Привіт, школа… застуда та ГРВІ: причини, прояви та особливості фармакологічного втручання

Ось і промайнуло 1 вересня! Учні та студенти повернулися до своїх альма-матер, щоб продовжувати «гризти граніт науки». Все б нічого, якби не «подарунки», які вже з перших днів навчання почали поширюватися в галасливих коридорах закладів освіти. Інфекційні збудники, напевно, теж вирішили «навчатися» та з новою силою вразити на початку осені, незважаючи на те, що на вулиці зберігається ще досить тепла та сонячна погода. Тому скарги на кашель, нежить, біль у горлі, підвищення температури тіла, головний біль — симптоми більшості гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ), суттєво почастішали, у тому числі й серед відвідувачів аптек. Особливо відчутним стало зростання захворюваності на таку вірусну патологію, як COVID-19, яке почало відзначатися за даними рутинного епіднагляду в Україні ще протягом останнього серпневого тижня, перетнувши межу в 10 тис. осіб із позитивним результатом на SARS-CoV-2¹.

Причини сезонної захворюваності на застуду та ГРВІ

Гострі респіраторні інфекції, що визначаються як будь-які гострі інфекційні хвороби верхніх або нижніх дихальних шляхів, що супроводжуються розвитком респіраторного синдрому та загальноінтоксикаційними проявами різного ступеня вираженості, — це найпоширеніші інфекційні хвороби, що уражують людей різного віку. Як відзначають експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), ця найпоширеніша серед населення група захворювань останніми роками має постійну тенденцію до зростання².

Найчастіше причиною розвитку гострих респіраторних хвороб є різноманітні віруси, які переважно належать до 9 різних груп, — грип, парагрип, адено-, РС- (респіраторно-синцитіальний), пікорна-, корона-, рео-, ентеро- та герпесвіруси².

Однак існують й соціальні чинники поширення ГРВІ, пов’язані з глобальним процесом постійного зростання урбанізації, більш тісними контактами людей практично в будь-якій точці земної кулі та посиленням міжконтинентальних міграційних процесів². Зокрема, саме тісний контакт один з одним є причиною сплеску захворюваності на початку навчального року серед учнів та студентів, адже вони починають проводити багато часу в закритих приміщеннях — класах, ігрових кімнатах, де віруси, що передаються повітряно-крапельним шляхом, поширюються особ­ливо швидко (Guo Y. et al., 2023; Banholzer N. et al., 2025).

Група ГРВІ постійно поповнюється новими вірусами, які можуть викликати серйозні проблеми зі здоров’ям та доволі швидко поширюватися, адже здебільшого передаються повітряно-крапельним шляхом. Важливо, що захворіти може майже кожен, оскільки імунітет людини не здатен захищати від усіх вірусів одразу (існує багато різних штамів, і можна інфікуватися ними по черзі)². Тут важливо відзначити ще й особливості дитячої імунної системи, яка знаходиться в стані постійного формування та «навчання», а при зустрічі з новим для дитячого організму вірусом проявляється під виглядом захворювання (Carsetti R., 2020; Moraes-Pinto M.I. et al., 2021).

Ну і, звісно, має місце сезонність. Діти починають навчатися восени — пору року, властиву для поширення більшості збудників ГРВІ². Такий часовий період зумовлюється тим, що саме в цей час імунітет людини знижується через зменшення сонячного впливу, а також через те, що люди проводять більше часу в приміщеннях (Alfredsson L. et al., 2020).

До того ж не варто забувати, що це діти, і вони часто забувають про важливість гігієни, зокрема, миття рук, торкаючись брудними руками обличчя, носа та очей, що зумовлює потрапляння вірусів в організм, можуть спільно використовувати певні предмети (наприклад іграшки чи книги), які також можуть ставати джерелом інфекції тощо (Biezen R. et al., 2019).

Симптоми як показник фармакологічного втручання

Прояви більшості ГРВІ багато в чому схожі, і розрізнити їх часто доволі складно, а іноді й неможливо. Що об’єднує цю групу патології, так це респіраторний синдром, що виявляється в переважно місцевому ураженні дихальних шляхів — фарингіт, ларингіт, трахеїт тощо.

Перебіг переважної більшості випадків ГРВІ супроводжується симптомами, фармакологічна корекція кожного з яких може суттєво поліпшувати якість життя хворого. До таких симптомів належать підвищена температура тіла, головний біль, біль у горлі, вушний біль, закладеність носа, ринорея, кашель тощо. Варто відмітити, що на ринку наявна значна кількість лікарських засобів, показаних для медикаментозної корекції вказаних симптомів. Значна кількість із цих лікарських засобів є комбінованими препаратами, які спрямовані на зменшення вираженості декількох симптомів хвороби одночасно².

Особливе місце в симптоматиці ГРВІ посідає підвищена температура тіла², фармакологічну корекцію якої можна проводити наступними лікарськими засобами: у віці до 15 років — антипіретиками на основі парацетамолу та нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП) на основі ібупрофену, а з віку старше 15 років — ще й анальгетиками та антипіретиками, що містять кислоту ацетилсаліцилову або метамізол натрію, та НПЗП на основі мефенамінової кислоти. Ці лікарські засоби також будуть обґрунтованим терапевтичним втручанням для тимчасового полегшення головного болю, болю в горлі та оталгії (вушного болю)³. Водночас варто наголосити, що лікуванням оталгії незалежно від причини має займатися виключно лікар, до якого фармацевт має направити пацієнта з відповідною скаргою після надання йому рекомендацій для тимчасового полегшення стану.

Різні форми випуску зазначених препаратів дають змогу точно дозувати ці ліки для дітей з урахуванням маси тіла та/або віку. При цьому важливо, що недостатня доза препарату не викликає ефекту, а передозування може призвести до токсичних наслідків².

Полегшити біль у горлі можуть лікарські засоби на основі амбазону, гексетидину, декаметоксину, фенолу, флурбіпрофену, холіну саліцилату та цетилпіридину³.

А от при нежитю доцільними будуть промивання та зрошення носової порожнини засобами елімінаційної терапії (гіпертонічними або ізотонічними розчинами натрію хлориду) та застосування деконгестантів — ксилометазоліну, нафазоліну, оксиметазоліну, трамазоліну чи фенілефрину (відповідно до вікових показань та не більше ніж 5–7 днів)³.

Кашель виникає при ГРВІ як захисна реакція організму, тому не варто його пригнічувати, особливо коли відходить мокротиння (Sharma S. et al., 2024). Навпаки, слід сприяти відходженню легеневого секрету за допомогою муколітиків та відхаркувальних засобів³. Застосування протикашльових засобів може бути обґрунтованим при ГРВІ лише у випадку сильного сухого кашлю, що суттєво впливає на якість життя.

Примітно, що для полегшення кашлю у дорослих і дітей на фоні ГРВІ можуть допомогти комбінації антигістамінних (чинять протикашльовий вплив через їх антимускаринові, спазмолітичні, протиблювотні та седативні властивості (Lam S.H.F. et al., 2021) з протикашльовими засобами (Kefang Lai, 2018)) або антигістамінних препаратів та симпатоміметиків (виявляють симпатоміметичний та судино­звужувальний ефект, усуваючи набряк слизової оболонки носа та верхніх дихальних шляхів та зменшуючи виділення, у тому числі кількість слизу, що стікає по задній стінці горла, зменшуючи таким чином кашель, викликаний затіканням назального секрету (Johnson D.A. et al., 1993)) з анальгетиками (De Sutter AI. et al., 2022).

Уникнути важко, однак можливо: деякі профілактичні заходи

Попри вищезазначені терапевтичні рекомендації, не варто забувати, що ГРВІ — це група захворювань, при яких повітряний шлях передавання збудника, висока сприйнятливість населення практично до всіх збудників — зумовлюють основну епідеміологічну особливість — швидкість та широту їхнього розповсюдження². Однак навіть ці фактори ризику можна намагатися «обходити». Одним із кращих способів загального зміцнення здоров’я, а отже, і здоров’я імунної системи, є низка профілактичних заходів, які можуть сприяти підвищенню стійкості організму, зокрема, збалансоване харчування, дотримання розпорядку дня, регулярна фізична активність та прогулянки на свіжому повітрі, за можливості — уникання місць скупчення людей та стресових факторів, проведення профілактичних щеплень та дотримання правил гігієни і кашльового етикету^2,3,4. Зокрема, серед цих численних альтернативних способів попередження ГРВІ та застуди є споживання деяких поживних речовин, як-от цинк, селен, залізо, мідь, β-каротин, вітаміни A, D, C та E, фолієва кислота та рослинні екстракти (наприклад екстракт ехінацеї), біологічні механізми яких полягають у тому, що ці поживні речовини можуть сприятливо впливати на імунітет (Rondanelli M. et al., 2018).

А от що стосується теплого одягу під час прохолодних осінніх ранків, то тут не варто турбуватися. Вчені встановили, що помірний холод не чинить шкідливого впливу на імунну систему людини. Чи варто одягатися, коли на вулиці холодно? Відповідь — «так», якщо людині некомфортно або вона перебуватиме на вулиці протягом тривалого часу, коли підвищується ризик виникнення таких проблем, як обмороження та переохолодження⁵.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!