Корупція у сфері охорони здоров’я: що про це думають українці

41,1% опитуваних українців не змогли відповісти, чи зможе медична реформа, яку впроваджує Уряд, викорінити корупцію у сфері охорони здоров’я. Відповідаючи на запитання, чи відомі основні принципи запропонованої медичної реформи, 38,6% респондентів поставили «галочку» напроти варіанту «щось про це чув». Такі дані були представлені 31 жовтня в інформаційному агентстві «Укрінформ» під час круглого столу на тему «Корупція у повсякденному житті українців. За що даємо хабарі? Кому й чому?». Організаторами заходу виступили Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва та Реанімаційний пакет реформ.

Корупція у сфері охорони здоров’я: що про це думають українці

У загальнонаціональному опитуванні, проведеному у жовтні 2017 р. Фондом «Демократичні ініціа­тиви» ім. Ілька Кучеріва та фірмою Ukrainian Socio­logy Service, взяли участь 2 тис. респондентів за вибіркою, яка репрезентує доросле населення України (за винятком окупованих територій Криму та окремих територій у Донецькій та Луганській областях).

Корупція у сфері охорони здоров’я: що про це думають українці«44% українців оцінюють корупцію як найбільш серйозну проблему в Україні, ще 36% вважають її досить серйозною. Що стосується поширення корупції, то воно оцінюється населенням як дуже поширене. 90% — фактично все населення — вважають корупцію поширеною високою мірою», — зауважила директор Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна. При цьому ставлення українців до повсякденної так званої побутової корупції неоднозначне. «Люди дають хабарі за якісь послуги і розуміють, що це зло, але таке зло, яке необхідне, бо так простіше або швидше вирішити якесь питання. Але якщо такі настрої будуть панувати у суспільстві, то ми нічого з горішньою корупцією не зробимо, тому що люди «нагорі» цілком поділяють національну філософію», — підкреслила вона.

Найкорумпованішими українці вважають судову систему, Верховну Раду України, прокуратуру та Уряд, тобто ті органи влади, які якраз і мають боротися з корупцією.

Розділилися думки опитуваних щодо можливості подолання корупції. 40% українців вважають, що це неможливо, 30% — що це реально. Ще третина не змогли дати відповіді.

Окремо досліджено корупцію в українській системі охорони здоров’я. Відповідаючи на окремі питання, респонденти могли обрати декілька варіантів відповідей. 73% опитуваних зверталися за медичною допомогою до комунальних медичних закладів, і лише 5,3% — до приватних. У більшості випадків (53,8%) опитувані чи їх родичі розраховувалися за медичні послуги готівкою без квитанцій, 24,9% відповіли, що сплачували по квитанції благодійний внесок, 21,6% — готівкою в касу, 9,8% отримували послуги безкоштовно.

Наскільки обтяжливою виявилася подібна ситуація для сімейного бюджету? Для 32,8% опитуваних сума несуттєво вплинула на сімейний бюджет, для 32,5% вона виявилася великою, але в ме­жах сімейного бюджету. Для 25,4% сума виявилася обтяжливою і навіть довелося позичати кошти.

На думку 69,1% опитуваних, проявом корупції у сфері охорони здоров’я є оплата за медичні послуги, які є безкоштовними та гарантуються державою. 46,6% вважають, що таким проявом є призначення пацієнту дороговартісного лікування в той час, як існують безкоштовні програми лікування та пільги.

6,7% респондентів зазначили, що медичні працівники відмовилися від пропонованих пацієнтами грошей/цінностей. 39,8% зазначили, що лікарі не відмовлялися від пропозиції. 53,5% відмовилися надавати відповідь.

У 41,3% випадків гроші чи інші цінності надавалися саме за консультацію лікаря і призначення схеми лікування, у 27,5% випадках — за використання витратних матеріалів (гіпс, рентгенівська плівка, набори для обстеження та ін.). 6% оплачували отримання дефіцитних ліків та медичних виробів.

74,8% респондентів надавали гроші безпосередньо лікарю, 23,7% — медсестрі/медбрату, 8,4% — вищому керівництву медичного закладу.

За результатами опитування, трьома най­ефективнішими чинниками у боротьбі з корупцією у сфері охорони здоров’я є запровадження страхової медицини, негайне звільнення з роботи тих, хто бере хабарі, і кримінальна відповідальність за факти корупції в медичних закладах.

40,2% опитуваних вважають, що реформа системи охорони здоров’я потрібна, але вона не є нагальною. 31,7% респондентів вважають, що медична реформа потрібна саме зараз.

Корупція у сфері охорони здоров’я: що про це думають українціЗа словами Ярослава Юрчишина, виконавчого директора Transparency International Ukraine, жодній країні не вдалося подолати корупцію лише за допомогою покарання. «Прозорість й підзвітність можуть знизити її рівень», — підкреслив він. У процесі давання й отримання хабаря є два боки. Тобто починати боротьбу з корупцією необхідно з себе: серед суб’єктів, здатних боротися з корупцією, респонденти найчастіше називали самих громадян. Так вважають 39% опитуваних. 37% респондентів покладають надії на президента. Натомість найменші надії українці покладають на політичні партії (10%), органи місцевої влади (11%) та податкові органи (11%). «І опитування, і дані світового індексу сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index — CPI) чітко фіксують, що, на жаль, розмов про боротьбу з корупцією у нас набагато більше, ніж реальних механізмів. Ці механізми мають бути доступні і зрозумілі нашим громадянам, тому Transparency International Ukraine спільно з Реанімаційним пакетом реформ йдуть у регіони, щоб навчити громадян користуватися цими механізмами», — підкреслив Я. Юрчишин.

Корупція у сфері охорони здоров’я: що про це думають українці«Корупція у сфері охорони здоров’я виникає там, де є диспропорція між декларацією з боку держави і реальністю… Медична галузь недофінансована… Сьогодні пацієнти фінансують галузь на 50% фактично зі своїх кишень», — констатував заступник міністра охорони здоров’я Роман Ілик.

За словами заступника міністра, корупція в системі охорони здоров’я виникає на етапі, коли пацієнт звертається до лікаря, який визначає його платоспроможність. «Не можна говорити, що лікар забирає всі кошти собі: частина йде на ресурсне забезпечення лікування безпосередньо пацієнта, частина — на підвищення кваліфікації лікаря і т.д.», — зауважив Р. Ілик, додавши, що майже в кожному медичному закладі є так звані благодійні, або тіньові готівкові фонди, за рахунок яких закуповується все необхідне для роботи закладу, а частина коштів спрямовується на оплату праці медичного персоналу.

«Ми маємо говорити чесно: у системі, яку ми маємо сьогодні, корупція є головним з основ­них економічних механізмів збору додаткових кош­тів», — зауважив Р. Ілик, зазначивши, що насамперед це проблема морального й етичного характеру.

Запровадження медичної реформи, за словами заступника міністра, допоможе подолати корупцію в медичній галузі. «Є, на мій погляд, дві ключові зміни, які «вдарять» саме по побутовій корупції: перехід на оплату за послуги і конкуренція. Держава покроково переводить систему охорони здоров’я на закупівлю послуг в інтересах пацієнтів», — підкреслив доповідач.

У рамках медичної реформи буде запроваджено систему національного солідарного страхування і запрацює конкуренція на етапі вибору пацієнтом медичного закладу для отримання якісних послуг. «Ефективна система має балансувати себе сама. І будьте впевнені, ми використовуватимемо весь арсенал засобів, щоб досягти роботи системи на 100% без хабарів», — запевнив Р. Ілик, додавши, що зміни розпочнуться з наступного року на первинній ланці і у 2020 р. — на рівні спеціалізованого лікування.

Катерина Горбунова,
фото Сергія Бека

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи