Наразі завершено етап громадського обговорення положення щодо нового органу державного контролю. За словами представників МОЗ, у документі враховано пропозиції бізнес-асоціацій, пацієнтських організацій та громадськості.
Основними принципами, закладеними в модель створення агентства, визначено:
- прозорий конкурсний відбір керівника;
- чіткий алгоритм формування органу з урахуванням інтеграції до системи державної служби.
Окрему увагу приділено юридичним аспектам реорганізації наявної системи. Раніше одним із ключових викликів було питання правонаступництва в разі ліквідації Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба). Після додаткового аналізу ризиків, зокрема за участю міжнародних експертів, враховано пропозиції щодо ліквідації Держлікслужби, забезпечивши при цьому належне нормативне правонаступництво.
Марина Слободніченко запевнила, що такий підхід дозволяє зберегти участь України в міжнародних механізмах співпраці та визнання. «Держлікслужба вже звернулася до PIC/S (прим. ред.: Міжнародної системи співробітництва фармацевтичних інспекцій (Pharmaceutical Inspection Co-operation Scheme)) щодо опрацювання механізмів правонаступництва нового органу. У будь-якому випадку — чи то реорганізація, чи то ліквідація — нова інституція потребуватиме оцінки зі сторони PIC/S на предмет спроможності проведення інспекцій належної виробничої практики», — зазначила заступниця міністра.
Під час обговорення також розглянуто пропозиції щодо розширення повноважень майбутнього органу. Частина з них була врахована, однак інша — відхилена з юридичних причин.
Як пояснили в МОЗ України, положення про УФА не може дублювати норми законів. Документ має визначати лише базові функції. Тому в положенні передбачено універсальну норму щодо здійснення «інших повноважень, визначених законодавством», що дозволить уникнути їх надмірного дублювання.
Особливу увагу приділено вимогам до кандидатів на посаду голови УФА та процедурі його відбору.
Головою УФА зможе стати лише громадянин України. Кандидат на цю посаду повинен мати вищу освіту (магістерський рівень) у галузях знань «Бізнес, адміністрування та право» або «Охорона здоров’я та соціальне забезпечення». Зазначені галузі охоплюють понад 20 спеціальностей. Також потрібен щонайменше 7-річний досвід роботи, з якого не менше ніж 3 роки — на керівних посадах: у державній службі (категорії «А» або «Б»), органах місцевого самоврядування або системі охорони здоров’я.
Обов’язковою є вільна українська мова (це підтверджується державним сертифікатом) та володіння іноземною мовою, яка є однією з офіційних мов Ради Європи (англійська або французька). Крім того, кандидат має відповідати вимогам доброчесності та мати управлінські навички.
Що стосується конкурсного відбору кандидатів, то оскільки стандартні конкурси державної служби неможливі через воєнний стан, було використано механізм, передбачений Законом України «Про лікарські засоби».
Процедура конкурсного відбору передбачатиме:
- багатоступеневий відбір кандидатів;
- високі кваліфікаційні вимоги;
- проведення спеціальної перевірки;
- формування незалежної конкурсної комісії.
Комісія складатиметься з 6 осіб:
- 3 представники від міжнародних донорів, що надавали технічну допомогу Україні у сфері охорони здоров’я протягом останніх 2 років. Представники визначатимуться Урядом за пропозиціями таких донорів;
- 3 представники, визначені МОЗ України, серед яких:
- представник пацієнтських організацій;
- представник антикорупційних інституцій;
- представник закладів вищої освіти, які готують фахівців у сфері охорони здоров’я.
Будь-яке рішення ухвалюватиметься більшістю голосів (не менше 4).
Конкурс на посаду голови УФА планується проводити у відкритому форматі з онлайн-трансляцією та повною відеофіксацією. Засідання конкурсної комісії будуть повністю відкриті для міжнародних організацій, медіа та журналістів. Трансляція засідань відбуватиметься в режимі реального часу. Також на сайті відомства розміщуватимуться анонси часу та місця засідань і інформація про кандидатів на посаду голови УФА.
Етапи конкурсного відбору включатимуть:
- перевірку документів. Аналіз відповідності поданих пакетів документів кваліфікаційним вимогам;
- професійне тестування. Оцінювання професійних знань, компетенцій та якостей кандидата через стандартизоване тестування за визначеною методикою;
- співбесіди. Інтерв’ю з відібраними кандидатами щодо професійного досвіду, доброчесності та бачення майбутньої діяльності УФА.
За результатами конкурсу комісія визначатиме трьох кандидатів, з яких міністр охорони здоров’я обиратиме одного за результатами співбесід. Остаточне рішення ухвалюватиме КМУ.
У разі відмови переможця або непроходження спецперевірки рішення може бути ухвалено щодо іншого кандидата з фінальної трійки без повторного конкурсу.
За оцінками МОЗ України, процедура конкурсного відбору буде досить оперативною: окремі етапи триватимуть до 5 днів. Загалом очікується, що результати конкурсу можуть бути отримані вже у вересні–жовтні цього року.
Учасники обговорення загалом підтримали запропонований підхід, водночас висловивши низку уточнень і пропозицій щодо його вдосконалення.
Зокрема, порушено питання вимог до кандидатів на посаду голови УФА. Представники професійної спільноти звернули увагу на доцільність чіткішого визначення рівня володіння іноземною мовою, зокрема встановлення вимоги на рівні не нижче В2. У відповідь представники МОЗ зазначили, що формулювання вимог до кандидатів має відповідати чинному законодавству про державну службу, яке наразі передбачає загальну норму щодо «вільного володіння іноземною мовою» без деталізації рівнів, і відступ від цієї норми може бути юридично неможливим.
Окремо було уточнено, що вимоги до досвіду кандидатів не обмежуються виключно державною службою. Йдеться про альтернативні варіанти: досвід роботи на посадах категорій «А» або «Б», в органах місцевого самоврядування чи на керівних посадах у сфері охорони здоров’я. Так, підхід передбачає достатньо широкий спектр потенційних кандидатів — як із публічного сектору, так і з бізнесу.
Учасники дискусії також наголосили на необхідності розширення переліку галузей освіти, які дають право брати участь у конкурсі. Звучали пропозиції включити, окрім бізнес-адміністрування, права та охорони здоров’я, також економіку, публічне управління, природничі науки. У МОЗ України пояснили, що чинна класифікація галузей знань охоплює значно ширший перелік спеціальностей, ніж це може здаватися на перший погляд, однак погодилися, що це питання потребує додаткового комунікаційного пояснення і за потреби може бути уточнене.
Значну увагу було приділено критеріям доброчесності кандидатів. Учасники відзначили, що такі критерії мають бути чітко визначені на рівні порядку проведення конкурсу, зокрема з урахуванням перевірки на конфлікт інтересів, аналізу декларацій, репутаційної оцінки та відповідності способу життя задекларованим доходам. У відповідь представники МОЗ України підкреслили, що деталізація критеріїв оцінювання, як правило, належить до повноважень конкурсної комісії, яка формує їх після свого створення, однак запропоновані підходи можуть бути враховані.
Окремий блок дискусії стосувався процедури роботи конкурсної комісії. Прозвучали пропозиції щодо необхідності більш детального опису етапів відбору, зокрема видів тестування, які мають використовуватися, структури співбесід та переліку компетентностей, що підлягають оцінюванню. Також було запропоновано доповнити процедуру вимогою до кандидатів подавати концепцію розвитку агентства. У МОЗ України зазначили, що такі практики зазвичай застосовуються і можуть бути інтегровані в роботу комісії.
Дискусійним залишилося питання формування конкурсної комісії та ролі міжнародних експертів. Частина учасників виступила за запровадження механізму, за яким саме міжнародні донори узгоджують кандидатури своїх представників, а також за надання їм вирішального голосу під час ухвалення рішень. Водночас у МОЗ України наголосили, що запропонована модель передбачає рівне представництво — 3 члени від міжнародних організацій і 3 — від української сторони — та ухвалення рішень більшістю голосів, що, на їхню думку, забезпечує баланс інтересів.
Окремо учасники звернули увагу на необхідність залучення майбутнього керівника УФА до формування його команди, зокрема у процесі відбору заступників. У відповідь було зазначено, що юридичні обмеження наразі не дозволяють передбачити таку норму в Положенні про Українське фармацевтичне агентство, однак це питання може бути предметом подальших законодавчих змін.
У ході обговорення також порушувалися питання щодо процедур відбору працівників агентства в умовах воєнного стану, коли конкурси на державну службу обмежені. У МОЗ України зазначили, що в разі відсутності можливості проведення повноцінних конкурсів відбір здійснюватиметься за кваліфікаційними вимогами, без автоматичного переведення кадрів з наявних органів.
Крім того, учасники наголосили на важливості прозорості умов оплати праці, а також порушили питання ролі Ради громадського контролю. У МОЗ України пояснили, що така рада вже передбачена законодавством. Профільним міністерством уже розроблено проєкт постанови «Про затвердження положення про Раду громадського контролю», який незабаром буде винесено на громадське обговорення. Отже, діяльність Ради громадського контролю необов’язково дублювати в положенні, хоча це питання ще може бути додатково розглянуте.
Загалом учасники дискусії позитивно оцінили готовність МОЗ України до відкритого діалогу та врахування пропозицій. Було відзначено, що запропонована модель конкурсного відбору орієнтується на кращі європейські практики і може забезпечити формування незалежної та професійної інституції. Водночас низка аспектів потребує подальшого доопрацювання, зокрема щодо деталізації процедур, розширення вимог до кандидатів і забезпечення максимальної прозорості всіх етапів відбору.
На завершення представники МОЗ України подякували учасникам за активну участь і наголосили, що робота над проєктами документів триватиме з урахуванням наданих пропозицій.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим