Покращення когнітивних функцій у людей похилого віку: що може порадити фармацевт

Якщо поглянути на фундаментальні фізіологічні процеси, на біологічному рівні старіння — це нелінійне накопичення клітинних ушкоджень, що погіршує здоров’я та слабо залежить від хронологічного віку. Сьогодні світ стикається з вражаючими демографічними реаліями: глобальні темпи старіння населення стрімко прискорюються: вже у 2020 р. кількість людей віком 60+ перевищила кількість дітей віком до 5 років. До 2030 р. частка людей віком 60+ зросте до 1,4 млрд (кожен шостий у світі), а до 2050 р. подвоїться — до 2,1 млрд (22% населення світу). Чисельність людей віком 80+ за цей період потроїться (до 426 млн) (www.who.int).

Зокрема, через тиск глобального старіння населення одним із найбільших викликів для сучасної медицини постають когнітивні розлади, серед яких вагому частку займає деменція, яка об’єднує понад 200 мікро- та макросудинних станів, викликаючи прогресуюче зниження когнітивних та функціональних можливостей, що нерідко супроводжується психоповедінковими розладами. Масштаби цієї проблеми справді вражають: поширеність деменції стрімко зростає з віком: щороку реєструється майже 10 млн нових випадків, і до 2050 р. ця цифра може потроїтися. Тому пошук способів профілактики та уповільнення прогресування когнітивних розладів є пріоритетом, зважаючи на складний мультифакторний патогенез старіння головного мозку (Fekete M. et al., 2023). І тут постає цілком логічне запитання: що ж може порадити працівник першого столу додатково відвідувачам літнього віку (у межах відпуску безрецептурних засобів і дієтичних добавок), щоб відтермінувати небажані когнітивні зміни?

Наукові спостереження доволі оптимістичні: дослідження підтверджують, що здоровий спосіб життя, зокрема, збалансоване харчування, можуть подовжувати тривалість життя та відтерміновувати деменцію (Fekete M. et al., 2023), а багатий на поживні речовини раціон має вирішальне значення для оптимального здоров’я головного мозку (Arora S. et al., 2023).

Що порадити додатково відвідувачам літнього віку та чому?

З віком природне засвоєння поживних речовин у шлунково-кишковому тракті погіршується, а апетит у людей похилого віку часто знижується. Саме тому першочергове завдання фармацевта та лікаря — скоригувати базову дієту людини літнього віку (збільшити частку риби, горіхів, цільнозернових продуктів, свіжих овочів та зелені), а вітамінно-мінеральні комплекси та дієтичні добавки, які містять потрібні біологічно активні сполуки, рекомендувати як додатковий інструмент для поповнення сформованих дефіцитів (Rémond D. et al., 2015).

Вітаміни

Вітаміни групи B відіграють критичну роль у підтримці неврологічного здоров’я під час старіння. З віком ризик їхнього дефіциту зростає, що напряму корелює з погіршенням пам’яті, зниженням концентрації та загальною когнітивною дегенерацією.

• Особливу цінність мають вітаміни B₆, B₉ (фолієва кислота) та B₁₂, які беруть участь у синтезі нейромедіаторів, підтримують цілісність мієлінової оболонки нервів та регуляцію рівня гомоцистеїну — амінокислоти, надлишок якої (гіпергомоцистеїнемія) провокує серцево-судинні, цереброваскулярні та нейродегенеративні хвороби.

Регулярний прийом вітамінів групи B може сприяти зниженню рівня гомоцистеїну, уповільненню атрофії головного мозку та гальмуванню когнітивного згасання у літніх людей, зокрема за наявності легких когнітивних порушень. Дослідження демонструють, що прийом вітамінів групи B, а також їхнє поєднання з магнієм, вітамінами D, C та докозагексаєновою кислотою (ДГК) покращують когнітивні функції навіть у здорових дорослих. Один із кращих результатів демонструє комбінація вітамінів групи В з магнієм та антиоксидантами. Своєю чергою, поєднане застосування фолієвої кислоти з вітаміном B₁₂ або ДГК показує статистично значущу перевагу над плацебо. А от тривалий прийом фолієвої кислоти (400 мкг/добу протягом 24 міс) при легких когнітивних порушеннях може чинити позитивний вплив на ментальний статус та сприяти зниженню рівня бета-амілоїду в крові. Визначено, що 6-місячний курс фолієвої кислоти, ДГК чи їхньої комбінації суттєво підвищує загальний IQ та показники за шкалою Векслера (Zhou D. et al., 2018).

Важливо зазначити, що природним джерелом вітаміну B₆ (піридоксину) є яловичина, птиця, крохмалисті овочі, нецитрусові фрукти та збагачені злаки; вітамін B₉ (фолат) міститься у багатьох продуктах харчування, найвищий рівень якого — в темно-зелених листових овочах, горіхах, бобах, молочних продуктах, м’ясі, птиці, зернових та брюсельській капусті, а вітамін В₁₂ можна знайти в продуктах тваринного походження та збагачених харчових продуктах (Hanna M. et al., 2022).

Не менш вагомим щитом для нервової системи є антиоксиданти. Вони є важливими чинниками підтримки когнітивного здоров’я, оскільки можуть протидіяти оксидативному стресу — ключовому драйверу клітинного старіння, судинної патології та нейродегенерації. Спектр ключових антиоксидантів охоплює вітаміни A, C і E, мікроелементи (Se, Cr, Zn), каротиноїди, флавоноїди, поліфеноли та лігнани, дія яких спрямована на нейтралізацію вільних радикалів.

• Зокрема, вітамін C сприяє захисту нейрональних структур від оксидативного ушкодження та бере участь у біосинтезі дофаміну й норадреналіну. Його дефіцит асоційований із погіршенням уваги, пам’яті й концептуального мислення, а також із виникненням депресивних станів та когнітивного «туману». Натомість підвищений рівень аскорбінової кислоти корелює з покращенням настрою та збереженням когнітивного статусу. Зокрема, достовірне покращення уваги й пам’яті зафіксовано при застосуванні високих доз вітаміну C (1000 мг/добу), каротиноїдів лютеїну та зеаксантину (13–27 мг/добу) й альфа-ліпоєвої кислоти (1,6 г/добу).
• Вітамін E як жиророзчинна сполука працює синергічно з вітаміном C, селеном і каротиноїдами, пригнічуючи перекисне окиснення ліпідів клітинних мембран. Підвищена концентрація вітаміну E у сироватці крові асоційована зі зниженням ризику розвитку деменції та хвороби Альцгеймера (Zhou D. et al., 2018).
• Виражені нейропротекторні та протизапальні властивості притаманні таким антиоксидантам, як поліфеноли, як-от ресвератрол, куркумін, флавоноїди та антоціани. Зокрема, ресвератрол може сприяти покращенню церебральної перфузії та пам’яті (75 мг ресвератролу/добу у дослідженні суттєво покращував когнітивний статус у жінок середнього віку), куркумін — запобігати когнітивному згасанню, флавоноїди какао, чаю та ягід — пригнічувати амілоїдогенез, а антоціани чорниці — оптимізувати міжнейронну сигналізацію (Zhou D. et al., 2018).

Найбільший вміст антиоксидантів відзначається в рослинних продуктах із високою концентрацією поліфенольних сполук, каротиноїдів та есенціальних вітамінів — зокрема в темних ягодах, спеціях, горіхах, какао-бобах і листовій зелені. Завдяки високому антиоксидантному потенціалу ці біоактивні речовини інактивують активні формати кисню, пригнічують вільнорадикальне окиснення та захищають клітинні структури від оксидативно-індукованого ушкодження (Carlsen M.H. et al., 2010; Rahaman M.M. et al., 2023).

Вітамін K — це жиророзчинна сполука, представлена двома основними природними формами: K₁ (філохіноном) та K₂ (менахіноном). Його класична фізіологічна функція полягає в модуляції гемостазу шляхом забезпечення синтезу факторів згортання крові. Поряд із цим, вітамін K є важливим регулятором фундаментальних клітинних процесів, зокрема проліферації, диференціації та апоптозу.

• Належна забезпеченість організму вітаміном K вкрай важлива для підтримання когнітивного здоров’я в геронтологічній популяції (вік 65+). Низька концентрація цього вітаміну в сироватці крові достовірно корелює з погіршенням когнітивного статусу та пам’яті. Зокрема, дослідження свідчать про те, що вітамін K₂ може виявляти виражений нейропротекторний ефект, нівелюючи токсичну дію бета-амілоїду, який є ключовим патогенетичним чинником розвитку хвороби Альцгеймера (Zhou D. et al., 2018).

Основною харчовою формою вітаміну K є філохінон, на який багаті зелені листові овочі. Натомість менахінони утворюються переважно бактеріями: людина отримує їх у незначній кількості з ферментованими та тваринними продуктами, а також завдяки власній кишковій мікрофлорі (ods.od.nih.gov).

Якщо ж говорити про гнучкість і міцність самих нейронних зв’язків, ейкозапентаєнова кислота (ЕПК) та ДГК є критично важливими структурними компонентами мембран нейронів, які забезпечують функціональну повноцінність центральної нервової системи, зокрема пам’ять, увагу та здатність до навчання (Zhou D. et al., 2018).

Тріо ключових омега-3 жирних кислот представлене альфа-ліноленовою кислотою, ЕПК та ДГК, які відрізняються за своїми харчовими джерелами. Рослинний сектор (зокрема лляна, ріпакова та соєва олії) забезпечує організм переважно альфа-ліноленовою кислотою, тоді як високоактивні форми — ЕПК та ДГК — надходять із морепродуктів та жирних сортів риби (ods.od.nih.gov).

Як найпоширеніша омега-3 поліненасичена жирна кислота (ПНЖК) у головному мозку та сітківці ока ДГК відіграє провідну роль у підтримці синаптичної пластичності, міжнейронної сигналізації та офтальмологічного здоров’я. Своєю чергою, ЕПК чинить виражену протизапальну дію, зменшуючи вираженість нейрозапалення — ключового тригера когнітивного згасання та нейродегенеративних процесів (Zhou D. et al., 2018).

• Систематичний прийом омега-3 ПНЖК виявляє комплексний нейропротекторний ефект, здатний уповільнювати прогресування та відтерміновувати маніфестацію хвороби Альцгеймера.
• Регулярне споживання омега-3 підтримує функціональний стан імунної системи та когнітивне здоров’я загалом. Воно знижує ризик розвитку нейродегенеративних процесів і когнітивно-поведінкових порушень (зокрема розладів уваги) як у здорових осіб, так і у пацієнтів із різними формами деменції. Зокрема, щоденне вживання 1 г риб’ячого жиру — як монопрепарату, так і в комбінації з вітаміном Е й каротиноїдами — достовірно покращує пам’ять, настрій, уважність і виконавчі функції, а також зменшує кількість помилок під час виконання тестових завдань на запам’ятовування (Zhou D. et al., 2018; Fekete M. et al., 2023).
• Своєю чергою, прийом ЕПК у дозах 500–2000 мг/добу може сприяти полегшенню симптомів депресивних та тривожних розладів (Zhou D. et al., 2018), у тому числі у людей похилого віку.

Не менш важливим елементом мозаїки когнітивного благополуччя є вітамін D. Він належить до важливих регуляторів настрою та когнітивної сфери. Якщо у весняно-літній період його оптимальний рівень в організмі забезпечується інсоляцією, то восени та взимку актуальним є вживання відповідних дієтичних добавок. Базова добова норма для здорових дорослих становить 1500–2000 МО/добу із можливим підвищенням до верхньої допустимої межі — 4000 МО/добу.

• На тлі застосування вітаміну D3 виявлено статистично значуще покращення когнітивних функцій. Зокрема, дослідження зафіксували диференційований дозозалежний ефект залежно від дозування (600; 2000 та 4000 МО/добу) та специфіки конкретних когнітивних станів (Zhou D. et al., 2018).

Головними природними джерелами вітаміну D є жирна риба, риб’ячий жир, а також яловича печінка, яєчні жовтки та сир. Утім, у деяких країнах (наприклад у США) левову частку цього вітаміну населення отримує завдяки збагаченим продуктам — молоку чи пластівцям для сніданку. Додатково організм здатен синтезувати «сонячний вітамін» під дією ультрафіолету, проте цей процес суттєво залежить від сезону, часу доби, погоди та навіть рівня меланіну в шкірі (ods.od.nih.gov).

Мінеральні добавки

Мінерали, як-от магній, залізо, селен, цинк та мідь, належать до незамінних неорганічних кофакторів. Оскільки вони не синтезуються в організмі, їхнє систематичне надходження має вирішальне значення для підтримки функціональної повноцінності центральної нервової системи. Вони беруть участь у ключових нейрохімічних процесах, зокрема в синаптичній передачі, ферментативному захисті від оксидативного стресу та енергетичному обміні нейронів. А отже, компенсація мінерального дефіциту є важливою складовою профілактики нейродегенеративної патології у людей похилого віку (Zhou D. et al., 2018)

• Магній виступає потужним нейропротектором та регулятором артеріального тиску. Півдвищена концентрація магнію в сироватці крові та його належне споживання сприяють зниженню ризику розвитку деменції (Zhou D. et al., 2018).

Фрукти та овочі, а також горіхи, насіння та цільнозернові продукти є основними природними джерелами магнію. Через високу розчинність магній може втрачатися під час приготування. Вважається, що лише 30–40% споживаного магнію засвоюється через травний тракт (Stefanache A. et al., 2023).

• Залізо відіграє одну з ключових ролей в клітинному метаболізмі та чинить вплив на когнітивний статус (навіть легкий дефіцит заліза порушує увагу). Зокрема, залізодефіцитна анемія в геріатричних пацієнтів корелює з поширеністю хвороби Альцгеймера та деменції (Zhou D. et al., 2018).

Харчове залізо постає перед нами у двох ключових формах — гемовій та негемовій. Рослинна їжа та фортифіковані продукти є джерелом виключно негемового заліза, тоді як м’ясо, птиця й морепродукти поєднують у собі обидва різновиди. Гемове залізо, яке є результатом сполучення заліза з протопорфірином IX, зазвичай становить близько 10–15% від загального добового раціону в західних країнах (ods.od.nih.gov).

• Селен — одна із складових глутатіонпероксидази, що захищає головний мозок від оксидативного стресу та покращує імунітет і функцію щитоподібної залози. Підвищені рівні споживання селену сприяють зниженню ризику когнітивного згасання при нейродегенераціях (хвороба Альцгеймера, хвороба Паркінсона) (Zhou D. et al., 2018).

Серед рослинних джерел селену варто виокремити овес, пшеницю, коричневий рис, насіння соняшника та гриби. Справжніми ж «чемпіонами» за вмістом цього мікроелементу є бразильські горіхи, морепродукти (зокрема креветки та жирна риба), а також яловичина й м’ясні продукти. Натомість у фруктах, овочах та молочній продукції селен наявний у досить незначній кількості (Stefanache A. et al., 2023).

• Дефіцит цинку в організмі може призводити до когнітивних та депресивних розладів (Zhou D. et al., 2018).

Харчові джерела, багаті на цинк, включають морепродукти, м’ясо, бобові, горіхи, насіння, молоко, сир, яйця, яловичину та свинину. Горіхи, як-от кеш’ю та пекан, а також паростки пшениці або жита, є джерелами рослинного цинку (Stefanache A. et al., 2023).

• Мідь бере участь в енергосинтезі та ангіогенезі; її споживання потребує суворого балансу з цинком, оскільки і дефіцит, і надлишок міді асоційовані з розвитком хвороби Альцгеймера (Zhou D. et al., 2018).

Найпоширенішими харчовими джерелами міді є молюски, пластівці з пшеничних висівок, горіхи, насіння, субпродукти, цільнозернові продукти та шоколад (Stefanache A. et al., 2023).

На що звернути увагу при консультуванні?

Успіх будь-якої рекомендації приховується у деталях. Рекомендація нутрицевтиків і засобів безрецептурного відпуску для підтримки когнітивного здоров’я вимагає від фармацевта не просто знання асортименту, а персоніфікованого підходу з урахуванням віку, статі, харчового статусу, способу життя, супутніх захворювань та оцінки міжлікарської взаємодії.

Фармацевту в межах фармдопомоги та з огляду на рекомендації Протоколів при консультуванні людей середнього та старшого віку зі скаргами на когнітивні розлади слід звертати увагу на такі моменти.

1. Виключення загрозливих симптомів.

Наявність чи відсутність загрозливих симптомів. Зокрема, якщо скарги виникли раптово або супроводжуються вогнищевою неврологічною симптоматикою (порушення мовлення, міміки, слабкість кінцівок) — пацієнта слід негайно направити до лікаря!

Важливо: саме виключення ургентних станів є першим кроком фармацевтичного консультування.

2. Аналіз можливих лікарських взаємодій.

За відсутності загрозливих станів слід обов’язково завжди аналізувати міжлікарські взаємодії, адже люди похилого віку часто приймають різні групи ліків.

Наприклад, при одночасному призначенні вітаміну K або омега-3 із пероральними антикоагулянтами / антиагрегантами варто обов’язково враховувати ризики впливу на згортання крові.

3. Оцінка індивідуальних особливостей пацієнта.

Не варто забувати про фізіологічні особливості, адже з віком засвоєння нутрієнтів погіршується. Статеві відмінності зумовлюють вищу потребу жінок у залізі (у репродуктивному віці) та кальцію й вітаміну D (у постменопаузальний період), тоді як чоловіки потребують більше цинку. Куріння підвищує потребу у вітаміні C; вживання алкоголю виснажує вітаміни групи B; хронічний стрес прискорює витрату антиоксидантів та вітамінів B і C. Своєю чергою, веганам та вегетаріанцям необхідна цілеспрямована компенсація дефіциту B₁₂, заліза й омега-3 ПНЖК.

Водночас фармацевту важливо м’яко донести відвідувачу, що всі додаткові дієтичні втручання мають супроводжуватися лабораторним моніторингом показників крові з урахуванням потенційної фармакодинамічної взаємодії з основними ліками та слугувати виключно доповненням до збалансованого раціону під наглядом лікаря.

Підсумовуючи, слід наголосити, що навіть контрольована модифікація раціону не є самостійною панацеєю, а виступає одним із компонентів мультимодальної стратегії здорового довголіття. Найкращих результатів можна досягти лише у комплексі: оптимальний когнітивний захист має включати синергію нутрієнтної підтримки з регулярною фізичною активністю, когнітивним тренінгом, модифікацією способу життя (гігієна сну, відмова від куріння) та регулярним контролем артеріального тиску, рівня глюкози й ліпідограми (Zhou D. et al., 2018; Fekete M. et al., 2023).

Поширені запитання

• Чи може фармацевт рекомендувати засоби для підтримки пам’яті людям похилого віку? — Так, у межах фармацевтичної допомоги фармацевт може рекомендувати безрецептурні засоби та дієтичні добавки, одночасно виключивши наявність загрозливих симптомів і врахувавши можливі лікарські взаємодії.
• Які нутрієнти найчастіше пов’язують із підтримкою когнітивного здоров’я? — У статті розглянуто роль вітамінів групи B, антиоксидантів, вітамінів K і D, омега-3 ПНЖК, а також магнію, заліза, селену, цинку та міді.
• Чи можуть харчові добавки замінити повноцінне харчування? — Ні. Вони розглядаються як додатковий інструмент для компенсації можливих дефіцитів і не можуть замінити збалансований раціон.
• Коли необхідно негайно направити пацієнта до лікаря? — Якщо когнітивні порушення або супутні симптоми виникли раптово чи супроводжуються порушенням мовлення, асиметрією обличчя, слабкістю або онімінням кінцівок.
• Чому людям похилого віку важливо оцінювати лікарські взаємодії? — Через поліпрагмазію навіть безрецептурні засоби чи дієтичні добавки можуть взаємодіяти з основною терапією, тому рекомендації повинні бути індивідуалізованими.

Коротко: головне

• Старіння населення супроводжується зростанням поширеності когнітивних порушень та деменції.
• Збалансоване харчування та корекція дефіциту окремих нутрієнтів можуть бути складовою підтримки когнітивного здоров’я.
• Найбільш дослідженими нутрієнтами є вітаміни групи B, антиоксиданти, омега-3 ПНЖК, вітаміни D і K, а також магній, залізо, селен, цинк та мідь.
• Перед рекомендацією фармацевт має виключити загрозливі симптоми та оцінити можливі лікарські взаємодії.
• Найкращих результатів можна досягти лише за умови комплексного підходу, який поєднує здоровий спосіб життя, раціональне харчування, фізичну активність і медичний нагляд.

Інна Грабова

Список використаної літератури

1. Дані ВООЗ (www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/ageing-and-health).
2. Fekete M., Lehoczki A., Tarantini S., Fazekas-Pongor V, Csípő T, Csizmadia Z, Varga JT. Improving Cognitive Function with Nutritional Supplements in Aging: A Comprehensive Narrative Review of Clinical Studies Investigating the Effects of Vitamins, Minerals, Antioxidants, and Other Dietary Supplements. Nutrients. 2023 Dec 15; 15(24): 5116. doi: 10.3390/nu15245116. PMID: 38140375; PMCID: PMC10746024.
3. Arora S, Santiago JA, Bernstein M and Potashkin JA (2023) Diet and lifestyle impact the development and progression of Alzheimer’s dementia. Front. Nutr., 10: 1213223. doi: 10.3389/fnut.2023.1213223.
4. Rémond D, Shahar DR, Gille D, Pinto P, Kachal J, Peyron MA, Dos Santos CN, Walther B, Bordoni A, Dupont D, Tomás-Cobos L, Vergères G. Understanding the gastrointestinal tract of the elderly to develop dietary solutions that prevent malnutrition. Oncotarget. 2015 Jun 10;6(16): 13858–98. doi: 10.18632/oncotarget.4030. PMID: 26091351; PMCID: PMC4546438.
5. Zhou D, Meng R, Li SJ, Ya JY, Ding JY, Shang SL, Ding YC, Ji XM. Advances in chronic cerebral circulation insufficiency. CNS Neurosci Ther. 2018 Jan; 24(1): 5–17. doi: 10.1111/cns.12780. Epub 2017 Nov 15. PMID: 29143463; PMCID: PMC6489997.
6. Hanna M, Jaqua E, Nguyen V, Clay J. B Vitamins: Functions and Uses in Medicine. Perm J. 2022 Jun 29; 26(2): 89–97. doi: 10.7812/TPP/21.204. Epub 2022 Jun 17. PMID: 35933667; PMCID: PMC9662251.
7. Carlsen MH, Halvorsen BL, Holte K, Bøhn SK, Dragland S, Sampson L, Willey C, Senoo H, Umezono Y, Sanada C, Barikmo I, Berhe N, Willett WC, Phillips KM, Jacobs DR Jr, Blomhoff R. The total antioxidant content of more than 3100 foods, beverages, spices, herbs and supplements used worldwide. Nutr J. 2010 Jan 22; 9: 3. doi: 10.1186/1475-2891-9-3. PMID: 20096093; PMCID: PMC2841576.
8. Rahaman MM, Hossain R, Herrera-Bravo J, Islam MT, Atolani O, Adeyemi OS, Owolodun OA, Kambizi L, Daştan SD, Calina D, Sharifi-Rad J. Natural antioxidants from some fruits, seeds, foods, natural products, and associated health benefits: An update. Food Sci Nutr. 2023 Jan 13; 11(4): 1657–1670. doi: 10.1002/fsn3.3217. PMID: 37051367; PMCID: PMC10084981.
9. За даними Vitamin K. Fact Sheet for Health Professionals. ods.od.nih.gov/factsheets/VitaminK-HealthProfessional/.
10. За даними Omega-3 Fatty Acids. Fact Sheet for Consumers. ods.od.nih.gov/factsheets/Omega3FattyAcids-Consumer/
11. За даними Vitamin D. Fact Sheet for Health Professionals. ods.od.nih.gov/factsheets/VitaminD-HealthProfessional/.
12. Stefanache A, Lungu II, Butnariu IA, Calin G, Gutu C, Marcu C, Grierosu C, Bogdan Goroftei ER, Duceac LD, Dabija MG, Popa F, Damir D. Understanding How Minerals Contribute to Optimal Immune Function. J Immunol Res. 2023 Nov 1;2023:3355733. doi: 10.1155/2023/3355733. PMID: 37946846; PMCID: PMC10632063.
13. За даними Iron. Fact Sheet for Health Professionals. ods.od.nih.gov/factsheets/Iron-HealthProfessional/
14. Протоколи фармацевта (Наказ МОЗ України від 5.01.2022 р. № 7).

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!