Майже ювілей Податкового кодексу

09 Вересня 2011 4:04 Поділитися
29 серпня 2011 р. Адвокатське об’єднання (АО) «Arzinger» у рамках проекту «Arzinger Academy Legal Days» спільно з «IB Interbilanz Consulting LLC» зібрали представників фармацевтичного ринку та ЗМІ за бізнес-сніданком, під час якого обговорювалася тема «Податковий кодекс: півроку потому, податкові аспекти ведення діяльності на фармацевтичному ринку».

Доповідачами виступили: Тимур Бондарєв, керуючий партнер АО «Arzinger», Павло Ходаковський, партнер АО «Arzinger», Світлана Івасенко та Ірина Байбарза, юристи АО «Arzinger», а також Михайло Кондратьєв, директор «IB Interbilanz Consulting LLC».

Учасникам було представлено інформацію про основні зміни в податковому законодавстві (у зв’язку зі змінами до Податкового кодексу України, внесеними законом вiд 07.07.2011 р. № 3609-VI), а саме про нюанси та нововведення щодо податку на прибуток, ПДВ, особливості адміністрування тощо. З огляду на те, що податкове право продовжує формуватися, слід зазначити, що змінені норми охоплюють великий комплекс різнопланових питань.

Зокрема, з приводу нововведень стосовно виплати премій та заохочень співробітникам — відтепер для віднесення премій до складу витрат не є обов’язковою наявність колективного договору. При цьому премії можуть бути віднесені до витрат компанії, якщо вони виплачуються за домовленістю сторін. Така домовленість може бути оформлена, наприклад, положенням про преміювання, із яким будуть ознайомлені всі працівники.

Порядок застосування валютного курсу при списанні імпортованих товарів також зазнав змін — нині застосовується курс, який діяв на дату придбання товарів.

Спірні питання оподаткування перехідних операцій урегульовано таким чином: у разі повернення авансів, отриманих до 01.04.2011 р., на суму авансу зменшуються доходи звітного періоду. Коли аванси виплачено до 01.04.2011 р., на цю суму зменшуються витрати звітного періоду. У разі відвантаження товарів після 01.04.2011 р. у рахунок авансів, отриманих до цієї дати, витрати, що формують собівартість таких товарів, визнаються витратами на дату відвантаження.

Нововведення торкнулися й ПДВ. Так, розширено коло осіб, які мають право добровільно реєструватися платниками цього податку. Ними можуть стати особи, статутний капітал або балансова вартість активів яких перевищує 300 тис. грн., незалежно від наявності оподатковуваних операцій.

До податкової накладної внесено ще один обов’язковий реквізит: код товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (зокрема, для товарів, ввезених на митну територію України). Реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (електронний реєстр) може здійснюватися протягом 20 календарних днів після їх виписування. Раніше позиція податківців зводилася до того, що податкова накладна може реєструватися тільки в день її виписування. При цьому з 01.01.2012 р. обов’язковій реєстрації підлягатимуть усі податкові накладні, виписані при постачанні підакцизних та імпортованих товарів, незалежно від суми ПДВ, вказаної в податковій накладній.

Податкові консультації, як передбачалося раніше, мали тільки індивідуальний характер, а відтепер можуть мати узагальнений характер із питань, які найчастіше надходять від платників податків. Говорячи про застосування штрафних санкцій, слід зазначити, що тепер у разі зменшення податковим органом податкових збитків штрафні санкції не застосовуються. А при донарахуванні податкових зобов’язань або зменшенні бюджетного відшкодування максимальний розмір штрафу становить 50% (замість 75% у попередній редакції).

Слід звернути увагу на п. 160.9 ст. 160 Податкового кодексу України в новій редакції. Відтепер резидент, який надає агентські, довірчі, комісійні та інші подібні послуги з продажу чи придбання товарів, робіт, послуг на користь нерезидента не повинен додатково реєструватися в податкових органах у якості постійного представництва такого нерезидента. При цьому резидент не створює постійного представництва в разі, якщо такі послуги надаються декільком нерезидентам, а також є його звичайною діяльністю.

Поза увагою доповідачів не залишилося й питання антикорупційного законодавства. Ця тема дуже жваво обговорюється останнім часом, тому не зайвим буде нагадати про суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення. Такими особами є співробітники МОЗ України, головні лікарі лікувально-профілактичних закладів державної/приватної форм власності, завідуючі кафедрами ВНЗ, у деяких випадках — лікарі.

Особливу увагу в контексті цього питання при побудові ділових відносин слід приділяти подарункам, зустрічам з опіньйон-лідерами у ресторанах, фінансуванню участі лікарів у конференціях (участь/транспортування/проживання/харчування).

Доповідачі бізнес-зустрічі надали свої рекомендації для фармкомпаній стосовно дотримання ними національного законодавства, зокрема щодо: створення благодійної організації з правом надання благодійної допомоги; розподілу подарунків з урахуванням того, щоб вартість одного не перевищувала 480 грн. (станом на 06.09.2011 р.); відсутності персоніфікації отримувача (при проведенні рекламної акції — розповсюдження серед невизначеного кола осіб); надання матеріальних/нематеріальних вигод не лікарям, а безпосередньо закладам охорони здоров’я (а вони у свою чергу здійснюватимуть перерозподіл — пропозиція не зовсім відповідає інтересам фармкомпаній, які бажають націлено співпрацювати з конкретними особами); введення в компаніях кодексів поведінки, внутрішніх політик та процедур.

Після виступу доповідачів учасники бізнес-сніданку мали можливість поставити запитання експертам і поділитися своїм досвідом із колегами.

— Чи включаються до складу витрат платника податку витрати, понесені у зв’язку зі спонсорством?

— Оскільки Податковий кодекс України не врегульовує питання відображення в податковому обліку спонсорства, порядок включення витрат платника податку на спонсорство до складу витрат компанії залежить від того, до якого виду діяльності може бути віднесене спонсорство — реклами чи благодійної діяльності. Спонсорство по відношенню до набувачів благодійної допомоги є благодійництвом — отже, витрати платника податку у вигляді благодійних внесків та/або вартості товарів на користь неприбуткових організацій включаються до складу витрат компанії на дату фактичного перерахування таких внесків та/або вартості товарів у розмірі, що не перевищує 4% оподаткованого прибутку попереднього року.

Якщо спонсорство здійснюється стосовно певної діяльності і його можна віднести до реклами, витрати, пов’язані з нею, можуть бути включені до складу витрат платника податку без обмежень. Проте слід враховувати норми Закону України «Про рекламу» стосовно реклами на телебаченні та радіо, а також щодо реклами лікарських засобів. Варто зазначити, що розглянуте питання є спірним через законодавчу неврегульованість, а отже, потребує індивідуального розгляду в кожному окремому випадку з урахуванням усіх обставин.

— Чи включаються до складу витрат платника податку витрати на безоплатне розповсюдження рекламних матеріалів (реклама, брендинг)?

— Законодавчо дозволеною є реклама лише тих лікарських засобів, що відпускаються без припису (рецепта) лікаря, та лише таких медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації, застосування яких не потребує спеціальних знань і підготовки. Однак дане положення не поширюються на рекламу лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації, що розміщується у спеціалізованих виданнях, призначених для медичних закладів та лікарів, а також на ту, яка розповсюджується на семінарах, конференціях, симпозіумах із медичної тематики. Отже, витрати платника податку на таку рекламу можуть бути включені до складу витрат компанії.

— Який порядок включення до складу витрат платника податку витрат на ремонт орендованих основних засобів?

— Витрати, пов’язані з ремонтом орендованих об’єктів основних засобів, відносяться до витрат звітного періоду, у якому вони були здійснені, в межах 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року. Якщо договір оренди дозволяє або зобов’язує орендаря проводити ремонт, витрати на нього понад вказані 10% обчислюються орендарем як окремий об’єкт основних засобів і амортизуються в порядку, встановленому для групи основних засобів, до якої належить відремонтований об’єкт.

— Яким чином обчислюється термін корисного використання основних засобів, введених в експлуатацію до набуття чинності розділом ІІІ Податкового кодексу України (до 01.04.2011 р.)?

— Термін корисного використання об’єктів основних засобів, які перебували в обліку платника податку станом на 01.04.2011 р., обчислюється платником податку самостійно з урахуванням дати введення їх в експлуатацію, але не менше мінімально допустимого терміну, визначеного п. 145.1 Податкового кодексу України. На наш погляд, при визначенні терміну корисного використання основних засобів може бути врахований термін їх експлуатації до 01.04.2011 р. Тобто, якщо автомобіль використовувався 2 роки до 01.04.2011 р., то з 01.04.2011 р. у податковому обліку термін корисного використання може становити 3 роки. У своїх роз’ясненнях податківці підтверджували правильність застосування такого підходу.

Якщо правовстановлювальними документами не передбачений термін корисного використання для нематеріальних активів, то він становитиме 10 років.

— Який порядок обкладення податком на доходи фізичних осіб та порядок включення до витрат внесків на медичне страхування працівників платника податку?

— Це питання обговорюється давно, але жодних позитивних змін на даний час, на жаль, немає: витрати на добровільне медичне страхування працівників не включаються до складу витрат платника податку. Сума страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачена роботодавцем за працівника чи в його інтересах, є оподатковуваним доходом працівника, отриманим у негрошовій формі, а отже з цієї суми, збільшеної на коефіцієнт (К=1,17 — для доходів, що оподатковуються за ставкою 15%; К=1,2 — для доходів, що оподатковуються за ставкою 17%), утримується податок на доходи фізичних осіб. Наявність домовленості або положень колективного договору щодо обов’язку роботодавця оплатити медичне страхування працівників на порядок оподаткування таких виплат не впливає.

Наприкінці зустрічі юристи АО «Arzinger» дали кілька рекомендацій для представників фармацевтичних компаній стосовно ведення діяльності на ринку в умовах нового антикорупційного законодавства, а також пов’язаних із ним питань оподаткування.

Наталія Співак,
фото Сергія Бека

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*