У повітрі — пилок амброзії: тактика лікування та лідери продажу

За даними Національної академії медичних наук України, останніми роками відзначається тенденція до збільшення кількості випадків алергічного риніту, пов’язаного з цвітінням амброзії. Це бур’ян, який у більшості випадків живе лише один сезон. Проте одна рослина може виділяти в повітря величезну кількість пилку. Повністю уникнути контакту з ним дуже важко, але можна мінімізувати ризики і прояви алергії.

Симптоми можуть включати нежить, закладеність носа, чхання, свербіж у носі, очах, вухах і роті, сльозотечу, іноді — висип на шкірі. У деяких пацієнтів алергія на пилок амброзії може спричинити свербіж або набряк у ділянці ротової порожнини після вживання певних продуктів. У пацієнтів з бронхіальною астмою алергія на амброзію може спричинити загострення або погіршення перебігу астми.

Що можна зробити?

Симптоми, як правило, виникають лише тоді, коли пилок амброзії знаходиться в повітрі. Але оскільки пилкові частинки дуже легкі, вони легко можуть потрапляти в приміщення через вікна, з одягом, волоссям, взуттям. Тому в період цвітіння варто тримати вікна зачиненими та, за можливості, коли рівень пилку високий, — залишатися в приміщенні. За даними Мережі алергії та астми (Allergy & Asthma Network), концентрація пилку в повітрі найвища вранці і триває до полудня, але високий рівень може зберігатися до початку вечора. Можна відстежувати кількість пилку у регіоні за допомогою додатків. Так, деякі застосунки з прогнозами погоди можуть повідомляти про рівень вмісту пилку в повітрі. У приміщенні може бути доцільно використовувати очищувачі повітря з HEPA-фільтрами, які можуть затримувати та видаляти алергени з повітря. Після перебування на вулиці слід переодягнутися і прийняти душ, щоб видалити пилок зі шкіри та волосся.

Безумовно, повністю уникнути контакту з алергеном дуже важко, і тут в нагоді можуть стати лікарські засоби.

Фармакотерапія

Фармакотерапія сезонного алергічного риніту може включати пероральні антигістамінні препарати ІІ покоління, інтраназальні антигістамінні препарати, інтраназальні кортикостероїди, антагоністи лейкотрієнових рецепторів, інтраназальні деконгестанти та інтраназальні стабілізатори гладких клітин (Cheng Z. et al., 2025).

Аналіз призначень лікарів в Україні за III кв. 2024 р. свідчить про те, що при діагнозі МКХ J.30.1 «Алергічний риніт, викликаний пилком рослин» найчастіше призначають препарати АТС-групи 3-го рівня R01A «Протинабрякові та інші препарати для місцевого застосування у разі захворювань порожнини носа» та R06A «Антигістамінні засоби для системного застосування». Топ-5 міжнародних непатентованих назв (МНН) за обсягами аптечного продажу за цей період серед антигістамінних засобів для системного застосування (R06A) у пероральній формі є левоцетиризин, біластин, дезлоратадин, цетиризин, лоратадин. А серед протинабрякових препаратів для місцевого застосування у разі захворювань порожнини носа (R01A) в інтраназальній формі (для введення в порожнину носа) за підсумком III кв. 2024 р. є ксилометазолін, оксиметазолін та мометазон (таблиця)*.

Пероральні антигістамінні препарати ІІ покоління (наприклад фексофенадин, цетиризин, левоцетиризин, дезлоратадин) є рекомендованим препаратом 1-ї лінії для лікування алергічного риніту, спричиненого амброзією. Інтраназальні антигістамінні препарати можуть бути препаратами 1-ї або 2-ї лінії, забезпечуючи швидке полегшення симптомів закладеності носа (Cheng Z. et al., 2025).

Важка артилерія: інгаляції, імунотерапія, щеплення

Пацієнти, сенсибілізовані до амброзії, можуть відчувати симптоми, пов’язані з астмою, як-от хрипи, кашель та задишка, що можуть характеризуватися зворотною обструкцією та підвищеною гіперчутливістю дихальних шляхів. Основ­ним протизапальним засобом для контролю алергічної астми є інгаляційні кортикостероїди (Cheng Z. et al., 2025).

Пилок амброзії також є поширеним збудником сезонного алергічного кон’юнктивіту, який характеризується такими симптомами, як свербіж очей, біль, почервоніння, набряк навколо очей та сльозотеча. Лікування сезонного алергічного кон’юнктивіту може включати місцеві вазоконстриктори, стабілізатори гладких клітин, антигістамінні препарати, а також місцеві кортикостероїди та імуномодулюючі препарати (Cheng Z. et al., 2025). Крім того, нефармакологічні методи, такі як холодні компреси, можуть допомогти зменшити набряк та почервоніння очей, а штучні сльози — розвести та видалити алергени з поверхні ока, полегшуючи симптоми.

Алергенспецифічна імунотерапія може бути рекомендована пацієнтам з алергічним ринокон’юнктивітом або алергічною астмою, викликаними амброзією, у яких не досягається адекватного полегшення симптомів від оптимізованої медикаментозної терапії та зменшення впливу навколишнього середовища. Цей метод лікування може допомогти не лише зменшити вираженість симптомів, але й змінити прогресування захворювання, індукуючи імунну толерантність (ChengZ. et al., 2025). В Україні в аптечному сегменті представлені препарати для проведення алергенспецифічної імунотерапії при лікуванні алергічного риніту та ринокон’юнктивіту у підшкірній та сублінгвальній формах (спреїв або таб­леток), що містять монокомпонентні або комбіновані екстракти алергенів.

Алергія на амброзію — це не просто сезонна незручність. Це стан, що потребує комплексного підходу. Ефективне управління симптомами передбачає поєднання таких факторів: контроль умов зовнішнього середовища, своєчасне медикаментозне лікування та індивідуально підібрана терапія. В умовах, коли повністю уникнути контакту з пилком практично неможливо, саме така комплексна стратегія дозволяє зберігати якість і звичний ритм життя. Роль фармацевта у цьому процесі не обмежується лише відпуском ліків. Фармацевтичний працівник — це джерело експертної поради, що сприяє вчасному початку лікування, і знань, що допомагає пацієнтові орієнтуватися в широкому спект­рі доступних засобів.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!