Нова парадигма діагностики деяких психічних розладів

Відмічається, що пандемія COVID-19 спричинила пандемію психічних розладів, на які наразі страждає близько 1 млрд людей у всьому світі (Minki P. Lee et al., 2024). Одним з таких наслідків є великий депресивний розлад, що чинить значний особистий і соціально-економічний вплив повсюдно та є основною причиною інвалідизації, яка уражує близько 322 млн осіб на Землі. Поширеність великого депресивного розладу протягом життя коливається від 2 до 21% у різних країнах, причому найвища поширеність фіксується в європейських країнах. Враховуючи такі вражаючі показники та ризики для здоров’я, для науковців є важливою розробка раціонального підходу до його діагностики та лікування, а також й інших тривожних розладів, що можуть суттєво впливати на якість життя людини (Njenga С. et al., 2024).

Проблематика психозів та підходів до їх лікування

У багатьох випадках великий депресивний розлад називають просто депресією — розладом настрою, який викликає постійне почуття смутку та втрату інтересу до життя.

Проте це не зовсім правильно, адже це, найімовірніше, збірне поняття для низки депресивних розладів, серед яких виділяють розлади порушення регуляції настрою, великий депресивний розлад, стійкий депресивний розлад (дистимія), передменструальний дисфоричний розлад та депресивний розлад унаслідок іншого захворювання*.

Спільними ознаками для депресії (йдеться про всі депресивні розлади) є почуття смутку та порожнечі, а також дратівливий настрій, що супроводжується соматичними та когнітивними змінами, які суттєво впливають на здатність людини нормально функціонувати.

Здається, що в сучасному світі, зокрема в медицині та фармакології, можна знайти достатньо можливостей, які могли б підвищити якість життя хворих на депресію. Зокрема, зменшити вираженість її симптомів можуть лікарські засоби, недовга психотерапія (когнітивно-поведінкова, міжособистісна терапія) або ж їх комбінація.

Проте тут існує проблема. Через хибні уявлення про лікування та саму хворобу майже 60% усіх людей не звертаються по медичну допомогу. Для меншої ж частини хворих суттєвою перепоною є стигматизація розладу психічного здоров’я в суспільстві.

Але депресія — це не вирок чи щось, що потрібно приховувати, а прийом ліків для підтримки нервової системи, а саме препаратів від депресії (антидепресантів, антипсихотиків, засобів для покращення настрою) — це так само нормально, як, наприклад, застосування антигіпертензивних засобів при підвищеному артеріальному тиску чи нестероїдних протизапальних препаратів при болю в суглобах. Зокрема, у дослідженнях виявлено, що більшість сучасних антидепресантів діють, мають сприятливий профіль безпеки та можуть суттєво підвищити якість життя людини (Chand S.P., 2023).

Щоб призначити належну терапію, лікарю потрібно бути впевненим в остаточному діагнозі. Окрім того, для ефективного терапевтичного менеджменту бажано було б мати можливість прогнозувати перебіг депресії. На жаль, досі її діагностували здебільшого за результатами анамнезу та фізикальних даних, але не представлено відповідних діагностичних лабораторних тестів (Chand S.P., 2023).

Перспективи

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, новий обнадійливий напрямок лікування психічних захворювань зосереджується на системі сну та циркадного годинника, що знаходяться в гіпоталамусі головного мозку, які безпосередньо впливають на імпульсивність, емоційні реакції, ухвалення рішень і загальний настрій. Однак, щоб виміряти ендогенні циркадні ритми та стани сну, потрібно проводити забір крові або слини кожні 30 хв протягом ночі, щоб виміряти зміни концентрації гормону мелатоніну, а також виконувати полісомнографію. Оскільки таке лікування потребує госпіталізації, а більшість пацієнтів з розладами психіки отримують лише амбулаторне лікування, не було досягнуто значного прогресу в розробці методів терапії, які враховують ці 2 фактори.

Проте, здається, що науковцям вдалося наблизитися до розв’язання цієї проблеми.

Вченим з Південної Кореї та США вдалося розробити технологію, яка, використовуючи біометричні дані (а саме показники частоти серцевих скорочень, температури тіла та рівня активності в режимі реального часу без просторових обмежень), зібрані за допомогою цифрових переносних пристроїв — смартгодинників, дає можливість передбачити настрій людини, а разом з тим і вірогідність розвитку симптомів депресії, таких як розлади сну, переїдання, зниження апетиту, концентрації та уваги. Варто відмітити, що сучасні переносні пристрої мають обмеження щодо надання лише непрямої інформації про біомаркери, необхідні медичному персоналу, наприклад, фази циркадного годинника. Об’єднана дослідницька група розробила технологію фільтрації, яка точно оцінює фазу циркадного годинника, що змінюється щодня, наприклад, дані про частоту серцевих скорочень і часові ряди активності, зібрані за допомогою смартгодинника. Це реалізація цифрового двійника, який точно описує циркадний ритм у головному мозку, і його можна використовувати для оцінки порушення циркадного ритму з метою прогнозування симптомів депресії. Спільна дослідницька група провела масштабне проспективне когортне дослідження, яке охоплювало близько 800 змінних працівників, і встановила, що цифровий біомаркер порушення циркадного ритму, оцінений за допомогою технології, може передбачити завтрашній настрій, а також 6 симптомів, включно з проблемами зі сном, змінами апетиту, зниженням концентрації та суїцидальними думками, які є типовими симптомами депресії.

Очікується, що отримані результати та розробка науковців зможе представити нову парадигму сфери охорони психічного здоров’я (Lee M.P. et al., 2024).

Інна Грабова

^*За даними 5-го видання «Діагностичного статистичного посібника з психічних розладів» Американської психіатричної асоціації (DSM-5) (American Psychiatric Association’s Diagnostic Statistical Manual of Mental Disorders, Fifth Edition (DSM-5)).

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!