Госпітальна ОМТ — новий рівень ухвалення управлінських рішень у лікарнях

ПЕРЕВАГИ ГОСПІТАЛЬНОЇ ОМТ

Вікторія Нікуліна наголосила, що госпітальна ОМТ — це інструмент ефективного управління ресурсами закладів охорони здоров’я (ЗОЗ) в умовах обмежених фінансів. Він забезпечує прозорість та об’єктивність процесу ОМТ, що є важливим аспектом для захисту управлінських рішень керівників ЗОЗ від юридичних ризиків. Госпітальна ОМТ дозволяє ухвалювати першочергово стратегічні науково-обґрунтовані рішення для закладів охорони здоров’я. Цей інструмент використовується в світі понад 60 років і є потужним механізмом посилення системи охорони здоров’я.

Євген Гончар, директор Департаменту медичних послуг Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України (прим. ред.: з 11 червня — заступник міністра охорони здоров’я), додав, що госпітальна ОМТ — це інструмент, який значною мірою стосується довіри до управлінських рішень, які ухвалюються керівниками ЗОЗ, і в умовах децентралізації посилює управлінські компетенції на місцях. Також в ситуації обмежених ресурсів важливо те, як саме ці ресурси будуть використані. Госпітальна ОМТ забезпечує можливість раціонального, прозорого та пацієнторієнтованого розподілу наявних ресурсів.

Наталія Гусак, голова Національної служби здоров’я України (НСЗУ), зауважила, що для НСЗУ важливо, щоб оплачувані відомством медичні послуги базувалися на принципах доказової медицини та були економічно ефективними. Тому розвиток госпітальної ОМТ є важливим елементом продовження реформи охорони здоров’я. Вона висловила сподівання, що проєкт USAID SAFEMed не зупиниться виключно на практичній реалізації кейсу Інституту Амосова, але й проводитиме навчання керівників ЗОЗ та розширить госпітальну ОМТ на інші рівні системи охорони здоров’я.

Михайло Бабенко, директор ДП «Державний експертний центр МОЗ України» (ДЕЦ), нагадав, що 23 грудня 2020 р. ухвалено постанову КМУ № 1300, якою затверджено Порядок проведення державної ОМТ. Цією постановою функції з проведення державної ОМТ покладено на ДЕЦ. Розвиток та впровадження процедур ОМТ на різних рівнях системи охорони здоров’я є одним із ключових напрямів діяльності ДЕЦ. Сьогодні зроблено важливий крок до децентралізації та практичного використання ОМТ безпосередньо в ЗОЗ, адже госпітальна ОМТ — це логічне розширення системи ОМТ в Україні, що наближає ухвалення рішень до місця, де ці технології реально використовуються, — до клініки, до пацієнта.

Ореста Піняжко, директор Департаменту ОМТ ДЕЦ, додала, що з 2020 р. ДЕЦ надав МОЗ понад 120 рекомендацій щодо медичних технологій, половина з яких використана для покращення доступу пацієнтів до нових лікарських засобів та інноваційного лікування. Тому госпітальна ОМТ може стати в майбутньому черговим ефективним інструментом для покращення надання медичної допомоги в ЗОЗ.

Ребекка Коулер, директорка проєкту USAID SAFEMed, зауважила, що Україна рухається до децентралізації системи охорони здоров’я, і такий інструмент, як госпітальна ОМТ, може в цьому допомогти. Адже ЗОЗ потрібні інструменти, які дозволять їм ухвалювати зважені економічні та клінічні рішення, спрямовані на користь пацієнтам.

ГОСПІТАЛЬНА ОМТ ЯК ІНСТРУМЕНТ УПРАВЛІННЯ

Олена Філінюк, докторка філософії в охороні здоров’я, старша технічна радниця з фармацевтичного врядування та фінансування проєкту USAID SAFEMed, зауважила, що першо­чергово госпітальну ОМТ важливо впроваджувати у ЗОЗ із високою діагностичною та операційною активністю, які використовують широкий спектр медичних технологій.

Впровадження ОМТ на госпітальному рівні, зокрема:

• дозволяє оцінити ефективність, безпеку та економічну доцільність медичних технологій у конкретному ЗОЗ;
• дає змогу ефективніше управляти ресурсами ЗОЗ, особливо при збільшенні кількості медичних технологій та лімітованому бюджеті;
• дає можливість отримати кращі результати лікування, підвищення якості та тривалості життя пацієнтів за допомогою застосування сучасних медичних технологій з доведеною ефективністю та безпекою;
• дає можливість пріоритезувати рішення щодо фінансового планування в довготривалій перспективі;
• дозволяє реорганізувати методи лікування та ухвалювати рішення щодо виведення застарілих медичних технологій та інше.

О. Філінюк зупинилася на складових базової моделі ОМТ, які можна розділити на 4 блоки:

• правильне визначення цілі і предмету дослідження;
• вивчення клінічної ефективності і безпеки технології;
• економічний аналіз, який включає вплив на бюджет;
• вивчення того, як медична технологія вплине на організаційні та стратегічні аспекти.

У світі використовуються 4 організаційні моделі госпітальної ОМТ. По-перше, це може бути незалежна група співробітників, які на добровільних засадах паралельно з основ­ною роботою впроваджують ОМТ. Друга модель — це інтегрований неспеціалізований відділ з ОМТ, коли виділена обмежена кількість співробітників, але вони мають можливість залучати сторонні ресурси (незалежні агенції, незалежних експертів). Наприклад, в ЗОЗ може бути лише одна відповідальна за ОМТ особа, але вона для впровадження госпітальної ОМТ залучає незалежних експертів у цій сфері. Третя модель передбачає наявність відокремленого відділу з ОМТ в ЗОЗ. Наразі це є найпоширенішою моделлю в світі. Останній вид моделі — це інтегрований спеціалізований відділ з ОМТ, який функціонує в тісній взаємодії з національним департаментом ОМТ і характеризується високим рівнем формалізації процесів.

Враховуючи викладене, керівник ЗОЗ, спираючись на наявні ресурси та обрані цілі, може обрати будь-яку з моделей госпітальної ОМТ і запровадити її в своєму ЗОЗ.

О. Філінюк нагадала, що впровадження госпітальної ОМТ в Україні розпочалося у 2021 р. Втім перед практичним запуском важливо було зрозуміти реальний стан процесу ухвалення рішень щодо впровадження медичних технологій на рівні ЗОЗ. Саме тому в I кв. 2022 р. було проведено всебічний аналіз нормативно-правової бази, що регламентує цей процес в ЗОЗ. Після цього в період з ІІІ кв. 2022 до І кв. 2023 р. було проведено глибинне дослідження поточних підходів щодо впровадження медичних технологій в ЗОЗ, в якому взяли участь 28 респондентів. Результати дослідження свідчать, що процес закупівель в ЗОЗ має чіткий прозорий алгоритм відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі». Однак саме ухвалення рішення стосовно того, яку медичну технологію слід закуповувати, базується на різних аспектах або на суб’єктивній думці керівництва закладу. Окрім того, інструментів щодо визначення, які медичні технології потрібно вилучити із використання в ЗОЗ, відсутні. Тому впровадження ОМТ на рівні ЗОЗ допоможе керівникам ЗОЗ ухвалювати науково-обґрунтовані управлінські рішення стосовно технологій, яких потребує ЗОЗ, як в коротко-, так і в довгостроковій перспективі.

Також дослідження показало, що ЗОЗ не мають достатньої інформації про методологію проведення госпітальної ОМТ. Тому була розроблена програма тренінгу для ЗОЗ, який пілотувався на базі КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради в IV кв. 2022 р.

Крім того, на базі Національного медичного університету імені О.О. Богомольця затверджено перший цикл тематичного удосконалення «Госпітальна ОМТ — практичний інструмент для прийняття науково-обґрунтованих рішень на рівні закладу охорони здоров’я». Цей курс рекомендовано проходити керівникам ЗОЗ, медичним директорам, завідувачам відділень, економістам і тим лікарям, які в майбутньому бачать себе на керівних посадах ЗОЗ.

У 2023 р. було розроблено та затверджено детальні методичні рекомендації щодо впровадження госпітальної ОМТ на базі Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. І вже 15.06.2023 р. був підписаний меморандум про співпрацю між Інститутом Амосова, ДЕЦ, Національним медичним університетом імені О.О. Богомольця та міжнародною організацією «Менеджмент Сайєнс фор Хелз, Інк.», в рамках якого запроваджений пілотний проєкт на базі Інституту Амосова.

ПІЛОТНИЙ ПРОЄКТ

Ірина Костюк, кандидатка фармацевтичних наук, доцентка кафедри організації та економіки фармації Націо­нального медичного університету імені О.О. Богомольця, координаторка пілотного проєкту в Інституті Амосова, спільно з членами робочої групи пілотного проєкту презентувала етапи його проведення та попередні результати.

Для методології госпітальної ОМТ була розроблена Дорожня карта, яка містила 5 основних етапів. На першому етапі була сформована мультидисциплінарна команда, яка загалом має складатися з:

• адміністративного блоку, який включатиме наявність головного лікаря як керівника проєкту;
• клінічного блоку, який має включати завідувачів відділень, лікуючих лікарів, які використовуватимуть медичну технологію, що оцінюється. Доповідач наголосила, що володіння англійською мовою для роботи над клінічним блоком та системним оглядом доказової медицини є важливою характеристикою для складу мультидисциплінарної команди;
• економічний блок, який мають представляти працівники економічного, логістичного відділу та відділу закупівель.

Другий етап включав проведення базового навчального курсу з госпітальної ОМТ. Також на цьому етапі проводилося визначення критеріїв вибору медичних технологій та попередній скринінг медичних технологій.

За якими ж критеріями ЗОЗ визначає пріоритетні медичні технології? До обговорення з обрання пріоритетної медичної технології доповідачка запропонувала залучати як адміністрацію ЗОЗ, лікарів клінічних відділень, комітети із закупівель, так і пацієнтські організації. Слід звертати увагу на клінічну потребу, потенційний вплив на пацієнта, економічний вплив, новизну та невизначеність технології, частоту її застосування та організаційний вплив. Якщо сконцентрувати увагу на цих аспектах, то вони дозволять обрати пріоритетну медичну технологію для конкретного закладу.

На третьому етапі відбувається постановка цілі та визначення предмету госпітальної ОМТ. Для цього використовується інструмент TICO (T — technology, I — indication, C — comparator, O — outcomes). TICO дозволяє охарактеризувати конкретну медичну технологію за такими 4 компонентами:

• описати медичну технологію;
• описати показання, для кого ця технологія може використовуватися;
• описати технологію порівняння з наявною техноло­гією, яка є в закладі;
• описати, до чого можуть призвести інвестування та використання нової технології.

На четвертому етапі безпосередньо проводиться госпітальна ОМТ, враховуються дані з клінічної ефективності та безпеки медичної технології, яку планується впровадити. Також на цьому етапі аналізують економічну доцільність впровадження технології та раціональність використання коштів ЗОЗ. Базовим фармако­економічним методом, який використовується в госпітальній ОМТ, є аналіз впливу на бюджет конкретного ЗОЗ. Цей метод визначає фінансові наслідки ухвалення нового альтернативного втручання для місцевих, регіональних та національних бюджетів у довгостроковій перспективі. Цей метод дозволить визначити, скільки коштів з бюджету може бути зекономлено при заміні од­нієї медичної технології іншою.

Госпітальна ОМТ враховує також такі важливі аспекти, як організаційний та стратегічний вплив. Коли мова йде про організаційні аспекти госпітальної ОМТ, слід продемонструвати, як здійснюватиметься аналіз ресурсів, які необхідно скоординувати на впровадження або відмову від медичної технології, та які наслідки це матиме для ЗОЗ або його структурних підрозділів. Кожен ЗОЗ має свою стратегію розвитку, тому стратегічні аспекти також є важливим компонентом у госпітальній ОМТ, які передбачають аналіз впливу впровадження чи виключення медичної технології на стратегічні цілі та пріоритети ЗОЗ.

На п’ятому етапі відбувається ухвалення управлінського рішення. Для цього оприлюднюється звіт з госпітальної ОМТ, здійснюється впровадження або виключення медичної технології з конкретної практики ЗОЗ та проводиться дослідження довго- та короткострокового впливу цього рішення.

Підсумовуючи, І. Костюк до сильних сторін методології з ОМТ віднесла те, що госпітальна ОМТ базується на локальних проблемах ЗОЗ; це допоможе підвищити раціональність та пріоритезацію витрат; підвищить якість надання медичної допомоги; надасть юридичний захист управлінським рішенням. Водночас слабкою стороною для впровадження госпітальної ОМТ було зазначено слабку обізнаність з питань госпітальної ОМТ та брак кадрових ресурсів.

Ігор Дітківський, кандидат медичних наук, завідувач відділення рентген-ендоваскулярних методів лікування вроджених та набутих вад серця Інституту Амосова, повідомив, що предметом дослідження пілотного проєкту з госпітальної ОМТ була транскатетерна імплантація аортальних клапанів (transcatheter aortic valve implantation — TAVI). У рамках проєкту оцінювався медичний виріб — аортальний клапан зі спідничкою TAVI при стенозі цього клапана. Завдяки ОМТ вдалося обґрунтувати необхідність використання саме такого типу медичного виробу. Проміжний звіт з ОМТ був направлений у ДП «Медичні закупівлі України» (МЗУ) для того, щоб внести зміни в медико-технічне завдання з метою закупівлі саме цих клапанів наступного року.

Про технічні характеристики оцінюваних клапанів, їх зіставлення з медичною технологією порівняння, збір та аналіз даних розповів Денис Волошин, хірург Інституту Амосова.

Володимир Яковець, провідний економіст планово-економічного відділу Інституту Амосова, повідомив, що всі економічні розрахунки та обґрунтування були розбиті на 3 блоки для двох варіантів: аортального клапану зі спідничкою та без неї. Ці блоки економічного аналізу складалися з підготовки до операції, оперативного втручання та післяопераційного періоду. Аналіз показав, що використання аортальних клапанів зі спідничкою є дешевшим порівняно з клапанами, які зараз закуповуються Інститутом Амосова, з урахуванням зниження ризику виникнення ускладнень і повторної заміни клапана, покращення якості та тривалості життя.

Володимир Грищенко, заступник медичного директора з якості та безпеки надання медичних послуг Інституту Амосова, зазначив, що проведення ОМТ не змінило структурного чи кадрового складу Інституту Амосова, але додало розуміння прогресивності вивченої технології, що дозволило внести зміни до предмету закупівель з боку МЗУ.

На завершення заходу Костянтин Косяченко, доктор фармацевтичних наук, професор, завіду­вач кафедри організації та економіки фармації Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, наголосив, що успішний досвід Інституту Амосова повинні переймати й інші заклади охорони здоров’я, що дозволить системі охорони здоров’я витрачати кошти ефективно і, як наслідок, більше пацієнтів зможуть отримати якісну медичну допомогу.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!