Вочевидь, що схожі, як близнюки, меседжі, які доносять до суспільства урядовці та політики, готують їхні помічники. Ми далекі від думки, що популістські гасла, які часом не відповідають реальній ситуації та викликають лише недовіру й розчарування, готуються навмисно. Просто новітні радники «тусуються» тільки між собою. Нестача у них професіоналізму множиться на відсутність спілкування з фаховим середовищем професіоналів у сфері охорони здоров’я та фармації.
Оскільки така ситуація шкодить як ньюзмейкерам, так і суспільству, ми вирішили допомогти посадовцям та політикам сформулювати правильні меседжі щодо реформ у сфері охорони здоров’я. Почнемо з урядової програми «Доступні ліки», яка нині позиціонується як один з головних успіхів команди МОЗ України, тому що програма передбачає застосування механізму реімбурсації.
Аналізуючи виступи урядовців, ми виокремили 3 головні тези щодо успіхів цієї програми.
Теза перша: «Завдяки програмі «Доступні ліки» споживання життєво необхідних ліків, які справді лікують й мають доказову ефективність, збільшилося у 2,5 раза».
Насправді ж переважна більшість українських споживачів лікарських засобів не відчули цієї урядової ініціативи, адже у загальному обсязі споживання лікарських засобів з початку поточного року до серпня препарати, включені до програми «Доступні ліки», займають лише близько 4% у натуральному та грошовому вираженні. При цьому відшкодування розповсюджується лише на 198 торгових назв. Їх частка у загальному обсязі ринку лікарських засобів за 8 міс поточного року становить близько 3% в упаковках й 2% у грошах.
Споживання препаратів у межах міжнародних непатентованих назв, включених до програми «Доступні ліки», з квітня (моменту початку програми) й до серпня включно збільшилося на 45% в натуральному та на 27% у грошовому вираженні порівняно з аналогічним періодом попереднього року. Якщо фокусувати увагу суспільства на збільшенні споживання виключно ліків, включених до урядової програми, то для відшкодованих відмічається приріст на рівні 70% у натуральному та 60% у грошовому вираженні, а для невідшкодованих приріст споживання становить 0,7 і 3,3% відповідно.
Тобто якщо політик або урядовець мають бажання розповісти про збільшення споживання життєво необхідних лікарських засобів, то правильно давати наступний меседж. В Україні запроваджено європейський механізм реімбурсації, завдяки чому споживання препаратів, які відшкодовуються з боку держави, збільшилося на 70% в упаковках. На сьогодні перелік відшкодованих ліків обмежений, але МОЗ України опрацьовує питання щодо його розширення, а Уряд вже запланував збільшення фінансування цієї програми на наступний рік до 1 млрд грн.
Теза друга: «У 3 рази збільшилася кількість відвідувань пацієнтами лікаря первинної ланки. Адже для того щоб отримати ліки, як мінімум потрібно прийти до лікаря та отримати рецепт».
З цього приводу зазначимо, що проблема статистичного обліку у системі охорони здоров’я, пов’язана з відсутністю реєстрів пацієнтів, уже давно стала предметом експертних дискусій. Наразі в Україні де-юре існує лише реєстр хворих на цукровий діабет. Яким чином можна отримати інформацію щодо збільшення потоку пацієнтів у лікарів первинної ланки?
На сьогодні МОЗ України не збирає статистичні дані щодо кількості рецептів на лікарські засоби, включені до програми відшкодування. Цю інформацію акумулюють територіальні підрозділи Державної казначейської служби України. Проте в МОЗ України вона не надходить. Таким чином, профільне міністерство на сьогодні не в змозі відслідковувати кількість рецептів.
Але оператори фармацевтичного ринку мають аналітичні дані щодо кількості виписаних лікарями рецептів. Ці дані свідчать на користь того, що станом на початок вересня поточного року призначення лікарями лікарських засобів, включених до програми «Доступні ліки» (1 квітня 2017 р.), дійсно збільшилося з початку її дії, але лише на 20%.
Ще один нюанс — аптеки. За даними МОЗ України, у програмі задіяно близько 6200 аптек. Однак фактично перелік аптек, який зазначено на сайті МОЗ по регіонах, налічує близько 4900 торгових точок. При цьому, як свідчить телефонне опитування, навіть з 4900 аптечних закладів далеко не всі беруть участь у програмі. Відповідно, виникає питання мотивації пацієнта відвідувати лікаря. Дійсно, навіщо йому вистоювати у черзі задля отримання рецепта на безкоштовний препарат, якщо для обслуговування цього рецепта необхідно шукати аптеку, яка бере участь у програмі. А якщо вона розташована у незручному для пацієнта місці, до якого ще потрібно доїхати, витративши гроші на транспорт, то сенс відвідувати лікаря для отримання рецепта на безкоштовний препарат сходить нанівець.
Для того щоб пацієнти дійсно були зацікавлені звертатися до лікаря за рецептом, необхідно підвищити мотивацію аптек брати участь у цій програмі. Раніше наше видання вже аналізувало шляхи її підвищення, які наразі розглядаються на рівні робочих груп (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 32 (1103) від 21 серпня 2017 р.).
Відтак правильний меседж має бути наступним. Програма «Доступні ліки» серед іншого спрямована на те, щоб пацієнти із хронічними захворюваннями почали відвідувати лікаря та регулярно приймати лікарські засоби. Кількість виписаних лікарями рецептів на препарати, включені до програми «Доступні ліки», з початку її дії збільшилася на 20%. Наразі МОЗ України опрацьовує питання щодо підвищення мотивації аптек до участі в програмі «Доступні ліки», й сподіваємося, що в результаті цієї роботи до урядової програми долучаться всі аптечні заклади.
Теза третя: «Ціни на лікарські засоби, включені до програми «Доступні ліки», знизилися аж на 90%».
Насправді ж середньозважена роздрібна вартість 1 упаковки препаратів, що включені до програми «Доступні ліки», у серпні 2017 р. порівняно з серпнем попереднього року знизилася на близько 14%. Максимальне зниження вартості відмічається для препаратів симвастатину й становить близько 50%.
Відповідно, й політичний меседж для суспільства повинен відповідати цим показникам, адже у питанні вартості лікарських засобів суспільство неможливо ввести в оману, тому що громадяни на власній кишені відчувають зниження або зростання цін. Тому не варто перебільшувати досягнення, адже це шкодить навіть такій дійсно важливій та корисній ініціативі, як запровадження механізму реімбурсації.
У подальшому ми продовжимо надавати нотатки для гасел посадовцям, які займаються регуляторною політикою у фармацевтичному секторі та галузі охорони здоров’я.
Коментарі