Новий керівник ЗАТ «ІНДАР» Євген Кононенко: «Якість українських інсулінів значно зросте»

Мабуть, усім відомі події навколо вітчизняного підприємства з виготовлення інсулінів «Індар», і немає, мабуть, жодної людини, яку б не цікавило, що ж насправді сталося з цим підприємством. Згідно з поширюваною деякими ЗМІ інформацією, 8 липня підприємство було захоплено у результаті «рейдерської атаки». Нібито під час захоплення було розтрощено все устаткування і тепер тисячі українських хворих на цукровий діабет можуть залишитися без замісної терапії.

Новий керівник ЗАТ «ІНДАР» Євген Кононенко: «Якість українських інсулінів значно зросте»Саме тому редакція «Щотижневика АПТЕКА» попросила прокоментувати ці повідомлення нинішнього Голову Правління ПрАТ «Індар» Євгена Кононенка.

― Після того, як у встановленому законом порядку 7 липня 2011 р. було внесено зміни до Єдиного державного реєстру (ЄДР) щодо нового голови правління ЗАТ «Індар», тобто мене, ми приїхали в управління Державної служби охорони (ДСО) МВС укласти договір на охорону заводу. Звідти разом із 15 міліціонерами ми попрямували безпосередньо на підприємство, аби одразу змінити охорону. На мою думку, не можна було зволікати.

У нас на руках був витяг з ЄДР, де я значуся як керівник підприємства, отже, на обох прохідних нас без проблем пропустили. На кожному пості ми залишали по 5 працівників ДСО, себто перед дверима заводу з нами залишилося їх лише п’ятеро. Поки ми розмовляли з колишніми охоронцями на контрольно-пропускному пункті, ці міліціонери зайшли до будівлі, яку, на перший погляд, охороняли лише дві людини. І тут за ними зачинилися двері. Як я потім довідався, з підвалу вийшло близько 25 чоловіків з битами й кілками та заблокували співробітників ДСО, які, з огляду на розклад сил, отримали команду не вступати у протидію. Протягом 40–50 хв ми стукали у двері, намагалися додзвонитися — адже в них були радіостанції й телефон! Крізь вікна в темній будівлі було помітно рух. Колеги затриманих доповіли про ситуацію керівництву. Керівництво МВС — підкреслюю, незалежно від нас! — прийняло рішення викликати сюди спецпідрозділ «Беркут», аби розблокувати працівників міліції. Власне, от і все. Якби не заблоковані 5 міліціонерів, то й ніякого спецпідрозділу «Беркута» тут би не було…

Я хочу особливо наголосити на тому, що з огляду на те, що будівля заводу оповита колючим дротом, на вікнах двосторонні решітки, у коридорах, яким робітники йдуть на зміну, були встановлені хімічні «пастки» зі шкідливим для здоров’я людини газом і взагалі завод з виробництва інсуліну виглядає як фортеця, можна зробити і такий висновок, що колишнє керівництво просто збиралося взяти своїх робітників у заручники… Слава Богу, їм це не вдалося.

Те, що на підприємстві поламане обладнання і воно не може працювати, через що хворі найближчим часом можуть опинитися без життєво важливих ліків — відверта брехня. Вважаю, що ці чутки розраховані на емоційний вибух хворих-діабетиків та створення соціальної напруги навколо ситуа­ції.

Уже сьогодні можна на власні очі побачити, що «Індар» працює, виробництво на заводі ні на день не припинялося. За все це я дуже вдячний всім робітникам — саме вони показали свою відповідальність і не зірвали технологічний процес, незважаючи на всі ті повідомлення, які їм, можливо, траплялися в ЗМІ.

— Євгене Сергійовичу, в якій тональності відбувалася Ваша перша комунікація із підлеглими?

― У понеділок ми з представниками акціонера провели збори, на яких пояснили, хто ми, навіщо сюди прийшли, що збираємося робити. Люди все зрозуміли і спокійно розійшлися по робочих місцях, незважаючи на те, що напередодні зборів близько 30 працівників заводу намагалися влаштувати перед прохідною акцію з плакатом «Ганьба міліцейському рейдерству!» Але акція тривала недовго: колеги вмовили їх зайти на збори, хоча б послухати, що ж це за нове керівництво, перш ніж проти нього протестувати. Ми пояснили, що в нас немає ніяких претензій до працівників заводу.

— Відомо, що попередній керівник заводу «Індар» мав науковий ступінь доктора біології. Хто Ви за фахом та чи не завадить це тому, щоб керувати біотехнологічним підприємством?

― За фахом я юрист і фінансист. Цього достатньо, аби виконувати ту основну задачу, яку поставили переді мною акціонери. Моє завдання — навести лад на підприємстві та в документах, повернути активи.

Держава перестала володіти заводом «Індар» ще у 2000 р. — саме тоді Фонд державного майна України свої 70,7% акцій вніс до уставного капіталу новоствореної тоді ДАК «Укрмедпром». Таким чином передані акції держпідприємств автоматично втратили статус державних.

— Євгене Сергійовичу, чому Ви приступили до керівництва заводом лише нині, адже Вас, як Ви стверджуєте, було обрано на зборах акціонерів 2009 р.?

― До продажу 70% акцій компанії «Storke Holdings Limited» останні збори на підприємстві відбулися у 2007 р. Після цього всі спроби провести збори блокувалися колишнім керівництвом «Індару» у судовому порядку. Але 2009 р. акціонерам вдалося-таки провести законні збори, на яких було прийнято рішення про звільнення колишнього директора, який відмовився надати акціонерам інформацію про стан справ на підприємстві, і призначення мене на цю посаду. Реалізувати це рішення через протидію колишнього керівництва заводу ми, на жаль, не могли протягом 3 років…

Проте, я хотів би підкреслити, що боротьба за завод розпочалася ще за президентства В. Ющенка й закиди, мовляв, «нова влада починає рейдерити», не мають під собою жодних підстав. Незважаючи на те, що у судах різних інстанцій і досі знаходиться на розгляді загалом 30–40 судових справ, однак дотепер не існує жодного рішення суду не на користь акціонерів. Тобто, акціонери зуміли довести, що вони законно володіють акціями заводу і законно призначають менеджмент заводу. І фактична зміна керівника заводу сталася саме нині, бо ряд судових спорів отримав своє вирішення і стало ясно, що акціонери займають правову позицію: акціоне­р купив законно і відповідно новий директор призначений законно.

Новий керівник ЗАТ «ІНДАР» Євген Кононенко: «Якість українських інсулінів значно зросте»

Тобто, у справі поставлено крапку: найпотужніший вітчизняний виробник інсуліну не належить державі Україна?

― Саме так, але не бачу в цьому нічого поганого. Чи багато ми можемо привести прикладів національних компаній, які б приносили державі таку саму користь, як «Індар»?

―Оскільки, як Ви стверджуєте, «Індар» належить іноземним акціонерам, чи слід очікувати, що продукція заводу «Індар» більш активно виходитиме на широкий міжнародний ринок?

― Станом на 2010 р. підприємством було укладено угоду щодо експорту українських інсулінів в Бразилію. Як голова нової адміністрації заводу хочу підкреслити: після відомих всім подій «Індар» не тільки не піде з бразильського ринку, але вже домовляється про контакти з представниками цієї країни, через яку ми можемо забезпечити своєю продукцією весь Карибський регіон! Зміна керівництва не означає зміни стратегії та невиконання обов’язків.

Крім того, інсуліни заводу «Індар» вже протягом трьох років зареєстровані в деяких країнах СНД, проте обсяги їх реалізації, за нашими даними, мінімальні. Тому нинішнє керівництво заводу має серйозні наміри значно збільшити експорт препаратів інсуліну. Будуть збільшуватися обсяги виробництва, сфера збуту. Але все це неможливо без підвищення якості продукції. Тому саме цьому питанню ми станемо приділяти першочергову увагу, тим більше що останні декілька років досить часто з’являються повідомлення про нібито сумнівну якість індарівського інсуліну. Проте й досі не було надано жодного факту, який би доводив тезу про неякісність препаратів заводу «Індар». Як будь-які ліки, інсуліни мают­ь показання і протипоказання до застосування; при правильному призначенні та дотриманні дозування і особливостей їх прийому побічні дії препарату зведені до мінімуму.

Безумовно, є різні методи отримання та технології доочистки активних фармацевтичних інгредієнтів. І акціонером компанії «Індар» вже прийняте рішення про вдосконалення виробництва вітчизняного інсуліну. Також ми почали проводити реконструкцію виробничих потужностей заводу. Тому можна говорити про те, що найближчим часом якість українських інсулінів значно зросте — не тільки через плани нової адміністрації щодо виходу продукції «Індар» на міжнародний ринок, але в першу чергу задля наших громадян.

―Які плани акціонерів стосовно подальшої долі заводу?

― Можу запевнити читачів «Щотижневика АПТЕКА»: український інсулін був, є і буде. Так само, як і заробітна плата робітникам: під час зборів колективу заводу я пообіцяв виплатити людям гроші і зроблю все можливе, аби виконати цю обіцянку, незважаючи на залишений мені безлад. Адже у всіх є сім’ї, які треба годувати. На зібранні колективу люди також висловили мені своє незадоволення нерівномірністю зарплати: за окремими категоріями робочих вона невиправдано низька. Найближчим часом будуть переглянуті умови праці. Ми з акціонерами також розглядаємо можливість введення соціальних пакетів для робітників «Індару».

Ще раз хочеться наголосити: хоча я не є біо­логом, проте в мене є чималий досвід керівництва підприємствами. Я знаю, як створити професіоналам умови для того, аби вони ефективно працювали й ніщо їм не заважало виконувати своє головне завдання — забезпечувати ліками тих, хто їх потребує. Мій, так би мовити, кумир у цьому плані, приклад для наслідування — колишній президент компанії «Ford» Лі Якокка (Lido Anthony «Lee» Iacocca), фактично друга людина після Генрі Форда, який керував, маючи голий стіл і на ньому лише один телефон.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА» за інформацією, наданою ЗАТ «Індар»

Комментарии

Константин 01.08.2011 9:22
Конечно же качество индаровских инсулинов надо значительно улучшать...доводить до приемлемого уровня. И руководство честно это признает.
Кирилл 01.08.2011 9:38
Хотелось бы верить в изменения... Но что то не впечатлило. Особенно про качество... ((

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи