Національний перелік основних лікарських засобів: що він визначає і як впливає на доступність ліків

Що таке Нацперелік 

Нацперелік містить основні лікарські засоби та відомості про їх застосування, які мають задовольняти пріоритетні потреби охорони здоров’я населення, бути фізично та економічно доступними для людини і суспільства. До Нацпереліку включаються лікарські засоби, які можуть закуповуватися та/або вартість яких може відшкодовуватися повністю чи частково за рахунок державного або місцевих бюджетів, зокрема в рамках програм державних гарантій, інших програм охорони здоров’я та централізованих заходів із закупівлі лікарських засобів.

Нацперелік формується передусім за міжнародними непатентованими найменуваннями (МНН), а не за торговельними назвами конкретних брендів. Це має принципове значення для закупівель. Якщо до Нацпереліку включено певне МНН, у закупівлі можуть конкурувати різні виробники та постачальники препаратів із відповідною діючою речовиною. Такий підхід дає змогу використовувати конкуренцію для раціонального витрачання бюджетних коштів.

Концепція основних лікарських засобів не є суто українською. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) формує власний Базовий перелік основних лікарських засобів, який використовується країнами як орієнтир для створення та оновлення національних переліків ліків. ВООЗ зазначає, що основні лікарські засоби мають бути доступними в необхідній кількості, у належних лікарських формах, гарантованої якості та за цінами, прийнятними для пацієнтів і системи охорони здоров’я.

Водночас Базовий перелік ВООЗ не є обов’язковим міжнародним списком, який країни повинні механічно копіювати. Кожна держава адаптує його до власних захворювань, пріоритетів системи охорони здоров’я, клінічних потреб і фінансових можливостей.

Тобто Нацперелік — це не перелік конкретних торговельних марок, а насамперед перелік пріоритетних для системи охорони здоров’я лікарських засобів за МНН, навколо яких вибудовуються окремі механізми бюджетного фінансування.

Для чого потрібен Нацперелік

Головна функція Нацпереліку — визначити ті лікарські засоби, які мають бути пріоритетними для фінансування з державного та місцевих бюджетів. Це особливо важливо для лікарень. Адже бюджет медичного закладу є обмеженим, тому держава має визначити, які препарати повинні закуповуватися насамперед. У цьому й допомагає Нацперелік.

Уряд встановив правило, за яким лікарські засоби, включені до Нацпереліку, підлягають закупівлі закладами та установами охорони здоров’я, які повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів. При цьому закупівля препаратів, які не входять до Нацпереліку, допускалася після повного забезпечення потреби в препаратах із Нацпереліку.

Таким чином, Нацперелік фактично встановлює пріоритет бюджетного фінансування. Якщо лікарня має обмежений ресурс, вона не повинна витрачати кошти на препарати поза Нацпереліком, залишаючи без забезпечення потребу в основних лікарських засобах.

Саме тому Нацперелік має безпосередній стосунок до права пацієнта на лікування. Його наявність у переліку означає не те, що конкретний препарат автоматично з’явиться в кожній аптеці, а те, що він є пріоритетним об’єктом державного фінансування в межах відповідних механізмів.

Чи означає включення до Нацпереліку, що пацієнт отримує препарат безкоштовно

Нацперелік створює державні гарантії та механізми фінансування, але сам по собі не означає, що кожен препарат із нього можна без рецепта отримати в будь-якій аптеці безкоштовно.

Передусім Нацперелік має велике значення для лікарняного забезпечення. Ліки, закуплені медичним закладом за бюджетні кошти для лікування пацієнтів, використовуються в межах відповідного стаціонарного лікування без необхідності купувати їх пацієнту самостійно.

Інший механізм — реімбурсація ліків. Препарат може бути включений до відповідного переліку лікарських засобів, вартість яких відшкодовується за програмою державних гарантій. У такому випадку пацієнт отримує його в аптеці за електронним рецептом безоплатно або з частковою доплатою.

Тобто Нацперелік і перелік препаратів, які безпосередньо відпускаються за програмою «Доступні ліки», — це не одне й те саме. Вони пов’язані між собою, але виконують різні функції.

Тому наявність лікарського засобу в Нацпереліку не означає його автоматичної безоплатної видачі пацієнту в аптеці.

Як Нацперелік пов’язаний із програмою «Доступні ліки»

Зв’язок між двома механізмами особливо добре демонструє розвиток системи реімбурсації.

Нацперелік визначає пріоритетні лікарські засоби, які можуть фінансуватися державою. Окремі препарати з нього можуть надалі включатися до програм реімбурсації. Саме тому розширення Нацпереліку потенційно створює основу для розширення переліків препаратів, які пацієнт може отримати в аптеці за електронним рецептом у рамках програми «Доступні ліки».

Це добре демонструє логіку державної політики: спочатку препарат визначається як пріоритетний для системи охорони здоров’я, після чого створюються механізми його фінансування та відшкодування для конкретних категорій пацієнтів.

Водночас включення препарату до Нацпереліку не означає автоматичного включення до програми «Доступні ліки». Для реімбурсації діють окремі процедури, критерії та переліки.

Чому включення нових препаратів важливе для доступності лікування

Доступність лікарських засобів не можна зводити лише до їх ціни. Препарат може бути зареєстрований в Україні та продаватися в аптеках, але залишатися фактично недоступним для значної частини пацієнтів через високу вартість.

Саме тут Нацперелік може відігравати роль інструменту економічної доступності.

ВООЗ наголошує, що концепція основних лікарських засобів дозволяє концентрувати ресурси на обмеженій кількості препаратів із доведеною ефективністю та важливістю для громадського здоров’я. Це може сприяти покращенню постачання, раціональнішому призначенню та зменшенню витрат як для системи охорони здоров’я, так і для пацієнтів.

Для України цей принцип особливо актуальний в умовах обмежених бюджетних ресурсів. Бо якщо держава намагається фінансувати всі можливі лікарські засоби без визначення пріоритетів, бюджетні ресурси розпорошуються. Натомість концентрація фінансування на основних препаратах дозволяє гарантувати базовий рівень медикаментозного забезпечення.

При цьому Нацперелік не повинен перетворюватися на бар’єр для доступу до інноваційних препаратів. Нові лікарські засоби можуть не одразу потрапляти до нього, але це не означає, що вони не можуть закуповуватися або фінансуватися за іншими передбаченими законом механізмами.

Тому правильніше розглядати Нацперелік як базовий рівень державних гарантій, а не як вичерпний список усіх препаратів, які пацієнт має право отримувати за бюджетні кошти за будь-яких обставин.

Нацперелік і державне регулювання цін

Нацперелік також має значення для системи державного регулювання цін на лікарські засоби. З 2025 р. в Україні запроваджено новий механізм реферування та декларування цін і створено Національний каталог цін. Розрахунку граничних референтних цін та декларуванню підлягають граничні оптово-відпускні ціни на лікарські засоби, які включені до Нацпереліку. Отже, Нацперелік фактично є однією з категорій, за якими держава визначає особливий підхід до цінового регулювання.

Що це означає для пацієнта

Для пацієнта Нацперелік насамперед є інструментом, який допомагає зрозуміти, які лікарські засоби держава визначила пріоритетними для фінансування.

Якщо людина лікується у стаціонарі, варто знати, що необхідні лікарські засоби з Нацпереліку мають бути предметом бюджетного забезпечення медичного закладу. МОЗ свого часу навіть розробляло інформаційні інструменти, які дозволяли пацієнтам перевіряти, чи входять призначені їм препарати до Нацпереліку.

Якщо ж препарат потрібен для амбулаторного лікування, необхідно перевіряти, чи включений він до програми реімбурсації. Сам факт наявності препарату в Нацпереліку не дає підстави вимагати його безоплатної видачі в будь-якій аптеці.

Тому пацієнту варто розрізняти три різні ситуації:

• препарат закуповується лікарнею та надається в межах стаціонарного лікування;
• препарат включений до програми реімбурсації та відпускається через аптеку за електронним рецептом;
• препарат є звичайним рецептурним чи безрецептурним лікарським засобом, який пацієнт купує самостійно.

Висновок

Таким чином, Нацперелік — це значно більше, ніж просто список препаратів. Це один із механізмів, за допомогою якого держава визначає пріоритети медикаментозного забезпечення населення. Він впливає на те, які лікарські засоби мають першочергово фінансуватися з бюджету, які препарати закуповуватимуть медичні заклади, які позиції можуть стати основою для подальшої реімбурсації та які лікарські засоби потребують особливої уваги з точки зору раціонального використання бюджетних коштів.

Для пацієнта значення Нацпереліку полягає передусім у тому, що він створює основу для державних гарантій доступу до основних лікарських засобів. Однак ці гарантії реалізуються через конкретні механізми — лікарняні закупівлі, програми державних гарантій, реімбурсацію та інші інструменти.

Підготовлено Євгеном Прохоренком

Поширені запитання

Чи можна безкоштовно отримати в аптеці будь-який препарат із Нацпереліку?
Ні. Включення до Нацпереліку саме по собі не означає безоплатного відпуску препарату в аптеці. Для цього лікарський засіб має підпадати під відповідний механізм фінансування, зокрема реімбурсацію.

Чим Нацперелік відрізняється від програми «Доступні ліки»?
Нацперелік визначає пріоритетні для державного фінансування лікарські засоби, тоді як програма «Доступні ліки» передбачає відшкодування вартості конкретних препаратів, які пацієнти можуть отримувати в аптеках за електронним рецептом.

Чи може лікарня закуповувати препарати, яких немає в Нацпереліку?
Такі препарати можуть закуповуватися або фінансуватися за передбаченими законодавством механізмами. Нацперелік не є вичерпним списком усіх лікарських засобів, які можуть фінансуватися за бюджетні кошти.

Чому Нацперелік формується за МНН, а не торговельними назвами?
Це дозволяє різним виробникам і постачальникам препаратів з однаковою діючою речовиною конкурувати під час закупівель та сприяє раціональному використанню бюджетних коштів.

Коротко: головне

• Нацперелік визначає основні лікарські засоби, пріоритетні для державного та місцевого фінансування.
• Він формується переважно за міжнародними непатентованими найменуваннями, а не за конкретними брендами.
• Наявність препарату в Нацпереліку не означає автоматичного безоплатного отримання в аптеці.
• Нацперелік і програма «Доступні ліки» пов’язані, але є різними механізмами.
• Нацперелік також має значення для державного регулювання цін на лікарські засоби.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!