Попит, сформований стресом: як змінився ринок препаратів для лікування депресії

Ще відносно нещодавно депресію в українському суспільстві часто сприймали як щось другорядне — просто поганий настрій, втому або лінь. Однак останніми роками обізнаність щодо ментального здоров’я зросла, і дедалі більше людей розуміють, що варто розрізняти тимчасове пригнічення від клінічного стану, що потребує професійної допомоги та, в багатьох випадках, медикаментозної терапії. Потужним каталізатором цих змін стали обставини, в яких живе країна вже п’ятий рік. Повномасштабна війна спричинила тривалий хронічний стрес, а також значну кількість психотравмувальних подій, зокрема втрату близьких, житла, роботи тощо. У цих умовах питання ментального здоров’я перестало бути незначним. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), Україна має найвищий рівень поширеності депресії у світі — 6,3%, що майже вдвічі перевищує середній світовий показник 3,8%. Нинішнє зростання поширеності депресії в нашій державі, яке фіксують як українські, так і міжнародні експерти, пов’язують із наслідками повномасштабного вторгнення. На цьому тлі фармацевтичний ринок демонструє показову динаміку. Протягом останніх років споживання антидепресантів та анксіолітиків в Україні помітно зростає. У цій публікації представлено огляд ринку роздрібного продажу психоаналептичних та психолептичних засобів. Під час підготовки матеріалу використано дані аналітичної системи дослідження ринку «PharmXplorer» компанії «Proxima Research».

Як свідчать дані лікарських призначень, при розладах, що відповідають кодам F30-F39 «Розлади настрою» (у тому числі маніакальна депресія, депресивні епізоди) та F40-F48 «Невротичні, пов’язані зі стресом та соматоформні розлади» (у тому числі тривожно-депресивний розлад) за Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду (МКХ-10), найчастіше застосовуються психоаналептики, передусім антидепресанти. Вони підвищують рівень певних хімічних речовин (нейромедіаторів). Одним із найбільш поширених типів антидепресантів є селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну. За підсумками 2025 р. серед призначень лікарів при таких розладах лідирують есциталопрам, сертралін та пароксетин — препарати, рекомендовані як терапія 1-ї лінії. Окрім антидепресантів, також призначають антипсихотики та анксіолітики.

Антидепресанти: зростання споживання

У межах групи N06 «Психоаналептики» домінує роздрібний сегмент, що свідчить про переважно амбулаторний характер лікування. Ключову роль у цій групі наразі відіграють антидепресанти (N06A), які демонструють виражене зростання обсягів роздрібного споживання у встановлених добових дозах (defined daily dose — DDD), особливо після 2022 р. (рис. 1). Важливо зазначити, що доступні на ринку антидепресанти є рецептурними, а отже, їх застосування має відбуватися лише за призначенням лікаря.

Рис. 1. Динаміка обсягів роздрібного споживання препаратів групи N06 «Психоаналептики» у розрізі 3-го рівня АТС-класифікації у 2015–2025 рр.

У розрізі міжнародних непатентованих найменувань (МНН) серед препаратів групи N06A «Антидепресанти» значним є зростання споживання есциталопраму та сертраліну (рис. 2), що належать до селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну і препаратів 1-ї лінії лікування депресії. У грошовому вираженні серед брендів лікарських засобів групи N06A за обсягами роздрібного споживання лідирують Золофт, Триттіко та Міасер (табл. 1).

Рис. 2 Динаміка обсягів роздрібного споживання топ-5 МНН групи N06А «Антидепресанти» за підсумком 2025 р.

Таблиця 1 Топ-10 брендів лікарських засобів за обсягами роздрібної реалізації препаратів групи N06A «Антидепресанти» за підсумком 2025 р. у грошовому вираженні

№ з/п	N06A Антидепресанти
1	ЗОЛОФТ
2	ТРИТТІКО
3	МІАСЕР
4	ЦИПРАЛЕКС
5	ЕСЦИТАМ
6	ПАРОКСИН
7	ЕСЦТАЛОПРАМ
8	ВЕЛАКСИН
9	СИМОДА
10	ОПІПРАМ

Психолептики: зростання споживання анксіолітиків та зменшення снодійних

Група N05 «Психолептичні засоби» має дещо інший профіль розвитку. Загальне зростання споживання у DDD є помірним, однак увагу привертають структурні зміни. Так, у 2020–2021 рр. відмічали різке зростання споживання седативних і снодійних засобів (N05C) (рис. 3), що корелює з пандемією COVID-19. Імовірно, для багатьох це був перший досвід тривалого стресу великого масштабу, що зумовило зростання попиту засобів, які дозволяють відновити ритм сну. Проте після 2022 р. ситуація змінилася. Війна вивела стан тривоги та стресу на принципово інший рівень інтенсивності та глибини. Фактично, переживши один кризовий період, суспільство стикнулося з новим, ще більш травматичним досвідом. Після 2021 р. споживання снодійних та седативних демонструє спад, однак усе ще залишається вищим за «доковідні» часи. Водночас у 2022–2025 рр. суттєво зростає споживання антипсихотичних засобів (N05A) та анксіолітиків (N05B). Антипсихотичні препарати блокують дофамінові рецептори 2-го типу і в деяких випадках можуть призначатися пацієнтам із депресією у складі комплексної терапії. Анксіолітичні препарати вибірково пригнічують почуття страху, емоційної напруженості, тривоги і занепокоєння. Вони можуть застосовуватися за наявності виражених симптомів тривоги. Слід зазначити, що для групи N05 характерне тільки роздрібне споживання. Також у цьому сегменті наявні як рецептурні, так і безрецептурні препарати, що формує більш різнорідний ринок із високою часткою самолікування.

Рис. 3 Динаміка обсягів роздрібного споживання препаратів групи N05 «Психолептичні засоби» у розрізі 3-го рівня АТС-класифікації у 2015–2025 рр.

У розрізі МНН у 2020–2021 рр. відзначали значне зростання споживання мелатоніну, після чого відбулося часткове його зниження. Водночас після 2022 р. підвищилося споживання кветіапіну (рис. 4).

Рис. 4 Динаміка обсягів роздрібного споживання топ-5 МНН групи N05 «Психолептичні засоби» за підсумком 2025 р.

У розрізі брендів за підсумком 2025 р. за обсягами роздрібного споживання у грошовому вираженні серед антипсихотиків (N05A) лідирують Кветирон, Кветиксон та Еглоніл, серед анксіолітиків (N05B) — Гідазепам, Бафазол та Буспірон, тоді як у сегменті снодійних та седативних препаратів (N05C) — Валеріана, Корвалол та Корвалтаб (табл. 2).

Таблиця 2 Топ-10 брендів лікарських засобів за обсягами роздрібної реалізації препаратів груп N05A, N05B, N05C за підсумком 2025 р. у грошовому вираженні

№ з/п	N05A АНТИПСИХОТИЧНІ ЗАСОБИ	N05B АНКСІОЛІТИКИ	N05C СНОДІЙНІ ТА СЕДАТИВНІ ПРЕПАРАТИ
1	КВЕТИРОН	ГІДАЗЕПАМ	ВАЛЕРІАНА
2	КВЕТИКСОЛ	БАФАЗОЛ	КОРВАЛОЛ
3	ЕГЛОНІЛ	БУСПІРОН	КОРВАЛТАБ
4	КВЕТІАПІН	СПІТОМІН	БАРБОВАЛ
5	ВЕРТИНЕКС	АТАРАКС	КАРВЕЛІС
6	ЕГОЛАНЗА	СТРЕЗАМ	СОНМІЛ
7	РИСПЕРОН	ГІДРОКСИЗИН	ЛЕВАНА
8	ТРУКСАЛ	ЛАЗЕЯ	НАСТОЯНКА ВАЛЕРІАНИ
9	КЛОПІКСОЛ	НОРДІКСИН	ВІТА-МЕЛАТОНІН
10	СУЛЬПІРИД	СИБАЗОН	NOVO-PASSIT

Український ринок препаратів для лікування депресії перебуває у фазі активного зростання, яке має соціальне підґрунтя. Повномасштабна війна виступила фактором, що підвищив потребу в лікуванні психоемоційних розладів та стимулював розвиток відповідних лікарських засобів.

Основним драйвером є група антидепресантів, де домінують препарати 1-ї лінії терапії. Паралельно посилюється роль антипсихотиків та анксіолітиків. Водночас після пікового зростання в період пандемії COVID-19 скорочується споживання снодійних і седативних засобів. Це може свідчити про перехід до більш системної терапії.

Катерина Дмитрик

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!