Важливо відмітити, що просто скидати будь-які лікарські засоби в пакет чи валізу — точно неправильно. Упакування для дорожньої аптечки повинно бути легким, міцним та герметичним, щоб не допустити псування препаратів під впливом вологи, світла тощо. Усі ліки мають містити етикетку та мати належний термін придатності. Не менш важливо й правильно обрати форму випуску препаратів: дорослим — у переважній більшості таблетовані форми, для дітей — сиропи та супозиторії (однак з врахуванням умов зберігання, уникаючи за можливості ліків, що потребують холодового ланцюга). Не варто нехтувати інструкціями для медичного застосування лікарського засобу: їх треба тримати поряд із препаратами, адже ніхто не гарантує наявність інтернету чи іншого способу отримання рекомендацій із застосування (особливо, коли потрібно діяти швидко)1.
Важливо! Самостійне застосування ліків можливе лише за відсутності загрозливих для життя симптомів та для тимчасового симптоматичного полегшення стану1.
Базовий склад аптечки
Варто зазначити, що, формуючи свій список ліків у дорогу, не варто захоплюватися та «згрібати» в аптеці все підряд, бо, як мінімум, це призведе до зайвої витрати ресурсів. Однак існує базовий рекомендований перелік лікарських засобів, що можуть стати в нагоді під час мандрівки і про наявність яких варто потурбуватися заздалегідь. Хоча кінцеве наповнення може варіювати залежно від тривалості подорожі, її мети (активний відпочинок, пляжний релакс, екскурсійний тур, поїздка по роботі), віку та стану здоров’я подорожніх, їх кількості та особливостей країни призначення1.
Температура тіла — життєво важливий для здоров’я показник, що відіграє одну з ключових ролей при оцінці фізіологічного стану людини. У дорослих допустимими є показники <37,9 °C (зокрема у новонароджених нормальним вважається температурний діапазон 36,5–37,5 °C) (Balli S. еt al., 2023).
- У разі значного підвищення температури тіла (≥38 °С) у дітей віком до 15 років рекомендовані анальгетики та антипіретики на основі парацетамолу, а також нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) з ібупрофеном (дітям віком старше 12 років можна застосовувати комбіновані лікарські засоби, які містять анальгетики та антипіретики). Що стосується дітей віком старше 15 років та дорослих, то, окрім вищезазначених препаратів, терапевтичний діапазон у цієї категорії може бути розширений анальгетиками та антипіретиками на основі ацетилсаліцилової кислоти, метамізолу натрію або парацетамолу, або НПЗП з мефенаміновою кислотою, або ж комбінованими препаратами, які їх містять1.
Варто відмітити, що системні анальгетики-антипіретики та НПЗП також будуть корисними й при різних видах болю: легкої форми та помірно вираженого, гострого больового синдрому (головний, зубний біль, біль у суглобах та зв’язках, у спині), у тому числі цього синдрому при застудних захворюваннях та під час менструацій, а також при запальних захворюваннях опорно-рухового апарату2 (Queremel Milani D.A. еt al., 2023).
Біль і спазм — два симптоми, які у багатьох випадках «крокують» поряд та можуть застати зненацька будь-кого під час подорожі. Зокрема, спазми можуть виникнути при тривалому сидінні під час поїздки, зміні раціону харчування та вживанні незвичної води під час мандрівки, у тих, хто страждає на синдром подразненого кишечнику, у деяких жінок під час менструації та потребуватимуть відповідного фармакологічного втручання. Не забуваємо й про ниркові та жовчні кольки, що супроводжуються спазмами підвищеної інтенсивності, які можуть суттєво вивести з «ладу» подорожнього (Bordoni B. еt al., 2023). Хоча вони і потребують негайного лікарського консультування, у момент очікування візиту їхня вираженість може бути зменшена за допомогою спазмолітиків2.
- Спазмолітичні лікарські засоби на основі дротаверину апріорі мають зайняти своє місце в аптечці мандрівника1.
Під час мандрівок можуть траплятися різні непередбачувані ситуації, і травми, на жаль, не є винятком. Незалежно від того, чи йдеться про легку форму ушкодження під час прогулянки, чи серйознішу травму внаслідок активного відпочинку, завжди існує ризик для здоров’я.
- Важливо бути обережним, дотримуватися правил безпеки та мати із собою антисептичні і дезінфекційні засоби1.
Зокрема, для обробки шкірних покривів після травм для профілактики інфікування невеликих пошкоджень цілісності шкіри може застосовуватися діамантовий зелений, йод, повідон-йод. Окрім асептичної обробки ран, деякі антисептики можуть застосовуватися і з іншою метою: наприклад, борна кислота та мірамістин можуть стати в нагоді при перших проявах отиту, перекис водню — для зупинки невеликих капілярних та носових кровотеч, нітрофурал — для полоскань при запальних захворюваннях ротової порожнини, а мiрамiстин та хлоргекседин — з метою профілактики інфекцій, які передаються статевим шляхом, та лікування опіків2.
- Варто відмітити, що подорожі часто супроводжуються впливом факторів, які порушують бар’єрну функцію шкіри (УФ-випромінювання, сухе повітря, вітер, мікротравми), спричиняючи запалення та дегідратацію. У цій ситуації не обійтися без топічних ранозагоювальних засобів на основі декспантенолу.
Декспантенол (провітамін B5) трансформується в пантотенову кислоту — ключовий компонент коензиму А в метаболізмі клітин шкіри. Він, як доведено, сприяє стимуляції епітелізації та грануляції, прискорюючи загоєння, а завдяки зволожувальним властивостям зумовлює відновлення гідроліпідної мантії (Sanvictores T. et al., 2024). Тому застосування препаратів з декспантенолом буде актуальним у разі різних пошкоджень шкіри та слизових оболонок, а також з метою профілактики сухості шкіри, прискорення загоєння ран та за наявності різних подразнень шкіри2.
Під час подорожі існує ризик зіткнутися з новими алергенами, такими як пилок невідомих рослин, шерсть тварин, пил у готелях, нові харчові продукти, укуси комах. Зокрема, спробувавши нову їжу, особливо в екзотичних країнах, може розвинутися алергічна реакція або непереносимість певних інгредієнтів (Bjelac J. et al., 2023). Окрім того, у деяких осіб бажання засмагнути може «перерости» у фотодерматит або інші реакції шкіри (наприклад опіки), що супроводжуються свербежем та висипом. У кожному зазначеному випадку в нагоді можуть стати саме системні антигістамінні засоби, які можуть допомогти зменшити вираженість симптоматики.
- Антигістамінні лікарські засоби для системного застосування (дезлоратадин, клемастин, левоцетиризин, лоратадин, мебгідрoлін, фексофенадин, хіфенадин, хлоропірамін, цетиризин)1 — препарати, які мають бути наявні в аптечці подорожнього.
Будь-яка мандрівка — це підвищений ризик отруєнь, зокрема через вживання незвичної їжі, води сумнівної якості або недотримання правил гігієни, що зазвичай супроводжуються діарейним синдромом, нудотою, блюванням, болем та спазмами.
- Ентеросорбенти (вугілля медичне активоване, діосмектит, гідрогель метилкремнієвої кислоти)1 — це те, що має бути в аптечці на випадок інтоксикації організму.
Варто відмітити, що ентеросорбенти, які діють як «губка», поглинаючи токсини, бактерії та інші шкідливі речовини зі шлунково-кишкового тракту та прискорюють їх елімінацію, можуть стати в нагоді також при проявах диспепсії, метеоризмі, симптоматичному лікуванні болю, пов’язаного з функціональними захворюваннями кишечнику у дорослих, а також у складі комплексної терапії алергічних і шкірних захворювань, при опіковій інтоксикації2 тощо.
- Для лікування діарейного синдрому не завадять антидіарейні мікробні препарати (пробіотики і пребіотики), зокрема сахароміцети буларді1, застосування яких показано при різних видах діареї, у тому числі «діареї мандрівника»2, та засоби, що пригнічують перистальтику (лоперамід) та призначені для симптоматичного лікування гострих епізодів діареї, зумовленої синдромом подразненого кишечнику.
Чи то діарея та блювання на тлі отруєння, чи підвищення температури тіла, чи активний відпочинок, чи тривале перебування в регіоні зі спекотним кліматом та високою вологістю, чи обмежений доступ до чистої води або просто недостатнє споживання рідини — у кожному випадку йдеться про значну втрату організмом рідини та важливих електролітів (натрію, калію, хлору), а також розвиток зневоднення з його небезпечними для життя ускладненнями.
- Препарати електролітів з вуглеводами, сольові сполуки для пероральної регідратації (натрію хлорид + натрію цитрат + калію хлорид + глюкоза) розроблені з метою відновлення втраченої рідини та електролітів, вони є незамінним засобом у дорожній аптечці, що можуть застосовуватися для відновлення водно-електролітної рівноваги, корекції ацидозу при гострій діареї, при теплових ураженнях та фізичних навантаженнях, що призводять до підвищеного потовиділення2.
Окрім вищезазначеного базового набору, якщо у подорожнього або його супутників наявні хронічні захворювання (серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, органів дихання тощо), необхідно завчасно узгодити з лікарем вибір відповідних препаратів для дорожньої аптечки1. Це можуть бути ліки, які людина приймає на постійній основі (кардіологічні засоби, антигіпертензивні препарати, інсулін) та препарати від хронічних хвороб, що можуть загостритися (наприклад мігрені).
Для тих, хто важко переносить дорогу, можуть знадобитися засоби від захитування при проявах морської та повітряної хвороби2, препарати на основі мелатоніну (особливо у випадку зміни часових поясів) (Herxheimer A. et al., 2001), седативні та снодійні засоби, деконгестанти, поліферментні препарати1 тощо.
Якщо поїздка передбачається за кордон, важливо напередодні уточнити правила ввезення ліків до країни призначення. Адже деякі препарати можуть бути заборонені або обмежені для ввезення. Окрім того, можливо, у дорозі знадобиться рецепт від лікаря, перекладений англійською мовою.
Окрім ліків, аптечка може додатково містити пластирі різних видів, бинти, вату, ватні палички, доглядові засоби для тіла (зокрема ті, що використовуються для щоденного догляду), коли передбачені пляжні розваги — сонцезахисні креми (санскріни) та засоби після засмаги, репеленти (засоби проти комарів, кліщів, мошок), розчини для лінз (якщо вони використовуються), засоби для знезараження води тощо.
Важливо не забувати, що всі лікарські засоби для симптоматичного лікування можна застосовувати протягом 2–3 днів, і аптечка мандрівника не є заміною повноцінної медичної допомоги. Однак її наявність може допомогти впоратися з поширеними проблемами і хворобами в дорозі та зробити подорож максимально «здоровою». Коли ж прояви захворювання не зникають або ж у разі розвитку загрозливих для життя симптомів, необхідно терміново звернутися до лікаря1!
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим