Коли інформація перетворюється на рекламу: рекомендації Держпродспоживслужби

До Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі — Держпродспоживслужба) надходять численні звернення від громадян щодо ознак порушення вимог законодавства при використанні тверджень на кшталт «Аптека низьких цін», «Аптека найкращих цін», «Економ-аптека» тощо. У зв’язку із цим Держпродспоживслужба надала рекомендації щодо застосування окремих положень законодавства про рекламу своїм територіальним органам.

Коли інформація перетворюється на рекламу: рекомендації Держпродспоживслужби
Держпродспоживслужбою проаналізовано практику застосування законодавства України про рекламу Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області та Головним управлінням Держпродспоживслужби в Запорізькій області стосовно розповсюдження таких текстів.

За результатами аналізу та з метою забезпечення єдиного підходу до проблематики, всебічного захисту прав споживачів реклами, недопущення різного тлумачення норм законодавства Держпродспоживслужба надала рекомендації своїм територіальним органам.

Рекомендації стосуються питань ідентифікації інформації та порядку дій територіальних органів.

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ БЕЗПЕЧНОСТІ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ТА ЗАХИСТУ СПОЖИВАЧІВ

Від 01.09.2017 р.

Керівникам територіальних органів

Держпродспоживслужби

До Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів надходять численні звернення від громадян щодо ознак порушення вимог законодавства при використанні тверджень на кшталт «Аптека низьких цін», «Аптека найкращих цін», «Економ-аптека» тощо.

Держпродспоживслужбою проаналізовано практику застосування законодавства України про рекламу Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області та Головним управлінням Держпродспоживслужби в Запорізькій області стосовно розповсюдження таких текстів.

За результатами аналізу та з метою забезпечення єдиного підходу до проблематики, всебічного захисту прав споживачів реклами, недопущення різного тлумачення норм законодавства Держ­продспоживслужба дійшла висновку про необхідність надання рекомендацій своїм територіальним органам, що полягають у наступному.

Ключовим у даному випадку є питання ідентифікації інформації.

Відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону України «Про рекламу» вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.

Крім того, відповідно до п. 48 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 р. № 2067, вивіски чи таблички:

  • повинні розміщуватися без втручання у несучі конструкції, легко демонтуватися, щоб не створювати перешкод під час робіт, пов’язаних з експлуатацією та ремонтом будівель і споруд, на яких вони розміщуються;
  • не повинні відтворювати зображення дорожніх знаків;
  • не повинні розміщуватися на будинках або спорудах — об’єктах незавершеного будівництва;
  • площа поверхні не повинна перевищувати 3 кв. м.

Разом з тим відповідно до п. 161 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 р. № 929, на вивісці та зовнішніх рекламних конструкціях аптечного закладу дозволяється, крім використання позначення виду аптечного закладу, розміщувати найменування ліцензіата, найменування аптечного закладу та/або знака для товарів і послуг (логотипу), який належить ліцензіату на законних підставах, за умови, що найменування ліцензіата, найменування аптечного закладу та/або знак для товарів та послуг (логотип) не містять вказівки щодо рівня або іншої ознаки цін, яка може вплинути на наміри споживача щодо придбання товарів у такому закладі, та інформації, що може вводити споживача в оману, про орієнтованість аптечного закладу на обслуговування певних соціальних груп населення.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2015 р. № 647 «Про затвердження Положення про Державну службу України з лікарських засобів та контролю за наркотиками» Держлікслужба здійснює контроль за дотриманням суб’єктами господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

Таким чином, якщо за результатами розгляду справи про порушення законодавства про рекламу встановлено, що місцерозташування, розмір та зміст інформації відповідають вимогам до вивіски, то така інформація не є рекламою, а конт­роль за її замовленням, виробництвом та розповсюдженням не належить до компетенції Держ­продспоживслужби.

За таких умов звернення громадян мають бути перенаправлені для розгляду та надання відповіді заявникам до територіальних органів Держлікслужби.

Проте якщо буде встановлено, що зміст та спосіб розповсюдження інформації на кшталт «Аптека низьких цін», «Аптека найкращих цін», «Економ-аптека» не відповідають поняттю «вивіска», є всі підстави вважати, що така інформація є рекламою.

Разом з тим вирішення питання правомірності використання написів «Аптека низьких цін» тощо залежить від того, чи зареєстрований цей текст як знак для товарів та послуг.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг», знак — позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб. Тобто знак для товарів та послуг є зображенням, і всі елементи знака повинні сприйматися як зображення, яке має розрізнювальну здатність, а не як слова, що мають смислове значення.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про засади державної мовної політики» знаки для товарів і послуг наводяться у рекламі у тому вигляді, в якому їм надана правова охорона в Україні відповідно до закону.

Зокрема, таку правову позицію визначено у листі Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації від 03.10.2003 р. № 06-22/14-294 щодо застосування окремих положень Закону України «Про рекламу» та в Паризькій конвенції промислової власності, що набула чинності для України 25 грудня 1991 р.

Якщо при здійсненні господарської діяльності у сфері реклами використовується текст, що має статус зареєстрованого знака для товарів і послуг, то це є правомірним, тому порушень вимог законодавства про рекламу не вбачається.

Однак якщо текст не має статусу знака для товарів і послуг, бездіяльність або пасивність територіальних органів Держпродспоживслужби є неприпустимими, а питання добросовісності вище­вказаних тверджень має бути перевірено відповідно до вимог Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2011 р. № 693.

Просимо врахувати рекомендації Держпродспоживслужби у подальшій роботі.

Лілія Стиренко,
т.в.о. заступника голови

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*


Последние новости и статьи