Цифрова медицина в дії: як eHealth змінює життя українців

03 Жовтня 2025 5:18 Поділитися
Українські цифрові медичні технології вже працюють у масштабах країни: понад 34 млн пацієнтів зареєстровані в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ), а понад 400 тис. медичних працівників щодня користуються цифровими сервісами у 16 тис. лікарень та десятках тисяч аптек по всій країні. У сховищах ЕСОЗ зберігається близько 5 млрд медичних записів, що робить повсякденне життя пацієнтів зручнішим — від електронних рецептів і направлень до дистанційних консультацій навіть у найскладніших умовах.

Про досягнення цифрової медицини та нові сервіси говорили на eHealth Day 1 жовтня в м. Київ у межах щорічної виставки Public Health. Організатор заходу — ДП «Електронне здоров’я» — об’єднав представників держави, медичної спільноти та IT-компаній для обговорення того, як цифрові рішення змінюють роботу лікарів та життя пацієнтів під час війни.

Сьогодні українська eHealth-система об’єднує численні електронні реєстри та сервіси, роблячи медицину прозорішою та доступнішою. «Ми створюємо екосистему для кожного українця — від лікаря в маленькому містечку до пацієнта у великому місті. eHealth — це не лише технології, а й довіра між пацієнтом і державою. Зрозумілий інструмент допомагає людям довіряти системі охорони здоров’я», — підкреслила заступниця міністра охорони здоров’я Украї­ни з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Марія Карчевич.

eHealth Day пройшов у форматі 6 панельних дискусій, присвячених розвитку eHealth у воєнний час, державним системам та інноваційним технологіям, пацієнтським сервісам, відкритим даним і штучному інтелекту, телемедицині та цифровій освіті.

«Попри війну, цифровізація медицини не зупинилася, а навпаки — активно розвивається. Завдяки цифровим системам ми ефективно використовуємо обмежені фінансові ресурси і контролюємо надання послуг пацієнтам, залишаючись прозорими перед суспільством», — зазначив Олександр Рябець, заступник голови Національної служби здоров’я України (НСЗУ) з цифрового розвитку.

Адміністрування систем зосереджено в ДП «Електронне здоров’я», яке опікується понад 11 ключовими реєстрами та сервісами. «Державні цифрові системи забезпечують стабільність електронної охорони здоров’я, створюючи єдине середовище з чіткими правилами. Наше завдання — щоб ці сервіси були простими у використанні та доступними для всієї країни», — додав Олександр Ємець, керівник ДП «Електронне здоров’я».

Він більш детально зупинився на питанні функціонування державних систем та реєстрів у рамках цифрової медицини в Україні. ЕСОЗ — двокомпонентна: складається з центрального рівня (центральна база даних — ЦБД), за який відповідає держава, та медичних інформаційних систем (МІС), через які лікарі взаємодіють із системою для автоматизації ведення обліку медичних послуг та управління медичною інформацією.

На сьогодні через майже 40 МІС до ЦБД підключені 27 тис. медичних закладів, майже 19 тис. аптечних закладів, зареєстровано близько 400 тис. медичних працівників.

«Наша система, мабуть, є однією з високонавантажених в Україні. Щосекунди в системі обробляється близько 1800 запитів. Розмір ЕСОЗ становить загалом близько 600 терабайтів інформації, яка постійно накопичується і збільшується», — розповів О. Ємець.

На сьогодні вже запущені такі системи та реєстри eHealth:

  • Електронна система щодо оцінювання повсякденного функціонування особи;
  • Експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО)*;
  • Електронна черга на ендопротезування*;
  • Електронна система рейтингового розподілу в інтернатуру*;
  • Портал вакансій працівників сфери охорони здоров’я*;
  • Державний реєстр дезінфекційних засобів*;
  • Державний реєстр медичних виробів*;
  • Електронна система безперервного професійного розвитку працівників сфери охорони здоров’я;
  • Інформаційно-комунікаційна система «єКров».

На етапі впровадження знаходяться:

  • Система нотифікації косметичних виробів;
  • Реєстр харчових добавок, харчових ароматизаторів та харчових ензимів;
  • Ліцензійний реєстр з медичної практики.

Одним із головних обговорюваних сервісів став кабінет пацієнта — платформа, яка спочатку дає доступ до інформації про декларацію з лікарем, дозволяє знайти лікаря та подати декларацію онлайн.

Запуск кабінету пацієнта відбуватиметься поетапно. На першому етапі передбачатиметься декілька функцій кабінету пацієнта, серед яких — можливість пацієнта обрати чи поміняти сімейного лікаря, оновити персональні дані. У майбутньому сервіс відкриє доступ до власних медичних даних, цифрових послуг та історії лікування.

«Це не просто новий сервіс, а новий рівень взаємодії з медициною. Пацієнт може швидко подати декларацію і мати зручний доступ до своєї інформації. Це про прозорість, довіру та пацієнтоорієнтовану медицину», — зазначив Дмитро Черниш, директор департаменту розвитку ЕСОЗ НСЗУ.

Особливу увагу приділили телемедицині, яка вже довела ефективність у зоні бойових дій. «Телемедицина рятує життя там, де неможливо швидко дістатися лікарні. Проєкт Telemedica дозволяє військовим отримувати дистанційні консультації фахівців навіть за десятки кілометрів від медичних закладів», — повідомив Андрій Семиволос, начальник медичної служби 106 окремої бригади територіальної оборони.

Національна дитяча спеціалізована лікарня (НДСЛ) «ОХМАТДИТ» є найбільшою дитячою лікарнею в Україні з більше ніж 2500 тис. медичних працівників, які щорічно обслуговують близько 270 тис. пацієнтів. Про те, як цифровізація медицини, що в ній розпочалася у 2017–2018 рр., допомагає закладу працювати ефективніше, розповів Олег Полозенко, заступник генерального директора з розвитку НДСЛ «ОХМАТДИТ».

У лікарні впроваджено декілька процесів цифровізації, які працюють у режимі 24/7. «Навіть у момент прильотів наші цифрові сервіси продовжували працювати. Ми мали під рукою статистичну інформацію, скільки у нас наразі пацієнтів. І це зіграло велику роль, тому що ми могли вчасно зрозуміти, кого куди ми евакуювали і який пацієнт у якій лікарні», — розповідає О. Полозенко.

Внутрішня електронна система для медичного персоналу допомагає ухвалювати ефективні управлінські рішення та мати прозорий зрозумілий процес управління лікарнею. Тут використовують електронний документообіг, у тому числі під час співробітництва із зовнішніми організаціями та партнерами. З іншого боку, впроваджено комплекс медичних, лабораторних та радіологічних інформаційних систем. Усі вони інтегровані в систему планування ресурсів підприємства (Enterprise Resource Planning — ERP), що дозволяє медичному та адміністративному персоналу ефективно комунікувати між собою, уникаючи дублювання роботи в декількох системах одночасно.

Окремий блок, який запровадили в лікарні, — клієнтський сервіс. У НДСЛ «ОХМАТДИТ» вже довгий час функціо­нують електронні запис і кабінет пацієнта. Наразі тут працюють над впровадженням клієнтоорієнтованих підходів та підвищенням доступності медичних послуг.

У цьому році лікарня приєдналася до єдиного медичного простору і повноцінно працює в рамках програми медичних гарантій, використовуючи всі можливості, які надає НСЗУ.

eHealth Day підтвердив: цифрова трансформація української медицини відбувається тут і зараз. Система забезпечує доступність допомоги для мільйонів пацієнтів, робить дані корисними для людей, а технології — зручними і рятівними навіть у складних умовах війни.

Катерина Горбунова,
фото надані організаторами
*Впроваджується на платформі Дія.Engine, що забезпечує швидку розробку, реалізацію і потребує менше коштів на адміністрування систем.
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Додати свій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті