Опублікований проект спільного наказу МОЗ України та Держкомпідприємництва «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами» викликає низку запитань щодо практичного виконання деяких його положень, а саме:
– п. 2.2.3.10 Прохід до службово-побутових приміщень не може здійснюватися через виробничі приміщення.
В аптеках історико-архітектурної частини м. Чернівці заборонено здійснювати будь-які перебудови та реконструкцію приміщень. Тому виходить, що заклади, які протягом століть забезпечували населення ліками, пережили австрійську, румунську, радянську владу, при українській змушені перепрофілюватися у черговий зал гральних автоматів чи банк через невідповідність окремим положенням нових Ліцензійних умов;
– п. 2.2.3.10 Мінімальна площа приміщень зберігання лікарських засобів не може бути меншою визначеної ДНБ В.2.2.10–2001.
А якщо відхилення не на користь аптеки складає кілька квадратних метрів і розширення є нереальним, хіба це серйозна підстава для припинення роботи закладу?
Для цього слід внести доповнення про те, що аптечні заклади, які функціонують не один десяток років, не повинні підпадати під дію жорстких вимог сучасного будівництва, адже загальна площа цих аптек та набір приміщень відповідають Ліцензійним умовам.
Постійні зміни, які стосуються площ та розміщення приміщень в аптечних закладах, неодмінно призведуть до закриття аптек в історичній частині міста;
– п.2.3. Кваліфікаційні та інші вимоги до персоналу.
Цей пункт заперечує можливість зайняття фармацевтичною діяльністю спеціалістів, котрі мають найсучаснішу та найперспективнішу кваліфікацію — клінічний провізор. Чому вони не включені до п. 2.3., не зрозуміло, адже рівень їх професійних знань, як показала практика, досить високий. Тим більше, що здійснено вже не один випуск таких спеціалістів і потреба аптечних закладів у них — висока, а у лікарнях відповідної посади ще не існує.
Крім того, доцільно поставити питання перед МОЗ та Міністерством освіти і науки України про доповнення навчальних програм ВНЗ необхідними дисциплінами, щоб клінічні провізори могли виконувати обов’язки уповноважених осіб та займати посади завідуючих аптечними закладами. Інакше вони просто поповнюватимуть ряди безробітних і обдурених державою спеціалістів.
Щиро сподіваємося на врахування наших пропозицій. Хочеться бачити органи вищої законодавчої та виконавчої влади не тільки контролюючими чи караючими, а й такими, які здатні змінити нашу галузь і професійну діяльність її спеціалістів дійсно з розумінням існуючих проблем.
З повагою працівники аптек м. Чернівці
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим