Хоспісна та паліативна допомога в Україні: права людини

Відкриваючи прес-конференцію, З. Митник нагадав, що 11 жовтня 2008 р. вдруге відзначається Всесвітній день хоспісної та паліативної допомоги. Про важливість впровадження в державі цього напрямку свідчать сумні цифри: нині в країні проживає більше 3 млн людей віком старше 75 років, протягом останніх 5 років щорічно помирає близько 800 тис. осіб, значна частина яких потребує паліативної допомоги. Вирішення проблеми її надання повинно бути комплексним, за допомогою об’єднаних зусиль МОЗ, Міністерства праці та соціальної політики, громадських організацій, лікувальних закладів та наукових установ. Особливу увагу доповідач приділив висвітленню проекту Концепції Державної цільової соціальної програми розвитку паліативної та хоспісної допомоги в Україні до 2014 р., який вже подано до Кабінету Міністрів України.

Концепція, розроблена за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», буде покладена в основу державної програми, мета якої – створення та розвиток ефективної системи паліативної та хоспісної допомоги. Це дасть змогу забезпечити максимально можливу якість життя як пацієнтам з невиліковними захворюваннями і обмеженим прогнозом життя, так і їх родинам. Фінансування програми здійснюватиметься за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів загальним обсягом 400 млн грн. (відповідно 320 млн та 80 млн грн.), а також за рахунок інших джерел, передбачених законодавством.

Цього року розвиток паліативної допомоги вперше визначено одним з пріоритетів діяльності МОЗ

З. Митник також вніс пропозицію щодо спеціальної підготовки на базі медичних коледжів медичних сестер для хоспісів з метою вирішення кадрової проблеми, яка неминуче постане при створенні нових закладів.

Ю. Губський відзначив, що вперше в цьому році розвиток паліативної допомоги визначено як один із пріоритетів діяльності МОЗ та висловив сподівання, що запропонована Концепція буде підтримана урядом країни. Проте на шляху розвитку паліативної допомоги слід пам’ятати не лише про її фінансову складову, але й про медичні, соціальні та духовні аспекти. Доповідач також відзначив важливість створення Інституту паліативної та хоспісної допомоги, зауваживши, що цей напрямок медицини потребує серйозних наукових досліджень.

С. Мартинюк-Гресь зауважила, що 3 роки тому представники Всеукраїнської Асоціації паліативної медицини та Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів вперше вголос заявили про існуючу проблему надання паліативної та хоспісної допомоги, результатом чого стало значне підвищення уваги до неї з боку урядовців, багатьох громадських організацій та релігійних об’єднань. Окрему подяку доповідач висловила Міжнародному фонду «Відродження» за вагому підтримку у розвитку цього напрямку.

На прес-конференції також було розглянуто актуальне питання знеболення та доступності опіоїдних анальгетиків. Як зазначили представники громадських організацій, застосування їх хворими в амбулаторних умовах й досі проблематичне.

Голова Комітету з контролю за наркотиками МОЗ України Микола Хобзей зауважив, що за даними Міжнародного комітету з контролю за наркотиками Україна посідає лише 78-ме місце з 222 країн за рівнем споживання хворими опіоїдних знеболювальних лікарських засобів, значно відстаючи від розвинутих держав, де відмічають лібералізацію відповідного законодавства та розширення доступу до таких препаратів.

Україна йде по шляху заборон та жорстких заходів контролю за їх обігом на ринку, про що ще раз засвідчила ситуація, яка склалася навколо трамадолу.

З метою попередження випадків немедичного застосування та здійснення контролю за нелегальним обігом постановою КМУ України від 04.06.2008 р. № 518 «Деякі питання обігу наркотичних засобів і психотропних речовин» трамадол віднесено до наркотичних засобів. У той же час для багатьох пацієнтів, які потребують цього препарату, трамадол став менш доступним через тривалі в часі організаційні заходи з метою його отримання.

М. Хобзей відзначив, що для вирішення даної проблеми видано наказ МОЗ України від 20.08.2008 р. № 481 «Про внесення змін та доповнень до деяких наказів МОЗ України», відповідно до якого наркотичний лікарський засіб трамадол дозволяється застосовувати при амбулаторному лікуванні згідно з призначенням лікаря без присутності медичного працівника. Він також наголосив, що представники регуляторних органів завжди готові до діалогу та співпраці з громадськими організаціями задля підвищення доступності опіоїдних анальгетиків для пацієнтів.

Про зміни, які відбулись за минулий рік на шляху розвитку системи паліативної допомоги, та про плани на майбутнє «Щотижневику АПТЕКА» розповів віце-президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів Віктор Сердюк:

— Впродовж останніх років увага суспільства вже неодноразово приверталась до проблем паліативної допомоги. Одна з важливих подій цього року — створення Інституту паліативної та хоспісної медицини (наказ МОЗ України від 24.07.08 р. № 159-0), який стане базовим науково-методичним та лікувальним закладом з питань хоспісної допомоги пацієнтам з невиліковними хворобами. Директором цього закладу призначено Ю. Губського, члена-кореспондента АМН України, доктора медичних наук, професора.

Окрім збільшення кількості установ, які надають хоспісну та паліативну допомогу, в багатьох регіонах країни створюються ініціативні групи, координаційні ради місцевого рівня, запроваджуються регіональні програми надання паліативної допомоги, на які виділяються кошти з місцевих бюджетів.

Підготовка кадрів також має велике значення. Завдяки Всеукраїнській асоціації паліативної допомоги близько 200 медичних працівників взяли участь в профільних семінарах, тренінгах та конференціях за участю експертів із Польщі, Франції, Угорщини. Нині планується обмін досвідом з фахівцями Великобританії. Особливо хочу відзначити позитивні зміни стосовно наших проблем з боку представників влади та їх кроки назустріч в питаннях розширення доступності знеболення для пацієнтів в амбулаторних умовах.

В. Сердюк також відзначив важливість забезпечення пацієнтів сучасними опіоїдними анальгетиками у формі таблеток або пластирів з тривалим та якісним знеболювальним ефектом, які майже не представлені на ринку. На його думку, ця проблема потребує термінового вирішення на рівні керівництва фармацевтичних компаній-виробників, громадських організацій, галузі охорони здоров’я в цілому. n

Ганна Барміна, фото Любові Столяр