Глобальний фонд та МОЗ України обговорили співпрацю після закінчення гранту у наступному році

Під час прес-конференції Уляна Супрун подякувала Глобальному фонду за підтримку у лікуванні пацієнтів з ВІЛ-інфекцією та туберкульозом в Україні та розповіла про додаткове фінансування з боку держави на наступний рік задля забезпечення ще більшої доступності такого лікування для українських пацієнтів, що хворіють на ВІЛ/СНІД та туберкульоз.

«Ми домовилися з нашими партнерами про допомогу українським пацієнтам, що хворіють на ВІЛ/СНІД та туберкульоз. У Державному бюджеті для цього також закладено додатково 2 млрд грн. Таким чином, з додатковим фінансуванням та допомогою партнерів з Глобального фонду ми сподіваємося забезпечити лікуванням більше 50% українських пацієнтів з ВІЛ/СНІД та туберкульозом. Разом з іншими партнерами також будемо намагатися забезпечити лікуванням ще більше пацієнтів», — зауважила У. Супрун. Вона також висловила сподівання, що партнери нададуть підтримку і в нових програмах профілактики й амбулаторного лікування пацієнтів з ВІЛ/СНІД та туберкульозом задля зниження показників захворюваності на такі захворювання в нашій країні.

Дмитро Шерембей висловив подяку Глобальному фонду за багаторічне надання допомоги українським пацієнтам із ВІЛ/СНІД та ­туберкульозом. Завдяки підтримці Глобального фонду в України з’явився шанс подолати епідемію ВІЛ-інфекції та туберкульозу, додав спікер.

Марк Едінгтон наголосив, що за останні 2 роки в Україні спостерігається значний прогрес у боротьбі проти туберкульозу та ВІЛ/СНІД. За його словами, за останні 15 років Глобальний фонд інвестував у цю боротьбу в Україні понад 500 млн дол. США.

«Сьогоднішні результати боротьби з ВІЛ/СНІД та туберкульозом в Україні є досить надихаючими. Україна виступає лідером серед країн Східної Європи щодо адекватності реагування на захворювання ВІЛ-інфекцією та туберкульозом. Але, що важливо для ролі лідера, — це продовжувати ним залишатися, тому рішення держави щодо виділення додаткових 30 млн дол. з державного бюджету на наступний рік на боротьбу з ВІЛ/СНІД та туберкульозом є надзвичайно важливим. Так само, як і забезпечення пацієнтів замісною терапією, наприклад метадоном, за державні кошти. Не менш важливо зосереджувати увагу на профілактичних програмах задля попередження цих захворювань. З-поміж інших країн світу, які беруть участь у таких програмах, Україна вирізняється значним ступенем взаємодії між громадянським суспільством та Урядом, а також бажанням та готовні­стю до нового, зміни старих підходів на нові», — підкреслив М. Едінгтон.

Глобальний фонд усвідомлює виклики, що стоять перед Україною, — складна економічна ситуація та військові дії на сході країни, тому зі свого боку намагався нарощувати фінансування програми боротьби з ВІЛ/СНІД та туберкульозом, виділяти додаткові кошти з резервного фонду задля задоволення потреб у лікуванні осіб, що мешкають на територіях, втягнутих у конфлікт, додав спікер.

На запитання журналіста щодо можливого збільшення фінансування програми боротьби з ВІЛ/СНІД та туберкульозом в Україні у майбутньому М. Едінгтон відповів, що Глобальний фонд має фіксовані суми асигнувань для країн, яким допомагає в напрямку боротьби з ВІЛ/СНІД та туберкульозом. Таких країн налічується більше 100.

«Наразі ми намагаємося спрямовувати більше коштів у ті країни, де виявлено підвищення захворюваності на ці нозології та зменшення рівня доходів населення, наприклад країни Африки, та, навпаки, зменшувати фінансування для країн, в яких відмічено зниження захворюваності та підвищення рівня доходів населення. У зв’язку з викликами, які переживає Україна, ми будемо переглядати наші асигнування. Проте збільшення фінансування малоймовірне», — зазначив спікер.

У свою чергу, на питання журналіста, чи зможуть локальні українські виробники лікарських засобів взяти участь у тендерах Глобального фонду навіть за відсутності прекваліфікації ВООЗ, У. Супрун відповіла наступне: «У Глобального фонду власний тендерний процес та вимоги до учасників. Нас запевняють, що українські виробники лікарських засобів також будуть частково до цього залучені».

Натомість Д. Шерембей додав, що «прекваліфікація ВООЗ не є вимогою МОЗ України, її висунули пацієнти ще 12 років тому задля можливості пересвідчитися у якості препаратів, які закуповувалися для лікування ВІЛ/СНІД та туберкульозу. Наразі в Україні є компанії, що знаходяться на етапі оцінки з боку ВООЗ в рамках проходження процедури прекваліфікації».

Нагадаємо, що Об’єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України направило листа У. Супрун з проханням посприяти допуску українських фармацевтичних виробників до участі в тендерах із закупівлі лікарських засобів за кошти Глобального фонду у зв’язку з тим, що Глобальний фонд у рамках програми протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІД закуповує для України лише препарати, які мають прекваліфікацію ВООЗ, однак їх аналоги виробляються вітчизняними підприємствами.

Організація просила вирішити питання допуску фармацевтичних виробників, які мають сертифікат відповідності вимогам Належної виробничої практики (Good Manufacturing Practice — GMP), до участі в цих тендерах, оскільки наявність у виробника такого документа підтверджує, що він виробляє лікарські засоби відповідно до міжнародних стандартів якості.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!