Графік щеплень для дітей в Україні: що, кому і коли

Що таке вакцинація: ключові тези

Вакцинація — введення вакцин в організм — простий, потенційно безпечний та ефективний спосіб захисту від низки захворювань ще до того, як людина з ними контактує.

Вакцини навчають імунну систему виробляти антитіла, так само, як це відбувається під час контакту з хворобою. Однак оскільки вакцини містять лише вбиті або ослаблені форми мікробів, як-от віруси чи бактерії, вони не викликають хвороби та не наражають людину на ризик її ускладнень.

ЦІКАВО ЗНАТИ:
Як правильно промивати ніс дорослому та дитині

Вакцина:

• розпізнає патоген, що «вторгається» в організм;
• виробляє антитіла — білки, що природним чином виробляються імунною системою для боротьби з хворобами;
• пам’ятає хворобу та як з нею боротися.

Таким чином, вакцини є потенційно безпечним та раціональним способом викликати імунну відповідь в організмі, не викликаючи захворювання [2].

Чому потрібно вакцинуватися?

Примітно, що завдяки імунізації щороку у світі вдається зберегти близько 2,5 млн життів [3]. Серед ключових досягнень глобальної вакцинації [3]:

• повна ліквідація натуральної віспи;
• зниження захворюваності на поліомієліт на 99% та наближення до його остаточного викорінення;
• суттєве зниження рівнів захворюваності на правець, дифтерію, кашлюк, краснуху, бактеріальні менінгіти та гепатит B (що запобігає розвитку первинного раку печінки);
• зниження глобальної смертності від кору та скорочення числа летальних випадків від правця новонароджених у понад 13 разів [3].

Тож дві ключові причини для вакцинації — це захистити себе та оточуючих. Оскільки не всі можуть бути вакциновані, зокрема дуже маленькі немовлята, тяжкохворі або ті, хто має певні види алергії, вони покладаються на вакцинацію інших, щоб забезпечити собі захист від хвороб, яким можна запобігти за допомогою вакцинації [2].

Коли вакцинуватися?

Якщо зволікати з вакцинацією, є ризик серйозно захворіти. Якщо чекати, поки здається, що можемо захворіти на серйозну хворобу, — як-от під час спалаху хвороби — може не бути достатньо часу, щоб вакцина подіяла, та отримати всі рекомендовані дози [2]. Тож аби уникати небажаних наслідків та мінімізувати ризик розвитку серйозних ускладнень, важливо дотримуватися національного Календаря профілактичних щеплень [4] — документа, що містить перелік обов’язкових профілактичних щеплень та оптимальні строки їх проведення [5]. Примітно, що перелік інфекційних захворювань, включених до національних календарів щеплень, суттєво відрізняється залежно від країни: формування таких документів зумовлене епідеміологічною ситуацією в регіоні, обсягом державного фінансування, експертними рекомендаціями, а також науково доведеною доцільністю та ефективністю застосування відповідних вакцин [3].

В Україні вакцинація здійснюється згідно з Календарем профілактичних щеплень [4], розробленим на основі міжнародного досвіду (рисунок). Повне дотримання цього графіка дає можливість сприяти формуванню оптимального та повноцінного імунного захисту.

Рисунок. Календар профілактичних щеплень [4].

Правовим підґрунтям для проведення імунізації є наказ Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України від 11 серпня 2014 р. № 551 «Про удосконалення проведення профілактичних щеплень в Україні» [5]. Затверджений ним документ регламентує перелік та послідовність обов’язкових і рекомендованих щеплень, а також визначає порядок вакцинації дітей із порушенням графіка та осіб із супутніми станами чи особливостями здоров’я [3].

Для цілей нормативного регулювання визначено такі базові поняття:

• вакцинація (щеплення, імунізація) — процес формування штучного імунітету до конкретних інфекцій через введення вакцин, анатоксинів або імуноглобулінів;
• первинний вакцинальний комплекс — мінімальний курс щеплень, необхідний для вироблення базової імунної відповіді проти інфекційного захворювання;
• ревакцинація — повторне введення імунобіологічного препарату для підтримання та посилення раніше створеного штучного імунітету [3].

Наразі український Календар профілактичних щеплень [4] охоплює обов’язкову вакцинацію проти 11 інфекційних хвороб: туберкульозу, вірусного гепатиту B, кашлюку, дифтерії, правця, кору, поліомієліту, гемофільної інфекції (Хіб-інфекції) епідемічного паротиту, краснухи та папіломавірусної інфекції (ВПЛ-інфекції) [6] (рисунок [4]).

Окрім обов’язкових щеплень, передбачених Календарем профілактичних щеплень [4], існують додаткові вакцини, які не закуповуються коштом держави. Водночас батьки або законні представники дитини можуть придбати їх за власні кошти в аптечній мережі або безпосередньо отримати в приватних чи комунальних закладах охорони здоров’я, що мають ліцензію на проведення вакцинації.

До переліку таких рекомендованих та додаткових щеплень належать [4] наступні:

• вакцина проти ротавірусної інфекції, яка застосовується в перші місяці життя дитини (потенційний захист від тяжких форм ротавірусного гастроентериту);
• вакцина проти вітряної віспи, що рекомендована з 12-місячного віку (курс складається з двох доз; за потреби можливе введення починаючи з 9-місячного віку);
• вакцина проти пневмококової інфекції (потенційний захист від тяжких бактеріальних ускладнень, зокрема пневмонії, отиту, менінгіту та сепсису пневмококової етіології);
• менінгококові вакцини (потенційний захист від менінгококових інфекцій);
• вакцина проти гепатиту А, що рекомендована для дітей віком від 1 року (схема передбачає введення двох доз з інтервалом у 6–12 міс);
• вакцина проти сезонного грипу (рекомендована для щорічного застосування у дітей, починаючи з 6-місячного віку) [4].

Інші додаткові вакцини за епідемічними показаннями: щеплення, що проводяться за наявності відповідних ризиків чи у певних ситуаціях (наприклад профілактика кліщового енцефаліту або сказу) [4].

Про зміни в Календарі профілактичних щеплень

Слід зауважити, що з 1 січня 2026 р. набули чинності зміни до Календаря профілактичних щеплень [4] (рисунок), що узгоджують практику вакцинації в Україні з міжнародними стандартами та досвідом країн Європи [6].

Зокрема, серед визначених змін:

• додано щеплення проти 9 найонкогенніших типів вірусу папіломи людини (ВПЛ) для дівчат віком 12–13 років;
• оновлена схема вакцинації проти кору, паротиту і краснухи (КПК);
• уся вакцинація від поліомієліту проводитиметься лише інактивованою поліомієлітною вакциною (ІПВ);
• нова схема щеплення проти гепатиту B [6].

Усі нововведення гармонізують український Календар профілактичних щеплень [4] із сучасними світовими стандартами імунізації.

Поширені запитання

Які щеплення є обов’язковими для дітей в Україні? — Національний Календар профілактичних щеплень передбачає обов’язкову вакцинацію проти туберкульозу, гепатиту B, кашлюку, дифтерії, правця, кору, поліомієліту, гемофільної інфекції, епідемічного паротиту, краснухи та ВПЛ-інфекції.

Які зміни до Календаря профілактичних щеплень діють з 2026 р.? — З 1 січня 2026 р. оновлено схеми вакцинації проти кору, епідемічного паротиту та краснухи, поліомієліту й гепатиту B. Також передбачено вакцинацію проти ВПЛ для дівчат віком 12–13 років.

Які додаткові вакцини можна розглянути для дитини? — Серед рекомендованих додаткових щеплень у статті зазначено вакцинацію проти ротавірусної, пневмококової та менінгококової інфекцій, вітряної віспи, гепатиту А та сезонного грипу.

Що робити, якщо дитина пропустила щеплення за Календарем? — Порядок вакцинації дітей із порушеним графіком визначається нормативними документами. Подальшу схему щеплень слід узгодити з лікарем.

Чому важливо вакцинувати дитину вчасно? — Дотримання рекомендованих строків допомагає сформувати імунний захист до того, як дитина стикнеться зі збудником інфекції, та знижує ризик небезпечних ускладнень.

Коротко: головне

• Вакцинація допомагає захистити дітей від небезпечних інфекційних захворювань та їхніх ускладнень.
• Національний Календар профілактичних щеплень визначає перелік обов’язкових щеплень і строки їх проведення.
• З 1 січня 2026 р. в Україні діють оновлені схеми вакцинації проти поліомієліту, гепатиту B, кору, епідемічного паротиту та краснухи.
• Календар передбачає вакцинацію проти ВПЛ для дівчат віком 12–13 років.
• Окрім обов’язкових щеплень, можна розглянути рекомендовані додаткові вакцини. Їх застосування варто обговорити з лікарем.

Інна Грабова

Список використаних джерел

1. World Health Organization. Vaccines and immunization [Internet]. Geneva: World Health Organization; [cited 2026 Oct 26]. Available from: www.who.int/health-topics/vaccines-and-immunization/#tab=tab_1.
2. World Health Organization. Vaccines and immunization: What is vaccination? [Internet]. Geneva: World Health Organization; 2021 Aug 31 [cited 2026 Oct 26]. Available from: www.who.int/news-room/questions-and-answers/item/vaccines-and-immunization-what-is-vaccination.
3. Центр громадського здоров’я МОЗ України. Загальна інформація про імунізацію [Інтернет]. Київ: Центр громадського здоров’я МОЗ України; [цитовано 2026 Жовт 26]. Доступно: phc.org.ua/kontrol-zakhvoryuvan/imunizaciya/zagalna-informaciya.
4. Національний портал з імунізації. Календар профілактичних щеплень [Інтернет]. Київ: ГО «Батьки за вакцинацію»; [цитовано 2026 Жовт 26]. Доступно: vaccine.org.ua/vakczynacziya-v-ukrayini/vaccinationua-calendar.
5. Міністерство охорони здоров’я України. Про удосконалення проведення профілактичних щеплень в Україні: Наказ МОЗ України від 11.08.2014 № 551 [Інтернет]. Офіційний вебпортал парламенту України «Верховна Рада України»; 2014 [цитовано 2026 Жовт 26]. Доступно: zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1237-14#Text.
6. Центр громадського здоров’я МОЗ України. Від сьогодні в Україні діє оновлений Календар профілактичних щеплень: що змінилося [Інтернет]. Київ: Центр громадського здоров’я МОЗ України; 2018 Лип 2 [цитовано 2026 Жовт 26]. Доступно: phc.org.ua/news/vid-sogodni-v-ukraini-die-onovleniy-kalendar-profilaktichnikh-scheplen-scho-zminilosya.

Редакторська група

Інна Грабова

Автор

Євгенія Лук'янчук

Рецензент

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!