Поширені інфекційні захворювання: чому діти все ще в групі ризику?

Основні причини вразливості дітей перед інфекціями

Навіть сьогодні, коли наука досягла суттєвого прогресу, у тому числі в напрямку медицини, інфекційні хвороби продовжують залишатися провідною причиною смерті серед дітей віком від народження до 5 років.

Зокрема, серед низки факторів, що роблять дітей особливо вразливими, — незрілий імунітет. Імунна система немовлят та дітей молодшого віку ще не розвинена, що робить їх більш сприйнятливими до інфекцій (наприклад у новонароджених знижена функціональність нейтрофілів, природних кілерів, та дендритних клітин, які відіграють ключову роль у боротьбі з патогенами) (Li Y.T. et al., 2025).

Діти часто перебувають у великих колективах — дитячих садках, школах, гуртках (мають підвищений рівень соціального контакту), де відносно легко передаються респіраторні або кишкові інфекції (Collins J.P. et al., 2018), однак навіть за наявності суворих карантинних заходів повністю уникнути контакту з вірусами майже неможливо (наприклад у випадку вітряної віспи («вітрянки») — одного з найпоширеніших висококонтагіозних гострих вірусних захворювань, яке спричиняє доволі заразний вірус вітряної віспи та оперізувального герпесу).

Хоча вакцинація є одним із найефективніших інструментів, вона стикається у наш час із серйозними викликами. У багатьох країнах (особливо з обмеженим доступом до медицини) діти не отримують щеплень вчасно або повністю пропускають вакцинацію. Це відкриває двері до таких небезпечних хвороб, як дифтерія, поліомієліт, правець і кір. Наприклад, хоч вакцинація і зробила величезний внесок у контроль над таким вірусним захворюванням, як краснуха, суспільство все ще стикається з окремими випадками та спалахами, особливо там, де рівень охоплення вакцинацією знижується (www.ecdc.europa.eu). Нестача фінансування, нерівномірний розподіл ресурсів і логістичні труднощі, зокрема необхідність підтримки «холодового ланцюга» для вакцин, ускладнюють їх доставку в країни з низьким рівнем доходу. Крім того, важливим фактором є недовіра до вакцин та поширення неправдивої інформації, що живить вагання батьків (Li Y.T. et al., 2025). Не забуваємо й про пандемію COVID-19, яка призвела до застою в рутинній імунізації, спричинивши «імунний борг». Це означає, що багато дітей не отримали вчасно необхідні щеплення. Наприклад, у 2023 р. 14,5 млн дітей у світі не отримали жодної дози вакцини проти кору. Як наслідок, кількість випадків кору у світі зросла на 20% у 2022–2023 рр., а в деяких країнах відзначається різкий спалах кашлюку (Li Y.T. et al., 2025).

Крім того, сучасна урбанізація та зміна клімату можуть зумовлювати міграцію тварин і передачу вірусів між видами, що може призвести до мутації збудників і підвищення їх вірулентності (Li Y.T. et al., 2025). Наприклад, попри те що поширеність скарлатини дещо знизилася протягом останнього сторіччя, останніми роками фіксуються більш вірулентні епідемічні штами стрептококів, що призводять до спорадичних випадків хвороби у колективах людей, близько кожні 5–6 років (ймовірно, через типоспецифічний колективний імунітет), яка зазвичай виникає взимку та на початку весни (Pardo S. et al., 2025).

Традиційно інфекційні захворювання пояснюються виключно впливом патогенів. Однак нові дослідження підкреслюють критичну роль мікрофлори організму у формуванні сприйнятливості хазяїна до інфекцій та результатів захворювань. Зокрема, дослідження демонструють, що мікрофлора відіграє ключову роль у формуванні імунної системи та її реакції на інфекції, а її дисбаланс може призвести, у тому числі й у дітей, до ослаблення імунної відповіді (Li Y.T. et al., 2025). Нещодавній сплеск глобальної урбанізації та сучасні умови життя призвели до значних не зовсім сприятливих змін у мікрофлорі людей, що, як вважається, є ключовим фактором зростання поширеності низки хронічних запальних захворювань, таких як бронхіальна астма та алергія, й низки інфекційних захворювань, за допомогою різних механізмів (Tan C.Y. et al., 2021; Zhang G. et al., 2024).

Миття рук з милом — це практика, яка давно визнана основною перешкодою для поширення хвороб у виробництві, приготуванні та обслуговуванні харчових продуктів, а також у закладах охорони здоров’я, включаючи лікарні, центри догляду за дітьми та заклади догляду за людьми похилого віку. Багато з цих місць створюють численні можливості для поширення патогенів серед груп ризику, тому необхідно виявляти особливу пильність. На жаль, гігієна рук не завжди дотримується ефективно (Ewen C.D. et al., 2010). Зокрема, діти не завжди миють руки після вулиці або туалету, можуть тягнути до рота брудні предмети. Саме через такі прості дії передається багато кишкових та вірусних інфекцій^1,2.

Як знизити ризик розвитку інфекцій серед дітей?

Зауважимо, що Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) для боротьби з мутаціями невідомих патогенів включає «хворобу X» до зусиль щодо готовності, прагнучи розробити швидкі втручання та стійкі глобальні партнерства для спостереження та реагування. Однак боротьба з інфекційними хворобами потребує глобальної багатопрофільної співпраці. Необхідно не тільки розробляти нові підходи, але й зміцнювати вже досягнуті результати, підвищуючи, наприклад, рівень вакцинації та довіру до неї. Як показує досвід, ігнорування цих проблем може мати катастрофічні наслідки (Li Y.T. et al., 2025).

Зокрема, знизити ризик розвитку інфекційних захворювань у дітей можна за допомогою комплексу заходів, які включають вакцинацію, дотримання гігієни, здоровий спосіб життя, регулярні медичні огляди та інформування батьків.

• Вакцинація є найефективнішим методом захисту дітей від інфекційних захворювань. Дотримання Календаря профілактичних щеплень забезпечує своєчасне формування імунітету до небезпечних хвороб. Це створює колективний імунітет, захищаючи не лише вакцинованих дітей, а й тих, хто не може бути щеплений через медичні протипоказання¹.
• Ретельна особиста гігієна — це важливий бар’єр на шляху інфекцій. Необхідно навчати дітей правильному миттю рук, особливо після відвідування громадських місць, туалету та перед їдою. Також важливо уникати контакту з хворими³.
• Раціональне збалансоване харчування та достатній сон є основними компонентами зміцнення імунної системи дитини. Збалансований раціон, багатий на вітаміни та мінерали, допомагає дитячому організму боротися з інфекціями (ods.od.nih.gov), а повноцінний сон дозволяє організму відновлюватися (Brinkman J.E. et al., 2023).
• Регулярні медичні огляди дітей дозволяють своєчасно виявляти інфекції та інші проблеми зі здоров’ям, запобігаючи їх поширенню (Gnyloskurenko G. et al., 2022).
• Інформування батьків — ключовий фактор у профілактиці. Чим вища обізнаність батьків про симптоми інфекційних хвороб, шляхи їх передачі та методи профілактики, тим швидше вони зможуть вжити необхідних заходів для захисту своєї дитини (Gupta К., 2024).

Інна Грабова

¹За даними www.unicef.org.
²За даними iris.who.int.
³За даними www.cdc.gov.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!