За останні 4 роки підхід до благодійності у фармацевтичному секторі України помітно розширився. Передача ліків лікарням та військовим підрозділам залишається одним із напрямів допомоги, водночас соціальна відповідальність компаній дедалі частіше охоплює програми доступності препаратів, діагностику, реабілітацію, допомогу родинам військових і внутрішньо переміщеним людям, роботу з мешканцями прифронтових громад. Потреба в медичній допомозі в Україні залишається значною і водночас стає складнішою.

За даними координаційної платформи, створеної для сприяння розвитку медичних кластерів в Україні, Health Cluster станом на червень 2026 р., 4,4 млн людей визначені як такі, що потребують гуманітарної допомоги у сфері охорони здоров’я, а 1,46 млн людей — як цільова аудиторія гуманітарної відповіді. Серед пріоритетів на 2026 р. — травматологічна та екстрена допомога, первинна медицина, ментальне здоров’я, безперервність лікування хронічних захворювань і підтримка маршрутів направлення пацієнтів.

У таких умовах соціальні програми фармацевтичного бізнесу можуть бути безпосередньо пов’язані з питанням доступу до лікування. Наявність препарату на ринку не завжди означає, що пацієнт зможе його отримати: перешкодами залишаються вартість, географічна віддаленість, безпекова ситуація та доступ до медичної інфраструктури.

Доступ до ліків залишається одним із головних викликів

У лютому 2026 р. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) назвала доступ до лікарських засобів одним зі стійких бар’єрів для отримання медичної допомоги в Україні. За даними організації, 4 з 5 опитаних повідомляли про труднощі з доступом до необхідних ліків, а високі ціни були основною причиною таких проблем у 71% випадків. У прифронтових регіонах ситуацію додатково ускладнюють закриті аптеки, безпекові ризики та фінансові обмеження.

Окремо проблема помітна у громадах поблизу бойових дій. У червні 2026 р. ВООЗ повідомила, що команди первинної медичної допомоги працювали у 121 населеному пункті на відстані до 60 км від зони активних бойових дій. Програма охоплювала 7 регіонів і близько 30 тис. людей, переважно старшого віку та жінок із дітьми. ВООЗ зазначає, що йдеться про території, де не працюють аптеки й медичні заклади, а можливості евакуації обмежені.

За таких умов доступність доцільно розглядати ширше за сам факт наявності препарату на ринку. Значення мають фізична доступність ліків у конкретній громаді, їхня вартість для пацієнта та можливість пройти весь маршрут від діагностики й консультації до регулярного лікування.

Для фармацевтичного бізнесу тут залишається простір для соціальних програм, орієнтованих на конкретні бар’єри пацієнтів.

Від разових поставок до більш системної допомоги

Масштаб гуманітарних потреб добре видно за обсягами медичної допомоги, яку отримує Україна.

За даними Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, станом на 22 липня 2026 р. за період дії воєнного стану Україна отримала 18 713 тонн медичної гуманітарної допомоги загальною вартістю понад 22,05 млрд грн. До вантажів входили лікарські засоби, медичні вироби та обладнання, транспорт, генератори, засоби зв’язку й інші ресурси.

Окремий детальний зріз МОЗ станом на початок 2026 р. показує структуру цієї допомоги. Станом на 2 січня 2026 р. Україна отримала 440 768 449 одиниць лікарських засобів та 260 924 210 одиниць медичних виробів, засобів індивідуального захисту й комплектуючих. На той момент загальний обсяг медичної гуманітарної допомоги становив 18 454 тонни вартістю понад 21,52 млрд грн.

У перші місяці повномасштабної війни першочерговим завданням було швидке забезпечення лікарень і військової медицини необхідними ресурсами. У 2026 р. поряд зі швидкістю дедалі більшого значення набувають точність планування, відповідність реальній потребі та можливість підтримувати допомогу протягом тривалого часу.

Цей підхід простежується і в принципах розподілу державної гуманітарної допомоги. МОЗ зазначає, що вона передається відповідно до актуальних потреб, а пріоритет мають медичні заклади в зоні бойових дій і поблизу неї, заклади, що лікують поранених, а також регіони з великою кількістю внутрішньо переміщених людей.

Для корпоративних програм подібний принцип також може бути корисним. Лікарням доцільніше отримувати конкретні позиції з урахуванням профілю закладу, кількості пацієнтів і фактичної потреби. Для військової медицини значення має прогнозоване забезпечення необхідними категоріями лікарських засобів. Для пацієнтів із хронічними захворюваннями особливо суттєвою залишається безперервність лікування.

Тому корпоративні благодійні програми бажано планувати залежно від потреб конкретної аудиторії та системи охорони здоров’я.

Фарма має ресурс, якого немає в багатьох інших секторів

Цінність соціальних ініціатив фармацевтичного бізнесу пов’язана не лише з потенційними фінансовими можливостями галузі. Виробники та інші учасники ринку володіють профільною експертизою в роботі з лікарськими засобами, плануванні постачання, контролі якості, зберіганні та логістиці. Ці компетенції дозволяють бізнесу підтримувати медичну систему у сферах, де самого грошового донату може бути недостатньо. Йдеться, наприклад, про формування партій препаратів відповідно до запитів медичних закладів, забезпечення тривалих курсів терапії, підтримку логістики ліків або програми для окремих груп пацієнтів.

Підхід, за якого допомога формується відповідно до підтвердженої потреби, дає змогу знижувати ризик ситуацій, коли ресурси надходять туди, де потреба вже закрита, тоді як інші заклади продовжують відчувати дефіцит.

Наступний рівень — працювати з бар’єрами доступу

Одним із перспективних напрямів соціальної відповідальності фармацевтичного бізнесу можуть бути програми, спрямовані на доступність лікування.

Механізми можуть відрізнятися залежно від аудиторії: часткове покриття вартості, знижкові програми, партнерства з аптечними мережами, доставка препаратів, окремі умови для військових, ветеранів, їхніх родин чи інших груп, які стикаються з підвищеними фінансовими або логістичними бар’єрами.

Географія також має значення. Для людини у великому місті основним обмеженням може бути вартість тривалого лікування. У невеликій або прифронтовій громаді до ціни додаються відстань до аптеки, транспорт і безпека пересування.

Це підтверджують дані ВООЗ про первинну допомогу поблизу зони бойових дій: у частині охоплених програмою громад аптеки та стаціонарні медичні заклади не працюють.

Ефективність подібних програм доцільно оцінювати за тим, наскільки вони зменшують конкретний бар’єр для пацієнта — фінансовий, логістичний, інформаційний або пов’язаний із доступом до медичної інфраструктури.

Безкоштовна діагностика також може впливати на доступ до лікування

Окремим напрямом залишаються діагностичні та скринінгові програми.

Для частини хронічних захворювань проблема може виникати ще до початку лікування — на етапі своєчасного виявлення стану та регулярного контролю показників.

За результатами оцінювання потреб дорослого населення України, проведеного в жовтні 2024 р. та опублікованого ВООЗ у лютому 2025 р., профілактична допомога використовувалася недостатньо. 37% респондентів, які мали декларацію із сімейним лікарем та особисто відвідували його протягом попереднього року, не проходили профілактичних обстежень за цей період.

У такому контексті бізнес може підтримувати вимірювання артеріального тиску чи рівня глюкози, скринінг факторів ризику, інформаційні кампанії про симптоми та маршрути пацієнта або доступ до консультацій фахівців.

Для таких проєктів бажано чітко розмежовувати медичну просвіту та просування конкретного продукту. Доцільно також орієнтуватися на валідовані методи діагностики, актуальні клінічні рекомендації та передбачати зрозумілий подальший маршрут для людини у разі виявлення ризику.

Тоді безкоштовне обстеження може стати початковою точкою для подальшого лікування, а результат програми можна оцінювати не лише за кількістю проведених тестів.

Найбільший потенціал соціальних програм — там, де система працює під найбільшим навантаженням

За підсумками 2025 р., ВООЗ охопила допомогою 1,9 млн людей в Україні, підтримуючи екстрену медичну допомогу, первинну ланку, постачання, направлення пацієнтів та інші напрями. Партнери Health Cluster, який координує ВООЗ, надали основні медичні послуги 2,3 млн людей.

За даними ВООЗ, лише протягом 2025 р. організація також забезпечила лікарськими засобами та обладнанням майже 1000 медичних закладів.

Паралельно система продовжує працювати в умовах постійних атак. Станом на 8 травня 2026 р. ВООЗ верифікувала понад 3000 атак на систему охорони здоров’я України від початку повномасштабного вторгнення. Близько 80% підтверджених атак зачепили амбулаторії, лікарні та інші медичні заклади.

Моніторинг HeRAMS демонструє й інший вимір навантаження. За даними, зібраними станом на 17 квітня 2026 р., система охоплювала 11 213 медичних закладів на підконтрольних Україні територіях. 6% із них були непрацюючими через пошкодження, нефункціональність або недоступність, а найбільша концентрація таких закладів відзначалася в Донецькій, Харківській, Сумській та Запорізькій областях.

Для бізнесу ці дані можуть бути орієнтиром під час визначення географії та аудиторії соціальних програм.

Великий обсяг препаратів не обов’язково означає вищий суспільний ефект, якщо потреба конкретних отримувачів невідома. Менша партія, сформована відповідно до підтвердженого запиту лікарні або громади, у певних випадках може принести більше практичної користі.

Так само різним може бути ефект від діагностичної програми у великому місті та мобільного скринінгу в громаді, де регулярний доступ до лікаря ускладнений.

Соціальна відповідальність впливає на споживчий вибір

Соціальні програми складно повністю відокремити від бізнес-репутації.

За результатами дослідження Deloitte Ukraine «Споживацькі настрої українців у 2025 р.», 52% респондентів очікували від компаній діяльності, спрямованої на підтримку Збройних сил України (ЗСУ) та подолання наслідків війни, а 27% були готові купувати продукцію таких виробників навіть за вищою ціною. Протягом 2025 р. 88% опитаних донатили на допомогу ЗСУ або людям, які постраждали внаслідок війни. Опитування проводилося з 28 листопада до 11 грудня 2025 р. серед понад 1000 повнолітніх жителів України, які користуються смартфонами.

Йдеться про споживчий ринок загалом, тому ці результати не варто автоматично переносити на вибір лікарських засобів. Водночас вони показують, що поведінка бізнесу та його суспільна позиція залишаються помітними для української аудиторії.

Для компаній соціальні програми можуть формувати довгострокову репутаційну цінність, якщо комунікація відповідає реальному масштабу роботи.

Прозорі дані, сталість програми, зрозуміле визначення отримувачів і конкретні результати можуть бути вагомішими для довіри, ніж масштаб самої інформаційної кампанії.

Для Фарми це питання довіри

Фармацевтична галузь працює з категорією, у якій довіра безпосередньо пов’язана зі здоров’ям. Це підвищує вимоги як до продукту, так і до соціальних проєктів компаній.

Для оцінки таких ініціатив доцільно враховувати кілька критеріїв.

Перший — наскільки чітко визначена проблема, яку намагається розв’язати програма. Другий — чи зрозуміло, для якої аудиторії вона створена. Третій — чи можна оцінити результат: кількість людей, які отримали допомогу, проведених обстежень, забезпечених курсів лікування або препаратів, переданих відповідно до підтвердженої потреби. Четвертий — чи може програма працювати достатньо довго, щоб впливати на доступ до допомоги системно.

Також бажано враховувати відповідність програми компетенціям самого бізнесу.

Для фармацевтичної компанії значний суспільний ефект можуть створювати ініціативи, пов’язані з доступом до ліків, діагностикою, прихильністю до тривалого лікування, підтримкою медичних закладів та закриттям конкретних прогалин у системі охорони здоров’я.

За роки повномасштабної війни роль соціальної відповідальності фармацевтичного бізнесу розширилася. Разові благодійні передачі залишаються затребуваними, проте паралельно зростає потреба у програмах, результат яких можна відстежувати протягом тривалого часу.

Для ринку наступним кроком може стати ширше використання показників, які демонструють не тільки кількість переданих упаковок або загальний бюджет допомоги, а й те, скільки людей отримали необхідне лікування, діагностику чи доступ до медичної послуги.

Такий підхід дозволяє оцінювати соціальну відповідальність фармацевтичного бізнесу через її практичний вплив на доступ до медичної допомоги.

Віра Лелиця, CEO PERPHARM

Підготовлено Інною Грабовою