Як правильно приймати ліки?

Про прийом ліків до, під час або після їди

Найперше, слід наголосити, що коли йдеться про коректний час прийому ліків, то під цим розуміється узгодженість з прийомом їжі. Однак такі застереження, як-от «до їди», «під час їди» та «після їди» — не взаємозамінні рекомендації. Вони можуть бути пов’язані з тим, як їжа впливає на всмоктування препарату або наскільки добре людина його переносить (Wang Z. et al., 2025).

• Так, коли зазначається «прийом натще» — йдеться про прийом препарату за 20–40 хв до першого прийому їжі.
• «Приймати перед їдою» зазвичай означає, що лікарський засіб потрібно прийняти перед їдою з дотриманням інтервалу, зазначеного в інструкції (здебільшого — за 20–30 хв перед прийомом їжі). Примітно, що для деяких препаратів принципово важливо, щоб шлунок був порожнім, оскільки їжа може зменшити або змінити їхнє всмоктування (Deng J. et al., 2017).
• «Під час або відразу після їди» означає прийом лікарського засобу разом із їжею або в безпосередньому зв’язку з прийомом їжі. В окремих випадках це може бути потрібно для підвищення переносимості, наприклад, для зменшення вираженості подразнення шлунка.
• «Після їди» не означає автоматично «одразу після того, як людина закінчила їсти», а через близько 30–40 хв після прийому їжі.
• Якщо ж виробник вказує в інструкції конкретний часовий інтервал, то дотримуватися потрібно саме його.

Відповідні рекомендації з правильного прийому ліків включені до інструкцій для їх медичного застосування, в яких, зокрема, вказані небезпечні властивості лікарського засобу, які можуть виникнути і при прийомі їжі, та завдати шкоди пацієнту під час застосування. Окрім паперового варіанту, що супроводжує препарат, офіційну затверджену інструкцію до нього можна знайти в Державному реєстрі лікарських засобів України.

Водночас, якщо в інструкції не вказано, коли приймати ліки, прийом слід здійснювати за 30 хв до їди.

Цікаво, що конкретні рекомендації щодо дозування пероральних лікарських засобів залежно від їди доступні приблизно для 40% препаратів, які зазвичай призначаються (Grannell L., 2019).

Чим краще запивати таблетки?

Якість та кількість рідини, якою запивають ліки, дуже важлива для отримання максимального терапевтичного ефекту препаратів. Для більшості ліків оптимальним варіантом для запивання є звичайна вода. Достатня кількість рідини допомагає проковтнути лікарську форму та сприяє її проходженню через стравохід (не менше ніж ½ склянки).

Не варто використовувати для запивання ліків алкоголь, енергетичні напої, молоко, соки або інші напої без перевірки інструкції. Їжа та напої можуть вступати у фармакокінетичні взаємодії з лікарськими засобами та змінювати їхнє всмоктування або метаболізм (Won C.S. et al., 2012). Зокрема, чай, кава, фруктові соки можуть знижувати ефективність ліків, так як і фруктові газовані води. Наприклад, грейпфрутовий сік може пригнічувати кишковий фермент CYPь3A4 і підвищувати концентрацію деяких препаратів у плазмі крові (Kiani J. et al., 2007; Aurinsalo L. et al., 2026). Не слід забувати і про те, що кальцій у складі молочних продуктів може зменшувати всмоктування окремих лікарських засобів. Тому рекомендація «запивати молоком, щоб таблетка краще подіяла» не є правильною. Водночас бувають винятки, коли ліки слід запивати молоком чи лужною водою, — про це вказується в інструкції.

А от щодо приготування гарячих напоїв від застуди, то такі порошки розчиняють у 200 мл гарячої кип’яченої води (але не окропу, оскільки так руйнується вітамін С).

Які продукти та напої можуть впливати на дію ліків?

Примітно, що взаємодія препаратів із їжею залежить від конкретної діючої речовини (Won C.S. et al., 2012). Тому не існує універсального списку продуктів, які потрібно виключити під час будь-якого лікування, а під час розробки ліків окремо оцінюється так званий food effect — вплив їжі на фармакокінетику препарату.

Важливо також зазначити, що біологічно активні речовини у складі дієтичних добавок та фітопрепаратів також можуть взаємодіяти з лікарськими засобами. Про що також наголошує FDA.

Про дотримання інтервалу між прийомом лікарських засобів

Суворе дотримання рекомендацій з прийому є важливим для досягнення терапевтичних результатів, особливо для ліків, які пов’язані з раптовою втратою терапевтичного ефекту при пропуску доз. Ці препарати зазвичай мають короткий період напіввиведення та/або швидке припинення дії залежно від інтервалу дозування (Albassam A. et al., 2021).

Водночас недотримання режиму прийому ліків є дуже поширеним явищем, що чинить вплив на якість життя та виживаність пацієнтів, а також є особливо серйозною проблемою для пацієнтів із хронічними захворюваннями, які потребують тривалої фармакотерапії (Counterman E.D. et al., 2021). Тому фармацевтичні компанії та регуляторні органи повинні розробляти чіткі та лаконічні інструкції стосовно того, що пацієнти повинні робити, якщо вони пропустили прийом препарату, за необхідності з підтверджувальними доказами (Albassam A. et al., 2021).

Отже, не слід самостійно змінювати інтервал, подвоювати наступну дозу або пропускати прийом лікарського засобу через незручний час. Якщо доза пропущена, потрібно діяти відповідно до інструкції конкретного препарату або рекомендацій медичних працівників.

Чи можна розділяти, розжовувати або подрібнювати таблетки?

Для пацієнтів, що мають труднощі з ковтанням, поширеним рішенням є подрібнення таблеток або відкриття капсул. Проте, якими є наслідки такої практики?

Дійсно, пацієнти можуть використовувати розділення таблеток для створення проміжної дози або, наприклад, полегшення заковтування. Однак не кожну таблетку можна розділяти, розжовувати або подрібнювати. Особливо обережними потрібно бути з лікарськими формами пролонгованого, модифікованого або контрольованого вивільнення, а також із деякими кишковорозчинними таблетками (Espinosa J. et al., 2023). Адже, як повідомляється, зміна лікарської форми препарату може призвести до занадто швидкого вивільнення діючої речовини, втрати захисного покриття та, відповідно, і зміни всмоктування препарату, що, своєю чергою, може призвести до іноді фатального передозування або, навпаки, недостатнього дозування, яке робить лікування неефективним. Коли це порушує властивості препарату пролонгованої дії, активний інгредієнт більше не вивільняється та не всмоктується поступово, що призводить до передозування. Коли гастрорезистентний шар руйнується внаслідок подрібнення, ймовірне недостатнє дозування. Активний інгредієнт, що вивільняється, може руйнуватися при контакті зі світлом, вологою або їжею, з якою його змішують для введення. Людина, яка подрібнює таблетки або відкриває капсули, піддається впливу частинок препарату, які можуть бути канцерогенними, тератогенними або фетотоксичними. Іноді вони є алергенними. На практиці існує багато лікарських засобів, які ніколи не слід подрібнювати або відкривати.

Тому якщо людина каже, що їй складно проковтнути таблетку, фармацевту варто не просто рекомендувати її подрібнити, а перевірити, чи допускається така зміна. За потреби можна обговорити застосування іншої лікарської форми. Водночас самостійне коригування способу прийому не замінює консультації лікаря.

Коли без лікаря не обійтися

Фармацевт може допомогти перевірити спосіб застосування, потенційні взаємодії та сумісність із безрецептурними препаратами, але за підозри на побічну реакцію або при погіршенні стану необхідне медичне оцінювання. Скерування до лікаря може знадобитися, якщо після початку лікування розвинулися виражені або незвичні симптоми, набряк обличчя чи горла, утруднене дихання, поширений висип або інші ознаки можливої тяжкої алергічної реакції, відвідувач не може проковтнути препарат або їжу через біль чи порушення ковтання, виникло повторне блювання після прийому ліків, вираженість симптомів захворювання не зменшується або збільшується, через взаємодію з їжею, напоями чи іншими препаратами людина пропустила кілька доз або прийняла неправильну кількість препарату.

З вищенаведеного можемо підсумувати, що дотримання режимів прийому лікарських засобів має вирішальне значення для оптимізації терапевтичних результатів та мінімізації побічних реакцій. Тому, якщо можливо, прийом препаратів має бути взаємоузгоджений із щоденним розпорядком пацієнта, зокрема прийомом їжі.

Поширені запитання

• Що означає «приймати таблетки під час їди»? — Це означає приймати препарат у зв’язку з прийомом їжі, але точний часовий інтервал залежить від конкретного лікарського засобу. Якщо в інструкції немає додаткових уточнень, можна звернутися до фармацевта для конкретизації.
• Чи можна приймати таблетки одразу після їди? — Для частини лікарських засобів прийом після їди є рекомендованим, а для інших їжа може зменшувати або змінювати всмоктування. Тому потрібно орієнтуватися на інструкцію до конкретного препарату.
• Чим найкраще запивати таблетки? — У більшості випадків — звичайною водою.
• Який має бути інтервал між прийомом таблеток? — Він залежить від конкретного препарату та схеми застосування. Якщо в призначенні вказаний прийом через певні години, потрібно дотримуватися цього інтервалу; не варто самостійно змінювати його або подвоювати наступну дозу після пропуску.
• Чи можна розламати таблетку навпіл? — Деякі таблетки мають спеціальне покриття або систему модифікованого вивільнення, тому їх не можна подрібнювати чи розламувати без перевірки інструкції. Якщо таблетку важко проковтнути, варто звернутися до фармацевта чи лікаря щодо альтернативи.

Коротко: головне

• Те, як правильно приймати ліки, визначає інструкція до конкретного препарату: універсального правила «до» або «після їди» для всіх таблеток немає.
• Якщо зазначено про прийом під час їди, важливо враховувати саме рекомендації до конкретного лікарського засобу.
• Вода — стандартний варіант для запивання таблеток, якщо інструкція не передбачає іншого.
• Молоко, грейпфрут, алкоголь та деякі інші продукти й напої можуть взаємодіяти з окремими лікарськими засобами.
• Інтервал між прийомами залежить від препарату; його не слід самостійно змінювати.
• Таблетки не можна автоматично розділяти, розжовувати або подрібнювати: для деяких лікарських форм це може змінити дію лікарського засобу.

Інна Грабова,
за даними www.fda.gov, www.zakon.rada.gov.ua, www.drlz.info, www.dls.gov.ua, www.ods.od.nih.gov, www.newsinhealth.nih.gov, www.pubmed.ncbi.nlm.nih.gov, www.dec.gov.ua

Список використаної літератури

1. Wang Z., Xu W., Liu D. et al. (2025). Impact of Food Physical Properties on Oral Drug Absorption: A Comprehensive Review. Drug Des. Devel. Ther.; 19: 267–280. doi: 10.2147/DDDT.S497515. PMID: 39834644; PMCID: PMC11745047.
2. Grannell L. (2019). When should I take my medicines? Aust. Prescr., 42(3): 86–89. doi: 10.18773/austprescr.2019.025. Epub 2019 Jun 3. PMID: 31363305; PMCID: PMC6594844.
3. Deng J., Zhu X., Chen Z. et al. (2017). A Review of Food-Drug Interactions on Oral Drug Absorption. Drugs., 77(17): 1833–1855. doi: 10.1007/s40265-017-0832-z. PMID: 29076109.
4. Won C.S., Oberlies N.H., Paine M.F. (2012). Mechanisms underlying food-drug interactions: inhibition of intestinal metabolism and transport. Pharmacol. Ther., 136(2): 186–201. doi: 10.1016/j.pharmthera.2012.08.001. Epub 2012. PMID: 22884524; PMCID: PMC3466398.
5. Kiani J., Imam S.Z. (2007). Medicinal importance of grapefruit juice and its interaction with various drugs. Nutr. J., 6: 33. doi: 10.1186/1475-2891-6-33. PMID: 17971226; PMCID: PMC2147024.
6. Aurinsalo L., Lapatto-Reiniluoto O., Kurkela M. et al. (2026). Repeated Intake of Grapefruit Juice Inhibits CYP2B6, CYP2C9, CYP2C19, and CYP3A4 while Lingonberry Powder Does Not Induce Major CYP Enzymes in Humans. Clin. Pharmacol. Ther., 119(4): 953–963. doi: 10.1002/cpt.70165. Epub 2025 Dec 14. PMID: 41390976; PMCID.
7. Won C.S., Oberlies N.H., Paine M.F. (2012). Mechanisms underlying food-drug interactions: inhibition of intestinal metabolism and transport. Pharmacol. Ther., 136(2): 186–201. doi: 10.1016/j.pharmthera.2012.08.001. Epub 2012 Aug 4. PMID: 22884524; PMCID: PMC3466398.
8. Albassam A., Hughes D.A. (2021). What should patients do if they miss a dose? A systematic review of patient information leaflets and summaries of product characteristics. Eur. J. Clin. Pharmacol., 77(2): 251–260. doi: 10.1007/s00228-020-03003-x. Epub 2020 Sep 29. PMID: 32989529; PMCID: PMC7803707.
9. Counterman E.D., Lawley S.D. (2021). What should patients do if they miss a dose of medication? A theoretical approach. J. Pharmacokinet Pharmacodyn., 48(6): 873–892. doi: 10.1007/s10928-021-09777-6. Epub 2021 Sep 10. PMID: 34506001.
10. Espinosa J., Meister G., Rattu M. et al. (2023). The Risks of Patient Pill Splitting: A Case Report and Review. Cureus., 15(11): e48610. doi: 10.7759/cureus.48610. PMID: 38084170; PMCID: PMC10710749.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!