Серцево-судинні захворювання — одна з найпоширеніших причин смертності населення в Україні та у світі. Тому профілактика та відповідне лікування цих захворювань є важливою медико-соціальною проблемою, адже хворі часто втрачають працездатність.
Олександр Толстанов, заступник міністра охорони здоров’я України, наголосив, що від серцево-судинних захворювань щороку помирає близько 500 тис. українців. Щороку фіксують 100–120 тис. інсультів, 35% яких відмічають у пацієнтів працездатного віку. Показник інвалідизації пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями досягає 20 тис. осіб щороку. Найбільшого поширення серед серцево-судинних захворювань в Україні набула артеріальна гіпертензія, яку діагностовано в 30% дорослого населення країни. Показник смертності внаслідок серцево-судинних захворювань сягає близько 64% і є чи не найвищим у світі. Так, для країн ЄС цей показник оцінюють на рівні 27%. При цьому в Україні функціонує в 15 разів менша порівняно з ЄС кількість кардіологічних центрів.
О. Толстанов зазначив, що велика поширеність серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань в Україні та їх значна питома вага у структурі всіх захворювань стали причиною першочергової уваги з боку керівництва МОЗ України. Вирішення цієї проблеми потребує не лише значних правових та організаційних зусиль, але й залучення великого обсягу коштів, яких, на жаль, наразі не вистачає. У 2011 р. на закупівлю лікарських засобів та виробів медичного призначення за Програмою серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань передбачено державне фінансування в розмірі майже 114 млн грн. Крім того, 20% цих коштів має бути витрачено на лікарські засоби, а 80% — на вироби медичного призначення. Цих коштів недостатньо для забезпечення в повному обсязі пацієнтів із серцево-судинними та судинно-мозковими захворюваннями необхідними препаратами та виробами медичного призначення, тому перед МОЗ постало нагальне питання щодо забезпечення максимальної ефективності їх застосування шляхом перегляду та оптимізації номенклатури закупівель у рамках державної програми.
Метою оптимізації номенклатури, за словами О. Толстанова, є унеможливлення монополізації фармацевтичного ринку та недопущення змови постачальників, а також забезпечення лікарськими засобами якомога більшої кількості хворих в умовах обмеженого державного фінансування. З огляду на це вперше до етапу розгляду на комісії МОЗ з номенклатури було проведено декілька попередніх консультацій: робоча нарада за участю провідних експертів із кардіології та нейрохірургії та розширена робоча нарада за участю головних позаштатних спеціалістів МОЗ та представників усіх регіональних управлінь охорони здоров’я України. О. Толстанов наголосив, що вперше до думки фахівців дійсно почали прислухатися.
Під час цих засідань членами робочих нарад були окреслені основні пріоритети закупівель на 2011 р., крізь призму яких і визначали номенклатуру тендерних закупівель. Таким чином, було прийнято рішення щодо внесення змін до номенклатури закупівель лікарських засобів, а перелік виробів медичного призначення формувався на основі принципово нових підходів. О. Толстанов відмітив важливість забезпечення цільового використання державного фінансування передусім кардіологічного лікування на етапі первинної та вторинної медичної допомоги. Адже оптимізація роботи саме цих ланок може покращити ситуацію в даній сфері — зменшити кількість хворих, рівень інвалідизації населення та смертність. Також як пріоритетний напрямок роботи було визначено вдосконалення допомоги хворим на гострий коронарний синдром, у тому числі інфаркт міокарда. Крім того, було змінено дозування еноксапарину натрію на більш зручне для госпітального застосування, перерозподілено рентгеноконтрастні засоби на користь ізоосмолярного. Було прийнято рішення вивести з централізованої закупівлі препарати, діючими речовинами яких є мілрінон, норадреналін, натрію нітропрусид, нітрогліцерин, добутамін, аміодарон, оскільки ці лікарські засоби не повністю відповідають стратегічній спрямованості програми і є недорогими порівняно з іншими позиціями списку препаратів, необхідних для лікування серцево-судинних захворювань, тому регіони можуть закуповувати їх самостійно. Поряд із цим до номенклатури додали препарат із діючою речовиною тенектеплаза як життєво необхідний. Його застосовують при інфаркті міокарда на догоспітальному етапі надання медичної допомоги.
О. Толстанов також поінформував присутніх про стан розробки закону про екстрену медичну допомогу, згідно з яким ця функція залишиться в підпорядкуванні МОЗ. Планується створення єдиного диспетчерського пункту, який буде переспрямовувати виклики, що допоможе зруйнувати існуючий адміністративний бар’єр. Наразі документ знаходиться на стадії погодження.
Резюмуючи викладене, О. Толстанов зазначив, що вперше за довгі роки в Україні окреслено далекоглядний стратегічний курс розвитку, у рамках якого будуть досягнуті економія державних коштів та широке охоплення соціально незахищених верств населення. Крім того, на думку О. Толстанова, участь у процесі формування номенклатури державних закупівель вітчизняних експертів та представників громадських організацій дозволить поєднати реалії українського державного фінансування у сфері охорони здоров’я з потребами населення та можливостями ринку лікарських засобів.
На завершення заступник міністра охорони здоров’я України наголосив на тому, що МОЗ прагне бути максимально відкритим для широкої громадськості та готове до співпраці з метою зменшення поширеності серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань.
Із приводу стратегічної позиції МОЗ щодо кардіохірургії висловився Борис Тодуров, член експертної групи, директор Київського міського центру серця, головний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Кардіологія», доктор медичних наук, член-кореспондент НАМН України. Він окреслив проблему високої централізації спеціалізованих кардіологічних центрів, які в основному розташовуються лише у великих містах, таких як Київ, Львів та Донецьк. Це зумовлено високою вартістю їх утримання. Наприклад, вартість кардіологічної операції без урахування зарплати медичного персоналу та фінансування для утримання кардіологічного центру може становити 30–80 тис. грн. Таким чином, виникає необхідність створення умов, що могли б наблизити спеціалізовану медичну допомогу до пацієнтів кардіологічного профілю.
З огляду на вищенаведене, Б. Тодуров наголосив на необхідності раціонального використання бюджетних коштів. Наприклад, планується закупити такі життєво необхідні вироби медичного призначення, як дитячі оксигенатори, стимулятори, дефібрилятори, клапани, а також витратні матеріали для лікування ішемічної хвороби серця, що становить близько 80% усіх хірургічних втручань із приводу серцево-судинних патологій.
Захід відвідала велика кількість представників різноманітних громадських організацій, які взяли активну участь в обговоренні номенклатури державних закупівель. Так, Руслан Романішин, президент Української асоціації «Рух за здоровий спосіб життя», звернув увагу представників МОЗ на необхідність активізації роботи в сфері профілактики розвитку серцево-судинних захворювань та реабілітації пацієнтів після оперативного та консервативного лікування. Адже відомо, що відновлення здоров’я великою мірою залежить від заходів, проведених у ранній післяопераційний період.
Питання якості та ефективності лікарських заходів порушив Владислав Онищенко, голова Спілки споживачів медичної продукції. Він висловив зацікавленість у співпраці з МОЗ у питанні формування номенклатури державних закупівель, хоча й підкреслив, що головна роль у цій справі все ж має належати фахівцям.
Готовність до співпраці з цього питання висловили й інші представники громадських організацій: Ольга Єпанчинцева, секретар Асоціації аритмологів України, Дмитро Гуляєв, член правління Української асоціації боротьби з інсультом, Аліна Севастюк, керівник соціального проекту «Відкриті серця».
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим