
ВПЛИВ НА РИНОК
За підсумками 2005 р., обсяги аптечного продажу безрецептурних лікарських засобів в Азербайджані становили 40 млн дол. США та 32,8 млн упаковок (рис. 1). У 2006 р. обсяги фізичного споживання лікарських засобів дещо скоротилися — до 31,9 млн упаковок. Адже регуляція була введена наприкінці року, тож наслідки заборони реклами ще не проявилися. Однак вже з 2007 р. відсутність реклами в засобах масової інформації значно вплинула на рівень споживання ліків. Так, обсяги роздрібного продажу безрецептурних лікарських засобів у натуральному вираженні скоротилися в 1,5 раза порівняно з 2005 і 2006 р. і становили 20 млн упаковок. У наступні 2 роки продовжилося зниження аптечного продажу в цьому сегменті ринку, і у 2009 р. обсяги становили лише 12,7 млн упаковок. Тобто за 4 роки ринок зменшився більш ніж у 2,5 раза.

У той же час у грошовому вираженні показники розвитку роздрібного ринку безрецептурних лікарських засобів Азербайджану демонстрували позитивну динаміку обсягів продажу. Тобто фіксувалося зниження споживання в упаковках та зростання у грошовому вираженні. Така різноспрямована динаміка розвитку ринку безрецептурних препаратів свідчить про те, що зменшення фізичних обсягів продажу фармкомпанії змушені були компенсувати підвищенням вартості ліків (рис. 2). З 2007 р. середньозважена вартість 1 упаковки безрецептурних лікарських засобів підвищувалася значними темпами. Відмова від реклами лікарських засобів, можливо, і заощадила фармкомпаніям деякі ресурси, однак втрати від скорочення обсягів продажу виявилися більш вагомими. Таким чином, замість очікуваного зниження цін на ліки країна отримала зворотний ефект.

Заборона реклами лікарських засобів суттєво вплинула на структуру споживання ліків. Частка безрецептурних препаратів суттєво зменшилася. Так, за підсумками 2005 р., безрецептурні лікарські засоби акумулювали 30% у грошовому та 40% у натуральному вираженні, а за роки відсутності реклами цей показник знизився до 24 та 34% відповідно (рис. 3).

У розрізі локальних і зарубіжних фармкомпаній траєкторія розвитку роздрібного ринку безрецептурних лікарських засобів у натуральному вираженні змінилася. У 2007 р. споживання скоротилося як для місцевих, так і зарубіжних виробників. Однак з 2008 р. споживання ліків локальних компаній почало стрімко зростати, тоді як цей показник для зарубіжних компаній продовжив знижуватися (рис. 4). При цьому слід зазначити, що частка локальних виробників у загальних обсягах аптечного продажу лікарських засобів в Азербайджані незначна — 3% у 2005 р. та майже на тому ж рівні — 4% у 2010 р. З цього можна зробити висновок, що зменшення обсягів аптечного продажу продукції зарубіжного виробництва майже не вплинуло на посилення ринкових позицій локальних виробників лікарських засобів.

НАСЛІДКИ
Ситуація, яка склалася на фармринку Азербайджану, не залишилася непоміченою. У червні 2010 р. реклама лікарських засобів знову була дозволена. Цей крок уряду країни вдихнув нове життя в локальний фармринок. Кількість споживаних упаковок безрецептурних лікарських засобів збільшилася майже вдвічі порівняно з 2009 р. — з 12,7 до 20 млн, а середньозважена вартість 1 упаковки в цьому сегменті знизилася на 31%. Переваги реклами очевидні і, звісно, переважають гіпотетичну шкоду.
ВИСНОВКИ
Сьогодні в Україні не планується заборони реклами лікарських засобів, адже в нашій країні діють досить жорсткі законодавчі обмеження в цій сфері. Втім, держава взялася за регулювання ціноутворення на ліки, у тому числі за рахунок врегулювання маркетингу, зокрема угод між виробниками та аптечними закладами, та заборони використання механізмів відтермінованих знижок, кредитних нот, бонусів або інших форм зворотного коригування ціни (тобто так званих ретробонусів). Водночас, як свідчить аналіз (див. «Щотижневик АПТЕКА № 49 (1470) від 16 грудня 2024 р.), за рахунок маркетингу від фармкомпаній аптечні заклади мають змогу знижувати операційну націнку. Однак при обмеженні або відсутності маркетингу операційна націнка може суттєво підвищитися, що, навпаки, знизить економічну доступність ліків для населення.
Отже перед запровадженням регуляцій варто враховувати досвід інших країн, проводити консультації з операторами ринку та уважно розглянути можливі наслідки такої регуляції.
Тож на яскравому прикладі Азербайджану ми нагадуємо, які наслідки можуть мати запроваджені непродумані і не прораховані аналітично рішення.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим