Від дискомфорту до комфорту: сучасний концепт деяких делікатних проблем у жінок

Коли «там» здається, що не все гаразд, та які причини?

На різні види інтимних розладів хворіє близько 76% жінок різного віку у світі (Munarriz R. et al., 2002). Зокрема, про них може свідчити виникнення нетипових вагінальних виділень (сирнистих, білих або кремоподібних та густих виділень (але можуть варіювати від водянистих до однорідно густих)), які можуть супроводжуватися болем (у тому числі під час статевого акту (диспареунія), почервонінням у ділянці статевих органів, свербежем або печінням, порушення сечовипускання (дизурія)² тощо (Satora M. et al., 2023). Однією з найпоширеніших причин розвитку вищевказаної симптоматики є вульвовагінальний кандидоз («молочниця»)², що у близько 90% випадків спричиняється умовно-патогенною грибковою флорою роду Candida (С.) (у 90% випадків — це штам C. albicans)², які поверхнево проникають у слизову оболонку піхви та викликають запальну реакцію (Jeanmonod R. et al., 2024).

За нормальних обставин у піхві підтримується баланс між організмами, що становлять вагінальну мікрофлору та рівень pH — 3,8–4,2. Здорове вагінальне середовище є своєрідним захистом жінок від вагінальних інфекцій. Однак будь-які зміни в цьому середовищі можуть спричиняти надмірний ріст патогенних організмів, які зазвичай пригнічуються (Ambizas E.M. et al., 2015).

Зокрема, визнаними факторами ризику розвитку кандидозу є гормональний дисбаланс (наприклад при застосуванні естрогенів, під час вагітності або на тлі ожиріння), цукровий діабет, імуносупресія (наприклад при хімієтерапії або на фоні ВІЛ-інфекції), застосування антибіотиків широкого спектру дії, глюко­кортикостероїдів та генетична схильність. Поведінкові фактори ризику включають застосування оральних контрацептивів, внутрішньоматкових спіралей, сперміцидів та презервативів, а також деякі гігієнічні звички, носіння тісного одягу та сексуальні практики (Gonçalves B. et al., 2016; Satora M. et al., 2023).

Ускладнення, що виникають внаслідок вагінального кандидозу, трапляються рідко, але у складних випадках можуть спричинити значну еритему вульви, набряк, екскоріацію та вагінальні або вульварні тріщини (Jeanmonod R. et al., 2024). Нелікована кандидозна інфекція несе ризик розвитку системної інфекції, в яку можуть бути залучені інші органи, та призвести до сепсису (наприклад кишковий кандидоз на тлі пероральної антибіотикотерапії, бронхолегеневий кандидоз при вже наявному захворюванні легень, септицемія, ендокардит та менінгіт — як термінальні ускладнення у пацієнтів з імуносупресією та лейкемією (Ambizas E.M. et al., 2015; R A.N. et al., 2025). Варто відзначити, що у жінок, які хворіють на кандидоз та не лікуються належним чином, може фіксуватися збільшення вираженості емоційного дискомфорту та тривоги (Jeanmonod R. et al., 2024).

У цілому близько 150 млн людей у світі стикаються з грибковими інфекціями, і їх поширеність з кожним роком зростає (Denning D.W. et al., 2025). Водночас близько 70% жінок повідомляють про епізоди кандидозного вульвовагініту, а у близько 8% жінок — відмічається його рецидивний перебіг (Jeanmonod R. et al., 2024).

Деякі аспекти фармакологічного втручання

Неускладнений кандидоз становить до 90% усіх випадків кандидозу. Основою його лікування у більшості випадків є азольні протигрибкові препарати, які, пригнічуючи грибковий фермент CYP 51, запобігають накопиченню фунгітоксичних стеролів (Satora M. et al., 2023). Вони можуть бути рекомендовані перорально (наприклад флуконазол по 150 мг) або в якості місцевої терапії (Jeanmonod R. et al., 2024; R A.N. et al., 2025), що включає застосування топічних безрецептурних протигрибкових засобів (наприклад на основі клотримазолу або натаміцину²), що випускаються у різних лікарських формах, включно із супозиторіями, вагінальними таблетками, овулями, кремами та мазями тощо (Ambizas E.M. et al., 2015).

Додатково жінки з легкими формами проявів кандидозу можуть використовувати топічні пробіотики (сприяли підвищенню ефективності та зменшенню кількості розвитку рецидивів при використанні на фоні протигрибкового лікування), антисептики на основі борної кислоти, хлоргексидину (у дослідженні виявлено вищу ефективність хлоргексидину при вагінальних інфекціях порівняно з клотримазолом) (Satora M. et al., 2023; Cornely O.A. et al., 2025), мірамістину².

Варто наголосити, що самостійне лікування за допомогою доступних на ринку безрецептурних вагінальних проти­грибкових засобів² може бути доцільним лише у пацієнток з неускладненими, рідкісними епізодами кандидозу із симптомами від легкого до середнього ступеня тяжкості. Зокрема, фармацевт може допомогти жінкам визначити найбільш доцільний алгоритм дій, попередньо отримавши відповідну інформацію про їхні симптоми. Під час відпуску топічних протигрибкових засобів пацієнтку потрібно поінформувати, що тривалість терапії не вказує на те, коли відбудеться усунення симптомів (повне зникнення зазвичай займає до 1 тиж), і навіть, якщо симптоматика не фіксується, потрібно пройти повний курс до кінця (також, якщо у пацієнтки почнеться менструація). Важливо відзначити, що креми та супозиторії, виготовлені на масляній основі, можуть послабити ефект латексних презервативів та діафрагм. А от жінок, які вперше зіткнулися з кандидозом, вагітних та тих осіб, які мають рецидивні епізоди або рецидив симптомів протягом 2 міс після проведеного лікування, відчувають стійкі прояви, незважаючи на проведену терапію, або ж додатково скаржаться на супутні симптоми, як-от підвищена температура тіла, біль внизу живота або біль у спині чи плечах, вагінальні виділення з неприємним запахом, першостільник має скерувати до лікаря для відповідної діагностики та призначення більш серйозного лікування (Ambizas E.M. et al., 2015; Jeanmonod R. et al., 2024).

Хоча вульвовагінальний кандидоз розвивається у понад 50% жінок віком старше 25 років у певний час, менше ніж у 5% цих жінок можуть відмічатися рецидиви (наприклад через прийом антибіотиків, сексуальну активність або деякі дієтичні чинники) (Jeanmonod R. et al., 2024). Тому лікування має бути індивідуалізованим на основі порівняння ефективності, зручності, потенційних побічних ефектів тощо (Ringdahl E.N., 2000).

Профілактика — це те, що важливо!

Першостільники як перша лінія в системі охорони здоров’я відіграють ключову роль у ранньому виявленні та підтримці жінок із гінекологічними порушеннями. Тому вони повинні володіти знаннями, що дозволяють не лише розпізнати ймовірні інтимні розлади, а й надати первинну консультативну допомогу. Надзвичайно важливо, щоб фармацевти підтримували жінок у цій непростій ситуації, дестигматизуючи її та наголошуючи, що розлади інтимної сфери є виключно медичними станами та, як і будь-які інші захворювання, потребують кваліфікованої уваги фахівця та відповідного лікування. А приховування та замовчування скарг на вагінальний дискомфорт, у тому числі при кандидозі, — це значний ризик як для здоров’я жінки в цілому, так і в деяких випадках — її життю (Parish S.J. et al., 2013; Patla G., Mazur-Bialy A.I. et al., 2023).

Загальні рекомендації щодо запобігання рецидивам кандидозної інфекції включають:

• підтримку сухості вагінальної зони шляхом зміни мокрого одягу одразу після плавання або фізичних вправ;
• носіння одягу з повітропроникних тканин;
• уникнення спринцювань;
• розгляд профілактичного протигрибкового лікування під час прийому антибіотиків (Jeanmonod R. et al., 2024);
• підтримку належної гігієни та уникання подразників (відмова від ароматизованих прокладок, тампонів, мила, парфумерії для інтимних зон)³;
• застосування антибіотиків лише за призначенням лікаря³;
• терапія основних захворювань³;
• регулярний контроль стану здоров’я (регулярні медичні огляди)³.

Додатково з метою зниження ризику розвитку захворювання можуть використовуватися вагінальні пробіотики, які містять штами Lactobacillus, що, як свідчать дослідження, можуть бути корисними для підтримки здорової вагінальної мікрофлори та запобігання рецидивам бактеріального вагінозу та кандидозу (van de Wijgert J. et al., 2020; Er S. et al., 2019), та засоби інтимної гігієни на основі молочної кислоти (Bahamondes M.V. et al., 2011; Zeise K.D. et al., 2021).

Насамкінець варто відмітити, що, попри наявність безрецептурного фармакологічного втручання, яке може порекомендувати першостільник, кожен випадок вагінального кандидозу має бути оцінений лікарем. Адже своєчасна діагностика та раціонально підібране лікування є критично важливими для запобігання ускладненням, як-от поширення інфекцій (наприклад запальні захворювання органів малого таза), хронічний біль або труднощі із зачаттям.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!