У засіданні взяли участь Тетяна Бахтеєва, голова Комітету, народний депутат від Партії регіонів; Олександр Аніщенко, міністр охорони здоров’я України; Раїса Моісеєнко, перший заступник міністра охорони здоров’я; Олексій Соловйов, голова Державної служби України з лікарських засобів; Володимир Тимошенко, голова Державної служби України з контролю за наркотиками; Євгеній Кононенко, голова правління ПрАТ «ІНДАР»; Лілія Григорович, секретар Комітету; В’ячеслав Пєрєдєрій, перший заступник голови Комітету; Юрій Гайдаєв, голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення державної політики охорони громадського здоров’я, розвитку фармації та здійснення фармацевтичної діяльності Комітету, а також представники Фонду державного майна, Служби безпеки України, МВС та Генеральної Прокуратури України.
Відкриваючи засідання, Тетяна Бахтеєва повідомила, що до Комітету надходять численні скарги стосовно забезпечення ліками хворих на цукровий діабет та якості інсуліну, який вони отримують.
«Проблема цукрового діабету є гострою і болючою для всього світу й України зокрема. Сьогодні у світі цукровий діабет діагностовано у більш ніж 350 млн людей, і щорічно близько 3 млн осіб помирають через це захворювання. В Україні на обліку з приводу цієї патології знаходяться 1 млн 100 тис. пацієнтів, серед них 7,5 тис. дітей. Але, на жаль, ці цифри не відображають об’єктивної реальності — якщо провести детальну діагностику, ця цифра становитиме близько 2 млн. За останні 5 років кількість хворих на інсулінозалежний цукровий діабет збільшилася на 20%, тому питання забезпечення якісними та безпечними ліками даної категорії хворих є першочерговим обов’язком держави», — підкреслила голова Комітету.
Нині за державні кошти забезпечуються високовартісним інсуліном вагітні, діти та хворі з супутньою тяжкою хронічною патологією: у цьому році в рамках державної програми «Цукровий діабет 2009–2013» передбачено видатки з бюджету у розмірі 470 млн грн. Як відомо, з 2007 р. препарати для хворих на цукровий діабет закуповуються за рахунок субвенцій із Державного бюджету місцевими органами влади. Це дає можливість проводити закупівлі більш оперативно та індивідуально підходити до призначення лікування. Результатом такого порядку є суттєве підвищення якості лікування хворих на інсулінозалежний цукровий діабет — значно зменшилася кількість побічних реакцій на інсулін, майже в 1,5 разу — кількість скарг на непереносимість інсуліну, а також знизився відсоток надання стаціонарної допомоги пацієнтам.
Стосовно співвідношення вітчизняних та імпортних інсулінів в Україні Т. Бахтеєва зазначила, що, за даними МОЗ, станом на 2010 р. відсоток вітчизняних інсулінів становив 67%, а зарубіжних — 33%. Серед них ЗАТ «Індар» забезпечило 40% потреби населення в інсуліні, ВАТ «Фармак» — 27%; «Novo Nordisk» — 23%, «Sanofi» — 5%, «Elli Lilly» — 3%, «BIOTON» — 2%. Голова Комітету також підкреслила, що протягом останніх років частка імпортних інсулінів значно збільшилася й продовжує зростати. Саме тому, на її думку, необхідно звернути прицільну увагу на подальший розвиток вітчизняного виробництва інсулінів та покращення їх якості. Зокрема, необхідно нарешті розібратися з ситуацією, яка склалася навколо ПрАТ «Індар».
Т. Бахтеєва зазначила, що згідно з розпорядженням КМУ (2007 р.) ЗАТ «Індар» було виключено з переліку підприємств, які підлягають приватизації. «Я підкреслюю, що цим розпорядженням уряд ще раз підтвердив свій намір зберегти ЗАТ «Індар» у державній власності як стратегічно важливе підприємство. Незважаючи на це, в 2008 р. керівництво ДАК «Укрмедпром» продало 70,7% акцій заводу офшорній компанії «Герест інвест лімітед» на загальну суму 57 млн грн. Таким чином, Україна втратила контрольний пакет цього підприємства.
У 2008 р. Комітетом було проведено велику роботу з повернення заводу «Індар» у державну власність шляхом звернень до правоохоронних органів, у наслідок чого справу доведено до Верховного Суду України, рішенням якого відчуження держпакета ЗАТ «Індар» у розмірі 70,7% визнано незаконним. Але, незважаючи на всі законні рішення, донині підприємство не повернуто у державну власність. Така ситуація не може не хвилювати народних депутатів України, тим більше, що спочатку це підприємство створювалося як державне для вирішення проблеми із забезпеченням хворих препаратами інсуліну. Тому у нас сьогодні є багато питань і до правоохоронних органів, і до МОЗ, і до нового керівництва заводу «Індар».
Раїса Моісеєнко розповіла, що з появою перших повідомлень стосовно ситуації на ЗАТ «Індар» профільне міністерство взяло під суворий контроль стан забезпеченості хворих на цукровий діабет інсулінами, зокрема вітчизняного виробництва. За даними, що надійшли з регіонів, до кінця року хворі на цукровий діабет у цілому забезпечені всіма видами препаратів інсуліну, у тому числі й вітчизняного виробництва. Окрім того, за даними з областей та інформацією, наданою керівництвом ПрАТ «Індар», поставки вітчизняних інсулінів виробництва згаданого підприємства в регіони відбуваються відповідно до запитів. Р. Моісеєнко також повідомила, що в 2011 р. МОЗ закуповує також тест-системи, активно впроваджує масовий скринінг гліколізованого гемоглобіну для контролю стану хворих, що є дуже важливим для індивідуалізації лікування та зменшення бюджетних витрат.
Як повідомив Олексій Соловйов, протягом останніх 3 років Державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів МОЗ України регулярно 1 раз на рік проводилися планові перевірки ЗАТ «Індар».
Із 8 до 12 вересня 2011 р. за зверненням ПрАТ «Індар» Державною службою України з лікарських засобів проведена позапланова перевірка дотримання Ліцензійних умов, у ході якої виявлено низку порушень. Державна служба України з лікарських засобів своїм розпорядженням зобов’язала завод усунути дані порушення в найкоротший термін та контролюватиме ці питання в подальшому.
ПрАТ «Індар» має чинну ліцензію на виробництво препаратів у формі субстанцій, розчинів та суспензій для ін’єкцій у флаконах, розчинів та суспензій для ін’єкцій у картриджах, таблеток, субстанцій (нестерильних).
ПрАТ «Індар» здійснює виробництво інсулінів короткої, середньої тривалості дії, комбінацій інсулінів короткої та середньої тривалості дії, інших засобів, що впливають на травну систему й метаболічні процеси, антитромботичних засобів, антидотів, препаратів, які допомагають при травленні (у тому числі ферментних). На підприємстві налагоджено випуск 28 лікарських форм інсуліну (генно-інженерного, свинячого монокомпонентного та людського напівсинтетичного інсуліну у флаконах та картриджах), організовано виробництво власних субстанцій інсулінів.
Завершуючи обговорення цієї теми, народні депутати одноголосно прийняли рішення про створення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для вивчення ситуації, що склалася на ПрАТ «Індар», та визначення шляхів повернення заводу в державну власність.
Під час обговорення проекту закону «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я» (реєстраційний № 7359), згідно з яким передбачається надання права на безкоштовне паркування транспортних засобів медичних працівників, одноголосним було рішення про прийняття його за основу. Для отримання такого права транспортний засіб повинен бути промаркований спеціальним розпізнавальним знаком та стікером із зазначенням контактного телефону його власника.
Коментуючи законопроект «Про внесення змін до статті 38 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» (реєстраційний № 8493), В’ячеслав Пєрєдєрій зазначив, що, за даними 2005 р., целіалкія є запальним захворюванням кишечнику № 1. Ця генетично зумовлена патологія вражає 1% популяції, тобто в Україні таких хворих має бути приблизно 450 тис., зокрема в Києві — 3 тис. Натомість нині згадане захворювання виявлено лише у 300 пацієнтів у Києві та у 500 — по всій країні. Це свідчить про великий обсяг помилкових діагнозів. З огляду на нижческазане, лікарі часто вважають, що захворювання розвивається у ранньому дитинстві. Але його пік частіше припадає на вік від 20 до 50 років. Причин смерті хворих на целіалкію 2: лімфома та шлунково-кишкова кровотеча. Нині ці нозологічні форми становлять достатньо велику частку в структурі смертності, але, як правило, встановлення цих діагнозів не супроводжується необхідним обстеженням на целіалкію.
За словами народного депутата, така ситуація зумовлена відсутністю сучасних методів діагностики як у муніципальних лікарнях, так і в приватних лабораторіях. Часто хворобу виявляють уже на пізніх стадіях, хоча лікування целіалкії є досить простим — дотримання дієти, яка передбачає вживання продуктів, що не містять глютену. На жаль, окрім проблем діагностики існує ще й проблема відсутності відповідної інформації у маркуванні стосовно вмісту глютену в більшості продуктів, представлених на ринку України, у тому числі дієтичних. Враховуючи це, члени Комітету вважають обов’язковим зазначення на етикетках продуктів інформації про наявність у них глютену.
Продовжуючи засідання, Володимир Тимошенко зазначив, що сьогодні склалася невтішна ситуація стосовно доступності медичних послуг як у медицині, так і в ветеринарії. Покращити її та забезпечити виконання міжнародних зобов’язань України дозволить законопроект про внесення змін до Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» (реєстраційний № 9021).
На засіданні Комітету також було розглянуто проект постанови Верховної Ради України про Рекомендації парламентських слухань на тему «Про сучасний стан та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України». Т. Бахтеєва повідомила, що 15 червня 2011 р. на парламентських слуханнях були присутні 430 учасників і в подальшому від багатьох представників фармацевтичної галузі надходили побажання щодо наступного проведення слухань.
Коментуючи законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» (реєстраційний № 8427), голова Комітету повідомила, що, за даними МОЗ, із кожним роком стрімко збільшується кількість випадків захворювання на рак серед ліквідаторів та постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Серед них до 60% нозології становить рак щитовидної залози. Члени Комітету одноголосно підтримали даний законопроект; додаткові видатки на лікування онкологічних захворювань становитимуть приблизно 10 млн грн.
Наприкінці засідання було обговорено організацію подальшої роботи Комітету в період 9-ї сесії парламенту шостого скликання. Голова Комітету поінформувала, що планується розгляд 55 законопроектів, у тому числі 18, з опрацювання яких Комітет є головним. Крім того, народними депутатами узгоджено питання щодо здійснення робочих поїздок у пілотні регіони з детальним дослідженням реформування всіх ланок надання медичної допомоги.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим