблеми конфіденційності, обмеження в догляді щодо деяких типів захворювань, відсутність можливості відтворити віртуально деякі процедури, які потребують особистої присутності пацієнта (лабораторна діагностика, рентгенологічні обстеження, фізикальне обстеження, розміщення засобів контрацепції чи імплантів, оперативні втручання, лікувальна фізкультура) (Gajarawala S.N. et al., 2021). Варто зауважити, що через неможливість провести повноцінне медичне обстеження підвищується ризик встановлення хибного діагнозу (Hall K.K. et al., 2020).
Про тонзиліт
Тонзиліт або, як кажуть у народі, — «ангіна» — поширене захворювання (становить близько 1,3% від усіх амбулаторних звернень), що характеризується запаленням піднебінних мигдалин. Провідними етіологічними факторами розвитку тонзиліту є бактерії (переважно бета-гемолітичний стрептокок групи А, рідше — Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae та Haemophilus influenza) або віруси (риновірус, респіраторно-синцитіальний вірус, аденовірус та коронавірус, що мають низьку вірулентність, а також ті, що можуть призводити до низки серйозних захворювань, — вірус Епштейна — Барр (викликає мононуклеоз), цитомегаловірус, вірус гепатиту А, краснухи та вірус імунодефіциту людини (ВІЛ)). Ускладнювати перебіг захворювання може наявність супутніх захворювань (сифіліс, гонорея, хламідіоз, туберкульоз). Основні симптоми гострого тонзиліту — біль у горлі, підвищення температури тіла, наявність нальоту на мигдалинах, рідше — лімфаденопатія, одинофагія та дисфагія (здебільшого при вторинному набряку мигдалин). Важливо відзначити, що остаточний діагноз встановлюється не лише на основі скарг хворого, а й результатів фізикального обстеження ротоглотки, а також вух і носа, які можуть бути задіяні в патологічному процесі, та лабораторних обстежень. Завдяки отриманим даним відповідно до шкали Centor проводяться оцінка стану хворого (Fine A.M. et al., 2012) та підбір оптимального терапевтичного підходу, що зазвичай включає прийом антисептичних та протизапальних засобів, та за потреби — антибіотиків (Anderson J. et al., 2023).
Ймовірні проблеми при використанні телемедицини при тонзиліті та шляхи їх розв’язання
Варто зауважити, що антибактеріальне лікування при тонзиліті — значно поширене в сучасному світі явище попри низку міжнародних рекомендацій, які заперечують доцільність та раціональність цієї практики без нагальної в тому потреби і відповідних діагностичних передумов (Abu Bakar M. et al., 2018; Patel С. et al., 2019).
Зокрема, визначено, що у багатьох країнах світу основними ліками від інфекцій дихальних шляхів є антибіотики, які призначаються майже всім пацієнтам із болем у горлі без визначення доцільності такого заходу. Своєю чергою, таке невідповідне застосування антибіотиків може призвести до багатьох побічних ефектів і, що важливо, — призводити до підвищення антибіотикорезистентності (Bola Siafa A. et al., 2024; Carville K.S. et al., 2024).
Що вже казати про онлайн-консультації, при яких лікар не має змоги достатньо чітко оцінити ситуацію і у багатьох випадках може призначати лікування, у тому числі антибактеріальну терапію, без відповідних на те показань.
Згідно з дослідженням Університету Гетеборга (Göteborgs universitet), цифрових медичних консультацій здебільшого недостатньо для раціональної оцінки тонзиліту, а саме деяких найважливіших критеріїв, як-от огляд мигдалин і лімфатичних вузлів. Адже така недостатня надійність отриманих даних попри, здавалося б, потенційну зручність для пацієнта, може підвищувати ризик застосування хибного підходу до лікування, у тому числі надмірного або недостатнього застосування антибактеріальних препаратів та антисептичних засобів. Адже «щоб забезпечити правильний діагноз і лікування, все одно важливо провести медичний огляд», — зазначають автори досліджень (Woldan-Gradalska P. et al., 2024).
Враховуючи той факт, що більшість рекомендацій переважно зосереджені на інфекційній етіології, не звертаючи уваги на осіб, які відчувають неінфекційний дискомфорт у горлі, і надають обмежені пропозиції щодо полегшення симптомів, з метою покращення задоволеності пацієнтів рекомендується лікування тонзиліту за допомогою неантибіотичних альтернатив. Важливо, що нижчезазначені поради можуть надаватися як і у випадку, коли хворий не може найближчим часом самостійно відвідати лікаря (через онлайн-консультації), так і фармацевтами, до яких зазвичай першочергово звертаються пацієнти за допомогою.
Зокрема, для лікування гострого болю в горлі — провідного симптому тонзиліту, пропонується першочергово застосовувати не антибактеріальну терапію, а анальгетики-антипіретики та низькі дози нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) у топічних формах (розчини, спреї, льодяники для розсмоктування). Потенційні переваги місцевих форм порівняно із системними оральними препаратами були визнані через їх більш сприятливий профіль безпеки. Окрім того, додатково полегшити стан може такий потенційно доступний спосіб, як полоскання горла кілька разів на день розчинами антисептиків (за їх відсутності — тепла солона вода), що може допомогти зменшити вираженість запалення, заспокоїти подразнене горло та розрідити слиз. Не варто забувати й про рясне тепле пиття та відпочинок, які є важливими аспектами симптоматичної терапії болю в горлі (Abdullah B. et al., 2024).
1За даними Національного управління з аеронавтики і дослідження космічного простору (National Aeronautics and Space Administration — NASA (www.nasa.gov).
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим