ЙОДОМАРИН^®: обґрунтована профілактика йододефіциту у дітей

Йод: архітектор дитячого інтелекту та фізичного здоров’я

Йод — вкрай важливий мікроелемент для організму. Він потрібен для виробництва гормонів щитоподібної залози — тироксину (Т4) та трийодтироніну (Т3), які забезпечують її нормальну роботу та контролюють практично всі метаболічні процеси в організмі, впливають на ріст, терморегуляцію, роботу серцево-судинної та нервової систем. Особливо критичним є достатнє надходження йоду для розвитку головного мозку дитини, починаючи з внутрішньо­утробного періоду і до завершення формування центральної нервової системи. Дослідження показали, що вербальний IQ, оцінений у дітей віком 1,5–8 років, був нижчим, якщо їхні матері мали нижчий йодний статус у І триместр вагітності)¹. Окрім розумового розвитку, йод необхідний для нормального фізичного розвитку дитини. Він впливає на ріст кісток, формування м’язової тканини та енергетичний обмін².

Адекватний рівень йоду в організмі визначається як медіанна концентрація йоду в сечі (вважається основним показником йодного статусу для всіх вікових груп населення) в діапазоні 100–199 мкг/л. <100 мкг/л свідчить про недостатнє споживання йоду населенням, 50–99 мкг/л — вказує на легкий дефіцит йоду, 20–49 мкг/л — помірний дефіцит йоду, <20 — тяжкий дефіцит йоду³.

Недостатнє надходження цього мінералу в організм є причиною понад 60% випадків захворювань щитоподібної залози у дорослих і 95% випадків — у дітей⁴. Зокрема, дефіцит йоду в дитячому віці може мати незворотні наслідки, призводячи до порушення когнітивних функцій, зниження інтелектуального потенціалу, труднощів з навчанням, увагою та пам’яттю. У тяжких випадках йододефіцит може спричинити кретинізм — стан, що характеризується розумовою відсталістю, глухонімотою, карликовим зростом та іншими фізичними вадами. Навіть легкий та помірний дефіцит йоду, який часто залишається непоміченим, може негативно впливати на успішність дитини в школі та в подальшому на роботі у дорослому житті. Йододефіцитні розлади, які можуть початися ще до народження, ставлять під загрозу психічне здоров’я дітей, а часто й саме їхнє виживання. У нео­натальний період, у дитинстві та підлітковому віці йододефіцитні розлади можуть призвести до розвитку гіпотиреозу та гіпертиреозу. Серйозний дефіцит йоду у період вагітності може призвести до мертвонародження, спонтанних викиднів та вроджених аномалій, таких як кретинізм — тяжкої незворотної форми розумової відсталості. Ще більше значення мають менш помітні, але поширені розумові порушення, які знижують інтелектуальні здібності вдома, в школі та на роботі. Дефіцит йоду може призвести до затримки росту, швидкої втомлюваності та зниження фізичної активності².

Повідомляється, що близько 800 млн людей, серед яких і значна кілька кількість дітей, страждають від йододефіцитних захворювань, включаючи зоб, гіпотиреоз, розумову відсталість та широкий спектр інших аномалій росту та розвит­ку (Triggiani V. et al., 2009).

Звідки «взяти» йод?

Йод не накопичується в організмі: та його частина, що не була використана щитоподібною залозою, виводиться з сечею. Тож щоденне надходження йоду з їжею в належній кількості — критично необхідне^1,5,6.

Потреба в йоді у дітей — вища, ніж у дорослих, якщо враховувати масу тіла. Особливо це стосується малюків та підлітків, коли інтелектуальний розвиток найінтенсивніший. Це пов’язано з інтенсивними процесами росту та розвитку, що відбуваються в їхньому організмі. Малюки ж особ­ливо вразливі до йододефіциту через не до кінця сформовану щитоподібну залозу⁴.

Різні міжнародні організації, у тому числі Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), рекомендують забезпечувати достатній рівень йоду в раціоні шляхом вживання йодованої солі, морепродуктів та інших джерел, затверджених місцевими органами охорони здоров’я, зокрема добавок йоду у формі таблеток³. Проте тут можуть виникати труднощі.

Зокрема, основні джерела йоду — морська риба і море­продукти, не завжди наявні у щоденному дитячому раціоні: інколи діти не просто не сприймають їх на смак, а інколи й через низку соціально обумовлених обставин родини не можуть дозволити собі таке харчування. Молочні продукти та яйця, що теж містять йод, зазвичай входять до дитячого раціону, однак можуть містити недостатню кількість йоду, адже його вміст залежить від того, чим годують тварин, та на яких ґрунтах їжа для тварин вирощується. Овочі та фрукти містять значно менше йоду, і їхній вміст може варіювати залежно від вмісту йоду в ґрунті, де вони вирощувалися. Тому покладатися лише на рослинну їжу для забезпечення потреби в йоді, особливо для дітей, ризиковано. А що вже казати про малюків, які потребують майже стільки ж йоду, скільки й дорослі, однак не споживають стільки їжі фізично.

До того ж, як визначено, навіть здорове харчування зазвичай забезпечує щоденне споживання йоду, що не перевищує 50% рекомендованої добової норми (таблиця) (Lisco G. et al., 2023).

Йодована сіль: важливо, проте не ідеально

Основним методом масової профілактики йододефіцитних станів у світі є використання йодованої солі. За умови її постійної наявності в щоденному раціоні, вона є одним із провідних джерел йоду (1,5 г йодованої солі (¼ чайної ложки) — це близько 65 мкг додаткового йоду для організму⁴). Наразі близько 88% домогосподарств у світі використовують йодовану сіль, але йодна недостатність все ще поширена в багатьох частинах світу¹. Зокрема, як показано, впровадження програм йодування солі в усьому світі знизило частоту йододефіциту, але 30% населення світу все ще перебуває в групі ризику (Hatch-McChesney A. et al., 2022).

У 2002–2007 рр. дослідження визначило йододефіцит у всіх регіонах України, а Глобальна система показників забезпечення йодом (Global Iodine Nutrition Scorecard) зараховує Україну до країн з недостатнім вживанням йоду⁵. Як показало дослідження 2021 р., понад 70% домогосподарств в Україні не використовували йодованої солі⁷. І це — у країні, офіційно визнаній йододефіцитним регіоном⁵.

Попри відсутність даних за останні роки, ситуація з харчуванням та споживанням йодованої солі навряд чи покращилася з початком повномасштабного вторгнення, що робить декретовані групи населення, особливо дітей та підлітків, ще більш вразливими до йододефіциту.

Індивідуальні терапевтичні стратегії

У ситуації, коли родина не має впевненості у постійному та достатньому споживанні якісної йодованої солі, а раціон дитини обмежений щодо риби та морепродуктів, індивідуальна профілактика препаратами є вкрай актуальною. Показано, що додатковий прийом препаратів йоду у дітей, які проживають у районах з дефіцитом йоду, позитивно впливає на фізичний та розумовий розвиток (може покращити певні компоненти когнітивних функцій), а також знижує смертність¹.

В нагоді може стати індивідуальна профілактика за допомогою додаткового прийому неорганічного йоду у вигляді йодиду калію (Winder M. et al., 2022). Рекомендованим варіантом йоду є калію йодид, який має кращу розчинність і біодоступність порівняно з калію йодатом^1,8.

ЙОДОМАРИН^® 100 та ЙОДОМАРИН^® 200 — лікарські засоби від компанії «Берлін-Хемі/А.Менаріні ГмбХ», що містять точну дозу калію йодиду 131 мкг (еквівалентно йодиду 100 мкг) та 262 мкг (дорівнює 200 мкг йодиду) відповідно^9,10. Це особливо важливо для дітей та підлітків, оскільки дозволяє точно контролювати надходження необхідної кількості йоду, незалежно від особливостей харчування родини та споживання йодованої солі, цим самим сприяючи забезпеченню нормального розвитку щитоподібної залози і, відповідно, когнітивних функцій та фізичного здоров’я дитини.

Зокрема, з метою профілактики дефіциту йоду та ендемічного зоба у випадках недостатнього його надходження рекомендовано додатково застосовувати таку кількість препарату:

немовлята та діти віком до 12 років: 50–100 мкг йоду на добу (від ½ до 1 таблетки лікарського засобу ЙОДОМАРИН^® 100);

діти віком від 12 років і дорослі: 100–200 мкг йоду на добу (від ½ до 1 таблетки ЙОДОМАРИН^® 200)^9,10.

Таблетки слід приймати після їди та запивати достатньою кількістю рідини (немовлятам та дітям віком до 3 років лікарський засіб можна подрібнювати).

Важливо пам’ятати, що застосування препаратів ЙОДОМАРИН^® з профілактичною метою має проводитися, як правило, протягом кількох місяців або років, а частіше — протягом усього життя^9,10.

Йод — це розум, потенціал, майбутнє. Країна, яка ігнорує йододефіцит, якому можна запобігти, прирікає себе на втрату поколінь. Щоб цього не сталося, кожен може зробити перший крок, забезпечивши дитину джерелом йоду.

ЙОДОМАРИН^® — йод, який може стати в нагоді!

Бо не існує дрібниць, коли йдеться про здоров’я і розум дитини.

Інна Грабова

¹За даними Національного інституту охорони здоров’я (National Institutes of Health — NIH) (ods.od.nih.gov).
²Оцінка порушень йододефіциту та контроль за їх усуненням, 2007 (Assessment of iodine deficiency disorders and monitoring their elimination, 2007) (surli.cc/nemheo).
³За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) (www.who.int).
⁴За даними ЮНІСЕФ (www.unicef.org).
⁵Глобальна система показників йодного споживання у 2019 р. на основі медіани концентрації йоду в сечі, 2019 (The Iodine Global Network. Global scorecard of iodine nutrition in 2019 based on median urinary iodine concentration) (ign.org).
⁶Огляд допустимих верхніх рівнів споживання, отриманих Науковим комітетом з харчових продуктів та Групою експертів EFSA з дієтичних продуктів, харчування та алергії, 2018 р. (Overview on Tolerable Upper Intake Levels as derived by the Scientific Committee on Food (SCF) and the EFSA Panel on Dietetic Products, Nutrition and Allergies (NDA), 2018) (www.efsa.europa.eu).
⁷Звіт за результатами дослідження йодного статусу в Україні за 2021 р. (surl.gd/vvaiot).
⁸www.nukepills.com/potassium-iodide-vs-potassium-iodate/
⁹Інструкція для медичного застосування лікарського засобу ЙОДОМАРИН^® 100 (РП № UA/0156/01/01, необмежений з 30.11.2018 р., Наказ МОЗ України від 03.03.2025 р. № 353).
¹⁰Інструкція для медичного застосування лікарського засобу ЙОДОМАРИН^® 200 (РП № UA/0156/01/02, необмежений з 06.03.2018 р., Наказ МОЗ України від 09.07.2024 р. № 1191).

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!