|
Голова правління ОРММПУ Валерій Печаєв відзначив, що під час повального підвищення цін на всі категорії товарів неможливо штучно стримувати ціни на медикаменти, спроби зробити це ставлять під загрозу роботу галузі. Крім того, що це може позначитися на забезпеченні лікарськими засобами населення, це спричинить звільнення тисяч людей, які працюють у фармацевтичній галузі, зменшення надходжень до бюджету у вигляді податків тощо.
Він закликав учасників засідання розробити консолідуючий документ, у якому б відобразилися як ті загрози, які несе для фармації невмотивоване регулювання цін, аж до повної зупинки галузі, так і шляхи подолання цих проблем.
Директор фармацевтичної дистриб’ юторської компанії «БаДМ» (Дніпропетровськ) — Олександр Суходольський наголосив, що дистриб’ ютори — це дуже вразлива ланка фармацевтичного ринку. Це зумовлено тим, що вони працюють з невисокою націнкою (що пов’ язане з оптовим характером їхньої роботи) та великою залежністю від курсу долара. Останній пункт викликає особливу стурбованість у світлі останніх подій у нашій країні.
Оскільки дистриб’ ютори кредитують роздрібних продавців, надаючи їм товари з відстрочкою оплати, існує нагальна потреба прогнозувати курс валют на цей період, що сьогодні практично неможливо. З огляду на це, висока ймовірність ситуації, коли гроші, отримані дистриб’ютором від аптек, у результаті різниці курсу валют принесуть не прибутки, а збитки. У разі погіршення ситуації в роботі аптек може також виникнути неповернення боргових зобов’язань або затримка виплат на невизначений термін, що також ускладнить позиції оптових продавців.
О. Суходольський також зазначив, що уряд при прийнятті рішень напередодні виборів керується бажанням зупинити підвищення цін, особливо на соціально значимі товари — у тому числі лікарські засоби. Однак насильницькі методи зупинки росту цін в умовах кризи не працюють, а лише призводять до ризику зупинки роботи аптек, дистриб’ юторів і, як наслідок, виробників, всієї фармацевтичної галузі, що погіршить забезпечення населення лікарськими засобами.
Він також відзначив, що контроль цін державою доречний стосовно групи соціально- значущих препаратів, у той час як націнки на інші препарати повинні визначатися ринковими реаліями.
У цій ситуаціїї О. Суходольський вихід бачить в об’єднанні зусиль всіх учасників фармацевтичного ринку для відстоювання таких умов, які забезпечать безперебійну роботу галузі.
Лейтмотивом засідання став досить доречно згаданий комерційним директором «Системи аптек «Лінда- Фарм» Ірини Ступакової вислів — «риба гниє з голови, а чистити її починають із хвоста», що дуже виразно демонструє взаємини трьох ланок фармринку — виробників, оптових та роздрібних операторів. Місце роздрібної ланки у цій метафорі очевидне, і, за її словами, аптеки вже відчули на собі збільшення кількості різних перевірок контролюючих інстанцій, які в досить нелегких умовах фінансової кризи ще більше ускладнюють роботу.
На думку І. Ступакової, аптеки — це перша ланка фармринку, що відреагує на введення обмеження на торговельні надбавки, що не мають адекватного економічного обґрунтування. Щоб не бути голослівною, І. Ступакова надала розрахункові дані, на підставі яких продемонструвала, за яких умов робота аптек буде беззбитковою.
За її словами, сьогодні відбуваються маніпуляції інформацією з високих трибун, які використовуються для обвинувачення аптек у тому, що високі націнки дозволяють їм наживатися на покупцях. Однак при цьому не беруть до уваги те, що сама лише націнка не визначає прибуток аптеки. Для того щоб на підставі обороту аптеки розрахувати її прибуток, фінансисти використовують показник маржі. Так, якщо націнка становить 35%, маржа — 26%, що означає: за будь-якого обсягу продажу буде отримано 26% валового прибутку.
Із зароблених аптекою коштів більше половини витрачається на фонд заробітної плати з урахуванням всіх податків (для аптек, що працюють відповідно до податкових норм). Інші витрати включають адміністративні: зарплата обслуговуючого персоналу (топ- менеджерів, відділів маркетингу, закупівлі, ІТ, бухгалтерії) з нарахуваннями; оренда офісу й складських приміщень; комунальні, транспортні платежі; зв’ язок; послуги сторонніх контрагентів; загальногосподарські витрати; податки й збори; обслуговування комп’ ютерів й оргтехніки; відсотки за кредитами та ін.
Варто також ураховувати, що витрати аптек у багатомільйонних містах вищі на багато позицій (оренда приміщень, зарплата співробітникам і т.п.). Аптеки з невеликим обсягом продажу (менше 100 тис. грн.) становлять близько 70% загальної кількості. Особливо характерні вони для маленьких міст, сіл, у них менші адміністративні витрати й нижча заробітна плата, однак за рахунок малого обороту заробляють менше.
Для аптек з оборотом більше 300 тис. грн. з огляду на ці фактори точка беззбитковості становить 26% (націнка 35%), при цьому слід зазначити, що при такому стані справ практично не залишається коштів для подальшого розвитку бізнесу. Введення нижчої граничної націнки в 20% за умов постійного підвищення заробітних плат співробітників аптек, орендних і комунальних платежів ставить роботу багатьох аптек під загрозу, в першу чергу постраждають аптеки з низьким оборотом коштів.
Оскільки більшість аптек з низьким оборотом розташовані в районних центрах і сільській місцевості, їхнє закриття негативно позначиться на забезпеченні й доступності лікарських засобів, на своєчасності надання медичних послуг населенню, яке проживає в цих містах і селах (що суперечить законодавству України — Конституції України й Закону «Про лікарські засоби»).
Закриття аптек призведе до:
- соціального напруження та кризи в сфері охорони здоров’я;
- скорочення великої кількості співробітників;
- зменшення наповнення дохідної частини бюджету;
- збільшення соціальних виплат (допомога з безробіття) з бюджету.
Сьогодні середня націнка в аптеках, зі слів І. Ступакової, становить близько 40%, при тому, що на більшість дорогих препаратів націнка низька (наприклад 15%), оскільки їхній продаж забезпечує достатню прибутковість, а на дешеві, навпаки, націнка висока (може досягати й 100%), оскільки ринкові реалії не дозволяють продавати їх з низькою націнкою.
Введення низької й недиференційованої націнки неминуче приведе до того, що в аптеках припиниться продаж дешевих препаратів, багато з яких є соціально значимими. Крім того, під удар потраплять вітчизняні виробники, які випускають переважно недорогі препарати.
Комерційний директор ЗАТ НПЦ «Борщагівський хіміко- фармацевтичний завод» Євген Сова відзначив, що в результаті впровадження таких умов роботи фармринку роздрібна мережа не зможе працювати беззбитково, дистриб’ ютори постраждають через те, що їхня робота напряму залежить від курсу валюти та від здатності роздрібної ланки забезпечувати свої боргові зобов’ язання, як наслідок — постраждають виробники.
Все це може зумовити крах всієї фармацевтичної галузі, різке зниження забезпечення населення лікарськими засобами.
Віктор Чумак, директор ДП «Державний фармакологічний центр» (далі — ДФЦ) МОЗ України, підкреслив, що необхідно системно підходити до проблем галузі, колективно відстоювати її інтереси, а сьогодні спостерігається те, що кожен учасник ринку намагається лише лобіювати свої інтереси.
Підвищення цін на лікарські засоби відбувалося протягом багатьох років, однак під час фінансової кризи ця проблема вийшла на передній план. Серед проблем галузі В. Чумак також відзначив відсутність формулярів і стандартів лікування, несумлінну рекламу, підкуп лікарів фармацевтичними компаніями — всі ці фактори ускладнюють забезпечення населення лікарськими засобами. В останні роки велося багато дискусій щодо якості лікарських засобів, у 2007 р. була створена спеціальна комісія, яка вивчала це питання й дійшла висновку, що проблеми якості препаратів в Україні немає, вона надумана.
Це може зумовити крах всієї фармацевтичної галузі, різке зниження забезпечення населення лікарськими засобами. |
Він також підкреслив, що вітчизняний виробник сьогодні може забезпечити дешевими лікарськими засобами практично всі потреби медицини, за винятком деяких вузькоспеціалізованих препаратів (наприклад онкологічного профілю). Однак без системи стандартизації надання медичних послуг неможливо вирішити проблему доступності й раціонального застосування лікарських засобів.
Олександр Гудзенко, генеральний директор КП «Луганська обласна «Фармація» відзначив, що всі учасники фармацевтичного ринку стали заручниками рішень уряду. Введення обмеження на націнки на лікарські засоби визначає принаймні найближче майбутнє всіх його операторів та фармацевтичної галузі в цілому.
У першу чергу може постраждати роздрібна мережа, яка вже зараз відчуває труднощі у роботі, у тому числі й через те, що значно збільшилася кількість перевірок, пов’ язаних з постановами уряду та покликаних забезпечити контроль цін у фармацевтичній галузі. Введення обмеження націнок для роздрібної ланки у розмірі 20% може призвести до краху аптечної мережі.
Учасникам фармацевтичного ринку слід консолідуватися й пропонувати уряду ті рішення, які будуть мати фармакоекономічне обґрунтування. Так, необхідно запропонувати обґрунтовані обмеження націнок, причому вводити диференційовану націнку, інакше високовартісні й дешеві препарати будуть на ринку не в однакових позиціях.
Петро Багрій, президент Асоціації фармацевтичних виробників України, зазначив, що редакція постанови, яка була оприлюднена на урядовому сайті 3 листопада 2008 р. у ключових позиціях, а саме в граничних процентних ставках, відрізняється від тих домовленостей, які були досягнуті раніше на нараді з Юлією Тимошенко.
Генеральний директор ВАТ «Фармак» Філя Жебровська також підкреслила, що вектори зусиль учасників фармринку не були спрямовані в один бік; кожний намагався вирішувати свої проблеми, саме тому дотепер існує безліч невирішених проблем у галузі. В умовах глобальної економічної кризи всі оператори ринку повинні об’ єднати зусилля для того, щоб нормально працювати. Необхідно колективно розробляти обґрунтовані норми діяльності фармгалузі й звертатися з відповідними запитами, домагатися їхнього розгляду урядом. При необхідності — подавати в суд для скасування постанов, які ставлять під загрозу функціонування галузі. Ринок повинен регулюватися ринковими відносинами, здоровою конкуренцією.
На завершення наради було прийнято спільне протокольне рішення.
Після засідання Ф. Жебровська запросила всіх його учасників відвідати нову автоматизовану лінію з виробництва корвалолу на ВАТ «Фармак», що стало дуже символічним, враховуючи те, наскільки напруженим видалося спільне засідання представників професійних фармацевтичних організацій. Таке запрошення стало прекрасною можливістю для продовження обговорення актуальних проблем фармації в неформальній обстановці. n
Олег Терновенко,
фото автора
та Любові Столяр
|
|
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим