Підсумкова колегія МОЗ Частина II

У цій публікації ми продовжуємо знайомити читачів з питаннями, які піднімалися на підсумковій колегії МОЗ України за 2008 р., котра відбувалася 27.03.2009 р. (початок див. у «Щотижневику АПТЕКА»).

голова оперативного штабу МОЗ України з вивчення підстав та наслідків проведення додаткової імунізації населення для профілактики кору та краснухи, заступник міністра охорони здоров’я України Валерій БіднийЗвітуючи про роботу оперативного штабу МОЗ України з вивчення підстав та наслідків проведення додаткової імунізації населення для профілактики кору та краснухи, його голова, заступник міністра охорони здоров’я України Валерій Бідний зазначив, що враховуючи економічну та політичну нестабільність у країні, при якій питання проведення щеплень використовується як інструмент політизації ситуації; низький рівень готовності суспільства до додаткової імунізації (що підтверджено результатами соціологічного дослідження, проведеного у 2008 р.); фінансову кризу, яка охопила у тому числі і медичну галузь; неможливість, з одного боку, в існуючих умовах залучити бюджетні кошти для здійснення заходів посиленої інформаційної підтримки та проведення додаткової імунізації; а з іншого — закінчення терміну придатності наданої вакцини у вересні 2009 р., необхідно визнати, що протягом 2009 р. індикативний показник 95% охоплення цільової групи вакцинацією проти кору та краснухи не може бути досягнутий — і це зумовлює перенесення термінів проведення додаткової імунізації.

З метою вирішення цієї проблеми МОЗ звернулося до Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та ВООЗ з інформацією про неможливість використання в Україні протягом 2009 р. вакцини для профілактики кору та краснухи (виробник «Serum Institute of India, Ltd», Індія) у зв’язку із тим, що термін її придатності обмежений, та висловило пропозицію щодо можливості передачі вакцини в інші країни, які планують проведення додаткової імунізації проти кору та краснухи.

Керівництвом МОЗ України:

1. Підтримано резолюцію науково-практичної конференції «Актуальні питання щодо проведення додаткової імунізації проти кору та краснухи в Україні», яка визнала, що протягом 2009 р. неможливо досягнути індикативного показника 95% охоплення цільової групи вакцинацією проти кору та краснухи через недостатню готовність суспільства до додаткової імунізації.

2. Направлено зазначену резолюцію до Верховної Ради України, Президента України, КМУ, Ради національної безпеки і оборони України (РНБО).

3. Визнано, що в Україні залишаються сприйнятливі до кору і краснухи групи населення, зберігається необхідність елімінації зазначених захворювань шляхом проведення додаткової імунізації. У зв’язку з цим МОЗ звернулося до Академії медичних наук України щодо наукового обґрунтування:

а) термінів проведення вакцинації, в тому числі додаткової проти кору та краснухи;

б) переліку поствакцинальних реакцій та ускладнень внаслідок введення вакцини проти кору та краснухи;

в) критеріїв прямого причинно-наслідкового зв’язку поствакцинальних реакцій та ускладнень, в тому числі летальних, внаслідок вакцинації проти кору та краснухи.

4. Розробляється подальша тактика елімінації кору та краснухи в Україні у зв’язку із ситуацією, що склалася. З цією метою МОЗ звернулося до ВООЗ та Академії медичних наук України з проханням про додаткове вивчення ситуації із захворюваністю на кір та краснуху у нашій країні.

5. Направлено звернення до ЮНІСЕФ з інформацією щодо неможливості використання в Україні протягом 2009 р. вакцини для профілактики кору та краснухи живої атенуйованої ліофілізованої, по 10 доз у флаконах, № 50 у комплекті з розчинником по 5,0 мл в ампулах, № 50 в окремій упаковці (виробник — «Serum Institute of India, Ltd», Індія) у зв’язку з тим, що термін її придатності закінчується.

6. Розробляється проект розпорядження КМУ «Про призупинення розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів з проведення додаткової імунізації населення проти кору та краснухи на 2008 рік».

7. Згідно з регламентом КМУ розроблено та погоджено із зацікавленими міністерствами та відомствами проект Закону України «Про Загальнодержавну програму імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на 2009—2015 роки».

8. Розроблено законопроект «Про імунопрофілактику інфекційних хвороб», в якому передбачається введення системи страхування та гарантованої державою соціальної підтримки (матеріальна допомога, щомісячні грошові компенсації, виплати з тимчасової втрати працездатності) на випадок виникнення післявакцинальних ускладнень; введено статті «Права та обов’язки громадян» та «Право громадян на грошову допомогу при виникненні післявакцинальних ускладнень».

9. Внесено зміни до нормативно-правових актів щодо вимог до інструкцій до застосування імунобіологічних препаратів, у тому числі в частині їх відповідності інструкціям виробників.

10. Розпочато процедуру створення Національного консультативного комітету з імунізації (розробляється відповідний проект розпорядження КМУ).

11. До КМУ, Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки України, Держтелерадіо направлено пропозицію про запровадження у ЗМІ соціальної реклами щодо необхідності імунізації як найбільш ефективного на сьогодні способу профілактики інфекційних хвороб.

Надано вичерпні відповіді на запити громадських організацій стосовно проведення додаткової імунізації населення проти кору та краснухи.

заступник міністра охорони здоров’я України Василь ЛазоришинецьПро стан інвентаризації галузі охорони здоров’я доповів заступник міністра охорони здоров’я України Василь Лазоришинець. Він зазначив, що з 1991 р. кількість населення України зменшилася на 5,1 млн осіб. Разом з тим відповідно до ст. 49 Конституції України скорочувати існуючу мережу закладів охорони здоров’я не можна.Сьогодні в Україні існує 2702 стаціонарні заклади та 7321 амбулаторно-поліклінічний заклад охорони здоров’я. 90% стаціонарних і 94% амбулаторно-поліклінічних закладів знаходяться у підпорядкуванні МОЗ України. Потужність стаціонарних закладів — 436,4 тис. ліжок, амбулаторних — 957 тис. відвідувань за добу. У галузі працює 207,9 тис. лікарів. У 2008 р. укомплектованість лікарями становила 80,3%, а дефіцит лікарських кадрів — 48 тис. Показник забезпечення лікарями, які безпосередньо надають медичну допомогу, — 26,8 на 10 тис. населення — вже знаходиться на рівні, нижчому за середньоєвропейський. Показники забезпеченості та укомплектованості молодшими спеціалістами з медичною освітою в цілому по Україні нині знаходяться на достатньому рівні і становлять 93,6 на 10 тис. населення, або 95,2% потреби.

Первинна медико-санітарна допомога надається на 98% в системі МОЗ України. Її забезпечують 7900 сімейних лікарів, 8500 дільничих терапевтів і 5700 педіатрів. Таким чином, сьогодні не вистачає майже 8 тис. лікарів первинної ланки, фінансування якої становить 20% всіх коштів, які виділяються на охорону здров’я, в той час як в країнах ЄС цей показник становить до 70%.

Система охорони здоров’я України має складну структуру, яка залишилася у спадок від СРСР. В. Лазоришинець підкреслив, що оптимізувати мережу закладів охорони здоров’я можна за умови політичного рішення керівництва держави та внесення певних змін у законодавство.

Секретар РНБО України Раїса БогатирьоваСекретар РНБО України Раїса Богатирьова наголосила, що безпека життя і здоров’я населення — постійний стратегічний напрямок роботи РНБО і конституційної діяльності Президента України. Вона повідомила, що на порядку денному РНБО нині стоїть питання про стан охорони здоров’я, шляхи поліпшення надання медичної допомоги, покращення взаємодії галузі охорони здоров’я з іншими галузями народного господарства, вже підготовлене засідання з цього приводу. Присутнім було запропоновано під час обговорення основної доповіді (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 14 (685) від 6.04.2009 р.) зосередити увагу на питанні подолання впливу світової фінансової кризи і поступального розвитку на 2009 р. і наступні роки, а саме: якими ресурсами буде забезпечуватися галузь охорони здоров’я (починаючи з фінансових), що саме буде зроблено з метою профілактики і зниження захворюваності на інфекційні і неінфекційні хвороби. У зв’язку з тим, що зростає соціальна напруга, підвищується рівень безробіття, зменшується підтримка держави, знижується рівень життя і купівельна спроможність домогосподарств, можна очікувати підвищення захворюваності на фоні зменшення звернень за медичною допомогою. Саме під цим кутом зору необхідно формувати пропозиції щодо змін у галузі охорони здоров’я, щоб зупинити шквал негативних соціальних явищ.

Було зазначено, що вітчизняна галузь охорони здоров’я володіє дуже високим науковим потенціалом, тому неможливо розглядати її розвиток у відриві від світових тенденцій, таких як глобальне потепління, погіршення екологічної ситуації тощо. Зокрема, для України дуже актуальним є забезпечення населення якісною питною водою, і саме медики мають вирішити це питання. Торкнувшись проблем фармацевтичної галузі, Р. Богатирьова зазначила, що необхідно на державному рівні вирішити, щоб вітчизняні фармацевтичні підприємства не випускали однакові ліки, а виробляли саме ті, які медики і держава будуть їм замовляти. До першочергових завдань віднесено також підвищення соціального статусу медичних працівників, створення умов для гідної оплати їх праці та забезпечення всім необхідним для виконання ними професійних обов’язків.

Заступник міністра охорони здоров’я Ігор ЯковенкоЗаступник міністра охорони здоров’я Ігор Яковенко торкнувся питання раціонального використання фінансових ресурсів в умовах кризи. Він зазначив, що в галузі охорони здоров’я є невеликий приріст бюджетних коштів порівняно з попереднім роком, але, якщо врахувати інфляцію, стане зрозуміло, що їх реальна кількість зменшилася. Тенденція щодо розподілу цих коштів — негативна, з урахуванням того, що значна їх частина витрачається для фінансування відомчої медицини. Стосовно структури розподілу коштів — більше 70% витрачається на заробітну плату — незначними є витрати на медикаменти, продукти харчування, має місце недофінансування медицини з місцевих бюджетів.

Мінімальна потреба у фінансуванні галузі охорони здоров’я, згідно з разрахунками МОЗ України, становить 56 млрд грн. на рік. Тобто реальний дефіцит нині — 22 млрд грн. За підрахунками ВООЗ, саме таку суму населення сплачує в закладах охорони здоров’я.

Є три можливі способи, за допомогою яких можна забезпечити покриття цього дефіциту: оптимізація структури та системи фінансування, заходи по реформуванню галузі, запровадження загальнообов’язкового державного медичного страхування.

Для загальнообов’язкового державного медичного страхування, яке, до речі, запроваджено у 55% європейських країнах, основним джерелом фінансування є фонд заробітної плати. Згідно з результатами досліджень в умовах фінансової кризи більше 4% відрахувань у фонд заробітної плати для медичного страхування українські підприємства не витримають. Однак це забезпечить додаткові надходження у сумі 11,6 млрд грн., тобто дозволить перекрити тільки половину мінімального дефіциту коштів. Які ще є шляхи збільшення фінансування галузі? В багатьох країнах акцизні збори напряму прив’язані до обов’язкового медичного страхування. Якщо підвищити акцизи на 15% (це 2–3 грн. на пляшку горілки і 1 грн. на пачку цигарок), це дасть додатково 7,3 млрд грн.на фінансування медичної галузі. Третє можливе джерело — податок на активи, який також застосовується для медичного страхування у багатьох країнах.

Першочергове завдання — підготувати галузь до запровадження медичного страхування. Для цього необхідно визначити певний рівень медичної допомоги, який гарантує держава за бюджетні кошти. Більш широкий рівень має бути визначений як медичні послуги і надаватися за договором купівлі за кошти загальнообов’язкового державного медичного страхування. Крім того, планується ввести платні медичні послуги (докладніше про запропоновану модель загальнообов’язкового державного медичного страхування читайте у «Щотижневику АПТЕКА» № 10 (681) від 9.03.2009 р.).

Заступник Генерального Прокурора України Тетяна КорняковаЗаступник Генерального Прокурора України Тетяна Корнякова повідомила, що органами прокуратури завершена перевірка дотримання законодавства у медичній галузі, її результати будуть обговорені на розширеному засіданні колегії Генеральної Прокуратури України, яке відбудеться 14 квітня 2009 р. Вона звернула увагу присутніх на те, що для ефективного подолання наслідків фінансової кризи необхідно використовувати міжнародний досвід, залучати іноземні інвестиції. Але появі зарубіжних інвесторів перешкоджають приблизно 10 тис. санітарних норм і правил, які залишилися ще з часів СРСР і при наявності сучасного обладнання втратили сенс. Тому вітчизняна медична галузь займає останнє місце по рівню залучення іноземних інвесторів. Стосовно боротьби із захворюваністю на туберкульоз було зазначено, що у 2008 р. зареєстровано 36 тис. нових випадків захворювання, в той же час знищено 300 тис. доз вакцини та закуплено нову, яка в 10 раз дорожча за попередню. Крім того, 140 млн грн. витрачено на закупівлю вакцини від гемофільної інфекції при тому, що за рік зареєстровано лише 18 випадків захворювання. Було також зазначено, що закуплене високовартісне діагностичне обладнання використовується нераціонально, а іноді і взагалі не монтується, існують непоодинокі випадки відмови у наданні безоплатної медичної допомоги, нераціонально використовуються бюджетні кошти, існують інші порушення.

Т. Корнякова наголосила на тому, що запровадженню страхової медицини повинно передувати введення стандартів надання медичної допомоги.

Заступник міністра охорони здоров’я України Володимир ЮрченкоЗаступник міністра охорони здоров’я України Володимир Юрченко повідомив про стан надання екстреної медичної допомоги в Україні та медичне забезпечення ЄВРО–2012.

В кожній країні проблема надання екстреної медичної допомоги актуальна, оскільки є їх ньою візитівкою і стоїть в пріоритетних завданнях урядів. Україна не є винятком.

Динаміка смертності у нашій країні внаслідок зовнішніх причин у 2008 р. становила 131,5 на 100 тис. населення і нині залишається однією з найвищих серед відповідних показників інших держав. В абсолютних числах це 60 760 осіб:

– 24% померли в медичних закладах;

– 76% — на догоспітальному етапі.

У розвинених країнах внаслідок вищезгаданої причини 72% осіб помирають в лікарні. Це вказує на наявність недоліків при наданні екстреної медичної допомоги.

В Україні у 2008 р. тільки в ДТП загинуло 7718 осіб. Цей показник майже не змінюється вже протягом багатьох років і залишається стабільно високим. Смертність внаслідок ДТП знаходиться у прямій залежності від часу надання постраждалим медичної допомоги.

Для покращення ситуації, що склалася в системі екстреної медичної допомоги України, була прийнята Постанова КМУ №1290? «Про затвердження Державної програми створення єдиної системи надання екстреної медичної допомоги на період до 2010 року» з фінансуванням на 2009 р. — 93,6 млн грн., на 2010 р. — 162,4 млн грн.

Нині підготовлено проект наказу МОЗ України «Про єдину систему надання екстреної медичної допомоги населенню України», який знаходиться на сайті МОЗ.

Принципи системи надання екстреної медичної допомоги полягають в:

  • доступності і безоплатності медичної допомоги для кожної фізичної особи, яка перебуває у невідкладному стані;
  • своєчасності і якості надання медичної допомоги;
  • здатності системи до надання медичної допомоги як в повсякденних умовах, так і в надзвичайній ситуації;
  • єдності медичної науки, освіти та практики, що забезпечує динамічний розвиток і удосконалення системи.

Компоненти системи:

  • управління;
  • догоспітальний етап;
  • госпітальний етап;
  • спеціалісти системи, їх підготовка та перепідготовка;
  • зв’язок та диспетчерська служба;
  • транспортні засоби;
  • надання екстреної медичної допомоги при надзвичайних ситуаціях, медицина катастроф;
  • медична облікова документація, облікова звітність, статистичні форми;
  • інформованість населення про роботу системи та дії в умовах надзвичайних ситуацій.

Управління системою здійснюється:

  • на центральному рівні — Українським науково-практичним центром екстреної медичної допомоги та медицини катастроф;
  • на територіальному рівні — юридично самостійними територіальними центрами екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 р. № 174 «Про затвердження Програми розвитку Державної служби медицини катастроф на 2002–2005 роки» планується у кожній області створити юридично самостійні центри.

Сьогодні такі центри не створено в 10 областях: Вінницькій, Волинській, Запорізькій, Івано-Франківській, Луганській, Полтавській, Харківській, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській, а також у АР Крим.

Щороку в Україні понад 15 млн осіб потребують екстреної медичної допомоги. Бригади швидкої медичної допомоги у 2008 р. виїжджали на виклики в середньому 13,169 млн разів, доїзд за 15 хв до постраждалого з моменту виклику — 93,5% випадків.

Складові догоспітального компоненту системи:

  • служба швидкої медичної допомоги, функціональною одиницею якої є бригада швидкої медичної допомоги;
  • немедичний персонал системи (фахівці, що не мають медичної освіти (працівники МВС, рятувальники та інші), функціональні обов’язки котрих передбачають надання первинної допомоги). На виконання цього пункту підготовлено 3 накази МОЗ. Зокрема, в 2008 р. прийнято Наказ МОЗ України від 29.08.2008 р. № 500 «Про заходи щодо удосконалення надання екстреної медичної допомоги населенню в Україні»; в Міністерстві юстиції України знаходиться на узгодженні спільний наказ зацікавлених міністерств «Про медичну підготовку фахівців, що не мають медичної освіти»; на узгодженні в МОЗ України проекти наказів про підготовку лікарів з медицини невідкладних станів та наказ про зміну кваліфікаційних вимог до лікарів та фельдшерів.

Понад 2 млн осіб отримують екстрену медичну допомогу в лікувально-профілактичних закладах, більше 1 млн осіб щороку потребують стаціонарної екстреної медичної допомоги. Важливим компонентом системи є госпітальний етап, і тут планується провести ряд фундаментальних реформ, а саме:

  • створити відділення невідкладної медичної допомоги в багатопрофільних лікарнях з цілодобовим режимом роботи;
  • центри травми трьох рівнів;
  • консультативні токсикологічні центри.

На госпітальному етапі ключовим є рішення про створення відділень невідкладної медичної допомоги («Emergency») у багатопрофільних лікарнях.

Відділення передбачає наявність таких зон:

  • зона для очікування пацієнтів та тих, хто їх супроводжує;
  • зона реєстрації та диспетчерська;
  • зона сортування хворих;
  • зона для проведення інтенсивної терапії;
  • палатна зона;
  • загальномедична зона;
  • зона персоналу;
  • площадка для приземлення санітарної авіації.

Центри травми створюються в структурі багатопрофільної лікувальної установи, яка за кваліфікацією персоналу та медичним обладнанням в змозі надавати якісну медичну допомогу тяжкотравмованим. Передбачається створення центрів травми трьох рівнів:

1-й рівень — центральна районна лікарня;

2-й рівень — міські лікарні;

3-й рівень — університетські клініки.

В цих лікарнях обов’язково повинні бути: відділення загальної хірургії, травматології, анестезіології, рентгенологічне, лабораторія та, за необхідності, можливість отримання швидкої консультації нейрохірурга.

Безперечно, важливим компонентом системи є спеціалісти, їх підготовка та перепідготовка:

  • немедичний персонал — спеціальні центри підготовки;
  • фельдшери бригад швидкої медичної допомоги, медичні сестри — навчальні медичні заклади I–II рівнів акредитації;
  • лікарі з медицини невідкладних станів — вищі навчальні медичні заклади III–IV рівнів акредитації.

Не менш важливим компонентом системи є медицина катастроф, її складові:

  • бригади першої черги реагування;
  • спеціалізовані бригади другої черги;
  • мобільні польові бригади;
  • медичні заклади.

Транспортні засоби: вводиться державний стандарт ЕN 1789 на санітарні автомобілі таких типів:

– А, А1, В, С. А, А1 — для перевезення пацієнтів, які не потребують екстреної медичної допомоги;

– В — автомобіль екстреної медичної допомоги;

– С — реанімобіль.

Медичне забезпечення ЄВРО–2012

Для організації виконання завдань з підготовки медичної інфраструктури щодо медичного обслуговування заходів під час проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 р. з футболу було проведено таку роботу: наказом МОЗ від 21.04.2008 р. № 151-к створено Управління організації медичного забезпечення Євро–2012, міжнародної діяльності та євроінтеграції.

МОЗ підготувало розділ медичних завдань до Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 р. з футболу, затвердженої постановою КМУ від 22.02.2008 р. № 107.

У цій Програмі Урядом було враховано пропозиції МОЗ про фінансування з Державного бюджету заходів, які спрямовані на забезпечення своєчасності надання медичної допомоги під час перебування учасників та уболівальників чемпіонату у нашій країні на 2009–2012 рр.

Під час опрацювання змін Державної програми, затвердженої постановою КМУ № 107, МОЗ спільно з місцевими органами влади міст, які приймають чемпіонат, переглянуло перелік лікарень і установ охорони здоров’я та заходи щодо їх підготовки з максимальним урахуванням вимог УЄФА до медичного обслуговування чемпіонату. Ці зміни були затверджені Постановою КМУ від 16.10.2008 р. № 937.

З урахуванням медичних концепцій європейських країн, які здійснювали медичне обслуговування чемпіонатів Європи та світу з футболу у 2004–2008 рр., відповідно до вимог УЄФА та спільно з органами охорони здоров’я міст, які приймають чемпіонат, було підготовлено і направлено до Національного агентства медичні концепції, матриці об’єктів медичної системи та мапи з графічним зображенням розташування цих об’єктів у цих містах.

Відповідно до постанов КМУ від 22.02.2008 р. № 107 та від 16.10.2008 р. № 937 МОЗ України наказами від 30.05.2008 р. № 277 та від 01.12.2008 р. № 701 затвердило Галузеву програму підготовки і проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 р. з футболу згідно із завданнями та показниками Державної цільової програми підготовки Євро–2012.

МОЗ підготувало проект загальної Концепції медичного забезпечення під час проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 р. з футболу з проектом відповідного рішення КМУ, які нині подано КМУ. Концепція передбачає застосування загальної стратегії, напрямків і схем організації як медичного обслуговування визначених осіб чемпіонату, так і медичної допомоги в разі виникнення надзвичайних ситуацій.

За участю місцевих органів охорони здоров’я підготовлено перелік закладів, закріплених за ділянками автомобільних доріг на адміністративних територіях України, в тому числі на ділянках автомобільних доріг, передбачених для реконструкції у завданні Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 р. з футболу. Перелік направлено до Міністерства транспорту та зв’язку.

Вивчено досвід та діяльність приймальних відділень (невідкладної допомоги) зарубіжних клінік, у тому числі країн, в яких проводились світові та європейські чемпіонати з футболу.

Підготовлено медичне завдання для проектної документації нового типу приймального відділення — відділення невідкладної медичної допомоги.

Згідно з оперативним планом дій МОЗ України на ІІІ період підготовки медичного забезпечення української сторони до проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 р. з футболу, затвердженим Міністром охорони здоров’я 29.10.2008 р.:

– 6–7 листопада 2008 р. у Дніпропетровську проведено виїзну нараду МОЗ з питань підготовки медичного забезпечення заходів Євро–2012 у містах, які прйимають чемпіонат;

– 18–30 листопада 2008 р. МОЗ та обласними управліннями охорони здоров’я перевірено стан надання медичної допомоги у дорожньо-транспортних пригодах на ділянці автодороги Київ–Чоп (М-06) в Київській, Житомирській, Львівській, Рівненській, Закарпатській областях.

Після внесення змін до Державної цільової програми, затверджених постановою КМУ від 16.10.2008 р. № 937, розроблено пооб’єктні плани-графіки підготовки інфраструктури до проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 р. з футболу і розпочато контроль стану їх виконання в містах та регіонах, що приймають чемпіонат.

З метою ретельного опрацювання плану реагування медичних служб, прийняття правильних управлінських рішень при масштабних заходах Євро–2012 з великою кількістю людей МОЗ звернулось до Міністерства оборони з пропозицією про проведення спеціальних тренінгів для посадових осіб органів охорони здоров’я міст, що приймають чемпіонат, за адаптованими програмами центру імітаційного моделювання Національної академії оборони України. Заходи, заплановані на 2008 р. у відповідному завданні Державної цільової програми підготовки і проведення Євро–2012, МОЗ виконані.

Олександр Устінов,
фото Любові Столяр

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті